Голова Представництва Європейського інвестиційного банку в Україні: «Загальні потреби України у відбудові становлять $411 млрд»

Європейський інвестиційний банк – це найбільший у світі багатосторонній кредитор. На сьогодні його акціонерами є 27 країн Європейського Союзу. Україна розпочала співпрацю з ЄІБ у 2005 році, коли між банком та країною була підписана угода, що визначала основні принципи діяльності банку в Україні і надавала можливості ЄІБу інвестувати в інфраструктурні, енергетичні, транспортні та інші проєкти. А у 2007-му банк підписав першу фінансову угоду і навіть відкрив в Україні своє представництво. Воно стало першим у регіоні східних країн – партнерів ЄС.

Після початку повномасштабної російської агресії ЄІБ не припинив підтримувати Україну: обсяги виділених коштів навіть дещо збільшилися. Наразі український уряд працює над розширенням співпраці – зокрема, у контексті фінансування транспортного, енергетичного секторів, міської інфраструктури та загалом процесу відновлення української економіки.

Mind зустрівся з Жаном-Еріком де Загоном, який очолює Представництво ЄІБ в Україні з 2018 року, і розпитав його про подальші стратегічні плани щодо співпраці банку з Україною. Зокрема, про збільшення інвестицій в Україну, кредитування малого та середнього бізнесу, проєкти у сфері АПК, підтримку муніципалітетів під час війни, а також про ключові перепони на шляху до привабливості національного бізнес-клімату.

Про плани банку на майбутнє стосовно України

– Розкажіть про стратегію співробітництва ЄІБ з Україною на найближчі два-три роки. Взагалі має сенс будувати плани в Україні на цей період? 

– Звісно, планування не тільки має сенс, а і є важливим для стабільності та прогресу. Співпраця ЄІБ з Україною враховуватиме глобальний контекст та актуальні потреби країни. Наші проєкти й ініціативи базуватимуться відповідно до даних «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення», підготовленою командами Світового банку, Європейської Комісії, ООН й урядом України. Згідно із цією оцінкою, загальні потреби України у відновленні та відбудові становлять $411 млрд. Оновлена оцінка, яка очікується до кінця року, дозволить нам коригувати плани й зосередитися на найбільш пріоритетних напрямах.

Зазначу, щоб ЄІБ продовжив надавати пільгове фінансування Україні, ми запровадили декілька програм і механізмів реалізації такого фінансування. Зокрема, наша підтримка надаватиметься з використанням гарантій і грантів Фонду ЄІБ «EU for Ukraine», до якого держави – члени ЄС уже виділили 400 млн євро. Крім того, важливою є «Ukraine Facility» – спеціальна програма Європейської комісії, яка спрямована на макроекономічну підтримку, відновлення та розвиток країни, з бюджетом у 50 млрд євро на період 2024–2027 років. А оскільки ЄІБ є банком ЄС, ми активно долучатимемося до використання інструментів цієї програми.

Хочу наголосити, що ми прагнемо забезпечити такий підхід, аби всі проєкти, реалізовані за нашої підтримки, сприяли інтеграції України в європейський простір, при цьому ми забезпечуємо не тільки фінансування, а й консультативну підтримку. Ми розуміємо труднощі запуску та впровадження проєктів в Україні, тому акцентуємо увагу на важливості технічної допомоги та консультування, відводячи на це 100 млн євро.

Про обсяги підтримки та її напрями

– Скільки сьогодні становить кредитний портфель ЄІБ в Україні? І яке місце в загальній структурі кредитування займає МСБ (за кількістю виданих кредитів й обсягами)?  

– ЄІБ активно працює в Україні з 2007 року. Наш портфель на сьогодні становить 7,3 млрд євро, з яких значну частину, а саме 5,7 млрд євро, було виділено після Революції гідності. Загалом, кошти ЄІБ спрямовані в такі сектори: транспорт – 2,8 млрд євро, енергетика – 1 млрд євро й муніципальна інфраструктура – це 1,5 млрд євро.

Якщо говорити про проєкти у транспортній сфері, ЄІБ активно підтримує розвиток муніципального транспорту в Україні, інвестувавши понад 850 млн євро у вдосконалення її транспортної інфраструктури. Основний акцент робиться на модернізацію міського громадського транспорту, зокрема придбання нових тролейбусів, трамваїв, автобусів і вагонів метро для різних міст України. Щодо муніципальної інфраструктури, то тут прикладом можуть бути наші дві програми з відновлення, на які банк виділив загальною сумою 540 млн євро. Йдеться про відновлення ключових об’єктів соціальної інфраструктури – школи, дитячі садки, лікарні, соціальне житло тощо.

До речі, до війни ЄІБ підписав з урядом України кредит у 270 млн євро на модернізацію міжнародного аеропорту «Бориспіль». Однак через поточну ситуацію реалізація проєкту зупинена з огляду на ризик руйнування інфраструктури.        

Щодо співпраці з МСБ, то ми надаємо кредитні лінії місцевим банкам, які у свою чергу кредитують малі та середні підприємства. Також надаємо гарантії за МСБ для банків, фактично поліпшуючи умови кредитування для МСБ, що дозволяє прокредитувати місцевим банкам бізнеси, які без нашої підтримки не могли б отримати доступ до фінансування. Зокрема, на кредитні лінії для українських банків, що кредитують малий та середній бізнес, спрямовано 1,6 млрд євро. І кредитами користуються вже майже 1500 малих і середніх підприємств.

За нашими оцінками, завдяки таким кредитам для МСБ створено 260 000 робочих місць. Щодо гарантування місцевим банкам їхніх портфелів МСБ, то на них з 2014 року й до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ми виділили майже 300 млн євро. І завдяки ним було створено додатково 400 000 робочих місць. 

Уже після повномасштабного вторгнення, в грудні 2022 року, ЄІБ забезпечив додаткові 125 млн євро у формі гарантій для малих і середніх підприємств. Також нами ще підписано додаткових гарантій для України на 30 млн євро (і 10 млн євро – для Грузії, Вірменії, Молдови та Азербайджану). І ми ще хочемо розширити їх до 100 млн євро. Наголошу, що інструмент гарантування місцевим банкам їхніх портфелів МСБ має дуже важливе значення для відновлення економіки.

Про взаємодію з українськими банками

– Гроші на проєкти МСБ ЄІБ виділяє через банки-партнери. Хто є такими в Україні і які умови для бізнесу ставить ЄІБ для отримання кредиту? 

– ЄІБ співпрацює з низкою українських банків-партнерів, зокрема Укрексімбанком, Прокредитбанком, Ощадбанком, Укргазбанком та іншими з метою надання фінансування малим та середнім підприємствам (МСБ) в Україні.

Щоб отримати кредит від ЄІБ через місцеві банки, МСБ мусять відповідати певним критеріям. Перш за все компанія має бути визначена як мале або середнє підприємство, що зазвичай означає наявність менше 250 співробітників. Далі підприємство повинно представити інвестиційний проєкт, спрямований на розвиток бізнесу, що обов'язково передбачає створення нових робочих місць. ЄІБ акцентує увагу на тому, що ці проєкти сприятимуть розвитку економіки загалом, а створення нових робочих місць вважається одним із ключових моментів.

Ці умови допомагають забезпечити використання фінансування від ЄІБ для стійкого розвитку бізнесу, що своєю чергою сприяє економічному зростанню та зміцненню ринку праці в Україні.

– А які ліміти кредитів вашого банку (зокрема, для МСБ)?

– Зазвичай ЄІБ прагне фінансувати до 50% вартості проєкту, хоча існують ситуації, коли можливе підвищення цієї квоти. Особливо це стосується програм спеціального призначення, як-от програми з відновлення України, у межах якої ЄІБ може надавати фінансування до 100% вартості проєкту.

Про інвестиції банку в нові та довоєнні проєкти

– На початку розмови ви розказали про плани ЄІБ на найближчі роки. А скільки банк готовий інвестувати в Україну до кінця цього року і в які сектори?  

– У 2022 році ЄІБ спрямував 1,7 млрд євро екстреної допомоги на потреби критичної інфраструктури для забезпечення життєдіяльності країни. Зараз працюємо над підготовкою різних проєктів, вартість яких може становити від 0,5 до 1 млрд євро. Точний час початку цих ініціатив ще узгоджується.

Сектори, на яких ЄІБ зосереджує увагу, відображають ключові потреби країни: соціальна інфраструктура є найважливішою, оскільки відновлення і розвиток цієї сфери критично необхідні для повернення людей в Україну. Транспорт також має високий пріоритет, оскільки він стимулює економічну активність. Наступні за важливістю сектори – це водопостачання й водовідведення, а також кібербезпека, яка набуває все більшого значення в сучасному світі. Ці пріоритети відповідають стратегічним цілям уряду України, що забезпечує їхню актуальність та ефективність.

Хочу також звернути увагу, що ЄІБ докладає максимум зусиль, аби зараз належно впроваджувалися вже наявні проєкти. Наприклад, ми продовжуємо реалізовувати проєкт «Міський громадський транспорт України», у межах якого нещодавно забезпечили постачання нових трамваїв до Львова. Також у межах «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» ми відкрили оновлену лікарню в Одесі та школу в Полтаві, що демонструє нашу пряму участь і внесок у поліпшення життя в Україні.

– Відомо, що ЄІБ має інтерес до фінансування проєктів у сфері АПК України. Які плани на поточний рік (зокрема, проєкти у «Шляхи солідарності» – коридори для українського сільгоспекспорту) та перспективи розвитку проєктів щодо фінансування цієї галузі економіки? Загальна вартість проєктів АПК, на які виділялися гроші останніми роками (зокрема, у 2022–2023 роках)?   

– Щодо «Шляхів солідарності», то ЄІБ працює над одним із таких проєктів вартістю 230 млн євро.

У межах  програми ЄС «Connecting Europe Facility, CEF», ми спрямовуємо інвестиції в стратегічну транспортну інфраструктуру, зокрема, для поліпшення інфраструктури кордонів між ЄС і сусідніми країнами, що передбачає вдосконалення пунктів пропуску. Цей проєкт базується на співфінансуванні, де частину коштів забезпечує грант від CEF, а решту – кредит від ЄІБ.

Щодо підтримки аграрних проєктів, то в минулому ми надавали фінансування на розвиток агробізнесу, зокрема великим компаніям, як-от: «Епіцентр К», Nibulon, Kernel. Нині, хоча великі агропідприємства не є нашим головним пріоритетом для кредитування, ми усвідомлюємо критичну роль агросектору для України, особливо в умовах війни. Багато підприємств зазнали втрат від російської окупації, і ми шукаємо шляхи ефективної роботи з уже наявними кредитами в цих умовах.

Негативний вплив війни відчувається не лише в агробізнесі, а й у ширшому контексті, де підприємства стикаються із знищенням активів і зниженням прибутковості. ЄІБ та інші фінансові установи свідомі цих викликів і прагнуть знайти конструктивні шляхи підтримки в таких обставинах.

– Розкажіть про пріоритети ЄІБ щодо здійснення проєктів в енергетиці та енергозбереженні, інфраструктурних проєктах (фінансові обсяги). 

– З початку повномасштабного вторгнення рф ЄІБ надав 50 млн євро «Укренерго», а також розглядає можливість додаткового фінансування на суму 86 млн євро для нагальних потреб, зокрема підготовки до зими.

Також ми працюємо з «Укргідроенерго» і сподіваємося, що в найближчому майбутньому зможемо виділити для цієї компанії 133 млн євро. Обговорюємо з «Укргідроенерго» можливість надання коштів на відновлення Каховської ГЕС (звісно, територія ще окупована росією, але ми вже говоримо про перспективи співпраці в цьому напрямі). Щодо вартості проєкту відновлення Каховської ГЕС – усе ще у процесі обрахунків, але очікується, що вони можуть сягнути сотень мільйонів євро. Проте ці питання краще адресувати «Укргідроенерго». Бо, можливо, для його вирішення будуть передбачені певні фази.

Щодо енергоефективності, то ЄІБ реалізує амбітну програму з енергоефективної модернізації громадських будівель на суму 300 млн євро. Проєкт надає можливість малим і середнім містам, а також громадам по всій Україні отримати фінансування для термомодернізації, ремонту й адаптації інфраструктури, зокрема в будівлях, пошкоджених внаслідок війни, та для задоволення потреб переселенців. У межах цієї програми, яку впроваджує Міністерство відновлення України, нині оголошено про відбір проєктів, де муніципалітети запрошуються до участі. Конкурс триває до 10 грудня 2023 року.

У контексті відбудови наш банк реалізує дві ключові програми з відновлення загальним обсягом 540 млн євро, з них 200 млн євро призначено Надзвичайній кредитній програмі для відновлення України. Уже понад 100 об'єктів успішно відремонтовано, зокрема 52 освітні установи, 37 медичних закладів і 9 соціальних будівель. Серед прикладів – відновлення школи №16 у Кам'янському та школи мистецтв у Миргороді, а також капітальний ремонт лікарні №8 в Одесі. Ці проєкти, хоча й невеликі, але відіграють важливу роль для місцевих спільнот.

Ще одним пріоритетом є екологізація міського транспорту. Ми зосереджені на «зеленому» транспорті, інвестуючи в екологічні автобуси, трамваї, тролейбуси з метою зменшення автомобільного трафіку та підвищення стандартів громадського транспорту. Ми ще до війни почали впроваджувати ці проєкти. Після початку війни ми вже виділили 22 млн євро на придбання нових екологічно чистих тролейбусів і трамваїв для Києва, Львова та Одеси, вироблених українськими компаніями. Загалом передбачено виділення ще 100 млн євро для багатьох міст України.

Про співпрацю з українськими муніципалітетами   

– Продовжуючи розмову про реалізацію проєктів з українськими муніципалітетами – з Харковом, які є проєкти у ЄІБ (інфраструктура, транспорт тощо)?

– Ми активно співпрацюємо з Харковом, фінансуючи значні інфраструктурні проєкти.

Виділено 160 млн євро для розширення Харківського метро, хоча реалізація зазнала затримок. У межах проєкту «Міський громадський транспорт України», виділено 10 млн євро на низькопідлогові тролейбуси та 45 млн євро на нові вагони метро. ЄІБ також алокував 15 млн євро для 30 електроавтобусів, що зміцнить екологічний транспорт у місті. Наша підтримка соціальної інфраструктури включає ремонт школ і медичних закладів. Окремо планується інвестиційний проєкт для оновлення трамвайного парку та відновлення інфраструктури, пошкодженої війною, з підготовчим фінансуванням у 400 000 євро від EPTATF, яким керує ЄІБ.

– А кошти, які ЄІБ виділяє на проєкти для українських муніципалітетів, – це якісь гранти, кредити? Якщо кредити, то під які відсотки? 

– ЄІБ переважно надає довготермінові кредити, хоча існують і гранти, проте вони зазвичай співфінансуються Європейською комісією. Ми пропонуємо привабливі відсоткові ставки та гнучкі умови виплат, проте все залежить від специфіки проєкту.

Наш банк має значну кількість переваг. Завдяки високому кредитному рейтингу ЄІБ отримує фінансування за низькими ставками, що дозволяє нам пропонувати вигідні кредити. Як найбільший багатосторонній банк, ми маємо ресурси чекати, поки реалізується проєкт і поки нам повернуть кошти, доволі довго. Ми можемо узгоджувати це із циклом проєкту, його окупністю або отриманим результатом. Тож строки кредитування безпрецедентно довгі для українських проєктів, іноді вони можуть сягати до 30 років , забезпечуючи неперевершену підтримку інвестиціям у країні.

Про фінансування державного сектору

– Ви вже згадували про фінансування проєктів у сегменті державного сектору (зокрема, «Укренерго» і «Укргідроенерго»). А розкажіть про співпрацю з «Нафтогазом» та «Укрзалізницею» (Стратегія ЄІБ щодо інтеграції залізничних мереж України, Молдови та ЄС).

– Ми не виділяли кредити «Нафтогазу». Відповідно до політики ЄІБ, ми ще називаємося кліматичним банком ЄС, ми не фінансуємо підприємства, які працюють у сфері викопних палив. Наш фокус – це відновлювані джерела енергії. Однак нещодавно я провів зустріч із представниками «Нафтогазу» для обговорення можливого фінансування їхніх зусиль у сфері декарбонізації, а саме переходу від нафти та вугілля до відновлюваних джерел енергії. Щоб співпраця стала можливою, «Нафтогаз» має відповідати вимогам Паризької кліматичної угоди.

Тепер стосовно «Укрзалізниці». Я вже згадував на початку нашої бесіди про пункти перетину кордону та фінансування програмою «Connecting Europe Facility» (мова про грант і 50% кредиту з боку ЄІБ). Щодо фінансової складової цього проєкту, то ми ще в процесі обговорення з УЗ. Якщо говорити про Стратегію інтеграції залізничних мереж України, Молдови та ЄС, то одним з її компонентів є дослідження нашої технічно-консультативної служби JASPERS щодо розбудови європейської колії на залізничних шляхах до Львова та Кишинева в рамках великої програми Connecting Europe Facility. Враховуючи стратегічні амбіції України щодо ЄС, значний наголос робиться на необхідність приведення залізничних стандартів до європейських. Зокрема, нещодавно на зустрічі з керівництвом УЗ ми багато говорили щодо модернізації їхнього рухомого складу.

І про український бізнес-клімат

– Роками чути безліч нарікань на український бізнес-клімат. Пам’ятаю, коли Шевкі Аджунер очолював у нас ЄББР (до війни), в інтерв'ю він зізнався, що «черги з компаній, які готові інвестувати в Україну, немає». На думку ЄІБ, у чому причини низької привабливості нашого бізнес-клімату (крім бойових дій)?

– Якщо ми не говоримо про війну, то причина №1, яка є бар’єром на шляху інвестування в Україну, – це відсутність верховенства права. Також багато іноземних інвесторів зізнаються, що не довіряють місцевій судовій системі. І Україні слід ще багато чого зробити, аби з’явилася довіра до її судової системи.

Друга причина – забезпечення належного врядування на великих державних підприємствах (мова про введення наглядових рад). Міжнародні фінансові інституції, як-от IFC, Світовий банк і наш банк, наголошують на такій необхідності.

Третя причина – корупція. Вона витікає з двох попередніх. Бо, якщо не працює верховенство права й немає довіри до судової системи – активно процвітає корупція.

Проте в Україні є значна кількість позитивних активів – я маю на увазі людський потенціал. А також хочу наголосити на IT-секторі, який тут дуже розвинений, навіть у порівнянні з Західною Європою.