В.о. директора Бюро економічної безпеки: «Не розумію, як ми можемо бути підзвітні Мінфіну, коли розслідуємо злочини, де є «розподіл» бюджетних коштів»

Бюро економічної безпеки створювалося як правоохоронний орган, відповідальний за розслідування всіх економічних злочинів у державі. Його запровадження мало припинити силовий тиск на бізнес і започаткувати аналітичний підхід до розслідувань в усіх сферах економіки. На ці кардинальні зрушення ділова спільнота чекала багато років. Але не так сталося, як гадалося…  Фактично бюро розпочало роботу в листопаді 2021 року і до повномасштабного вторгнення рф встигло пропрацювати лише три місяці. Проте вже восени 2022-го Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу БЕБ незадовільною – і одразу ж з’явилися заяви про необхідність його «перезавантаження». До того ж цього вимагали міжнародні партнери України і головний кредитор – МВФ. Основні претензії – новостворене бюро не показало очікуваної ефективності та прозорості в роботі, а також не продемонструвало нульову толерантність до корупції.

Чому дотепер не відбулося створення якісно нового органу досудового розслідування і зазнала невдачі відповідна реформа, чим БЕБ не влаштовує вітчизняних парламентарів і міжнародних партнерів-кредиторів, Mind розпитав у нинішнього тимчасового очільника бюро Андрія Пащука. Також ми поговорили про гучні справи олігархів, відносини з Мінфіном і політичний вплив на БЕБ, що заважає незалежним розслідуванням. 

Чому й на що у БЕБ не вистачає грошей

– У день звільнення в.о. директора БЕБ Едуарда Федорова стало відомо, що бюро витратило всі гроші та просить Кабмін про додаткове фінансування. Йшлося про внесення змін до держбюджету на 2023 рік щодо збільшення видатків для БЕБ у сумі 948,1 млн грн за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері економічної безпеки». Голова Ради громадського контролю при БЕБ Тарас Котов заявляв, що грошей вистачить максимум до жовтня, а виділений бюджет у 504 млн грн покривав лише 20% видатків. Яка зараз ситуація з фінансуванням БЕБ і чому в бюро достроково закінчуються гроші?

– На початок бюджетного 2023 року консультацій із керівництвом БЕБ (при формуванні бюджету) ніхто не проводив. Просто взяли бюджет 2022 року і провели індексацію на 7–8%. Ніхто не переймався питанням розвитку БЕБ.

У процесі роботи 2023 року ми збільшили інтенсивність – і виникло питання набору працівників (додаткових детективів). Звісно, зросло навантаження по зарплаті, і наприкінці вересня постало питання з фінансуванням. Тому БЕБ звернулося до Кабміну й Мінфіну з обґрунтуванням своїх потреб. Зокрема, наголосили на необхідності розбудови нашої єдиної інформаційної системи – з причини невиконання Закону про Бюро економічної безпеки, де про неї зазначено.

Урядовці до нас дослухалися і подали наше прохання на розгляд депутатів. Та в ході дискусій на початку жовтня нам було зменшено фінансування, і на сьогодні маємо бюджет суто на зарплати (без надбавок за інтенсивність роботи) і побутові витрати. Тобто додатково виділено лише 215 млн грн до кінця цього року.        

– До речі, щодо зарплат. Є чутки, що, коли створили БЕБ, тодішній голова доплачував детективам у конвертах – по $1000, бо держава не  могла забезпечити належний рівень заробітку. Скільки зараз отримує детектив?

– Дивна історія, бо детективам із першого дня формування БЕБ законом чітко передбачені відповідні виплати (базова ставка + вислуга років + звання). У середньому, це 50 000 – 60 000 грн на місяць. Цілком достатній рівень зарплатні.

– З презентованого Кабміном у ВР держбюджету-2024 випливає, що 2024 року збільшуються витрати на БЕБ: плюс 248,9%. Чи вважаєте цю суму достатньою і на що плануєте спрямувати додаткові кошти?

– Було передбачено 1,7 млрд грн. Але в першому читанні бюджетний комітет скасував 400 млн грн. Із суми, що залишилася, 940 млн грн піде на виплату зарплат (зможемо  набрати ще 150–200 детективів та аналітиків), а 240 млн грн піде на розбудову єдиної інформаційної системи. Інші кошти – поточні видатки, що стосуються комунальних платежів, придбання техніки тощо.

Але якщо говорити про відкриття територіальних управлінь БЕБ у всіх обласних центрах, то цієї суми недостатньо – її слід підняти на 30–50%. На сьогодні маємо вісім теруправлінь, але укомплектовані вони працівниками лише на 45%. Закон про бюджет так дивно прописали, що обмежують нас у наборі людей – не більше 1400. Хоча, за законом про БЕБ, передбачено 4000.  

Про переможні справи БЕБ та викриття інших злочинних схем

– Назвіть три кейси за поточний рік, які відносите до беззаперечних перемог бюро.

– У першу чергу це справи (кримінальні провадження), пов’язані з нашими олігархами. Це і газові справи, і банківські: Фрідман, Шелков, Фірташ.

Взагалі для нас найкращий результат, коли провадження зупиняє розкрадання бюджетних коштів, як, наприклад, у справі облгазів. Або коли після втручання БЕБ різко зростає сплата податків – як в історії з онлайн-казино та банками, які допомагали їм відмивати кошти.

Другий момент – ми посилили протидію детінізації підакцизної групи товарів. Думаю, до кінця року матимемо суттєві результати щодо наповнення бюджету.

Але вже зараз наші детективи вилучили з нелегального обігу підакцизні товари та обладнання для їх виготовлення вартістю 3,7 млрд грн. Для порівняння: за весь 2022 рік ця сума була на рівні 430 млн грн.

Є цікаві справи з вилученням, але поки не можу деталізувати.

Інший приклад – гральний бізнес. Ми маємо стрімке збільшення надходжень до бюджету по цьому податку – на сьогодні понад 5 млрд грн. Тоді як торік гральний бізнес сплатив лише 730,9 млн грн податків до держбюджету.

– Десь місяць тому голова Комітету ВР з питань податкової, митної та фінансової політики Данило Гетманцев обмовився, що понад 1000 організованих злочинних схем припинено й передано до БЕБ. Чи здатне бюро інституційно впоратися з таким обсягом і в якій часовій перспективі?

– «Схеми» – дуже умовне визначення. БЕБ викриває не схеми, а конкретних осіб. І в нас, дійсно, є збільшення в частині викриття організованих груп, що вчиняють злочини економічної спрямованості. Є збільшення в частині підозр особам, які вчинили економічні злочини. І ми вважаємо, що ця динаміка збільшилася в пять-шість разів по всім визначеним показникам із детінізації економіки.

Щодо строків розслідування справ, то БЕБ намагається діяти в часових рамках, визначених Кримінальним процесуальним кодексом. Зазвичай, розслідування триває шість місяців. Якщо зібрано недостатньо доказів – можна продовжити до 8–9 місяців.   

– А які найпоширеніші формати цих схем: ухилення від сплати податків підприємств, викриття незаконних гральних закладів і пунктів продажу контрафактних цигарок, зловживання криптобірж, розтрати бюджетних коштів на тендерних закупівлях, незаконне відшкодуванню ПДВ?

– На сьогодні найпоширеніші злочини – ухилення від сплати податків. Зараз за ст. 212 Кримінального кодексу України БЕБ розслідує 672 кримінальних провадження. Тоді як всього в роботі в бюро майже 4000 проваджень.

Далі – незаконне виготовлення та продаж підакцизних товарів, відмивання коштів (ст. 209) і розкрадання майна шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191).

Стосовно зловживання криптобірж, то такої статті наразі в Україні немає. Але, якщо говорити про сегмент бенефіціарів в Україні – ми намагаємося притягнути до відповідальності осіб – організаторів криптобірж, які отримують доходи й не сплачують податки. Зараз у роботі сім таких кейсів. Загалом, за нашими підрахунками, за десять років бюджет втратив щонайменше 3 млрд грн податків від діяльності криптобірж. Хоча з юридичного погляду їхня діяльність не визначена.

– Який відсоток у всіх цих схемах припадає на розкрадання бюджетних коштів на тендерних закупівлях?

– Складно сказати. БЕБ має дуже тонкий пласт розслідування цієї категорії справ. Як правило, ст. 191 стосується розкрадання шляхом зловживань, і такими розслідуваннями займаються декілька органів – ДБР, НАБУ, БЕБ і Нацполіція. У нас своя ділянка – розкрадання в межах 3–5 млн грн. Точний відсоток порівняно з іншими категоріями справ не скажу, але щотижня/щомісяця викриваємо такі факти й реагуємо.  

Про справи Multiplex і Дмитра Фірташа

–  Якщо говорити про проблему ухилення від сплати податків, то в липні Mind був на інтерв’ю у бізнес-омбудсмена Романа Ващука, і він розказав нам про справу кіномережі Multiplex – що БЕБ несправедливо звинувачує її у несплаті податків. Хотілося б почувати вашу точку зору із цього приводу.  

– Дійсно, багато інформації навколо цієї справи. Ми розслідуємо її та скеровуємо до суду. Тому що детективи БЕБ однозначно вбачають там ухилення від сплати податків. Давайте дочекаємося рішення суду – думаю, до кінця року все дізнаємося. Але зібраних доказів (експертиз тощо) було достатньо, аби направити справу в суд.   

– Проте Рада Бізнес-омбудсмена взяла «під своє крило» цю справу, і Роман Ващук нам пояснював, що Multiplex сплатив ЄСВ, але дещо пізніше, скориставшись законом від 15.03.2022.  

– Бізнес-омбудсмен не є учасником кримінального процесу, він не може і не повинен знати, що відбувається у справі і які докази зібрано. Є чітко визначений перелік осіб, допущених до кримінальної справи й оцінки доказів. Бізнес-омбудсмен не може оцінити, чи достатньо доказів. Тому робить свої оцінки лише з загальновідомих фактів.

Ми мали розмову з РБО з приводу взаємодії у розрізі того, що багато скарг на обшуки БЕБ. Запропонували внести зміни в проєкт закону про БЕБ, щоб РБО мала статус учасника кримінального процесу в частині проведення обшуків. Чекаємо на їхню відповідь.

– Коли ви перераховували беззаперечні перемоги БЕБ, то згадали про наших шанованих олігархів. Хотілося б одному з них приділити особливу увагу. В середині серпня БЕБ арештувало активи Group DF на 7,4 млрд грн – за організовану схему несанкціонованого відбору газу з ГТС України. За сім років завдано збитків держбюджету на 18 млрд грн. Group DF спростовує всі звинувачення і кримінальні справи та вважає їх частиною корупційного тиску на бізнес Дмитра Фірташа. Які перспективи цієї справи?  

– Перспективи досить чіткі: на сьогодні 15 директорів окремих юросіб притягнено до відповідальності. Їм оголошено підозри, триває відповідна робота, щоб скерувати справи до суду. Деякі з фігурантів затримані, деякі – у бігах. Але ми працюємо, щоб встановити їхнє місцезнаходження.

Також тут важлива синхронізація роботи українських та іноземних правоохоронних органів. Щодо Фірташа, то зараз запити про міжнародно-правову допомогу направлені до компетентних органів Австрії.

Про боротьбу з «підакцизними тіньовиками»

– У нашій розмові ви вже згадували про протидію детінізації підакцизної групи товарів. Розкажіть, як триває боротьба з тіньовим ринком підакцизних товарів, зокрема нелегальними заправками й незаконними схемами на ринку палива? І чи не вважаєте ви, що просто вилучення чергової партії – не дуже ефективний спосіб припинити зловживання?

– Незаконний оборот підакцизних товарів – проблема не лише України, а й Європи і світу. Це пов'язано з надприбутками, які отримують групи, що займаються оборотом таких товарів. Можливо, в Україні ця проблема більш поширена. 

Боротьба з тіньовим ринком підакцизних товарів – безпосередньо наш профіль (ст. 204). Ми посилюємо відповідні підрозділи, які розслідують цей вид злочинів. Але слід пам’ятати, що БЕБ не достатньо (на 20–25%) сформоване. Тому ми запропонували уряду посилити заходи із залученням інших контролюючих органів, таких, як митниця та податкова.

14 вересня на нараді прем’єр-міністр України дав доручення щодо активізації протидії незаконному обігу підакцизних товарів. На виконання цього доручення була створена міжвідомча робоча група. До її складу увійшли як Бюро економічної безпеки, так і Державна податкова служба, Держмитслужба, Держаудитслужба та інші органи, зокрема й правоохоронні. Координацію групи та аналіз отриманих результатів здійснює бюро.

Наразі ми визначили три головні напрями роботи.

Перший – аналітичний. На цьому етапі працюють команди аналітиків, завданням яких є  зіставляти різні дані, аналізувати звітність виробників, дистриб’юторів та інших учасників ринку. Після цього відбувається обмін інформацією з  Податковою, Митною службами та Нацполіцією  щодо тих компаній, які є ризиковими. Як результат – планові позапланові перевірки з фіксацією порушень (незаконна стихійна торгівля, торгівля без акцизної марки/ліцензії тощо). Таким чином ми максимізуємо ефективність роботи нашої аналітичної та адміністративної складової, яка є в інших органів. 

Другий напрям – протидія організованим групам. Ми виявляємо їх, аналізуємо їхню діяльність і визначаємо найбільш ефективні методи боротьби.

І третій – це аналіз чинного законодавства та розробка пропозицій щодо його зміни, посилення чи, навпаки, послаблення, аби бізнес міг законно торгувати пальним, спиртом, цигарками тощо.                       

– А статистика, наприклад, щодо нелегальних АЗС – скільки їх викрито за 10 місяців 2023-го? І де територіально їх найбільше скупчення?

– За 10 місяців 2023 року детективи БЕБ розпочали 331 кримінальне провадження відносно незаконного обігу підакцизних товарів, це нелегальний обіг і тютюнових виробів, і алкоголю, і пально-мастильних матеріалів. У цих справах 117 особам уже повідомлено про підозру, до суду скеровано 70 проваджень, по 48 винесено вироки.

Цигарки вилучаємо постійно і по всій Україні. Підроблену алкогольну продукцію або без акцизних марок – теж.

– А якщо порівнювати становище на тіньовому ринку підакцизних товарів із довоєнним періодом – є різниця?

– Зараз проблема стала дещо меншою. Бо в деяких регіонах тривають бойові дії, а деякі НПЗ взагалі знищено (зокрема, у Харківській області зруйновано три невеликих НПЗ).

Проте ця проблема все одно буде актуальною, адже йдеться про надприбутки. Тому потрібно буде й надалі боротися з нею. З іншого боку, протидіючи цьому явищу, маємо з’ясувати, що заважає бізнесу працювати в рамках закону.

Про зловживання з гуманітаркою  

– У середині вересня БЕБ викрило компанію, що завозила в Україну військову амуніцію нібито для потреб Сил оборони. Насправді – продавала через мережу роздрібних магазинів (вилучено амуніції  більш як на 40 млн грн). БЕБ встановило, що завезено кілька партій товару вартістю понад 100 млн грн. Можете назвати мережу чи принаймні уточнити – йдеться про DIY-ритейл?

– Назвати мережу, звісно, не можу. Вона невелика, спеціалізується саме на продажу військової амуніції. 

Але слід розуміти природу вчинення такого злочину. По-перше, у нас є стаття, згідно з якою мають переслідувати осіб, що зловживають на темі гуманітарки чи майна, яке ввозиться в Україну. До речі, ст. 201-2 має займатися Нацполіція. І слід розуміти: коли військова адміністрація чи з її дозволу, підприємець / громадська організація завозить гуманітарний вантаж і реалізує його на стороні чи не використовує за призначенням – це має розслідувати Нацполіція або ДБР. А є підприємці, які просто використовують пільгу на ввезення товарів, – і це вже кваліфікація по ст. 212. У випадку, про який запитали, використано як раз таку пільгу. Тому справу розслідувано й направлено до суду.    

– На продовження теми гуманітарки. У середині літа Міноборони та Держмитниця зафіксували понад 650 випадків зникнення гуманітарної допомоги для військових (з початку року). Куди зникає гуманітарка та хто на ній заробляє – чи є версії у БЕБ?

– Гуманітарка – не наша підслідність. Але іноді справи перетинаються. Звісно, версії у нас є. Зрозуміло, що все це йде в торгівлю. Треба боротися і боротися паралельно – протидіяти особам, які зловживають за ст.201-2, і водночас вдосконалювати законодавство (ввезення і контроль гуманітарки), ставити певні запобіжники, аби такого не відбувалося. Плюс – аналізувати, чому певний злочин скоєно, що йому сприяє і яких важелів не вистачає в законодавстві.

Взагалі це питання більше до тих органів, хто відповідає за порядок ввезення, розподіл і контроль за розподілом гуманітарки та її цільове використання. Якщо Держмитниця бачить такі зловживання – нехай вживає якихось заходів й аналізує, чому так відбувається. Якщо це зловживання «під крилом» військових адміністрацій, то слід розробити для них певні запобіжники. А торгові мережі – уже кінцевий результат злочину. До речі, в Україні дуже довго обговорюється питання маркування товарів. А тим часом реалізовується контрабанда без відповідного маркування...       

Про плинність кадрів у БЕБ і чергове перезавантаження

– Вас призначили в.о. директора БЕБ 11 серпня. Це вже шоста зміна керівництва ДФС–БЕБ за останні три роки. Ваш попередник, Едуард Федоров, не пропрацював і трьох місяців. У чому причини такої плинності кадрів у бюро? 

– Я не можу робити оцінку того, чому мої попередники написали заяви про звільнення.

Щодо плинності кадрів – ви ж бачите, скільки сьогодні нам уваги від політиків й урядовців з приводу реформування БЕБ. Звісно, це створює певні «коливання». Сьогодні маємо на розгляді вже четверту спробу перезавантаження бюро. І це дестабілізує. Навіть у мене, як. в.о. директора БЕБ, виникає запитання щодо впевненості в завтрашньому дні. А що говорити про детективів, аналітиків, інших співробітників?

– Щодо розмови про перезавантаження БЕБ. На початку вересня представники найбільших бізнес-асоціацій і наші міжнародні партнери (США, МВФ, ЄС, Світовий Банк) закликали ОПУ перезавантажити БЕБ. Підприємці вважають діяльність бюро неефективною (за даними опитування Української Ради Бізнесу). За кардинальне перезавантаження БЕБ – 39,2% підприємців. 51,7% опитаних – за радикальні зміни підходів у роботі БЕБ, яка має принципово відрізнятись від методів правоохоронців, що паралізували роботу бізнесу. За ліквідацію бюро – понад 9% респондентів. За результатами незалежного аудиту роботу БЕБ теж визнано неефективною. Чи погоджуєтеся з такою оцінкою діяльності БЕБ і якщо так – що зумовило такі результати?

– По-перше, ніхто на нас не скаржиться. Наприклад, до Офісу бізнес-омбудсмена за І квартал цього року надійшло три скарги, які надалі не знайшли свого підтвердження, за ІІ квартал їх взагалі немає. Йдеться про перезавантаження. Ми самі не проти: навіть давали пропозицію стосовно щорічної оцінки (атестації) кожного детектива бюро.

– Ви зазначили, що БЕБ на сьогодні недоукомплектоване. А може тут має місце системний саботаж самої системи держвлади, щоб зберегти статус-кво?

– Важко сказати, але в мене теж є такі думки. Інакше, навіщо нас так обмежувати: замість 4000 співробітників (передбачених законом) лише 1400?

Тож це нагадує певну політичну гру, коли під гаслами «неефективності» та «перезавантаження» фактично відтягується момент, коли БЕБ має почати працювати на повну. Було б добре, якби бюро нормально профінансували і ми мали змогу розширити апарат у регіонах. Зокрема, потрібно відкривати теруправління в Дніпрі та Вінниці, бо там є збільшення кількості загроз і ризиків по нашому функціоналу, які ми виявляємо. 

– На вашу думку – це глобальне перезавантаження дійсно станеться і як швидко?

– Звичайно, ми йдемо до цього. Закон уже має бути прийнятий у першому читанні. Думаю, до кінця поточного року прийдемо до його прийняття. Коли з’явиться законопроєкт – стане зрозуміло, як довго триватиме перезавантаження. Чи спочатку вибори директора БЕБ, а потім атестація/переатестація чи взагалі всіх звільнять – і все почнеться з нуля.  

Про «зазіхання» Мінфіну на БЕБ

– Є інформація, що БЕБ хочуть підпорядкувати Мінфіну. Чи відповідає вона реальності?

– Ми мали консультації з профільними комітетами парламенту й дійшли висновку, що цього не слід робити, адже порушується незалежність бюро як самостійного органу. 

– А от міністр Сергій Марченко певен, що орган, який здійснює розслідування економічних злочинів проти держави, має співпрацювати з фіскальним блоком уряду – Мінфіном…

– Це добре, що в демократичній державі є різні думки. Але саме парламентарі мають прийняти остаточне рішення. І не думаю, що БЕБ підпорядкують Мінфіну.

Взагалі не розумію, як ми можемо бути йому підзвітні, коли розслідуємо злочини, де є «розподіл» бюджетних коштів – і Мінфін тут може бути «під питанням». До того ж на обрання директора БЕБ і його заступників міністр фінансів не впливає. А, за законом, ми звітуємо Верховній Раді. Хоча усіляке трапляється…  Зокрема, Мінфін пропонував затверджувати структуру БЕБ. Але все залежатиме від фінального закону, який ухвалять депутати. Мені здається, що все це більш політичне питання.  

Про діяльність БЕБ на користь держави та самоокупність

– На початку року БЕБ надавало інформацію, що за 2022 рік принесло державі прибутку на 60,1 млрд грн. Однак тоді це спростував нардеп Ярослав Желєзняк. За його даними, відшкодування збитків лише на 100 000 грн; арешт на майно – на 7,7 млн ​​грн та ще три кримінальних провадження (щодо несплати податків) – на 33 млн грн. Прокоментуйте таку значну розбіжність у цифрах. І чи є показник рівня самоокупності бюро за поточний рік?

– 2022 рік я не коментую, бо тоді не працював. Але маніпуляції з показниками БЕБ з боку критиків роботи бюро відбуваються постійно. Наприклад, береться цифра по відшкодуванню збитків з офіційної статистики форми 1СЛ, а там суми по направлених до суду справах, хоча загалом відшкодовано вже в рази більше, та справи ще розслідуються. Однак гроші вже в бюджеті!

Щодо сумі 60 млрд грн: напевно, йдеться про накладений арешт на цю суму або ж конфіскацію через механізм санкцій російського бізнесу. Загальний економічний ефект, не лише пряме відшкодування. По кримінальних провадженнях 2022 року сума сягала 561 млн грн, і це підтверджено звітами ГПУ.

Якщо говорити про рівень самоокупності БЕБ, то за 9 місяців 2023 року ми витратили не більше 750 млн грн. Але я не дуже хочу орієнтуватися на самоокупність, бо БЕБ не є органом, що збирає податки. Ми не можемо поставити завдання детективу – принести, наприклад, 10 млн грн у бюджет, бо на тебе держава витрачає мільйон на рік. Мета нашої діяльності – попередити й не допустити втрат держбюджету.