СЕО ОТП Банк: «Кредитування в Україні зростає, однак відсутність страхування воєнних ризиків є стримувальним фактором для відновлення інвестиційних позик»

Для банківського сектора 2023 рік видався на диво вдалим. Фінансові інститути змогли оговтатися від першого шоку війни, розчистити свої кредитні портфелі та вийти на рекордний прибуток. За словами самих банкірів, до початку грудня їхня галузь була єдиною по-справжньому прибутковою в Україні. А потім депутати ухвалили, а Президент підписав закон про підвищення ставки податку з банків – за 2023 рік – до 50%, а починаючи з 2024 року – 25%.

Попри це нововведення, взагалі можна зробити висновок, що стабільності банківської системи нічого не загрожує. Це також підтверджують попередні результати стрес-тестів НБУ. Регулятор повідомив, що більшість із 20 банків, які проходять оцінку, адекватно відображають потенційні кредитні втрати й мають необхідний запас капіталу на майбутнє, зокрема завдяки накопиченому прибутку.

Тож у 2024 рік банки входять із достатнім рівнем капіталізації та з наміром поступово відновлювати кредитування, щоб підтримати економіку.

Mind поспілкувався з головою правління ОТП Банку Володимиром Мудрим, поговорив про те, як зараз заробляють банки, що відбувається з якістю їхніх кредитних портфелів і з рівнем NPL, а також про те, які альтернативні інструменти фінансування можуть бути доступні бізнесу в умовах війни.

– Протягом січня – жовтня 2023 року українські банки отримали прибуток у розмірі 123 млрд грн. Це вдесятеро більше, ніж роком раніше. Як можна пояснити такий феномен, якщо брати до уваги, що війна триває?

– У 2023 році глобальна банківська система продемонструвала високу ефективність і прибутковість. Це відбувається та тлі зростання процентних ставок у світі. Наприклад, ключова ставка ФРС США зараз становить 5,25–5,5%, базова ставка Європейського центробанку – 4,5%, ставка за маржинальними кредитами – 4,75%. В Україні, як ми пам’ятаємо, Нацбанк рік тримав облікову ставку на рівні 25%. І тільки з липня НБУ почав цикл її зниження.

Я вивчав те, як банки виходили з кризи у 2013–2014 роках. Банківський сектор зміг повністю відновитися тільки у 2021 році. Через війну 2022 року банківська система України, без ПриватБанку, показала мільярдні збитки. Але через високі процентні ставки банкам вдалося досить швидко повернути втрачене та вже у 2023-му вийти на прибуток.

– Як ви ставитеся до запровадження додаткового податку на прибутки банків і як цей крок вплине на банківський бізнес?

– Банки – це перш за все про бізнес капіталу. Тобто залежно від того, який у банку прибуток за минулий і поточний роки та скільки грошей вклав акціонер, формується його спроможність видавати кредити. Деякі банкіри говорять, що, забираючи з банків прибуток (йдеться про закон № 3474-IX, який передбачає додаткове оподаткування прибутків банків. – Mind), держава зменшує потенціал кредитування економіки. Але це не зовсім так. Понад 60% прибутку в системі генерують державні банки, який вони все одно перераховують до держбюджету. Разом із тим для іноземних комерційних банків існує заборона на виплату дивідендів.

– З початком повномасштабної війни можливість для інвестування в Україні істотно звузилася. Але держава та банки активно популяризують ОВДП. Наскільки, за вашими спостереженнями, зріс інтерес до цінних паперів?

 – Так, попит на ОВДП дійсно зростає, тому що це практично єдиний борговий інструмент, який вільно конвертується. У 2023 році суттєво зріс позитивний вплив ринку ОВДП на економіку.

Торік облігації виконували роль монетарного фінансування держбюджету. У поточному році Кабмін та НБУ відмовилися від емісії. Реальний ринок ОВДП у 2023 році (без участі Нацбанку) зросте до 470–500 млрд грн, що майже втричі більше, ніж у 2022-му.

Фактично основними гравцями стали банки, які вкладають власні кошти у воєнні облігації та допомагають у такий спосіб покривати бюджетний дефіцит. Так само попит зростає і з боку населення. Людей приваблює як дохідність ОВДП (до 19–21% у гривні. – Mind), так і відсутність оподаткування отриманого доходу.

Наприклад, у жовтні цього року ми запустили онлайн-продаж ОВДП для фізичних осіб у мобільному застосунку. За місяць залучили від населення близько 1 млрд грн. Це свідчить про те, що інтерес до облігацій дійсно великий. За умови простого та зрозумілого входження в цей продукт українці будуть ним користуватися дедалі більше.

– Нацбанк нещодавно повідомив про попередні підсумки стрес-тестів 20 банків. Якщо вірити регулятору, в банківському секторі все більш ніж добре. Як ви вважаєте, чи не є це прикрашанням ситуації і, можливо, НБУ не побачив якихось прихованих проблем?

 –  Вважаю, що сюрпризів очікувати не варто. Ця теза підтверджується тим, що більшість банків успішно пройшли перший етап стрес-тестування та витримали оцінку якості активів. При цьому підходи інспекторів НБУ були досить жорсткими.

Нацбанк здійснив серйозну роботу з погляду контролю кредитних портфелів. Це майже виключає імовірність того, що для когось із системних банків за підсумками стрес-тестів будуть погані новини. Інше питання, як саме проводити оцінку NPL (частки кредитів, що не працюють. – Mind).

Але з липня кредитний портфель юридичних осіб зростає, тому частка NPL у відсотковому вираженні  зменшуватиметься. Втім, я переконаний, що більш об’єктивно було б аналізувати проблемні борги саме в номінальній величині.

– Що відбувається з якістю кредитних портфелів банків? Судячи з даних НБУ, частка NPL практично не змінюється (приблизно 45% по корпоративному портфелю). Чи говорить це про те, що концентрація «токсичних» боргів досягла своєї межі?

– Я вважаю, що загалом банки вже оцінили реальні масштаби втрат у своїх кредитних портфелях і розробили стратегію взаємодії з боржниками.

Наприклад, у нашому банку запит на другу чи третю реструктуризацію надходить приблизно від 10–15% позичальників. Більшість клієнтів, на щастя, відновили свою діяльність і вийшли на нормальний рівень виручки, який дозволяє кредити. Тобто ми вже маємо повну картину того, яким є «старий» портфель NPL і що з ним робити.

– Щодо обсягів резервування, які скоротилися 2023 року більш ніш у 20 разів (згідно з даними за січень – жовтень. – Mind). Чи можна вважати це маркером того, що фінустанови реально оцінили стан своїх кредитних портфелів і провели інвентаризацію NPL?

– Суттєве скорочення обсягів резервування свідчить про те, що банки вже реструктурували більшу частину проблемних кредитів і розформували резерви. А ті позики, які видаються зараз, мають нижчий ступень ризику.

До того ж банки при оцінці платоспроможності позичальників враховують воєнні ризики та супутні загрози. Відповідно під нові кредити рівень резервування менший, ніж під старий портфель.

– Чи готові банки збільшувати кредитування? Які програми фінансування зараз працюють і мають попит?

– Кожен клієнт, який бажає взяти кредит, насамперед намагається отримати позику на пільгових умовах за програмою «5-7-9». Якщо позичальник не вписується за якимись критеріями у «5-7-9», то розглядає інші варіанти.

Насамперед це стосується саме малого та середнього бізнесу, на який розраховувала держава, створюючи цю програму. Якщо говорити про великих корпоративних клієнтів, то вони переважно залучають кредити на стандартних ринкових умовах, валютні кредити (якщо є експортна виручка) – у тому числі. Переважно кредитні кошти направляються на поточні потреби, на поповнення оборотного капіталу. Інвестиційні позики під довгострокові проєкти, на жаль, велика рідкість.

– Як можна відновити інвестиційне кредитування?

– У першу чергу необхідно закрити питання зі страхуванням від воєнних ризиків. Це головна проблема. Шляхом її розв’язанням може бути механізм, який дозволить покрити частину інвестиційної складової завдяки лізингу.

Також є програми за участю міжнародних фінансових інститутів (зокрема, ЄБРР), у яких присутня інвестиційна складова. Наприклад, при купівлі автомобіля з електродвигуном позичальнику повертається частина вартості транспортного засобу за рахунок кешбеку.

– До речі, ваш банк віднедавна співпрацює з USAID. Яку підтримку отримує бізнес завдяки цій спільній програмі?

– Агентство USAID є новим гравцем на нашому кредитному ринку. За участю USAID ми видаємо гранти компаніям із критичних галузей економіки (сільське господарство, логістика, енергетика), бізнесу, який потребує релокації, а також компаніям, де власниками або управлінцями є жінки.

У межах цього партнерства ми прокредитували за грантовою програмою більш як на 175 млн грн. І, що цікаво, попит є за всіма трьома складовими.

Частка критичних індустрій у виданих грантах становить 40%, релокованого бізнесу – 30%, частка бізнесу, яким володіють чи керують жінки – ще 30%. Це свідчить про те, що залучення міжнародних партнерів відкриває більше можливостей для пільгового фінансування (з компенсацією ставок) і грантових програм та закладає фундамент для відновлення інвестиційного кредитування.

– Нерідко досить дорогим кредитам протиставляють факторинг. Наскільки він є розвиненим в Україні? Чи цікавий взагалі цей інструмент для бізнесу й банків?

– Ми багато говоримо про факторинг, адже він дозволяє малому бізнесу максимально просто та швидко отримати обігові кошти. Весь ризик лежить на великому платнику, якому підприємець поставляє продукцію, а відсутність додаткової застави значно спрощує оцінку клієнта. Але наразі співвідношення вартості всіх факторингових операцій до ВВП України становить лише 0,25%. У Польщі, для порівняння, це 15%. Проблема в тому, що факторинг у нас асоціюється з валютними кредитами, а це відлякує бізнес. Цей стереотип треба змінювати.

Крім того, деякі великі компанії забороняють своїм підрядникам продавати дебіторську заборгованість або передавати її банку як заставу під факторинг. Ми через Незалежну асоціацію банків лобіюємо внесення змін до чинного законодавства, які дозволять визнавати такі обмеження нікчемними.

– НБУ повідомив про плани відновити 2024 року довоєнне регулювання і навіть посилити його в частині вимог до капіталу, ліквідності тощо. Наскільки це вчасний крок?

– Національний банк прагне, щоб банки створювали більше резервів. Це дещо зменшує можливості банківської системи заробляти. З іншого боку, оскільки 2023 рік виявився одним із найбільш прибуткових років, Нацбанк вирішив скористатися нагодою і впровадити нові вимоги до капіталу, переглянути деякі нормативи, щоб посилити стабільність банків та їх витривалість у екстрених ситуаціях.

Завдяки цьому акціонерам не доведеться вливати додаткові кошти в капітал. А система буде максимально підготовлена до будь-яких викликів, що можуть виникнути в майбутньому.

– Українські банки активно змагаються між собою у розширенні цифрових сервісів. Як розвиватиметься диджиталізація на ринку та що робить OТП Банк у цьому напрямку?

– Ми всі розуміємо, що простий банківський бізнес став чимось буденним і звичним. Для того щоб здійснити переказ з картки на картку, навіть не треба завантажувати мобільний банкінг, таку операцію можна здійснити за допомогою стороннього платіжного сервісу.

Глобально – це стратегія емоційного банкінгу. Потрібно зробити так, щоб банк викликав позитивні емоції, був дотичним до якоїсь великої справи та став частиною лайфстайлу для кожного клієнта.

– А як ви оцінюєте перспективи open banking, чи здійснить він революцію на ринку?

– Open banking (OP) був досить серйозною історією кілька років тому в Західній Європі, де виникла проблема в комунікації між великими традиційними банками та молодими фінтех-проєктами.

Відкриття банківських API дозволило створювати інноваційні й більш гнучкі фінансові продукти для клієнтів. Але в Україні ми навряд чи побачимо якийсь великий прорив завдяки open banking, оскільки сучасні банківські рішення вже на такому рівні, що українців навряд чи можна чимось здивувати. Тому я вважаю, що революції на ринку після запровадження OP не буде.