Посол Литви в Україні: «Присутність литовських і європейських компаній у росії сприяє вразливості самого ЄС»
Вальдемарас Сарапінас – про зміни у співпраці двох країн у воєнний час, український інвестклімат і підсанкційний російський бізнес на території Балтії
Литва традиційно вважається найбільшим торговим партнером та інвестором України серед країн Балтії. За даними НБУ, на початок 2022 року Литва вклала в економіку України $212,7 млн прямих інвестицій. Найбільший обсяг коштів було залучено у сферу оптово-роздрібної торгівлі, операцій із нерухомим майном і фінансово-страхову діяльність.
До повномасштабного вторгнення росії в Україну динаміка литовсько-українських економічних відносин щорічно зростала. Але навіть сьогодні, в умовах воєнного часу, Литва належить до основних торгово-інвестиційних партнерів нашої країни. Попри 30%-й спад української економіки у 2022 році, майже всі литовські компанії залишилися працювати в Україні й сьогодні продовжують свій бізнес на територіях, де не ведуться активні бойові дії та які не зачепила російська анексія. Ба більше, низка литовських підприємців розглядають подальше інвестування в Україну.
З Вальдемарасом Сарапінасом, послом Литви в Україні, Mind обговорив глобальні питання сьогоднішнього порядку денного: стан литовських інвестицій в Україну та їхні найближчі перспективи, специфіку роботи у військових реаліях, привабливі ніші нашої економіки для литовських ділових кіл, а також комфортність українського бізнес-клімату й участь Литви у процесі відновлення України.
Про активність литовських підприємців у воєнний час
– Як війна позначилася на литовсько-українській співпраці: яких змін зазнали литовські вкладення після 24 лютого 2022 року?
– Україна, попри війну, залишається для литовських підприємців «країною можливостей». І впевнений, не лише для литовських. Якщо говорити про інтерес литовських підприємців до України, то це пов'язано насамперед із нашими історичними й культурними зв'язками, які безпосередньо впливають на бізнес, економіку.
Згідно з офіційною статистикою, сума прямих литовських інвестицій в Україну на кінець 2023 року становила майже 240 млн євро. Тому можна сказати, що обсяг інвестицій не лише не зменшився, а й трохи зріс.
Якщо говорити про найвідомішого та найбільшого нашого інвестора в Україні – це група BT Invest, яка володіє торговельною мережею Novus. За останні 15 років BT Invest вклала в економіку України приблизно $400 млн. Такі міжнародні фінансові інституції, як ЄБРР, Державний банк розвитку Польщі BGK, інші банки, співпрацюють із BT Invest та її компаніями.
На цей час уже налічується 95 супермаркетів Novus: переважно в Києві та Київській області (і зовсім небагато в Миколаївській обл. та на Заході України). Я дуже сподіваюся, що мережа розширюватиметься на всій території України. Також вона чимало постраждала від російського обстрілу, але зараз уже все відновлено. Сума збитків супермаркетів Novus із початку війни становила 15 млн євро (постраждали складські приміщення, напівзруйновані магазини, офісні приміщення). До речі, одна з можливих майбутніх інвестицій – центр виробництва продуктів харчування, що забезпечує мережу магазинів Novus. Інвестиції можуть становити до 20 млн євро, але остаточне рішення має бути ухвалено радою директорів компанії.
2024 року планується відкриття єдиного Логістичного центру, сумарна площа якого майже вдвічі перевищить сім старих РЦ (розподільчих центрів). Новий центр оснащений надсучасним обладнанням та інженерними системами. Він пройшов «зелену» сертифікацію за стандартом BREEAM, що означає максимальне енергозбереження та екологічну ефективність. Гордістю NOVUS Logistics Center стане можливість зберігання продукції у 18 температурних зонах.
Також серед литовських інвестицій можу, наприклад, назвати ТРЦ Retroville (належить групі компаній BT Invest) у Києві, який був значно пошкоджений російськими ракетами. Але об'єкт уже майже повністю відбудовано, він відновив свою діяльність та успішно працює.
– А куди здебільшого вкладався капітал?
– Переважно литовці вкладали кошти в нерухомість, будівництво, оптово-роздрібну торгівлю, логістику, фінансову діяльність і деревообробку, харчову промисловість. Наприклад, наша компанія Stolitsa Group будує у Києві багатоповерхові будинки з квартирами економкласу. На початку воєнних дій вона теж зупинила свою діяльність, але сьогодні навпаки розширює активність.
Компанія UAB Alwark працює у сфері продажу, оренди й лізингу вантажно-розвантажувальної та комунальної техніки. Також в Україні є представництво литовського підприємства Teltonika (виробника мережевого обладнання та програмного забезпечення).
Якщо говорити про логістику, то в Україні розширюють свою присутність представники литовських залізниць – транспортна вантажна компанія LTG Cargo та BGS Rail Holdings. Ідеться про проєкти модернізації логістичної інфраструктури на державному рівні.
Мета – продовжити європейську залізницю до Клайпеди й поліпшити міжнародні логістичні зв'язки через польсько-український кордон – була закріплена ще 16 вересня 2022 року у Меморандумі про взаєморозуміння між міністрами транспорту Литви та Польщі (підписаним у Вільнюсі), а також 30 березня 2023 року в Меморандумі про взаєморозуміння між міністрами транспорту Литви та України, підписаному в Жешуві (Польща).
З ініціативи Литви до розвитку цього коридору приєдналися інші країни Балтії. Для наших країн важливо розвивати транспортний коридор Північ – Південь, що сполучає Балтійське, Чорне та Егейське моря, що дозволить підвищити пасажирську, вантажну, військову мобільність. Ми очікуємо, що ці шляхи стануть частиною транс'європейської транспортної мережі.
Також є литовські компанії, які мають серйозні плани на виготовлення текстилю та виробництва меблів (у Литви досить сильні позиції в цьому сегменті в Європі).
І звісно, зараз найактуальніші інвестиції – в оборонну промисловість. Литовські компанії зацікавлені у виробництві дронів. І під час останнього візиту президента України Зеленського до Литви, наприкінці січня цього року, було підписано 5 меморандумів між конкретними компаніями у сфері співробітництва ВПК (назви їх не можу озвучити з огляду на стратегічну безпеку). Литву цікавить досвід України. Насамперед йдеться про БпЛА та дрони. Українські підприємства оборонної промисловості цікавляться можливостями працювати й розвивати свою діяльність у Литві.
– До війни в Україні були переважно середні та дрібні литовські фірми – всього близько 200. Наскільки скоротилося їхнє число після вторгнення росії?
– Справді, до повномасштабного вторгнення рф в Україні налічувалося майже 200 литовських компаній. Після початку воєнних дій деякі з них тимчасово зупинили свою діяльність або залишили територію України.
Наприклад, до війни у Чернігівській області литовці побудували завод із виробництва картонної тари «Менапак», і він дуже успішно працював, але, коли почалися бойові дії – підприємство закрилося. Нині його діяльність знову відновлена, триває робочий процес. Інший приклад – на Волині продовжує активно працювати литовський завод Kalvis (виробництво опалювальних водогрійних котлів на твердому паливі). Він не припиняв роботи.
До речі, цей завод постачає продукцію не лише на внутрішній український ринок, а й на ринки ЄС. Та успішно збільшує продажі.
Тому можна констатувати, що кардинально кількість литовських компаній в Україні не змінилася, а залишилася майже на передвоєнному рівні – близько двох сотень. І це є прикладом іншим литовським бізнесменам, які поки що не наважуються прийти в Україну й розпочати тут свою діяльність.
Щодо тих наших компаній, які через війну зовсім покинули українську територію, то їх дуже мало й це суто представники мікробізнесу.
– А чи є приклади литовського бізнесу, який опинився на підконтрольних рф територіях після 24 лютого 2022 року? Якими є обсяги збитків і чи розглядаються можливості репарацій?
– У східній частині України працювало чимало литовських компаній, але це переважно невеликі бізнеси. За нашими даними, було знищено офіс литовської компанії «Сучасні технології доріг» у Сєвєродонецьку Луганської області, проте підприємство й надалі успішно працює в Україні.
Тож серед литовських підприємств є ті, які постраждали від воєнних дій, і зараз підраховують збитки від російської агресії. Але конкретні цифри втрат не можу назвати, бо кожна компанія сама вирішує – чи озвучувати розмір своїх збитків. Ба більше, бізнес неохоче афішує свої кроки щодо відшкодування тієї чи іншої шкоди.
Звичайно, посольство допомагає підприємцям у таких питаннях порадами (якщо вони звертаються до нас), щоб потім була юридична можливість домогтися якихось репарацій / виплат від рф.
Про литовські компанії, які працюють у росії
– На початку січня НАЗК внесло до списку «спонсорів війни» литовського виробника морепродуктів Viciunai Group із коментарем: «Поки такі відомі бренди, як Vici, продовжують перебувати на ринку росії, світ отримує «неправильний сигнал», що рф залишається частиною міжнародних економічних процесів». Як відреагувала на цю новину литовська офіційна влада?
– У Литві відомо про цей неприємний випадок. І я розумію моральне право України включати компанії, які співпрацюють із росією в такий чорний список. Оскільки вони справді підтримують війну такими своїми діями.
Тому Литва не вимагатиме від України виключення Viciunai Group та інших подібних компаній (якщо вони будуть) зі списку «міжнародних спонсорів війни». І я, як посол Литви та звичайний литовець, виступаю за те, щоб такі компанії піддавалися певним санкціям доти, доки вони не закриють свій бізнес у рф.
Але якщо розглядати саме випадок із Viciunai Group, то з юридичного погляду категорія продовольства (продукти харчування) – це не той товар, який наша держава може обмежити в постачаннях або проти якого ЄС може запровадити певні санкції. І проблема якраз у цьому моменті.
Хоча прості литовці суворо засудили той факт, що Viciunai Group продовжує працювати у рф. Тому тут уже кожна людина й кожен бізнес вирішують самі для себе – наскільки для них такий вчинок є «високоморальним». І я закликаю всіх – і литовців, і українців (оскільки я знаю, продукція Viciunai Group ще продається в українських магазинах), не купувати товари цього литовського бренду, щоб побічно не спонсорувати російську військову промисловість.
Я закликаю компанії не лише в Литві, а й у всьому ЄС – припинити фінансування російського окупаційного режиму. Також ми мусимо нарешті усвідомити, що присутність литовських і європейських компаній у росії сприяє вразливості існування та потужності самого Євросоюзу. Тому ми закликаємо всіх своїх партнерів на рівні ЄС шукати способи спонукати компанії, які ще працюють на російському ринку, розірвати там усі економічні зв'язки.
– Низка компаній зі США, Європи та Азії продовжують забезпечувати оборонних постачальників із рф комплектованням для танків («Прорив» та «Армата») – про це йдеться у грудневому розслідуванні The Insider. Зокрема, мова про постачання деталей до росії литовським підприємством UAB Elfanta. Як ця інформація трактується в Литві – чи запроваджуються якісь санкції щодо подібних бізнесів?
– Наскільки нам відомо, це логістична та митно-брокерська компанія, яка нині не здійснює вантажних перевезень до росії та білорусі. Інформація про компанію була передана до відповідних органів, і зараз ведеться розслідування.
Про «тонкощі» вітчизняного інвестклімату
– Років десять тому тодішній посол Литви в Україні Пятрас Вайтекунас в інтерв'ю мені наголосив, що «литовські бізнесмени хочуть стабільних гарантій і більшої визначеності у веденні бізнесу. А також нарікають на високий рівень адміністративного впливу на бізнес-питання». Наскільки ситуація змінилася сьогодні? Що відлякує литовців найбільше, окрім війни?
– Справді, деякі литовські компанії під час розвитку бізнесу в Україні стикаються з бюрократичними перешкодами, корупцією у її різних проявах.
Також проблемними залишаються податкові та митні питання. Литовський бізнес зрідка нарікає на те, що в Україні занадто часто й раптово відбуваються різноманітні перевірки з боку державних контролюючих органів. Ба більше, це нескінченний процес – одні пішли, інші прийшли… Часом ситуація настільки загострювалася, що справа доходила до судових розглядів.
Звичайно ж, наше посольство включалося в ці складні процеси – ми зустрічалися з українським керівництвом, щоб «розрулити» ситуацію, що склалася, і допомогти литовським підприємствам адаптуватися до особливостей українських законів. Зокрема, зараз дуже гострою для литовського бізнесу є проблема обмеження з боку НБУ на переказ іноземної валюти. Ми розуміємо, що це пов'язано з воєнним станом у країні, але на бізнесі це відбивається не найкращим чином.
Про активність українців на литовському ринку
– Як справи з українськими інвестиціями в економіку Литви останніми роками: скільки зареєстрованих підприємств з інвестиціями українського походження, у яких галузях їх концентрація максимальна?
– Торік вкладення з України в литовську економіку становили приблизно 100 млн євро. Переважно це малий і середній бізнес (за винятком кондитерської фабрики «Рошен» у Клайпеді). За даними 2021 року в Литві працювали 420 українських підприємств.
Переважно українські підприємці інвестують в операції з нерухомістю, оптово-роздрібну торгівлю та дорожньо-будівельну сферу. Говорячи про конкретні приклади, можна назвати компанію Kormotech – це виробники кормів для домашніх тварин, які активно просувають у нас свій бізнес. А також український бренд «Нова пошта», який торік відкрив у Литві своє представництво, а зараз власники вже в процесі створення дочірньої компанії.
Як я вже згадував, до Литви приходять українські компанії для співпраці в оборонній сфері. Також знаю, що українські компанії цікавляться інвестуванням у фінтех-галузь і банківську сферу.
Хочу наголосити, що в Литві гарні умови для інвестицій. Ми маємо сім вільних економічних зон (Каунаський, Клайпедський, Кедайнський та інші регіони), де пропонуються сприятливі умови для роботи іноземних підприємців (у тому числі добре розвинена логістична інфраструктура).
Вільні економічні зони залучають інвесторів не лише податковими пільгами (з податку на прибуток і податку на нерухомість у разі дотримання інвестором умов), можливістю для інвестора швидко розпочати роботу, а також пропозицією потенційним інвесторам повністю освоєних земельних ділянок із розвиненою інфраструктурою, комунікаціями тощо. І я думаю, що Литва може стати для українських компаній «воротами до Євросоюзу».
– А в яких галузях литовської економіки чекають на українські інвестиції?
– Ми дуже хотіли б, щоб українські авіакомпанії зайшли на литовський авіаринок – для створення нових маршрутів із Литви в різні точки світу (поки українські аеропорти закриті через війну). Подібний досвід уже мають українські авіакомпанії, які зараз активно працюють, зокрема, з польськими аеропортами. І литовські аеропорти теж дуже зацікавлені в такій кооперації.
Про передачу Україні заморожених російських коштів і допомогу Литви у відновленні нашої економіки
– В Україні зараз актуальна тема повоєнного відновлення країни. За даними Єврокомісії, активи російських фізосіб і компаній, заморожені в державах – членах ЄС, на середину 2023 року становлять 24,1 млрд євро. У Литві заморожено підсанкційних активів рф та білорусі на 103 млн євро. У яких сферах литовської економіки вони знаходяться: чи збирається Литва передавати їх на відновлення економіки України та коли?
– За нашими даними, у Литві заморожено 79,5 млн євро та $8,5 млн. Ці кошти належать 11 російським юридичним особам, шести білоруським юрособам плюс одній фізичній особі з білорусі. Активи заморожені в юридичних осіб на підставі зв'язків юросіб через право власності або контроль із суб'єктами, які потрапили під санкції ЄС. З повним списком можна ознайомитися на сайті.
Звичайно, Литва готова виділити всі заморожені кошти Фонду відновлення України в рамках європейської програми підтримки Ukraine Facility. Але, коли саме це станеться, наразі сказати складно.
– Зараз в Україні розробляється система, яка дозволяє країнам-партнерам взяти шефство над регіонами, містами / підприємствами за програмою відновлення України. Ваша країна готова взяти таке шефство (обсяги фінансування, проєкти)?
– Литва бере активну участь у процесі відновлення української економіки. Але наша країна ухвалила рішення брати не шефство над конкретним регіоном, а участь у тій галузі, де позиції Литви максимально сильні – це відновлення об'єктів освіти (дитячі садки, школи).
Здебільшого наші зусилля сконцентровані в Київській області. Зокрема, ми повністю відновили дитячий садок в Ірпені й назвали його «Рута» (оскільки ця рослина популярна і в Україні, і в Литві). Також збудували бомбосховище в дитячому садочку Бородянки, там же відновили литовсько-український ліцей, обладнали бомбосховище на 1500 осіб (з таким розрахунком, щоб не лише школярі, а й місцеві жителі могли сховатися в ньому в разі небезпеки). У цей проєкт вкладено понад 8 млн євро.
Крім цього, нашими силами в Бородянці збудовано модульне містечко, де може розміститися 120 осіб. З Міністерством освіти і науки України литовська сторона затвердила проєкт «Школи майбутнього» (створений литовськими архітекторами). Зараз проходить конкурс на його реалізацію. Загалом на відновлення українських об'єктів у сфері освіти Литва вже витратила приблизно 18 млн євро, і на цей рік наш уряд виділив ще 12 млн євро.
Литовська центральна агенція з управління проєктами в Україні реалізовуватиме проєкт ЄС із будівництва нових шкільних укриттів. На цей проєкт Європейська комісія виділила 15 млн євро, а Литва – 0,5 млн євро. Передбачається, що ці кошти будуть використані для будівництва шести нових бомбосховищ для українських шкіл.
Також Литва планує надати кошти на об'єкти реабілітації. Є плани відновлення реабілітаційного центру в Житомирі. Подібні медичні заклади ми хотіли б побудувати й в інших регіонах України. Зазвичай втілює у життя литовські проєкти з відновлення державне Литовське центральне агентство з управління проєктами (Central Project Management Agency – https://www.cpva.lt).
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
