ШІ та дата-центри: перспективи, челенджі та рекомендації

Останніми роками ми помічаємо, наскільки стрімко інтегрується штучний інтелект (ШІ) у наш спосіб життя, роботу, суттєво покращуючи взаємодію з технологіями. Це також не оминуло й IT-інфраструктуру, зокрема центри обробки даних (ЦОД). Незважаючи на те, що штучний інтелект потребує додаткових обчислень і великої кількості енергії, саме аналітика даних, яка базується на алгоритмах ШІ, може удосконалити роботу ЦОДів у контексті досягнення нульових викидів та, як наслідок, відіграти позитивну роль у розв'язанні проблеми сталого розвитку.

Провідні спеціалісти компанії Schneider Electric стверджують: до 2028 року навантаження ШІ становитимуть приблизно 15–20% від загального споживання енергії центром обробки даних. Це викликає серйозне занепокоєння. Адже як забезпечити оптимальне споживання енергії дата-центрів і ефективно управляти системами при такому величезному попиті на штучний інтелект у всьому світі? Сюди слід віднести низку викликів, зокрема роботи щодо керування живленням, охолодженням, акумуляторними й монтажними шафами, шафами для ІТ-устаткування та програмним забезпеченням.

Аби розвінчати всі міфи та зрозуміти перспективи ШІ й ЦОДів, ділимося поглядом старшого віцепрезидента Secure Power Europe компанії Schneider Electric Марка Гарнера.

Всім відомо, що велике значення у технологічних розробках в контексті енергоспоживання та охолодження належить саме дата-центрам. Втім, галузь залишається великим споживачем енергії та знаходиться у фокусі уваги законодавців і суспільства щоразу, коли на ринку електроенергії виникає дефіцит. Марк Гарнер каже, що фактично на центри обробки даних припадає близько 2-3 % енергоспоживання. Попри те, що показники зовсім невисокі, саме ця галузь завжди згадується у дебатах щодо раціональності в енергоспоживанні. «Сьогодні від дефіциту енергії постраждали всі сфери. Волатильність енергетичної системи величезна, тож потреба в інвестиціях залишається постійною», – додає старший віцепрезидент. З іншого боку, центри обробки даних досить залежні від споживання енергії, на відміну від інших галузей. «Поточна ситуація з енергетикою є обмеженням для рентабельності та можливості будувати нові об’єкти», – підкреслює Гарнер. Він також зазначає, що інвестиції перерозподіляються в нові регіони, а отже – питання ефективності слід тримати на особливому контролі.

Аби краще зрозуміти процеси, слід заглибитись у розуміння «ефективності». Річ у тім, що за очікуваннями дата-центри мають потенціал до зменшення використання ресурсів. Повторне споживання тепла та управління перевантаженнями є одними з вимог, які будівельникам та операторам слід враховувати перед початком проєктування, будівництва чи розширенням об’єктів. До того ж це підтверджують нові вимоги до звітності відповідно до Директиви з енергоефективності та Директиви ЄС про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD), які посилюють контроль у цьому питанні. Крім очевидних обмежень, така система надає можливості для центрів обробки даних. «Це дозволяє залучити всю екосистему партнерів до спільних зусиль. Бо регулювання – це фантастичний спосіб охопити більше підприємств і покращити власне ефективність», – наголошує Марк Гарнер. Він стверджує, що для результативності у цій царині важливо залучати максимальну кількість ресурсів – працювати навіть із конкурентами. І саме постановка цілей – найважливіший етап не лише для центрів обробки даних, а й для їхніх постачальників. «Компанія Schneider Electric, наприклад, переорієнтовує свій автопарк на електромобілі, де це можливо, а у Великобританії та Ірландії 97 % енергії споживається з відновлюваних джерел».

А як щодо автоматизації?

Паралельно з тим, як енергомережа перебуває під тиском, дедалі більша популярність штучного інтелекту створює нову реальність. Це демонструє той факт, що ШІ значно більше ніж просто алгоритми обчислення. «Чим більшим є технологічний прогрес, тим сильніше сама мережа керується даними», – аргументує Гарнер. «Це стане рушійною силою стійкості та забезпечить більшу автоматизацію. Навіть зараз, коли рівень автоматизації не достатній, ми вже спостерігаємо дебати навколо електромобілів, як зробити зарядні точки двонаправленими». Отож, як не дивно, дата-центри вже повертають енергію в мережу.

Цифрові двійники – у чому сенс?

Експерти кажуть, що прогнозується зростання попиту на цифрові двійники. А що ж це? Зазначається, що це моделі, базовані на штучному інтелекті, які можуть імітувати результати змін у реальному об’єкті та його середовищі. Марк Гарнер пояснює: «Ви створюєте інше віртуальне уявлення, яке симулює причинно-наслідковий зв’язок». Технологічна еволюція дозволяє постійно вдосконалювати цифрову копію, а згодом – досліджувати результати та наслідки після внесення змін в інфраструктуру. «Цифровий двійник, безумовно, є однією з тих галузей, де я бачу, що технологія розвивається, а штучний інтелект може сприяти стійкості», – підсумовує старший віцепрезидент. Не слід також виключати розвиток автоматизації або ж можливостей генерувати дані в будівлі, які сприятимуть ефективному використанню. Проте на вищому рівні ШІ все ще потребує від дата-центрів адаптації своїх серверів і систем охолодження, а також ретельного вдосконалення.

Майбутнє дата-центрів – яким воно буде?

Усі вищевказані розробки ведуть до посилення ролі ЦОДів у житті людини – вони стануть не лише споживачами, а й виробниками енергії. Це сформує динаміку і чітке розуміння, що таке дата-центр. Повертаючись до інфраструктури цих об'єктів, слід згадати, що вони вже оснащені системою ВДЕ з сонячної енергії на даху, генераторами та джерелами безперебійного живлення (ДБЖ). Саме ці інструменти дозволяють їм виробляти електроенергію та знову подавати її у мережу зручним способом для кожного дата-центру. Швидкість виходу на ринок залишається найактуальнішою проблемою для центрів обробки даних у цей час. Не варто забувати про доступність енергії та наявність людей як ключових предикторів цього руху. Критично важливо продовжувати інвестувати в ESG (а саме у складову «S»), залучаючи більше талановитих людей у галузь та розвиваючи чинних професіоналів.