Голова Національної служби здоров’я України: «Фіктивних медзаписів, з якими пацієнти звернулися в НСЗУ, небагато. У «передовиках» переважно фігурують київські діагностичні центри»

Торік НСЗУ виплатила медичним закладам 132,7 млрд грн. Меддопомогу за Програмою медичних гарантій (ПМГ) отримали 16 млн пацієнтів. У 2024 році бюджет на ПМГ був більшим на 16 млрд – і становив майже 159 млрд грн. Протягом поточного року в планах НСЗУ, окрім закупівлі пріоритетних медичних послуг для українців, з’явилися послуги з трансплантації, а також новий напрям – допоміжні репродуктивні технології та розвиток нових цифрових сервісів для пацієнтів (зокрема, цьогоріч запрацює механізм, який дозволить пацієнтам коригувати власні персональні дані).

Проте в лікарської спільноти є свій погляд на роботу та співпрацю з НСЗУ – і подекуди доволі критичний. Так само, як і в пацієнтів є різного роду нарікання й незадоволення тим рівнем якості надання медпослуг, які вони отримають в українських лікарнях і поліклініках за державною ПМГ. Правду чи «золоту середину» Mind намагався знайти в ексклюзивній розмові з очільницею Національної Служби здоров’я України – Наталею Гусак. Ми поговорили про конструктивну й неконструктивну критику, факапи та досягнення НСЗУ в умовах воєнного стану, про результати моніторингу медичних закладів із боку служби, зміни в умовах їх контрактування на 2025 рік та про те, чим закінчилося резонансне звинувачення у службовій недбалості для самої Наталії Гусак.   

Про скарги на адресу НСЗУ від медичної спільноти

– Останнім часом лунає чимало критики на адресу НСЗУ від лікарської спільноти. Зокрема, службі закидають те, що рік у рік вона дедалі ускладнює умови для контрактування. І що нібито кінцева мета НСЗУ – ліквідація невигідних МОЗ закладів охорони здоров’я. Як прокоментуєте таке «бачення» своєї роботи? 

– Коли критика конструктивна, ми завжди готові її вислухати й сприйняти. Адже критика – це свого роду комунікація. Ми багато спілкуємося «офф рекордс» у стінах НСЗУ з керівниками медзакладів (у тому числі в регіонах), аби зрозуміти, як поліпшити наше партнерство на користь пацієнтів.

Але у фокусі нашого партнерства із закладами охорони здоров’я і лікарями завжди в центрі уваги буде пацієнт. Тому все, що ми робимо в рамках вимог до закупівель медпослуг, співпраці з надавачами – на користь пацієнтів. І я дуже сподіваюсь, що ця мета в нас із надавачами спільна.

Проте, коли наші інтереси з окремими надавачами медпослуг розходяться , безумовно, тоді НСЗУ комусь не подобається. До того ж закупівельник медпослуг не мусить подобатися всім. Адже інтерес НСЗУ – забезпечити пацієнта безоплатною якісною та доступною медпослугою. Ті надавачі, які відповідають цим критеріям, для НСЗУ є мегапартнерами, і я від них жодної критики не чула.

Здебільшого критика лунає від надавачів, які хотіли б, щоб НСЗУ лише вчасно сплачувала кошти за надані пацієнтам послуги. І при цьому не здійснювала перевірку їх надання, не проводила моніторинг цих закладів і не змінювала умов співпраці, під які підлаштовуються надавачі.

На жаль, таке партнерство ми не можемо собі дозволити, бо наразі запит на справедливість у суспільстві надвисокий. До того ж НСЗУ розпоряджається 159 млрд грн бюджетних коштів – і ми розуміємо, що всі вони мають надійти до пацієнтів у вигляді безоплатної якісної та доступної медицини. Тому в цьому ракурсі, безумовно, наші погляди з деякими надавачами різняться.

А для того щоб поліпшити комунікації з надавачами, ми переформатували роботу експертних груп і наразі триває відбір людей до новосформованої Експертної ради. Тому ми чекатимемо документів від лікарської спільноти (у тому числі від лікарів і керівників, які критикують НСЗУ).

– А що скажете стосовно постійних ускладнень умов для контрактування з НСЗУ?

– Всі умови, які ми виставляємо до надавачів, виходять з інтересів пацієнта. Вимоги НСЗУ включають вимоги до медобладнання, кадрів й організації роботи закладу – вся ця сукупність формує медпослугу, за яку ми готові сплачувати. Коли ми бачимо, що відбулася зміна, наприклад, протоколу лікування інсульту чи нормативно-правових актів щодо табелю оснащення центрів первинної медико-санітарної допомоги, або є якісь інші запити в пацієнтських організаціях / медичній спільноті стосовно формувань вимог НСЗУ – тоді ми їх змінюємо.

Дійсно, ми посилюємо вимоги до контрактування: зокрема, це відбувається через зміни в нормативно-правових стандартах лікування й протоколах. Але, як я вже зазначала, завдяки вимогам НСЗУ формується якість надаваної медпослуги.

І, коли ми бачимо, що нам слід сконцентрувати медпослугу в якихось конкретних закладах (а концентрація медпослуг дуже впливає на їхню якість), тоді застосовуватимемо, зокрема, селективне контрактування.

До речі, 2025 року ми вперше застосуємо повноцінне селективне (вибіркове) контрактування до надавачів: на сайті НСЗУ вже розміщено проєкти вимог за пакетами «Медична допомога при пологах» і «Медична допомога при гострому мозковому інсульті», де, окрім показників мінімальної кількості послуг, які надають надавачі в рамках реалізації Програми медичних гарантій (ПМГ) по договору з НСЗУ, буде застосовуватися й оцінка окремих показників ефективності надання меддопомоги.

Тобто ми змінюємо умови контрактування та водночас працюємо над тим, аби вони були якомога сталішими. Проте зміна вимог НСЗУ є абсолютно об’єктивним чинником. Адже вимоги – це наша частина відповідальності щодо якості медпослуг, які ми закуповуємо. 

Про адекватність медичних тарифів від НСЗУ

– Доводиться чути скарги медиків, що тарифи на лікування, за якими НСЗУ платить лікарням за пролікований випадок, не покривають собівартості послуг і матеріалів. Також головні лікарі стверджують, що грошей не вистачає навіть на зарплату для медперсоналу, через що чимало фахівців звільняється…  Прокоментуйте ситуацію. І чи буде найближчим часом перегляд тарифів у бік збільшення?

– Це питання ми зараз скрупульозно обговорюємо в кожному регіоні України, де команда НСЗУ зустрічається з керівниками медзакладів і головами громад. Доходи надавача не залежать лише від тарифу за медпослугу. Вони залежать і від кількості наданих послуг.

Можемо розглянути цю проблему на реальному прикладі: чому для однієї лікарні тариф НСЗУ є достатнім (щоб сплачувати гідну зарплату медпрацівникам, повноцінно закуповувати лікарські засоби тощо, а для інших (таких же лікарень) – недостатньо, зарплата там у персоналу є значно нижчою, лікарі звільняються і договір з НСЗУ не виконується в повному обсязі.

Відповідь проста: іноді за бажанням мати свою лікарню у громаді не оцінюється інша складова – кількість послуг. Так відбувається, бо люди з громади обирають іншу лікарню й лікарів – ту, де створено належні умови і є безоплатні та якісні медпослуги. Тому, можна говорити про те, що лікарні, які були в однакових умовах (однакова місцевість, ті ж самі набори сервісів / послуг), за результатами медреформи опинилися сьогодні в різних ситуаціях.

Наведу конкретний приклад. Минулого тижня була в Івано-Франківській області. Коломийська центральна районна лікарня у 2023 році за офіційною звітністю витратила на ліки 29 млн 55 тис. грн, а від НСЗУ вона одержала 216 млн грн за надані послуги. Тобто десь 13% від усіх доходів ПМГ було витрачено лікарнею на забезпечення пацієнтів лікарськими засобами, згідно з договором з НСЗУ. А така сама лікарня – Солотвинська – у 2023 році на ліки витратила 648 тис. грн, а від НСЗУ одержала 26 млн грн. Тобто відсоток витрачання на ліки у неї становить лише 2,5%.

– А чому так відбувається?

– Тарифи в них однакові, створені можливості – теж. Проте одні зрозуміли, що собою являє медреформа, і почали працювати над пацієнтоорієнтованістю, поліпшенням сервісу, якістю надання послуг – і тому цю лікарню почали обирати люди. А інші (де лікарня існує заради лікарні, тобто, приміщення) – ні. Тому це значно знизило доходи лікарні й відповідно знижує зарплатню персоналу і збільшує критику головних лікарів, які воліють перекласти відповідальність із себе на НСЗУ. А від інших лікарень я в принципі не чую жодних докорів стосовно неринкових чи недостатніх тарифів на лікування.

Окрім того, у ПМГ і договорах з НСЗУ зростає кількість приватних надавачів. Для них це є виключно бізнесом. І якби тариф на реабілітацію, лікування інсультів, дослідження чи первинну меддопомогу був неринковим – то в нас би не збільшилося число приватних надавачів.

Також зазначу, що великі обласні лікарні, центральні міські й великі кластерні лікарні, де є достатньо пацієнтів, що отримують послуги, зараз є абсолютно фінансово спроможними й успішними. Про це свідчать кількість залишків на рахунках надавачів і середня зарплатня медпрацівників, яка з року в рік зростає.

Наприклад, на Тернопільщині є велика психоневрологічна лікарня: там середня зарплата лікаря є найвищою в регіоні і становить понад 38 000 грн. Окрім того, заклад має можливість забезпечувати пацієнтів всіма лікарськими засобами, а для обстеження та лікування використовує дороге медобладнання тощо.

– Тобто ви вважаєте, що нинішні розцінки НСЗУ на лікування відповідають дійсності?

– На більшість послуг наші тарифи є абсолютно реальними. Я знаю, де вони є дещо меншими, і ми пропонуватимемо уряду переглядати тарифи в бік зростання – на кардіохірургію, окремі хірургічні втручання із застосуванням інноваційних підходів (наприклад, лапароскопічні операції). Також ми розуміємо, що в Україні зростає імпортна складова у тарифі на діаліз, і ми пропонуватимемо збільшувати його вартість наступного року.

Окрім того, у 2025 році необхідно переглянути тариф і ліцензії на екстрену меддопомогу, адже зростає вартість палива. Деякою мірою будемо коригувати тариф на первинну меддопомогу. Але загалом я б не говорила про критичність ситуації щодо невідповідності тарифів НСЗУ сьогоденню. Коли ми розуміємо, що є потреба перегляду тарифів із тих чи інших причин – ми це робимо. Зокрема, ми переглядали їх у 2023–2024 роках і, безумовно, така процедура відбудеться і 2025 року.

Акцентую, що зараз спостерігається підвищення запитів на такі послуги, як лікування інсультів / інфарктів, онкологічних захворювань. Також є зростання потреб у послугах зі стаціонарного лікування (зокрема, по психіатрії), хірургічні й реабілітаційні послуги – з огляду на те, що Україна перебуває у стані війни вже два з половиною роки.

Проте загалом ми рухаємося в межах наших бюджетних призначень. Тобто всі зобов’язання, які НСЗУ взяла перед надавачами в рамках договорів, ми виконуємо в повному обсязі – у тому числі щомісяця вчасно сплачуємо закладам за надані медпослуги. 

Про скарги пацієнтів на медичні заклади

– Неодноразово доводилося чути історії пацієнтів, які розповідали, що сплачували певну суму коштів за те, що в межах договору з НСЗУ медзаклад мав надати їм безоплатно. Чи багато таких скарг надійшло до НСЗУ за 2023 рік – першу половину 2024 року: скільки коштів у таких випадках повернено НСЗУ та які покарання застосовуються для медзакладів-«здирників»? 

– Ми у 2022–2023 роках дуже багато зробили, аби оновити процес розгляду скарг від пацієнтів. Для цього було створено спецпідрозділ при НСЗУ. Також ми дещо оновили процедури отримання скарг за телефоном нашої гарячої лінії 16-77. Раніше треба було залишати письмову скаргу, а зараз, якщо пацієнт має достатньо інформації, наші оператори самі заповнюють відповідну електронну форму й одразу беруть її в роботу.

До того ж ми здійснили певну аналітичну роботу над розглядом скарг пацієнтів – з’явився новий дашборд НСЗУ, який показує в актуальному режимі кількість скарг, що вже надійшла на той чи інший медзаклад. Це дає можливість пацієнтам зорієнтуватися, чи варто отримувати послуги в обраній лікарні.

До того ж кількість скарг, яка надходить до НСЗУ, не відображає реальної ситуації та масовості зауважень, що могли б надійти до нас. Зокрема, за 2023 рік до НСЗУ надійшло 4379 пацієнтських скарг. Найчастіше скаржаться на вимагання коштів (переважно за лікарські засоби й діагностику) та відмову в наданні медпослуги.

Ми відпрацьовуємо кожну скаргу. І що більше скарг, то швидше НСЗУ прийде з ризикоорієнтованим моніторингом у той чи інший заклад (система моніторингу НСЗУ запрацювала наприкінці 2023 року). А за вимагання коштів із боку лікарні ми починаємо виписувати надавачу повідомлення про порушення умов договору з НСЗУ. Плюс – звертаємося з офіційним листом до засновника медзакладу, що призначив керівника лікарні, на якого надходять численні скарги. Якщо ж перераховані методи не діють, лікарня взагалі може залишитися без договору з НСЗУ.

Також НСЗУ працює зі скаргами щодо повернення коштів. І з початку 2024 року пацієнтам за результатами розгляду справ вже повернуто 210 тис. грн. Я розумію, що це невелика сума в загальній сукупності. Але питання не в тому, що ми не готові працювати з цією проблемою, а в тому, наскільки якісно подаються ці скарги. Тобто чи є у пацієнта чеки на закупівлю лікарських засобів, інша підтверджувальна документація – тоді НСЗУ набагато швидше розслідує такі випадки й зможе відновити права пацієнта.

Наприклад, цього року Кременчуцька лікарня інтенсивного лікування повернула пацієнту 71 тис. грн, Львівська лікарня повернула своїй пацієнтці 30 тис. грн, які незаконно з неї стягнула, а в Одесі – за лікування гострого інфаркту пацієнтці повернуто 57 тис. грн. Випадків повернення коштів небагато, але суми значні.

Якщо ж у пацієнта немає на руках документів, що підтверджують здирництво з боку лікарні, а лише слова – у таких випадках ми передаємо скаргу до правоохоронних органів.

– А як пацієнт може точно зрозуміти, що для нього в межах обслуговування безоплатне, а де вже починається платна послуга?

– Минулого місяця в нас з’явився цікавий і ефективний для пацієнтів дашборд, де можна перевірити кожного надавача на ті послуги, що сплачує НСЗУ. Тобто на можливість отримання їх безоплатно. Або якщо в людини є електронне направлення на діагностику, а вона не знає, де це безплатно зробити – наш дашборд теж дасть відповідь. Якщо ж немає змоги скористатися інтернетом – є телефон гарячої лінії НСЗУ 16-77, де наші оператори повідомлять, у якому медзакладі ця процедура буде безоплатною. 

Якщо ж пацієнт уже безпосередньо перебуває в лікарні / поліклініці, то можна підійти до керівника закладу й уточнити своє питання – зауваживши, що будете скаржитися в НСЗУ. І, як мені відомо, після звернення до керівників права пацієнта швидко відновлюються.

– Ви зазначили, що з кінця 2023 року НСЗУ проводить моніторинги медзакладів. Можете вже говорити про їхню результативність?

– Перших дев’ять моніторингів, які ми провели наприкінці минулого року, виявили, наприклад, що в Київському обласному перинатальному центрі не було необхідного обладнання, яке б рятувало життя дітей. Оскільки це відображається на якості надання меддопомоги, НСЗУ здійснила перерахунки – повернула до держбюджету надане лікарні 2023 року фінансування за цим пакетом, і наразі відбувається претензійно-позовна робота з надавачем. Також ми розірвали договір із цією лікарнею за цим напрямом.

На сьогодні ми проводимо моніторинг 63 закладів за напрямами «лікування інсульту, інфаркту», «пологи» і «неонатальна допомога». І можу сказати, що моніторинг НСЗУ змінює поведінку надавачів у бік поліпшення.

Про власний кабінет пацієнта і його користь

– Нещодавно Кабмін ухвалив рішення запровадити особистий кабінет пацієнта в ЕСОЗ. Які плюси та мінуси цієї ініціативи, на вашу думку: чи не побільшає фіктивних (помилкових) записів у базі, чи не призведе це до плутанини та появи неперевірених даних у центральній системі охорони здоров’я? І яка глобальна мета цього рішення та користь для держави чи пацієнта?

– Вважаю, що це позитивний крок, але він є лише стартовим на шляху до того, аби кожен українець мав повноцінну інформацію про всі свої звернення в систему охорони здоров’я. Коли кабінет пацієнта запрацює, буде можливість через нього скласти декларацію, обрати лікаря, оновити свої особисті дані тощо.

Щодо можливості зростання фіктивних даних – це окремий трекер, з яким працює НСЗУ. Для цього в нас розроблено автоматичний моніторинг і процес верифікації. Безумовно, особистий кабінет пацієнта колись нам теж у цьому допоможе. Адже пацієнт бачитиме там, наприклад, звернення / медичні записи, за якими він не звертався, і зможе відразу сигналізувати про такі порушення.

Також НСЗУ працює над збільшенням алгоритмів автоматичного моніторингу, в результаті чого багато надавачів медпослуг отримали повідомлення про порушення умов договору – з огляду на те, що ми розуміємо, де є імовірне бажання просто «заробити» на послугах, які не надаються пацієнту.

Проте зазначу, що фіктивних записів (помилково / свідомо внесених), з якими звернулися в НСЗУ пацієнти, небагато. За нашою статистикою, підтверджених інцидентів лише 0,9% від загальної кількості всіх звернень, і в «передовиках» таких скарг переважно фігурують київські діагностичні центри. Звісно, за такі «послуги» ми не сплачуємо (автоматично робимо перерахунок). Якщо серед них є умисні фіктивні записи – ми передаємо інформацію правоохоронним органам.

Наприклад, торік НСЗУ передало правоохоронцям велику кількість звернень, коли питання стосувалося внесення даних після смерті пацієнтів. А це вже умисні дії, які тягнуть за собою відкриття кримінальних проваджень. Тому, якщо ви отримали SMS про медпослугу, електронне направлення, виписані ліки чи про відкриття плану лікування, але при цьому не зверталися до лікаря, радимо негайно зв’язатися з НСЗУ, і ми будемо розбиратися з цим порушенням.

Про півтора року «підозри» голові НСЗУ

– Наприкінці жовтня 2023 році прокуратура повідомила вам про підозру в службовій недбалості, що призвела до збитків понад  2 млн грн. Ви тоді натякнули, що перевірки НСЗУ ініційовані тими, кому вона заважає, і заявили про тиск на службу. На якому етапі зараз ці провадження? І хто саме хоче заблокувати роботу НСЗУ та вашу особисто?

– Наразі я написала офіційний лист в Офіс ГПУ, аби прокуратура підтвердила виконання рішення Київського апеляційного суду, засідання якого нещодавно відбулось і де підозру мені було скасовано. Ба більше, це рішення касації не підлягає. Одночасно термін досудового розслідування теж уже завершився. Тому днями я очікую на підтвердження того, що вже не маю ні статусу «підозрюваної», ні «підозри». Тому, щойно я отримаю цей лист, буду відразу виходити в офіційну комунікацію. Але ваше видання – перше, кому я про це повідомляю.

Можу сказати, що Апеляційний суд виніс справедливе рішення: стороною мого захисту та мною було зібрано безліч документів і доказів на мою користь, що абсолютно спростовують усі звинувачення й аргументи, на яких формувалася підозра.