Директор-розпорядник ФГВФО: «Загальна сума збитків по всіх банках від незаконно виведених активів – близько 230 млрд грн»

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) існує в Україні з 1998 року. Його головний функціонал – адмініструвати виведення з ринку неплатоспроможних банків і ліквідацію банківських установ, а в разі ліквідації чи банкрутства банків гарантувати відшкодування коштів кожному вкладнику. Усі ці функції в період повномасштабного вторгнення рф набули неабиякої актуальності – адже стійкість банківської системи надважлива, коли економіку країни переведено на воєнні рейки. Водночас архітектура українського фінансового сектору змінюється – зокрема, й на законодавчому рівні – відповідно до вимог міжнародних партнерів, які надають допомогу в протистоянні агресору.

Mind зустрівся з новою директоркою-розпорядницею ФГВФО Ольгою Білай, яка у банківській сфері людина далеко не нова й керуватиме фондом найближчі п’ять років. У розмові ми предметно обговорили процес відшкодування вкладів населенню, з’ясували ситуацію з виплатами вкладникам ліквідованих банків та адаптацію різних секторів до нових законодавчих норм. А також – оцінили шанси позовів проти рф щодо банківських збитків і реальні можливості  повернення незаконно виведених банківських активів (зокрема, по кейсах українських олігархів Олега Бахматюка, Костянтина Жеваго й Миколи Лагуна).          

Про еквівалентний захист для вкладників банків і кредитних спілок

– Згідно з Меморандумом про взаємодію уряду України та МВФ, опублікованим наприкінці жовтня 2024 року, НБУ та ФГВФО мають розробити систему гарантування вкладів для кредитних спілок. На якому етапі її розробка?

– Запровадження системи гарантування вкладів для вкладників кредитних спілок передбачено не лише Меморандумом з МВФ, а й Стратегією розвитку фінансового сектору. Також це є стандартом Міжнародної асоціації страховиків депозитів. І в контексті євроінтеграції України це важливий крок, адже європейська директива про схеми гарантування депозитів 2014/49/ЄС передбачає еквівалентний захист для вкладників і банків, і кредитних спілок. Тому ми продовжуємо роботу над ключовими аспектами створення системи гарантування вкладів для вкладників кредитних спілок. Зокрема, необхідно внести певні зміни до закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» – включити туди кредитні спілки як учасників. Відповідний законопроєкт уже розроблено.

Тобто спочатку слід провести законодавчі зміни – адже кредитні спілки мають подавати звітність (вести реєстр вкладників згідно з форматом ФГВФО) тощо, а вже після цього запрацює система гарантування вкладів для вкладників кредитних спілок на базі нашого Фонду. І ми передбачаємо, що для вкладника з погляду суми гарантування й умов не буде різниці, чи довіряє він кошти кредитним спілкам, чи банкам.

– Станом на сьогодні який відсоток цієї системи гарантування вкладів уже розроблено?

– Головне – законодавчі зміни, бо без них ФГВФО не може запровадити ці гарантії. Проте ми вже на стадії 70–80% готовності. Подальша підготовка йтиме суто на технічному рівні.

– А які варіанти механізмів відшкодування обговорюються?

– Вони будуть такими самими, як і в банках. Тобто особа укладає депозитний договір із кредитною спілкою: спілка нараховує та виплачує відсотки, повертає вклад. У разі ж її неплатоспроможності ФГВФО отримує базу даних вкладників (реєстр з ідентифікаційними даними й сумами вкладів) й організовує виплати гарантованого відшкодування.

Ми намагаємося зробити все максимально просто. Наприклад, вкладники банків приходять до будь-якого банку-агента (їх 16) або замовляють послугу «Повернення вкладу» онлайн через «Дію» – і отримують свої кошти. Цей алгоритм ми розповсюдимо також на вкладників кредитних спілок.  

Про ефективність механізму 100-відсоткового відшкодування вкладів населенню 

– З квітня 2022 року на час воєнного стану в Україні діє 100% гарантія щодо вкладів населення. Тобто фонд зобов’язаний виплатити людям всю суму втрачених вкладень. Чи виправдовує себе цей механізм?

– Повна гарантія є виключно антикризовим інструментом у світовій практиці. Даний механізм було впроваджено, аби довіра людей до нашої банківської системи не похитнулася у період воєнного стану. І це спрацювало.

Усі вкладники неплатоспроможних банків, які до нас звернулися, вже отримали повне відшкодування своїх вкладів. Загалом ми виплатили їм понад 9 млрд грн, а це 96% усієї суми, призначеної до виплат. За рештою сум вкладники не звернулися. Проте кошти можна отримати, поки триває процес ліквідації банку, потім – згідно із законом виплати припиняються. Оскільки законодавством на ліквідацію банків відведено 3-5 років, у вкладників достатньо часу, щоб згадати про свої гроші.      

Окрім того, ми проводимо регулярні опитування вкладників – чи довіряють вони банківській системі. Цьогоріч ми робили таке опитування та порівняли його результати з 2021 і 2023 роками. Довіра до банківського сектору за час повномасштабної війни зросла й досягла 68% – найвищого показника за період проведення опитувань.

– А наскільки зросло фінансове навантаження на ФГВФО у зв’язку зі 100-відсотковою гарантією щодо вкладів населення?

– Я б не сказала, що ми відчуваємо суттєве навантаження. Так, на сьогодні ми виплатили вкладникам неплатоспроможних банків понад 9 млрд грн (за весь період дії 100% відшкодування, тобто з квітня 2022 року), і в нас не було дефіциту коштів.

Ця сума не стала для ФГВФО критичною. Тим більше, що, виплачуючи, ми повертаємо до фонду кошти від продажу активів банків. І у 8 з 10 ліквідованих за час повномасштабної війни банків ми вже повністю повернули кошти, які виплатили вкладникам, – через продаж та управління активами. Ба більше, по цих банках ми повернули й кошти кредиторам (вклади яких не гарантуються): з 24.02.2022 сума погашення вимог кредиторів становила майже 17,9 млрд грн.

Про запас фінансової міцності фонду

– Прогнозується, що у 2026 році сума міжнародної допомоги значно знизиться і дефіцит держбюджету суттєво зросте. Який у цьому зв’язку є запас фінансової міцності у ФГВФО щодо виплат гарантованих вкладів (якщо раптом стануться великі банкрутства банків)?

– ФГВФО не фінансується з держбюджету. Структура надходження коштів до фонду складається з регулярних внесків банків,  купонного доходу за операціями з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) та інших статей, що мають значно меншу питому вагу, як-то погашення кредиторських вимог фонду до неплатоспроможних банків, проценти по залишку коштів на рахунку ФГВФО, відкритому в НБУ, тощо. Наприклад, за минулий рік 21,7% в надходженнях фонду – регулярні внески, 62,2% – погашення ОВДП.

До того ж ФГВФО постійно проводить аналіз ситуації на банківському ринку та робить розрахунок можливих ризиків. Наразі ринок дуже добре капіталізований і ліквідний – навіть занадто. Проте, розраховуючи ризики в системі (від 1 до 3 років), ми прораховуємо майбутні витрати фонду.

Завдяки цьому ФГВФО 2025 року перерахував до державного бюджету 7,5 млрд грн (за підсумками роботи у 2024 році), а в погашення кредиторських вимог фонду банками, які були визнані неплатоспроможними у період 2014–2017 років, – 388,4 млн грн. Це вагомий внесок фонду в підтримку держави під час війни. І це означає, що всі ризики, які є в системі, покриті капіталом ФГВФО, який на сьогодні становить 42,2 млрд грн.      

– А на скільки всього ФГВФО поповнив держбюджет під час  повномасштабного вторгнення? 

– Якщо говорити про весь період повномасштабного вторгнення, то фонд перерахував до держбюджету 8,4 млрд грн. Звісно, проти 7,9 млрд грн цього року за підсумками минулого – на інші роки припадає небагато. Але слід розуміти, що у 2022–2023 роках ФГВФО здійснював значно більше виплат гарантованого відшкодування. Наприклад, з 9 млрд грн, загалом сплачених вкладникам ліквідованих банків за час повномасштабної війни, фонд виплатив 4 млрд грн вкладникам Мегабанку ще у 2022 році. Тоді цього року ми виплатили вкладникам банку лише 8 млн грн. Тому відповідно в попередні роки фонд перераховував до держбюджету значно менше коштів.  

– А які надходження отримав ФГВФО від стягнень за кредитами та за продажами активів банків?

– Хочу нагадати, що кошти, отримані від продажу й управління активами, йдуть на розрахунок з кредиторами банків, що ліквідуються.

За весь період повномасштабного вторгнення сума надходжень до банків, що ліквідуються, становила 17,6 млрд грн. Зокрема, у 2024 році ця сума становила 3,8 млрд грн. При цьому майже 1,4 млрд грн (40% від загальної суми надходжень) – це кошти безпосередньо від реалізації активів, 640 млн грн – від погашення кредитної заборгованості позичальників, 500 млн грн – від операцій із цінними паперами, 46 млн грн – від передачі майна в оренду, 1,2 млрд грн – з інших джерел.

А банк «Форвард», який ліквідується фондом, не мав такої кількості відділень, і весь його портфель – це кеш-кредити фізичним особам. Тому тут велика частка від продажу кредитів – 76%  від загальної суми у 105,2 млн грн.

Про ситуацію з вкладниками ліквідованих банків

– Ви згадали про ліквідовані банки. Дійсно, з початку повномасштабного вторгнення НБУ визнав неплатоспроможними / ліквідував 10 банківських установ: «Січ», «Конкорд», «Форвард», Мегабанк, Айбокс Банк, «Укрбудінвест», Комінвестбанк, ПІБ і Міжнародний резервний банк (екс-Сбєрбанк) з російськими акціонерами, а також Сенс Банк (колишній Альфа-банк російського олігарха Михайла Фрідмана), націоналізований за пов’язаністю власників із країною-агресором. Яка ситуація загалом у цьому кейсі?

– Стосовно ПІБ і Міжнародного резервного банку (МР банку), які виведено з ринку 25.02.2022, то вони не підпали під 100% гарантування. Виплати їхнім вкладникам здійснювалися в межах 200 000 грн, адже закон про повну гарантію прийняли лише у квітні (станом на 30 червня 2025 року виплачена гарантована сума вкладникам обох банків становила 901,6 млн грн). Ба більше, там навіть не вводилася тимчасова адміністрація – одразу розпочався процес ліквідації, бо це була 100-відсоткова державна російська власність.                

Перший банк, що потрапив під механізм 100-відсоткового відшкодування – харківський Мегабанк (у червні 2022 року), вкладникам якого виплачено близько 4 млрд грн. Усі інші банки були порівняно невеликими.

Тобто ФГВФО шукав банк, який готовий прийняти не менше суми гарантованих  зобов’язань Комінвестбанку, кредитний портфель, нерухомість та інше належне йому майно. І в цьому разі така угода відбулася: частина клієнтів Комінвестбанку стали клієнтами приймаючого банку.

– І хто став цим банком?

– Мова про Асвіо банк, який уже запропонував клієнтам переукласти договір депозиту або ж забрати його (по закінченню терміну). До речі, кейс Комінвестбанку викликав значний ажіотаж – чотири банки боролися за право отримати нову клієнтську базу, яка приноситиме додатковий дохід. Тобто на ринку є попит на розширення бізнесу.

Асвіо банку було передано частину кредитного портфеля (27%), нерухомість, основні засоби, зобов’язання за гарантованими вкладами фізосіб і частину вимог юридичних осіб. З частиною юросіб Асвіо банк продовжує співпрацю, а ми продовжуємо здійснювати розрахунки за кредиторськими вимогами юридичних осіб, які не були передані. Станом на травень майже 50% з них отримали свої кошти – 116,9 млн грн із 240,7 млн грн, робота зі здійснення розрахунків з кредиторами триває.   

Щодо вкладників-фізосіб Комінвестбанку, то ФГВФО під час тимчасової адміністрації розрахувався з тими, хто мав поточні рахунки в банку або ж договори, термін дії яких завершився до моменту визнання його неплатоспроможним. Таких коштів було 215 млн грн і фонд їх виплатив ще на початку січня.

Загалом зобов’язань перед вкладниками було передано в Асвіо банк на суму 303 млн грн. До речі, «Асвіо» прозвітував, що 70% вкладників Комінвестбанку стали його вкладниками, що свідчить про довіру до банківського сектору. Загалом такі угоди у світі вважаються кращою практикою врегулювання неплатоспроможної фінустанови.

Про перспективність позовів до рф у питанні збитків банків

– Зараз багато розмов щодо підготовки позовів проти рф щодо збитків, завданих у результаті військової агресії (у вашому випадку – мова про банки, які опинилися під крилом ФГВФО). Чи є якесь реальне просування в цьому напрямку – які позови й куди вже подано, чи є вже рішення по них і що це за банки?

– Загалом фонд супроводжував виведення з ринку понад 100 банків. У багатьох із них був бізнес у Автономній Республіці Крим, Донецькій і Луганській областях, і вони постраждали від агресії рф й окупації ще з 2014 року. Загалом ми оцінюємо на сьогодні збитки у 84 млрд грн (по 81 банку у стадії ліквідації). Наприклад, у суто донецьких банків «Український фінансовий світ» і Промекономбанк надвелика концентрація збитків у їхніх портфелях – 1,9 млрд грн і 651 млн грн відповідно.

Це Міжнародний реєстр збитків, який існує в Гаазі. Там є чіткий механізм подання заяв, але наразі заяви від юросіб до цього реєстру не приймаються. Лише фізичні особи можуть це робити. Але мова лише про подання заяв – поки що за цим реєстром не здійснюється компенсація збитків. Тому по збитках банків, постраждалих від російської агресії за період 2022–2025 років, у нас ще немає остаточної цифри – ми ще продовжуємо їх оцінювати (ба більше, деякі активи залишилися на окупованих територіях). А механізми міжнародного права по цій проблематиці поки що не напрацьовані. Хоча повномасштабна агресія рф триває вже четвертий рік.   

Станом на зараз ФГВФО веде позовну роботу по постраждалих банках із 2014 року до 24 лютого 2022 року. Зокрема, на сьогодні вже подано чотири позови до суду про стягнення збитків у загальному розмірі понад 4 млрд грн, завданих 11 банкам.

І в нас є вже два позитивних рішення – це банк «Український фінансовий світ» і стягнення шкоди на 1,9 млрд грн, а також позитивне рішення щодо об’єднаного позову стосовно п’яти банків (Грін Банк, Ерде Банк, Укргазпромбанк, банк «Таврика» та Фортуна-Банк) на 500 млн грн. Проте по Промекономбанку – суд першої інстанції та апеляція нам відмовили. Зараз ми дійшли до Верховного Суду, який скасував їхні рішення та відправив справу на новий розгляд у першу інстанцію, надавши позитивні для фонду висновки. Чекаємо.

Про труднощі в поверненні незаконно виведених банківських активів

– Ще до вторгнення росії Україна в меморандумі з МВФ взяла на себе зобов’язання розробити та реалізувати стратегію щодо повернення незаконно виведених активів збанкрутілих із 2014 року банків і покаранню їхніх ексвласників. Що нині робить ФГВФО у цій сфері, чи просувається процес? 

– Процес просувається, і ми вже маємо остаточні рішення по чотирьох банках: «Платинум» – на 1,4 млрд грн, Фінростбанк – на 30 млн грн, Артем-банк – на 16 млн грн, Євробанк – на 5,4 млн грн. Але динаміка процесу досить повільна. Наприклад, судова тяганина щодо банків «Фінансова ініціатива» та VAB: австрійський суд зобов’язав ФГВФО перекласти всі документи судової справи німецькою для громадянина України Олега Бахматюка, який перебуває у Відні. І на це ми витратимо чимало нашого часу й коштів.

Загалом щодо великих банківських кейсів – таких, як «Фінанси і Кредит», «Фінансова ініціатива», VAB, «Дельта» – мова про десятки мільярдів гривень шкоди (96,6 млрд грн).

– А як оцінюєте загалом збитки державі, вкладникам, бізнесу від «банкопаду» (за деякими оцінками експертів вони сягнули понад 400 млрд грн)?

– Ми дивимося по сумі незадоволених вимог кредиторів, і фонд оцінив її у 224,3 млрд грн. Тобто це сума збитків, які було завдано клієнтам банків у період кризи. На 187 млрд грн ми вже подали 98 позовних заяв.

Подавати заяви продовжуємо: станом на початок липня 2025 року судова робота ведеться по 57 банках. 

– Як оцінюєте перспективи цих позовів (адже багато з них безуспішно йдуть роками)? Що перешкоджає, чого не вистачає ФГВФО – юристів, коштів, політичної волі?

– Перешкоджає нам тривалий розгляд справ. Тому що боржники використовують абсолютно всі можливості – насамперед процесуального характеру (вимоги про переклад іноземними мовами, повідомлення відповідачів, багато хто з них є резидентами інших країн, тощо). А ФГВФО може діяти лише в межах чинного українського законодавства, і в нас є лише одна можливість – це стягнення в судах.

Для українських судів ми не залучаємо радників, а судимося власними силами. Самі робимо аналітичну частину роботи. Зокрема знаходимо конкретні трансакції, всі непогашені кредити, причини їх неповернення, перевіряємо стан позичальників, виписки з рахунків тощо.

Звісно, ми віримо у свою перемогу в судах. Проте мати судове рішення на руках замало – нам потрібно рішення суду перетворити на гроші, які ми повинні віддати тисячам кредиторів. Тому зазвичай шлях лежить через Державну виконавчу службу, приватних виконавців. Вони відкривають виконавче провадження і починають шукати майно боржника (нерухомість, автомобілі тощо).

Про «тріо» гучних банківських кейсів українських олігархів

– Ви вже згадували про найгучніші банківські кейси – активи Жеваго («Фінанси та Кредит»), Бахматюка («Фінансова ініціатива» і VAB), Лагуна (Дельта Банк). Які суми вимог фонду в судах і скільки держава через ФГВФО виплатила гарантованих сум вкладникам (фізособам)? 

– Коли ми подаємо позови, їхня сума може перевищувати вимоги кредиторів, що залишилися непогашеними. Це залежить від суми виявлених нами схем виведення коштів. Наприклад, по банку «Фінанси та кредит» наш позов на понад 46 млрд грн – це загальна сума збитків, які ми пред’явили до бенефіціарного власника. Плюс є ще додаткові позови – на 600 млн грн.

Якщо ж розглядати загальну суму збитків по всіх банках від незаконно виведених активів, то 46 млрд грн – це п’ята частина всіх вимог.

Щодо загальної суми кредиторських вимог, то по банку «Фінанси та кредит» вона становить 34,5 млрд грн, по VAB – 18,5 млрд грн, по «Дельті» – 55,4 млрд грн, по «Фінансовій ініціативі» – 14,1 млрд грн.

Стосовно виплат гарантованих сум, вкладникам-фізособам «Дельта Банку» виплачено 16 млрд грн (97,1%), по банку «Фінанси та кредит» – близько 10 млрд грн (95,3%), по «Фінансовій ініціативі» – близько 3,8 млрд грн (96,3%), по VAB – 6,7 млрд грн (94,1%). Тобто не виплаченими залишається незначний відсоток сум, по які люди досі не звернулися.   

– А на яку суму арештовано їхні активи в Україні та як триває компенсація збитків по цих активах?

– Судові процеси тривають роками. А поки триває судова тяганина, відповідач має право розпоряджатися своїми активами (до рішення суду) і може їх неодноразово переоформити на інших осіб чи розпродати. Тому, аби «знерухомити» ці активи, фонд просить суд здійснити їх арешт. Хоча, як правило, суди нам у цьому відмовляють.

У справі Костянтина Жеваго ми маємо два таких арешти: на корпоративні права, які заарештовано за юридичною процедурою «захід забезпечення позову» гірничо-збагачувальних комбінатів і загалом на всі активи підприємця. Такий самий арешт у нас і на активи Миколи Лагуна.

Щодо Олега Бахматюка, то суд відмовив ФГВФО у процедурі «знерухомлення» його активів. Зараз його справа знаходиться лише на рівні підготовчих засідань, які постійно переносяться – хоча позов ми подали ще 2023 року.

Проблема з багатьма олігархами в тому, що структура власності їхнього бізнесу досить розмита. Зазвичай активів, оформлених безпосередньо на колишніх власників банків, майже немає. Їм зазвичай належать корпоративні права якоїсь офшорної компанії, на яку український суд не може накласти арешт.           

– Усі згадані персонажі – переховуються від слідства за межами України. Чи є ще шанси їх екстрадувати й арештувати їхні активи за кордоном для відшкодування збитків (з огляду на невдалий досвід із Жеваго у 2023 році)?

– Слід пам’ятати, що ексвласники банків заробляли свої статки переважно в Україні, тому наявність рішень українських судів про стягнення з них боргів – це для них не лише економічний збиток, а й шкода їх репутації, у тому числі за кордоном. Тому цим особам буде вкрай складно. Вони робитимуть усе, щоб убезпечити свої активи від арешту, тоді як ми будемо робити все, щоб заарештувати активи цих осіб за кордоном і повернути кошти українським кредиторам і державі.

Разом з тим ми продовжуємо працювати на перспективу, щоб звести до мінімуму появу таких ситуацій у майбутньому. Сприятиме цьому, зокрема, євроінтеграційний законопроєкт №13007-д, який нині перебуває на розгляді в парламенті. Його ухвалення, з одного боку, дасть можливість удосконалити інструменти повернення коштів у разі банкрутства банку, а з іншого –  сприятиме посиленню захисту прав вкладників і кредиторів неплатоспроможних банків. Це шлях, який маємо пройти всі разом.