Посол Азербайджану в Україні: «Азербайджанський бізнес планує запустити повний цикл титанового виробництва на базі ОГХК»

Азербайджан – ключовий економічний партнер України в регіоні Південного Кавказу. Співпраця концентрується в енергетичній, транспортній і агропромисловій галузях, азербайджанські компанії та інвестиції вже зараз залучаються до процесів відновлення й реконструкції України. Завдяки розвитку економічної співпраці з Азербайджаном Україна подолала домінування постачання російської нафти, поступово витіснивши її азербайджанським вуглеводнем. А з початку повномасштабної агресії рф азербайджанське пальне стало важливою складовою забезпечення потреб української економіки.

Окремо варто згадати про гуманітарну допомогу, яка сьогодні надається Україні азербайджанською стороною. Азербайджан був однією з перших країн, що направили гумдопомогу після початку російського вторгнення. Це медикаменти, медобладнання та ліки, продукти харчування, а також трансформатори й електрокабелі для потреб енергосистеми.

За кілька днів після запису інтерв'ю з послом унаслідок російського обстрілу значно постраждала будівля Посольства Азербайджану в Києві. Як зазначив Президент Ільхам Алієв, «росіяни вже не вперше ціляться в будівлю посольства та інші об'єкти, пов'язані з Азербайджаном». Після серпневого обстрілу росією газової інфраструктури України (якою транспортується азербайджанський газ), а також прильотів по нафтобазі SOCAR в Одесі, ЗМІ писали про можливий розгляд зняття Азербайджаном ембарго на постачання зброї Україні зі своїх арсеналів. Посол Республіки Азербайджан Сеймур Гурбан Огли Мардалієв відмовився публічно коментувати це питання. Розмова будувалася радше навколо перспектив економічної взаємодії та гуманітарних питань.

Про динаміку торговельних відносин з Азербайджаном та азербайджанські інвестиції

– Наскільки скоротилися обсяги інвестування азербайджанського бізнесу в Україну після вторгнення росії, у яких сферах (динаміка інвестицій за два роки до війни плюс 2022–2025 роки)?

– Спершу поясню, як загалом війна та її наслідки вплинули на торговельно-економічну динаміку між нашими країнами. На жаль, торговельні зв'язки значно постраждали.

Такі показники абсолютно не відповідають можливостям, що їх мають економіки Азербайджану та України. До речі, під час візиту Президента Азербайджану Ільхама Алієва до України (за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення рф) було досягнуто домовленості про збільшення нашого торговельного обороту до $2 млрд. На жаль, війна внесла свої корективи.

Інвестиції – це найвищий рівень економічної співпраці між країнами. Азербайджан багато років працював у напрямку інвестування в українську економіку. І на сьогодні вже є дуже гарні результати.

– А чи є чіткі цифри щодо інвестицій Азербайджану до вторгнення росії в Україну, щоб порівняти їх із сьогоднішніми реаліями?

– Вони постійно варіюються. Наприклад, у 2020 році обсяги азербайджанських інвестицій (за нашою статистикою) в Україну становили $8,5 млн, а у 2021-му – вже $17,3 млн. Від початку повномасштабної війни в Україні (у 2022 році) був різкий спад – лише близько $800 тис. А ось уже 2023 року вкладення стрімко пішли вгору та склали близько $23,6 млн. Щоправда, торік зафіксовано цифру лише у $6 млн. Статистики за 2025 рік наразі не маємо.

Тобто динаміка варіюється залежно від ситуації. Але азербайджанські інвестиції постійно присутні на українському ринку. І якби не війна, то цифри були б геть інші.

Про пріоритетні сфери інвестицій і найбільший азербайджанський бізнес в Україні

– У які галузі та куди територіально азербайджанці інвестували максимум коштів до війни й зараз?

– По регіонах азербайджанський бізнес не має якихось уподобань. Головне – можливості та доходи від інвестицій.

Щодо сфер інвестування, то вони залишаються стандартними: енергетика, сільське господарство, логістика, сфера послуг, будівельний бізнес, торгівля, громадське харчування, готельний бізнес і лікувальний туризм (інвестиції в санаторні комплекси у Трускавці, Львівської обл.).

– Назвіть три найбільші компанії Азербайджану, які працюють сьогодні в Україні (масштаб їх капіталовкладень), і яка нині чисельність азербайджанського бізнесу в нас?

– Назву лише дві великі азербайджанські компанії.

Друга компанія – SOCAR. Обсяги її вкладень в українську економіку з 2008 року (моменту, коли SOCAR почала функціонувати в Україні) сягнули близько $300 млн. Зараз SOCAR має 54 АЗС в 11 областях, а також чотири нафтобази.

Щодо кількості азербайджанських компаній в Україні, то їх на сьогодні понад сто. Звісно, ​​з початком війни деякі бізнеси згорнули свою діяльність і виїхали з України. Але значна частина наших підприємців продовжує розвивати тут свій бізнес.

Про знакову покупку ОГХК азербайджанським NEQSOL

– У жовтні 2024 року NEQSOL Holding мав ще одне знакове придбання в Україні: 100% акцій державної ОГХК (Об'єднаної гірничо-хімічної компанії). Покупець – ТОВ CEMIN Ukraine, що входить до складу NEQSOL. Ціна купівлі – 3,94 млрд грн (≈ $100 млн). Ця угода викликала чимало дискусійв українському суспільстві: і про дуже низьку ціну, і про самі торги (де CEMIN Ukraine був єдиним учасником), і про бекграунд покупця. Через рік які інвестиції збирається вкладати / вклала NEQSOL у цей актив і яка стратегія найближчого розвитку (модернізація потужностей, експорт титану на міжнародні ринки тощо)?

– Щодо вартості активу, то це питання слід адресувати українському уряду, бо стартову ціну встановлює держава. Щодо того, що на торгах була лише одна наша компанія, – це також питання не до нас. Напевно, крім NEQSOL Holding ніхто не виявив інтересу до купівлі ОГХК.

Але, хай там як, ми сьогодні бачимо хороші можливості для нашої інвестиційної співпраці та раді, що Азербайджан продовжує вкладатись в українську економіку. Так ми демонструємо свою підтримку.

Наскільки мені відомо, процедуру оформлення документів на купівлю ОГХК завершено лише кілька місяців тому. Тобто NEQSOL Holding поки що на початковому етапі, але вже почав трансформацію придбаної компанії.

Наразі холдинг проводить оцінку запасів, яка підтвердить наявність ресурсів за міжнародними стандартами. І це сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості майбутніх проєктів. Надалі NEQSOL Holding планує розширення ресурсної бази та створення повного виробничого циклу титанового виробництва в Україні. Але про деталі краще розпитати в самого NEQSOL.

– Купівля ОГХК викликала чимало суперечок у суспільстві. До того ж цей актив придбано в дуже непростий для України час. Наприклад, посли європейських країн (і не тільки) говорять про те, що їхні бізнесмени наразі не поспішають вкладатися «по-крупному» в Україну, тому що не розуміють, як розвиватимуться події по закінченні війни... Азербайджанська сторона, мабуть, зважила всі можливі ризики?

– Ми все добре розуміємо. І коли йдеться про такі великі вкладення та зміцнення міжнаціональних бізнес-зв'язків, безумовно, всі ризики максимально прораховуються. Ба більше, коли я спілкуюся з діловими колами Азербайджану, аби привернути їхню увагу до тих чи інших інвестиційних проєктів в Україні – перше запитання, яке мені ставлять, це рівень ризиків.

NEQSOL Holding – аж ніяк не новачок у світі бізнесу. І на відміну від європейських країн купівлею ОГХК Азербайджан уже сьогодні демонструє бажання працювати з Україною – навіть у непростих воєнних реаліях, коли ризики дуже високі. Ми не просто говоримо, що хочемо розвивати наші стосунки, а розвиваємо їх. Хоча, не приховую, наш бізнес теж чекає на той час, коли в Україні не потрібно буде озиратися на воєнні та інші ризики.

Про діяльність корпорації SOCAR в Україні

– Наприкінці липня 2025 року було укладено угоду про постачання газу між НАК «Нафтогаз України» та SOCAR Energy Ukraine (дочірня компанія азербайджанської державної нафтогазової корпорації SOCAR). Тобто Україна вперше стала імпортувати азербайджанський природний газ Трансбалканським коридором. Які обсяги транспортування на цей момент обговорюються, якими є перспективи їхнього збільшення наступного року?

– Постачання азербайджанського газу в Україну цього літа – значуща подія, яка відкрила нову сторінку двосторонньої взаємодії у сфері енергетики. Але наші контакти в цій галузі не стали якоюсь новацією, хоча енергетика – один із пріоритетних напрямів співробітництва.

Операція пройшла успішно, газ було поставлено. Обсяги прокачувалися незначні, це був тестовий (пілотний) проєкт, і він показав, що постачання можливе. Зараз між нашими урядами, а також компанією SOCAR та українським Нафтогазом тривають перемовини щодо подальших перспектив постачання азербайджанського газу в Україну. Сподіваюся, що результати будуть позитивними.

Азербайджан постачає газ уже 14 державам. Потреба в ньому зростає, і Південний газопровід майже повністю законтрактований.

– А як можуть позначитися на співпраці Азербайджану та України у сфері енергетики нещодавні удари росії по газовій інфраструктурі України, через яку проходить азербайджанський газ? Я маю на увазі початок серпня 2025 року, коли російські війська атакували нафтобазу азербайджанської компанії SOCAR на Одещині. А дещо раніше було атаковано газорозподільну станцію поблизу Орлівки в Ізмаїльському районі – ключовий пункт Трансбалканського газопроводу, яким в Україну з 28 липня почали качати азербайджанський газ. Наскільки масштабні збитки азербайджанської сторони, який характер ушкоджень?

– Справді, газокомпресорна станція поблизу Орлівки зазнала російської атаки. Але це не вплинуло на постачання азербайджанського газу до України, бо сталося вже після закінчення тестового проєкту.

Але загалом ці події ніяк не вплинуть на наші взаємини з Україною в енергосфері. Звісно, якщо такі форс-мажори відбуватимуться, тоді виходитимемо з поточної ситуації. Безумовно, для постачання азербайджанського газу потрібна інфраструктура. Тому сподіваємося, що більше таких прикрих випадків не буде, і ми продовжимо зміцнювати зв'язки в енергетиці.

– А наскільки успішною є діяльність SOCAR Energy Ukraine в умовах воєнного часу: щомісячний / щорічний обсяг постачання нафти в Україну та кількість АЗС?

– За останні три роки SOCAR поставила до України близько 113 000 тонн сирої нафти та близько 453 000 тонн нафтопродуктів і 512 000 тонн нафтохімічної продукції (включаючи карбамід).

Звичайно, у воєнний час SOCAR Energy Ukraine не приносить тих високих прибутків, які очікувалися. Даються взнаки безпекові ризики та відсутність стабільної логістики, що здорожчує постачання. Проте SOCAR продовжує функціонувати в Україні та підтримувати її економіку.

Крім своєї основної діяльності, SOCAR активно залучена й до гуманітарного напряму. Наприклад, в Ірпені Київської області за гроші SOCAR Energy Ukraine уже відновлено велику школу та міську поліклініку.

Загалом обсяги гуманітарної допомоги Азербайджану Україні з початку вторгнення рф становлять $44 млн. Лише за поточний рік наша країна надала підтримки на суму $3 млн з постачання електро- та енергетичного обладнання. А за всі роки війни – на суму близько $15 млн.

Також ми активно допомагаємо у психологічно-медичній реабілітації дітей, позбавлених батьківського піклування. За час повномасштабної війни організовано реабілітаційну програму в Азербайджані (повністю профінансовану нашою державою) майже для 360 дітей.

– А які плани SOCAR Energy Ukraine щодо подальшого розширення діяльності на українському ринку?

– Найкраще на цю тему поспілкуватися з представниками SOCAR. Але, гадаю, для будь-якого бізнесу та його розвитку перш за все потрібно більше передбачуваності. У цьому разі йдеться про передбачуваність ситуації в Україні та про військові ризики.

Хоча, звісно, SOCAR зацікавлена у продовженні діяльності, адже компанія працює в Україні вже майже 20 років.

Про нездійснені та майбутні азербайджанські інвестпроєкти в Україні

– У довоєнний час на державному рівні розвивалося співробітництво між Україною та Азербайджаном у транспортній сфері, АПК та хімічній промисловості. Обговорювалися різні інвестпроєкти. Яка нині їхня доля (конкретні кейси: у дії / заморожені, масштаби капіталовкладень)?

– Домовленості щодо цих інвестиційних проєктів було досягнуто під час візиту Володимира Зеленського до Баку наприкінці 2020 року та під час приїзду Ільхама Алієва до Києва на початку 2022-го. Але військові дії, що почалися в Україні, завадили цим планам.

Зокрема, були дуже добрі ідеї в агросекторі. Азербайджанські компанії хотіли взяти в оренду низку сільгоспугідь – під посів пшениці, кукурудзи та сої. Під час візиту Президента Алієва навіть було підписано дві угоди між нашими профільними держвідомствами.

Щодо довоєнних проєктів у транспортно-логістичній галузі та хімпромі, то, на жаль, вони не були реалізовані – знов-таки через початок військових дій в Україні. Наприклад, якщо говорити про логістику, вона зараз дуже ускладнена. Раніше був прямий шлях Чорним морем до Азербайджану й назад або через схід України. Наразі ці транспортні коридори фактично закриті.

Хоча товари в обидва кінці йдуть. Але це вже довгий шлях, що позначається на собівартості продукції, коли вона надходить на ринки України чи Азербайджану. Про інші проєкти – наприклад, розвиток мультимодальних маршрутів Чорним і Каспійським морями, на жаль, поки що говорити не доводиться.

– На початку листопада відбувся офіційний візит українського міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка до Баку, під час якого обговорювалися спільні проєкти у сфері медицини та фармацевтики. Розкажіть докладніше про підсумки цієї поїздки: у яких проєктах можлива участь азербайджанських компаній, які напрямки визначені як пріоритетні?

– Це був важливий візит, результатом якого стало підписання оновленої (з кінця 1990-х років) угоди про співпрацю між нашими країнами у сфері охорони здоров'я, а також чотири меморандуми про співпрацю медичних університетів Азербайджану та України. Але ключовим стало проведення невеликого бізнес-форуму за участю представників українських та азербайджанських фармацевтичних компаній.

Україна посідає п'яте місце з постачання фармпродукції на азербайджанський ринок. До того ж ми сьогодні бачимо дуже гарні перспективи для подальшого поглиблення співпраці. Тому було вирішено провести такий бізнес-форум, щоб наші фармацевтичні компанії могли познайомитися та обговорити, як далі можна розвивати ділові контакти. Зокрема йшлося і про перспективи створення спільних виробничих підприємств. Звісно, наразі ми робимо лише перші кроки на цьому шляху.