«аболело в мире
116,872,436
”мерло в мире
2,593,931
¬ылечилось в мире
66,149,832
«аболело в ”краине
1,406,800
”мерло в ”краине
27,128
¬ылечилось в ”краине
1,198,254
ѕосол –еспублики ѕольша: Ђ»з-за миграции украинских рабочих за границу здесь теперь сложно найти специалистов дл€ польских заводовї

ѕосол –еспублики ѕольша: Ђ»з-за миграции украинских рабочих за границу здесь теперь сложно найти специалистов дл€ польских заводовї

Ѕартош ÷ихоцки Ц о финансовых вливани€х, Ђзаробитчанахї и самочувствии польских предпри€тий в ”краине

÷ей матер≥ал також доступний украњнською
ѕосол –еспублики ѕольша: Ђ»з-за миграции украинских рабочих за границу здесь теперь сложно найти специалистов дл€ польских заводовї
‘ото: “ать€на ƒовгань/Mind.UA

Mind продолжает беседовать с послами различных государств на темы экономического сотрудничества и инвестпривлекательности. Ќакануне мы поговорили с чрезвычайным и полномочным послом –еспублики ‘ранци€ в ”краине Ётьеном де ѕонсеном. “еперь предлагаем вашему вниманию интервью его польского коллеги Ѕартоша ÷ихоцки.

–еспублика ѕольша – четверта€ экономика из крупнейших торговых партнеров ”краины в мире, после  ита€, √ермании и –‘. ќбъем двусторонней торговли товарами с ней составл€ет $1,771 млрд (по результатам I квартала 2020 года). “акже ѕольша – второй крупнейший в мире рынок (после  ита€) дл€ экспорта украинских товаров.

ƒол€ польских инвестиций в экономике ”краины от общего объема ѕ»» по состо€нию на 1 €нвар€ 2020 года составл€ет 1,9% (7-е место в ≈— и 10-е – в мире), и незначительно уступает ‘ранции и –‘. ѕо данным украинского посольства в ¬аршаве, наибольший объем польских инвестиций поступил в нашу промышленность – почти 50%.

ќ проблемах и динамике польских финансовых вложений в ”краину в последние годы (в частности, в непростое врем€ пандемии) и значении ѕольши как одного из мощных инвесторов украинской экономики – наш разговор с чрезвычайным и полномочным послом ѕольши в ”краине Ѕартошем ÷ихоцки.

– ѕопередн≥й посол –ѕ √енр≥к Ћ≥тв≥н в одному з ≥нтерв’ю у 2015 роц≥ наголошувавв: «–озширювати б≥знес ≥ вкладати велик≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањну польським п≥дприЇмц€м заважаЇ м≥сцева система юриспруденц≥њ й надм≥рна увага з боку держави». як≥ зараз проблеми польських ≥нвестор≥в в ”крањн≥, чому вони не посп≥шають до нас?

– —итуац≥€ закордонних ≥нвестор≥в в ”крањн≥ дуже складна (щодо польських ≥нвестор≥в – йдетьс€ лише про сотн≥ м≥льйон≥в долар≥в), оск≥льки вони в≥дчувають себе незахищеними. ќсновна проблема – у ваш≥й судов≥й систем≥, €ка працюЇ за непрозорими стандартами.

≤ншою проблемою, з €кою стикаютьс€ ≥нвестори, Ї нечесн≥ тендери. як приклад, наведу ситуац≥ю, €ка склалас€ з ProZorro останн≥ми роками: за 2019 р≥к зовн≥шн≥ суб’Їкти становили 0,02%, а 2020 року ≥нфраструктурн≥ тендери розпод≥лен≥ б≥льш €к на 50% лише м≥ж трьома ф≥рмами. “акого н≥де у св≥т≥ немаЇ!

ѕосол –еспубл≥ки ѕольща: Ђ„ерез м≥грац≥ю украњнських роб≥тник≥в за кордон тут тепер складно знайти фах≥вц≥в дл€ польських завод≥вї

Ќаступна прoблема, €ку спостер≥гаЇмо, – це зростанн€ в ”крањн≥ протекц≥он≥зму, що в≥дображаЇ ситуац≥€, наприклад, на ринку добрив (п≥двищенн€ ц≥н). ѕер≥одично повертають р≥зноман≥тн≥ ≥дењ з обмеженн€ ≥мпорту р≥зних груп продукт≥в. Ќеоднозначна ситуац≥€ на митниц≥, де пост≥йна ротац≥€ кер≥вництва, ≥ наш б≥знес часто звертаЇтьс€ за допомогою до посольства.

Ѕезперечно, польськ≥ компан≥њ мають потенц≥ал зб≥льшити свою присутн≥сть в ”крањн≥: Ї ц≥кав≥ пропозиц≥њ у комунальному сектор≥, ≥нфраструктур≥, екоенергетиц≥. ѕопри це все, ми спод≥ваЇмос€ на краще. ƒо реч≥, наприк≥нц≥ серпн€ в≥дбувс€ в≥зит м≥н≥стра ф≥нанс≥в –ѕ “адеуша  осц≥нського до  иЇва, ≥ ми надали ц≥каву пропозиц≥ю сп≥впрац≥ щодо протид≥њ уникненню оподаткуванн€ ≥ впор€дкуванню роботи митниц≥.

– ќц≥н≥ть динам≥ку польських ≥нвестиц≥й в ”крањну за останн≥ роки.

– ««олота доба» польських ≥нвестиц≥й припадаЇ на час прем’Їрства ёл≥њ “имошенко: в ”крањну зайшли велик≥ компан≥њ, €к≥ працюють дос≥. «окрема, заводи Cersanit у Ќовоград-¬олинському – виробництво керам≥чних вироб≥в ≥ сантехобладнанн€ (найб≥льша в ”крањн≥ польська ≥нвестиц≥€), Barlinek п≥д ¬≥нницею – дерев’€не устаткуванн€ дл€ житловоњ сфери, Bella у Ѕерезан≥ – г≥г≥Їн≥чна й паперова продукц≥€, «≤нко-‘уд» – м’€сне виробництво у Ѕердичев≥ (п≥дконтрольне польськ≥й Incoga).

ѕот≥м значних нових ≥нвестиц≥й не було, т≥льки де€к≥ ≥нвестори розширюють на€вн≥ активи. ќсновн≥ наш≥ кап≥таловкладенн€ – банк≥вська й ф≥нансово-страхова д≥€льн≥сть: Kredo Bank, PZU Ukraine – одна з найб≥льших страхових компан≥й у ÷ентральн≥й ≥ —х≥дн≥й ™вроп≥. ¬они працюють у складних умовах, та поки залишаютьс€ q намагаютьс€ пристосуватис€.

ѕосол –еспубл≥ки ѕольща: Ђ„ерез м≥грац≥ю украњнських роб≥тник≥в за кордон тут тепер складно знайти фах≥вц≥в дл€ польських завод≥вї

ўодо вкладень-2020, то таких немаЇ. Ќасамперед через пандем≥ю, €ка не створюЇ комфортних умов, зокрема, ≥ промисловим ≥нвестиц≥€м. —под≥ваюс€, скоро ситуац≥€ зм≥нитьс€. ћожливо, 2021 року вдастьс€ реал≥зувати проЇкти в енергосфер≥ з державною нафтогазовою компан≥Їю ѕольщ≥ PGNiG (видобуток природного газу й сироњ нафти, збер≥ганн€ ≥ продаж). ÷ього року компан≥€ в≥дкрила св≥й оф≥с у  иЇв≥ та плануЇ розпочати пошуки газу на «аход≥ ”крањни.

– ћожна говорити, що польськ≥ ≥нвестиц≥њ до нас останн≥ п’€ть рок≥в йдуть на спад?

– ќстанн≥ п’€ть рок≥в були невикористаним потенц≥алом, зокрема, через непрозор≥сть судовоњ системи, ускладненн€ взаЇмод≥њ з митницею, нестаб≥льн≥сть законодавства. Ќа спад ≥нвестиц≥й вплинула також велика м≥грац≥€ ваших роб≥тник≥в за кордон, через що тут складно знайти фах≥вц≥в дл€ польських завод≥в.

“ому наш≥ ≥нвестори вибирають ≥нш≥ ринки: у ™— легше зареЇструвати компан≥ю, заводи п≥дключен≥ до ринк≥в збуту, ≥накше функц≥онуЇ юридична система, тендери. јле в ”крањн≥ працюють компан≥њ, що зайшли до 2013 року. «окрема, польсько-украњнська Modern-Expo (пров≥дний виробник ≥ постачальник торговельного обладнанн€ в ÷ентральн≥й ≥ —х≥дн≥й ™вроп≥) з 2000 роб≥тник≥в. ћаЇ дв≥ фабрики: в Ћуцьку ≥ ¬ерхньодн≥провську. “ому € б не казав, що Ї в≥дт≥к ≥нвестиц≥й.

– ¬и акцентували, що основн≥ проблеми нашого б≥знес-кл≥мату – суди й митниц€. ѕриклади польських компан≥й, €к≥ з≥ткнулис€ ≥з цим?

– Ѕ≥знес не любить розголошувати своњ проблеми, ≥ оприлюдненн€ в «ћ≤ навр€д чи спри€тиме њхньому розв’€занню.

ѕосол –еспубл≥ки ѕольща: Ђ„ерез м≥грац≥ю украњнських роб≥тник≥в за кордон тут тепер складно знайти фах≥вц≥в дл€ польських завод≥вї

Ќаведу типовий приклад «конкуренц≥њ». ѕольська компан≥€ завозить в ”крањну од€г: розмитнюЇ товар, платить оренду за магазин… јле одночасно приходить €кийсь св≥товий бренд п≥д грифом «гуман≥тарна допомога» ≥ проходить митницю за нульовим тарифом, вир≥шуЇ на р≥вн≥ знайомств в адм≥н≥страц≥€х питанн€ оренди… “ак неможливо працювати!

ƒе€к≥ наш≥ компан≥њ в≥дмовл€ютьс€ брати участь у тендерах в ”крањн≥: бачать значний ризик у тому, що за р≥к-два до них прийде «у гост≥» прокуратура, ≥нш≥ контролююч≥ органи.

«дивуванн€ викликаЇ к≥льк≥сть антидемп≥нгових розсл≥дувань, в≥дкритих ”крањною. Ќаприклад, наш виробник постачаЇ в ”крањну продукт, €кого тут немаЇ, а до нього застосовують антидемп≥нгову процедуру. јбсурд! “ак≥ випадки були з виробниками буд≥вельноњ та медгалуз≥. Ѕ≥льш того, на митниц≥ вони змушен≥ були сплачувати 40% тарифу, ≥ де€к≥ з них п≥шли з ринку. ¬раженн€, що в ”крањн≥ не зац≥кавлен≥ в р≥вн≥й конкуренц≥њ, бо певн≥ лоб≥сти перемагають у ¬– та ур€д≥.

ўе негативний приклад, коли б≥знес вчасно не ≥нформують про зм≥ни в законодавств≥ й не провод€ть консультац≥њ: це ситуац≥€ навколо законопроЇкту є3739 про локал≥зац≥ю. “ак≥ сюрпризи б≥знес не оц≥нить позитивно – ≥ п≥де в ≥ншу крањну.

ѕосол –еспубл≥ки ѕольща: Ђ„ерез м≥грац≥ю украњнських роб≥тник≥в за кордон тут тепер складно знайти фах≥вц≥в дл€ польських завод≥вї

јле спод≥ваЇмос€, що жовтневий в≥зит президента –ѕ јндже€ ƒуди в ”крањну й б≥знес-форум в ќдес≥ дадуть взаЇмний поштовх ≥нвестиц≥€м. «окрема, п≥дписано ћеморандум про нам≥ри м≥ж јдм≥н≥страц≥Їю морських порт≥в ”крањни й јдм≥н≥страц≥Їю порту √данськ (про сп≥впрацю м≥ж портами ќдеси та √данська). ¬≥н дасть змогу збудувати зал≥знично-морський коридор, що з’ЇднаЇ зах≥дну ™вропу з ринками  итаю, јз≥њ – в обх≥д Ѕ≥лорус≥ й –‘.

– ѕ≥сл€ початку воЇнних д≥й на ƒонбас≥ ≥нвестори згорнули там активи. „и лишивс€ польський б≥знес на п≥дконтрольних територ≥€х?

– “ак, але це б≥льшою м≥рою партнери. ” Ћуганськ≥й ≥ ƒонецьк≥й област€х Ї матер≥али дл€ буд≥вельноњ галуз≥ (г≥пс, вапн€к, р≥зн≥ види каменю), €к≥ переробл€ютьс€ ≥ продаютьс€ в –ѕ чи на польських заводах в ”крањн≥ з них виробл€ють теракоту. Ќа ƒонбас≥ наш б≥знес розвиваЇ страхову та кредитну активн≥сть. ѕарадоксально, але цей рег≥он ц≥кав≥ший дл€ польських ≥нвестор≥в, н≥ж зах≥дн≥ област≥.

– ј €кою Ї динам≥ка украњнських ≥нвестиц≥й у ѕольщу?

– ѕереважно, це створенн€ —ѕ у харчов≥й галуз≥ (м’€сопереробленн€, зокрема представництво б≥знесу ёр≥€  осюка). Ѕули ≥нвестиц≥њ ф≥нансових груп у важку промислов≥сть, агрогалузь.

ѕосол –еспубл≥ки ѕольща: Ђ„ерез м≥грац≥ю украњнських роб≥тник≥в за кордон тут тепер складно знайти фах≥вц≥в дл€ польських завод≥вї

«араз Ї тенденц≥€ перереЇстрац≥њ ваших компан≥й до –ѕ, особливо транспортних. “а про все це краще знаЇ ѕосольство ”крањни в ѕольщ≥. јле скажу головне: поки ”крањна не стане частиною ™—, њй складно буде конкурувати, зокрема й з аз≥атськими г≥гантами.

– ≈коном≥чна криза попри COVID-19 виштовхуЇ украњнц≥в на роботу за кордон, зокрема до ѕольщ≥. —к≥льки украњнц≥в зараз легально працюють у –ѕ, €к≥ фах≥вц≥ в деф≥цит≥? яка р≥зниц€ в оплат≥ дл€ пол€к≥в ≥ прињжджих?

– «г≥дно з даними ”правл≥нн€ соц≥ального страхуванн€ (ZUS), к≥льк≥сть легально працевлаштованих громад€н ”крањни в ѕольщ≥ станом на 30 листопада 2020 року – 547 466 ос≥б. —татистика пост≥йно оновлюЇтьс€ й доступна на веб-сайт≥ ZUS. ѕроте, на жаль, багато украњнц≥в працюЇ в –ѕ нелегально.

ѕосол –еспубл≥ки ѕольща: Ђ„ерез м≥грац≥ю украњнських роб≥тник≥в за кордон тут тепер складно знайти фах≥вц≥в дл€ польських завод≥вї

«агалом на зароб≥тках у нас перебувають 1,5 млн украњнц≥в: кухар≥, продавц≥, медперсонал, догл€дальники за л≥тн≥ми людьми, буд≥вельники, вод≥њ. Ѕагато сезонних зароб≥тчан, що не реЇструютьс€ (агророб≥тники, персонал готел≥в).

« початком пандем≥њ (березень-травень) був невеликий в≥дт≥к зароб≥тчан – 10%, але пот≥м – ще б≥льший наплив, бо зросла к≥льк≥сть безроб≥тних в ”крањн≥. «араз у нас не вистачаЇ медпрац≥вник≥в, ≥нженер≥в, р≥знороб≥в, швачок. ўодо р≥зниц≥ в оплат≥: питанн€ в легальност≥/нелегальност≥ роб≥тника. « боку польського законодавства – права у вс≥х однаков≥, незалежно в≥д громад€нства. “а Ї нечесн≥ роботодавц≥. “ому ми наголошуЇмо на легальн≥й прац≥, так украњнц≥ матимуть гарантован≥ права.  

– ѕольща й ”крањна до краху —–—– жили в умовах соц≥ал≥стичноњ економ≥ки. ѕ≥сл€ – кожна стала незалежною, та ми не наст≥льки усп≥шн≥ в економ≥чному план≥, €к –ѕ. ўо може бути нам корисним у польському досв≥д≥ реформ, чи можна це перенести в наш≥ реал≥њ?

– —кладно сказати: це все в≥дбувалос€ не за один день. јле р≥зниц€ м≥ж нами – у ставленн≥ громад€н ≥ ур€довц≥в до ≥нститут≥в влади. ” нас не було пон€тт€ «зарплат у конвертах». ” ѕольщ≥ неможлива ситуац≥€, коли в столиц≥ працюЇ г≥гантський магазин без сплати ѕƒ¬. Ќеможливо, щоб велика мережа ювел≥рних магазин≥в була зареЇстрована €к сотн€ ‘ќѕ≥в ≥ сплачувала в бюджет м≥зер.

ѕотужн≥ зм≥ни, зокрема, в економ≥ц≥ ѕольщ≥ викликав закон про люстрац≥ю колаборант≥в комун≥стичних спецслужб та усп≥шна боротьба ур€ду «ѕрава ≥ справедливост≥» (польська пол≥тична парт≥€. – Mind) з т≥ньовою системою колишн≥х спецслужб, суд≥в та пострад€нських «ћ≤, €ка блокувала економ≥чний розвиток. «годен, т≥ньова економ≥ка ≥снуЇ у св≥т≥, ≥ у –ѕ вона Ї. јле не в таких масштабах! ¬раженн€, що в ”крањн≥ – альтернативна економ≥ка, з≥ своЇю митницею, транспортною ≥ндустр≥Їю, торг≥влею… 

ћи допомагали створенню антикорупц≥йних ≥нститут≥в в ”крањн≥ (зокрема, ЌјЅ”), але поки бачимо тут турбулентн≥сть. ¬ ”крањн≥ ухвалюютьс€ гарн≥ закони, та њхн€ реал≥зац≥€ – ≥нша ≥стор≥€.

– “обто нав≥ть через 10 рок≥в ми не наздоженемо –ѕ за р≥внем економ≥ки?          

– я сп≥лкувавс€ з експертами World Bank ≥ вони сказали: «якщо в 1990-х ”крањна на 20 рок≥в в≥дставала в≥д ѕольщ≥, то зараз – на 50». ≤ дистанц≥€ зростатиме.

ѕосол –еспубл≥ки ѕольща: Ђ„ерез м≥грац≥ю украњнських роб≥тник≥в за кордон тут тепер складно знайти фах≥вц≥в дл€ польських завод≥вї

ѕроблема в тому, що в ”крањн≥ ≥ндив≥дуальне багатство важлив≥ше за державне. “акоњ к≥лькост≥ ел≥тних авто й ол≥гарх≥в у –ѕ немаЇ. јле в нас держава економ≥чно сильн≥ша.

—ледите за актуальными новост€ми бизнеса и экономики в наших Telegram-каналах Mind.Live и Mind.UA, а также Viber-чате