Захворіло у світі
139,802,581
Померло у світі
3,002,159
Вилікувалось у світі
118,827,636
Захворіло в Україні
1,921,244
Померло в Україні
39,096
Вилікувалось в Україні
1,465,820
Посол Республіки Польща: «Через міграцію українських робітників за кордон тут тепер складно знайти фахівців для польських заводів»

Посол Республіки Польща: «Через міграцію українських робітників за кордон тут тепер складно знайти фахівців для польських заводів»

Бартош Ціхоцкі – про фінансові вливання, заробітчан та самопочуття польських підприємств в Україні

Этот материал также доступен на русском
Посол Республіки Польща: «Через міграцію українських робітників за кордон тут тепер складно знайти фахівців для польських заводів»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Mind продовжує спілкуватися з послами різних держав на теми економічного співробітництва та інвестпривабливості. Напередодні ми поговорили з надзвичайним та повноважним послом Республіки Франція в Україні Етьєном де Понсеном. Тепер пропонуємо вашій увазі інтерв’ю його польського колеги Бартоша Ціхоцкі.

Республіка Польща – четверта економіка з найбільших торгових партнерів України у світі, після Китаю, Німеччини й РФ. Обсяг двосторонньої торгівлі товарами з нею становить $1,771 млрд (за результатами І кварталу 2020 року). Також Польща – другий найбільший у світі ринок (після Китаю) для експорту українських товарів.

Частка польських інвестицій в економіці України від загального обсягу ПІІ станом на 1 січня 2020 року складає 1,9% (сьоме місце в ЄС та десяте – у світі), і незначно поступається Франції та РФ. За даними українського посольства у Варшаві, найбільший обсяг польських інвестицій надійшов у нашу промисловість – майже 50%.  

Про проблеми й динаміку польських фінансових вкладень в Україну останніми роками (зокрема, у непростий пандемічний час) і значення Польщі як одного з потужних інвесторів української економіки – наша розмова з надзвичайним та повноважним послом Польщі в Україні Бартошем Ціхоцкі. 

– Попередній посол РП Генрік Літвін в одному з інтерв’ю у 2015 році наголошувавв: «Розширювати бізнес і вкладати великі інвестиції в Україну польським підприємцям заважає місцева система юриспруденції й надмірна увага з боку держави». Які зараз проблеми польських інвесторів в Україні, чому вони не поспішають до нас?

– Ситуація закордонних інвесторів в Україні дуже складна (щодо польських інвесторів – йдеться лише про сотні мільйонів доларів), оскільки вони відчувають себе незахищеними. Основна проблема – у вашій судовій системі, яка працює за непрозорими стандартами.

Іншою проблемою, з якою стикаються інвестори, є нечесні тендери. Як приклад, наведу ситуацію, яка склалася з ProZorro останніми роками: за 2019 рік зовнішні суб’єкти становили 0,02%, а 2020 року інфраструктурні тендери розподілені більш як на 50% лише між трьома фірмами. Такого ніде у світі немає!

Посол Республіки Польща: «Через міграцію українських робітників за кордон тут тепер складно знайти фахівців для польських заводів»

Наступна прoблема, яку спостерігаємо, – це зростання в Україні протекціонізму, що відображає ситуація, наприклад, на ринку добрив (підвищення цін). Періодично повертають різноманітні ідеї з обмеження імпорту різних груп продуктів. Неоднозначна ситуація на митниці, де постійна ротація керівництва, і наш бізнес часто звертається за допомогою до посольства.

Безперечно, польські компанії мають потенціал збільшити свою присутність в Україні: є цікаві пропозиції у комунальному секторі, інфраструктурі, екоенергетиці. Попри це все, ми сподіваємося на краще. До речі, наприкінці серпня відбувся візит міністра фінансів РП Тадеуша Косцінського до Києва, і ми надали цікаву пропозицію співпраці щодо протидії уникненню оподаткування і впорядкуванню роботи митниці.

– Оцініть динаміку польських інвестицій в Україну за останні роки.

– «Золота доба» польських інвестицій припадає на час прем’єрства Юлії Тимошенко: в Україну зайшли великі компанії, які працюють досі. Зокрема, заводи Cersanit у Новоград-Волинському – виробництво керамічних виробів і сантехобладнання (найбільша в Україні польська інвестиція), Barlinek під Вінницею – дерев’яне устаткування для житлової сфери, Bella у Березані – гігієнічна й паперова продукція, «Інко-Фуд» – м’ясне виробництво у Бердичеві (підконтрольне польській Incoga).

Потім значних нових інвестицій не було, тільки деякі інвестори розширюють наявні активи. Основні наші капіталовкладення – банківська й фінансово-страхова діяльність: Kredo Bank, PZU Ukraine – одна з найбільших страхових компаній у Центральній і Східній Європі. Вони працюють у складних умовах, та поки залишаються q намагаються пристосуватися.

Посол Республіки Польща: «Через міграцію українських робітників за кордон тут тепер складно знайти фахівців для польських заводів»

Щодо вкладень-2020, то таких немає. Насамперед через пандемію, яка не створює комфортних умов, зокрема, і промисловим інвестиціям. Сподіваюся, скоро ситуація зміниться. Можливо, 2021 року вдасться реалізувати проєкти в енергосфері з державною нафтогазовою компанією Польщі PGNiG (видобуток природного газу й сирої нафти, зберігання і продаж). Цього року компанія відкрила свій офіс у Києві та планує розпочати пошуки газу на Заході України.

– Можна говорити, що польські інвестиції до нас останні п’ять років йдуть на спад?

– Останні п’ять років були невикористаним потенціалом, зокрема, через непрозорість судової системи, ускладнення взаємодії з митницею, нестабільність законодавства. На спад інвестицій вплинула також велика міграція ваших робітників за кордон, через що тут складно знайти фахівців для польських заводів.

Тому наші інвестори вибирають інші ринки: у ЄС легше зареєструвати компанію, заводи підключені до ринків збуту, інакше функціонує юридична система, тендери. Але в Україні працюють компанії, що зайшли до 2013 року. Зокрема, польсько-українська Modern-Expo (провідний виробник і постачальник торговельного обладнання в Центральній і Східній Європі) з 2000 робітників. Має дві фабрики: в Луцьку і Верхньодніпровську. Тому я б не казав, що є відтік інвестицій.

– Ви акцентували, що основні проблеми нашого бізнес-клімату – суди й митниця. Приклади польських компаній, які зіткнулися із цим?

– Бізнес не любить розголошувати свої проблеми, і оприлюднення в ЗМІ навряд чи сприятиме їхньому розв’язанню.

Посол Республіки Польща: «Через міграцію українських робітників за кордон тут тепер складно знайти фахівців для польських заводів»

Наведу типовий приклад «конкуренції». Польська компанія завозить в Україну одяг: розмитнює товар, платить оренду за магазин… Але одночасно приходить якийсь світовий бренд під грифом «гуманітарна допомога» і проходить митницю за нульовим тарифом, вирішує на рівні знайомств в адміністраціях питання оренди… Так неможливо працювати!

Деякі наші компанії відмовляються брати участь у тендерах в Україні: бачать значний ризик у тому, що за рік-два до них прийде «у гості» прокуратура, інші контролюючі органи.

Здивування викликає кількість антидемпінгових розслідувань, відкритих Україною. Наприклад, наш виробник постачає в Україну продукт, якого тут немає, а до нього застосовують антидемпінгову процедуру. Абсурд! Такі випадки були з виробниками будівельної та медгалузі. Більш того, на митниці вони змушені були сплачувати 40% тарифу, і деякі з них пішли з ринку. Враження, що в Україні не зацікавлені в рівній конкуренції, бо певні лобісти перемагають у ВР та уряді.

Ще негативний приклад, коли бізнес вчасно не інформують про зміни в законодавстві й не проводять консультації: це ситуація навколо законопроєкту №3739 про локалізацію. Такі сюрпризи бізнес не оцінить позитивно – і піде в іншу країну.

Посол Республіки Польща: «Через міграцію українських робітників за кордон тут тепер складно знайти фахівців для польських заводів»

Але сподіваємося, що жовтневий візит президента РП Анджея Дуди в Україну й бізнес-форум в Одесі дадуть взаємний поштовх інвестиціям. Зокрема, підписано Меморандум про наміри між Адміністрацією морських портів України й Адміністрацією порту Гданськ (про співпрацю між портами Одеси та Гданська). Він дасть змогу збудувати залізнично-морський коридор, що з’єднає західну Європу з ринками Китаю, Азії – в обхід Білорусі й РФ.

– Після початку воєнних дій на Донбасі інвестори згорнули там активи. Чи лишився польський бізнес на підконтрольних територіях?

– Так, але це більшою мірою партнери. У Луганській і Донецькій областях є матеріали для будівельної галузі (гіпс, вапняк, різні види каменю), які переробляються і продаються в РП чи на польських заводах в Україні з них виробляють теракоту. На Донбасі наш бізнес розвиває страхову та кредитну активність. Парадоксально, але цей регіон цікавіший для польських інвесторів, ніж західні області.

– А якою є динаміка українських інвестицій у Польщу?

– Переважно, це створення СП у харчовій галузі (м’ясоперероблення, зокрема представництво бізнесу Юрія Косюка). Були інвестиції фінансових груп у важку промисловість, агрогалузь.

Посол Республіки Польща: «Через міграцію українських робітників за кордон тут тепер складно знайти фахівців для польських заводів»

Зараз є тенденція перереєстрації ваших компаній до РП, особливо транспортних. Та про все це краще знає Посольство України в Польщі. Але скажу головне: поки Україна не стане частиною ЄС, їй складно буде конкурувати, зокрема й з азіатськими гігантами.

– Економічна криза попри COVID-19 виштовхує українців на роботу за кордон, зокрема до Польщі. Скільки українців зараз легально працюють у РП, які фахівці в дефіциті? Яка різниця в оплаті для поляків і приїжджих?

– Згідно з даними Управління соціального страхування (ZUS), кількість легально працевлаштованих громадян України в Польщі станом на 30 листопада 2020 року – 547 466 осіб. Статистика постійно оновлюється й доступна на веб-сайті ZUS. Проте, на жаль, багато українців працює в РП нелегально.

Посол Республіки Польща: «Через міграцію українських робітників за кордон тут тепер складно знайти фахівців для польських заводів»

Загалом на заробітках у нас перебувають 1,5 млн українців: кухарі, продавці, медперсонал, доглядальники за літніми людьми, будівельники, водії. Багато сезонних заробітчан, що не реєструються (агроробітники, персонал готелів).

З початком пандемії (березень-травень) був невеликий відтік заробітчан – 10%, але потім – ще більший наплив, бо зросла кількість безробітних в Україні. Зараз у нас не вистачає медпрацівників, інженерів, різноробів, швачок. Щодо різниці в оплаті: питання в легальності/нелегальності робітника. З боку польського законодавства – права у всіх однакові, незалежно від громадянства. Та є нечесні роботодавці. Тому ми наголошуємо на легальній праці, так українці матимуть гарантовані права.  

– Польща й Україна до краху СРСР жили в умовах соціалістичної економіки. Після – кожна стала незалежною, та ми не настільки успішні в економічному плані, як РП. Що може бути нам корисним у польському досвіді реформ, чи можна це перенести в наші реалії?

– Складно сказати: це все відбувалося не за один день. Але різниця між нами – у ставленні громадян і урядовців до інститутів влади. У нас не було поняття «зарплат у конвертах». У Польщі неможлива ситуація, коли в столиці працює гігантський магазин без сплати ПДВ. Неможливо, щоб велика мережа ювелірних магазинів була зареєстрована як сотня ФОПів і сплачувала в бюджет мізер.

Потужні зміни, зокрема, в економіці Польщі викликав закон про люстрацію колаборантів комуністичних спецслужб та успішна боротьба уряду «Права і справедливості» (польська політична партія. – Mind) з тіньовою системою колишніх спецслужб, судів та пострадянських ЗМІ, яка блокувала економічний розвиток. Згоден, тіньова економіка існує у світі, і у РП вона є. Але не в таких масштабах! Враження, що в Україні – альтернативна економіка, зі своєю митницею, транспортною індустрією, торгівлею… 

Ми допомагали створенню антикорупційних інститутів в Україні (зокрема, НАБУ), але поки бачимо тут турбулентність. В Україні ухвалюються гарні закони, та їхня реалізація – інша історія.

– Тобто навіть через 10 років ми не наздоженемо РП за рівнем економіки?          

– Я спілкувався з експертами World Bank і вони сказали: «Якщо в 1990-х Україна на 20 років відставала від Польщі, то зараз – на 50». І дистанція зростатиме.

Посол Республіки Польща: «Через міграцію українських робітників за кордон тут тепер складно знайти фахівців для польських заводів»

Проблема в тому, що в Україні індивідуальне багатство важливіше за державне. Такої кількості елітних авто й олігархів у РП немає. Але в нас держава економічно сильніша.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті