Борошномельне виробництво. Вальцевий млин у Хмельнику (Повторно, зниженя ціни)

Що продається: Борошномельне виробництво: будівлі та споруди вальцевого млина у Вінницькій області. Загальна площа 872,9 кв.м. Невеликий бізнес орієнтований на локального споживача із можливістю перепродажу згодом. Гараж, додаткові приміщення та авто вагова додаються.

Коли: 8 травня 2024 р, 09:00

Ціна: 2,142 млн грн

Місцезнаходження: Вінницька обл., м. Хмільник, провулок Столярчука, будинок 15

Розташування: мапа

Лот виставляється вперше: ні. У березні 2024 року його виставляли не торги за 2,52 млн грн., у травні ціну було знижено до 2,1 млн.

Опис. Складові частина об’єкта нерухомого майна:

• Вальцевий млин, загальна площа (кв.м): 766.9;
• Гараж, загальна площа (кв.м): 21;
• Побутове приміщення , загальна площа (кв.м): 44.2;
• Веранда – 3 шт;
• Автомобільна вагова 30 т., загальна площа (кв.м): 27.6;
• Бесідка для куріння, вбиральня, огорожа.

Аспекти: Майно належить на підставі свідоцтво про право власності, серія та номер: САЕ237728, виданий 11.01.2011, видавник: Виконавчий комітет Хмільницької міської ради Вінницької області.

Короткий аналіз ринку. Виробництво борошна в Україні останніми роками стабільно скорочується. Так, за даними АПК Інформ у 2022/23 МР виробництво  борошна скоротилося на 4,5% порівняно з попереднім сезоном – до 2,615 млн тонн. При цьому зменшилося й внутрішнє споживання – на 17%, до 2,05 млн тонн.

Виробництво, споживання та експорт борошна з України

Дані АПК Інформ

* прогноз. 

Стан справ. За час повномасштабного вторгнення кількість виробників борошна в Україні зросла. Конкретні обсяги порахувати важко, але Спілці «Борошномели України» цей приріст оцінюють в 10-15%. Це сталося головним чином за рахунок відновлення невеликих та середніх млинів, які раніше не працювали. Внаслідок цього з’явилося багато млинів з потужністю переробки від 10 до 50 тонн зерна на добу. 

Для багатьох агропідприємств робота борошномельних цехів стала гарною альтернативою для формування додаткової вартості на продукцію, відзначає Elevatorist.

Фактори впливу. Очевидно, основним негативним фактором, що впливає на ринок, залишається війна. ЇЇ наслідками стали істотне скорочення внутрішнього споживання борошна - частина українських територій була тимчасово окупована у 2022 р.

До списку можна віднести й зниження купівельної спроможності людей в умовах воєнного часу. У зв'язку з цим пекарні перейшли на простіші рецептури і, як наслідок, звузився асортимент борошна, яке закуповують промислові споживачі. Відчувається й нестача кадрів – через мобілізацію працівників та виїзд фахівців за кордон, - відзначає директор асоціації «борошномели України» Родіон Рибчинський.

Також на ринок впливають дрібні фірми з виробництва борошна та круп, які найчастіше працюють як «сірий» сегмент – закуповують сировину за готівку та реалізують продукцію так само, не сплачуючи податки до бюджету. За останні пів року їх з'явилося чимало, такі підприємства «розмазують» ринок, відбираючи частину прибутку в чесних борошномелів, які працюють «по-білому».

Попри це, у 2022 році Україна увійшла в ТОП-3 експортерів борошна до країн ЄС.За даними аналітичного звіту, підготовленого Export Booster спільно з Офіс з розвитку підприємництва та експорту, за сприяння проєкту USAID “Економічна підтримка України”, Україна експортувала борошно на суму 93,4 млн доларів США та 365 тисяч тонн у 2019 році, але ці показники скоротилися до 24,2 млн доларів США та 76 тисяч тонн у 2022 році. Через блокування морських портів українські виробники борошна вимушені були шукати шукати нові ринки збуту. Найбільшими з них стали країни ЄС: Польща, Румунія, Хорватія, Угорщина, Словаччина, та Республіка Молдова.

У перспективі нові ринки будуть стимулювати попит на цю продукцію. «Борошно є перспективним експортним продуктом для українських виробників», відзначається у звіті Export Booster.

Також до потенційних імпортерів борошна нещодавно приєднався Ізраїль.

Обсяг постачання пшеничного борошна зріс більш ніж удвічі за останні роки: з 70 тис. т у 2021/22 МР до 150 тис. т в 22/23 МР, констатує голова Спілки борошномелів. Виросли показники експорту борошна з інших культур — з 1,5 до 6,5 тис.т.

Щодо прогнозів по вартості продукції, то у 2024 році вона залишатиметься стабільною. На думку Світлани Черемісіної, головної наукової співробітниці "Інститут аграрної економіки" вона коливатиметься в межах 15-17 грн/кг.

Якщо у лютому і березні ціна на борошно знижувались через проблеми із транзитом через Польщу, то у квітні вона знову пішла вгору.

Інфографіка АПК Інформ.

До того ж, за даними Родіона Рибчинського, населення збільшило споживання хлібобулочних виробів порівняно з довоєнним періодом. «Кілька років тому спостерігалася поступова відмова від споживання хлібних виробів на користь м’яса, риби, овочів. Але тепер, коли чисельність населення, яке перебуває в Україні, за різним оцінками зменшилася на 8 -10 млн, ми спостерігаємо зростання споживання борошна, порівняно з 2021 роком», - віддзначає експерт. Це пов’язано із зростанням експорту пшеничного борошна: 138 тис.тонн у 2023 році проти 106 тис. тонн у 2021 році. 

Динаміка ціни на борошно на внутрішньому ринку

Дані Мінфін.

Резюме. Лот може бути цікавим для представників малих та середніх агропідприємств, зацікавлених у розширенні бізнесу, а також як окреме виробництво.

Відносна стабільність ринку з можливістю пожвавлення у майбутньому та прогнозовані ціни можуть бути додатковими факторами для придбання.

Переваги

• Досить стабільний ринок
• Можливість розширення бізнесу для агропідприємств
• Перспективи зростання попиту та цін на продукцію
• Можливість злиття або перепродажу підприємства згодом

Недоліки

• Дефіцит якісного зерна
• Потенційне зростання конкуренції
• Незадовільний стан частини майна
• Ризики війни