Суд відмовився арештовувати Мартиненка

Солом'янський районний суд Києва, розглянувши клопотання антикорупційних органів про обрання запобіжного заходу колишньому народному депутату Миколі Мартиненку («Народний фронт»), виніс рішення:

не застосовувати до Мартиненка запобіжний захід у вигляді утримання під вартою і віддати його на поруки 15 депутатів парламенту, міністру молоді спорту Ігорю Жданову і заступнику голови Центральної виборчої комісії Андрію Магері.

Про це оголосив суддя Олександр Бобровник.

Таким чином, суд відмовився заарештувати екс-депутата Верховної Ради Миколу Мартиненка за висунутими йому Спеціальною антикорупційною прокуратрою звинуваченнями.

Коментуючи судове рішення, М.Мартиненко запевнив:

«Я вам обіцяю, що не буду нікуди тікати, і весь час до судового засідання буду знаходитися тут, в Україні «.

Судове засідання щодо обрання запобіжного заходу розпочалось у п’ятницю із чотиригодинною затримкою, тривало до 01.00 години і продовжилося в суботу з 10.00 ранку. Адвокати Мартиненка подали клопотання про відвід судді Олександру Бобровнику, якого вони вважають упередженим та підконтрольним НАБУ. Солом’янський суд у цьому відмовив.

Прокурори САП наполягали на тому, що слід обрати Мартиненкові запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 300 мільйонів гривень.

Підтримати Мартиненка в залу судових засідань прийшли заступник голови фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук і нардепи цієї ж фракції Микола Княжицький, Павло Пинзеник, Георгій Логвинський та ін.

Також в суді був присутнім колишній заступник генпрокурора України, один з лідерів «Руху нових сил» Давид Сакварелідзе.

За його словами, він прийшов підтримати представників НАБУ і Спеціальної антикорупційної прокуратури, які 20 квітня затримали Мартиненка і Перелому.

Як повідомлялося, 20 квітня детективи НАБУ затримали колишнього депутата Верховної Ради Миколу Мартиненка.

Спеціалізований антикорупційний прокурор Назар Холодницький заявив, що екс-депутатові вже повідомлено про підозру в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації) і ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу.

За версією слідства, державне підприємство «СхідГЗК» уклало контракт із компанією-посередником, що підконтрольна Мартиненку, на поставку уранового концентрату за завищеними цінами, у результаті чого інтересам ДП в 2014-2016 роках було завдано збитків у розмірі 17,28 млн доларів.

Нагадаємо, що, за даними ЗМІ, Генпрокуратура Швейцарії з 2013 року розслідує кримінальну справу проти Мартиненка за хабарництво. Відповідний лист зі швейцарської генпрокуратури опублікував у жовтні 2015 року Сергій Лещенко.

Згодом Мартиненко звинуватив Лещенка в отриманні грошей за «ведення інформаційної війни» проти нього, а свою провину спростував.

У грудні 2015 року він склав повноваження народного депутата.