Україна знову стала одним з ключових виробничих хабів в Європі

Внаслідок змін у глобальному геополітичному та торговому контекстах, Україна повернулася на радари інвесторів як один із ключових виробничих хабів в Європі. Її вигідне розташування, освічене населення, прийнятні ціни на комунальні послуги, розвинена інфраструктура та багатий досвід у виробництві приваблюють експортно-орієнтований бізнес. Про це свідчать дані комплексного аналізу виробничого сектору України, підготованому офісом Національної інвестиційної ради.

У звіті зазначається, що з 2016 року економіка України стабільно відновлюється. Після 16,4% сукупного економічного спаду в 2014-2015 роках, спричиненого російською агресією у східній частині України, ВВП зріс на 2,4% у 2016 році, на 2,5% у 2017 році та очікується його зростання на 3,4% у 2018 році. Економіка України зростає 12 кварталів поспіль. Реформи та регуляторна політика у фінансовому секторі призвели до різкого скорочення як зовнішнього, так і внутрішнього економічного дисбалансу. Інфляція також була уповільнена. Міжнародні резерви суттєво збільшилися до $20,82 млрд, які є достатніми для виконання зобов'язань уряду та покриття поточних операцій Національного банку.

Україна є найбільшою країною в Європі за площею та посідає 7 місце за кількістю населення. Її вигідне географічне розташування робить країну природним транспортним зв'язком між Європою, Росією та Центральною Азією.

Транспортна мережа.

• Портова інфраструктура Україна займає лідируючі позиції з найпотужнішим портовим потенціалом у Чорноморському регіоні. В Україні є 13 морських і річкових портів потужністю понад 230 млн тонн. Найбільш важливі українські глибоководні порти «Одеса», «Чорноморськ» та «Южний» розташовані в північно-західній частині Чорного моря і складають понад 62% всього вантажообігу українських торгових портів. Ці порти пропонують найкращі маршрути доступу. У 2018 році через порти України було перевантажено близько 135 млн тонн вантажів з понад 73% експорту.
• Залізниця України є основою української транспортної системи та української економіки зокрема. Маючи майже 20 900 км залізничних колій, Україна посідає друге місце в СНД і 7-е місце в Європі за обсягами перевезень. Залізниця України посідає 4-е місце в Європі та Азії після Китаю, Росії та Індії. Робоче навантаження української залізниці в 3-5 разів більше, ніж в інших європейських країнах.
• Україна має значний потенціал для розвитку автомагістралей завдяки своєму розташуванню на перетині кількох транспортних коридорів.  У листопаді 2018 року Україна була включена в індикативні карти європейської транспортної мережі TEN-T, що означає, що транспортна інфраструктура України має інтегруватися з інфраструктурою ЄС та її інфраструктурою в найближчому майбутньому.

За даними британського MoveHub, Україна є найдоступнішою країною в Європі з точки зору витрат на життя і входить до десятки найдешевших країн світу, лише Єгипет і Пакистан є більш доступними

Робоча сила та комунальні послуги. Україна має порівняно дешеві тарифи на комунальні послуги серед країн ЄС. Тарифи на електроенергію є нижчими, ніж у ЄС. Ціна електроенергії для промислових споживачів в Україні становить 0,053 євро/кВт год, тоді як у Східній Європі друга найнижча ціна пропонується в Чехії та Болгарії  – 0,07 євро/кВт год, за нею йде Румунія – 0,86 євро/кВт год. До 2014 року Україна мала найнижчі ціни на природний газ в Європі. Проте, після початку російської агресії на сході України, уряд вирішив поступово перейти від російського до європейського постачальника газу. Отже, це призвело до зростання цін. Проте поточні ціни на природний газ в Україні все ще є нижчими за середньоєвропейські. Очікується, що поточні інвестиції в розвиток газового сектору в Україні призведуть до скорочення та стабілізації цін на газ.

Виробництво України. Виробництво становило майже 14% ВВП у 2018 році, а зростання промислового виробництва очікується на рівні 1,8%. Основними галузями виробництва є важка промисловість (машинобудування, автомобільна промисловість, металургія та гірнича промисловість), легка промисловість (текстильна, деревообробна, хімічна) та високотехнологічна (аерокосмічна). Україна є основним виробником важкого машинобудування та промислового обладнання для різних галузей промисловості, таких як металургія та гірничодобувна промисловість, сільське господарство, хімія та транспорт. За підтримки добре розвиненої мережі технічних та науково-дослідних установ місцеве виробництво має сильну наукову та технологічну основу. Важлива промисловість відіграє важливу роль в українській економіці, при цьому майже 48% загального обсягу експорту припадає на метали, видобуток та машинобудування. Однак підгалузі, такі як харчова промисловість та деревообробна промисловість, а також хімічна промисловість, перевершують важку промисловість України на експортних продажах з 51%. Легка промисловість має величезний потенціал для розвитку з більш ніж 2300 підприємствами і більш ніж 85 000 працівниками. Цей сектор неухильно зростає 3 роки поспіль. Продукція експортується в 150 країн світу, більше 80% цього обсягу постачається до країн ЄС.

Аерокосмічна галузь. Україна є однією з небагатьох країн з добре розвиненою аерокосмічною промисловістю, будівництвом цивільних, військових і вантажних літаків, а також постачанням космічної техніки. У різних аерокосмічних програмах задіяні 17 спеціалізованих установ. З часу здобуття Україною незалежності в 1991 році українські ракети-носії провели 876 запусків.

Індустріальні парки. В Україні зареєстровано 49 індустріальних парків, метою яких є створення сприятливих умов для виробництва, адаптація нових технологій та підходів, розвиток місцевої інфраструктури, залучення інвестицій, створення на нових робочих місцях, підтримка малого та середнього бізнесу та інше. Зазначається, що їх розвиток усіляко підтримується державою, наприклад, їх звільнено від ввізного мита на обладнання, матеріали та запасні частини, які не виробляються в Україні; звільнено від імпортного платежу за обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії, забезпечено мінімальною орендною ставкою для оренди землі та комунальної власності тощо.

Сприятливе для ведення бізнесу законодавство. Наприклад, більшість основних питань, пов'язаних з функціонуванням акціонерних товариств, регулюються статутом або корпоративним договором, а не законом. На посаду директора АТ може бути призначено іноземного громадянина, за умови отримання ним дозволу від українських державних органів з працевлаштування та ідентифікаційного номеру від податківців. Ці процедури не є обтяжливими і зазвичай тривають до 1 місяця.

• Оподаткування. Україна посідає 54-е місце серед 190 країн у рейтингу легкості ведення бізнесу за системою оподаткування в країні. Стандартна ставка оподаткування податку на прибуток в Україні становить 15%, однак вона може бути значно зменшена внаслідок однієї з 74 ефективних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
• Ліцензування. З 2014 року кількість видів комерційної діяльності, які підлягають обов’язковому ліцензуванню скорочено до 33. Сама ліцензія видається у 10-денний термін з дня подачі заяви та необхідних документів.

Підвищення позиції України в рейтингу оцінки країн за сприятливістю умов ведення бізнесу. Цього вдалось досягти завдяки прийняттю Закону про «єдине вікно» на митниці, скасуванню вкладення акцій у розвиток інфраструктури, прийняття Закону про уповноважених економічних операторах та подальше реформування сектору.