«Це питання декількох днів, до того, як рак задушить її»

«Сьогодні вранці мою Ксенію підключили до апарату штучного дихання», написала нам мама 5-річної Ксенії, яка хворіє на рак типу нейробластома 4 ступеня – він вважається найбільш поширеним та тяжким з усіх, що існують.

Коли рак повернувся вдруге в тіло маленької Ксенії, він став більш агресивним та швидким.

Перші метастази з'явилися у порожнині матки, але дуже швидко пухлина розширилася до шлунків та легенів.

Коли лікування хіміотерапією не принесло користі для гальмування раку, лікарі в Україні підняли руки. У цій безвихідній ситуації Ксенія була переведена на штучне дихання.

Мама Ксенії розповідає: «Їй було так важко дихати, вона була вся фіолетова, так що навіть я зрозуміла, – немає вибору, окрім штучного дихання».

Я тримала її на руках, коли її підключали до апаратів, дивилася в її червоні очі, червоні від зусиль війни за кожне дихання.

В неї був жахливий страх в очах, вона не розуміла, чому це відбувається, чому вона раптом не може дихати. Чому в такий короткий час дівчинка, яка ходить до дитячого садку та грає, раптом почувається так погано.

«Я тримала її руку та обіцяла їй, що я зроблю все для того, щоб вона одужала. Я обіцяла їй, що буде добре. Обіцяла – незважаючи на те, що всередині я розбита від жаху. Розбита.»

Останній шанс Ксенії – це серія експериментальних та дорогих лікувань у медичному центрі в Ізраїлі. Вартість цих лікувань величезна, та її батьки відкрили проект збору пожертвувань, для того, щоб врятувати її життя.

Її мама пише: «Я тримаю мою Ксенію, яка підключена до апарату штучного дихання, та благаю. Врятуйте її для мене. Я обіцяла їй. Я обіцяла їй, що вона житиме. Кожного разу, коли я заходила додому, вона бігала до мене та обіймала мене. Вона щастя нашого життя. Я не пробачу собі, якщо я втрачу її через гроші. Будь ласка! Не дайте нам втратити нашу маленьку доньку!»