Енергетична криза, яка обійшлася ЄС в $1 трлн, «тільки починається» – Bloomberg

Європа втратила приблизно $1 трлн через зростання цін на енергоносії внаслідок військового вторгнення росії в Україну, і найглибша криза за останні десятиліття лише починається.

Джерело. Про це пише Bloomberg.

Деталі. Після цієї зими Євросоюзу доведеться поповнювати запаси газу, практично не маючи постачань із росії, а це посилить конкуренцію за танкери зі зрідженим газом (ЗПГ).

Очікується, що навіть із появою нових потужностей для імпорту зрідженого газу на ринку гостро відчуватиметься його дефіцит – аж до 2026 року, коли стануть доступні додаткові виробничі потужності зі США до Катару. Це означає, що перепочинку від високих цін не буде.

Скорочення постачань із росії разом зі зростанням попиту Китаю на ЗПГ у 2023 році можуть призвести до ще серйозніших наслідків, ніж у 2011-му. При цьому криза для ЄС в енергетичній сфері, ймовірно, лише починається. Агентство прогнозує п'ятирічку найвищих цін на енергоносії для Європи. Завершити її дозволять лише США та Катар, які зможуть значно наростити виробництво та постачання ЗПГ до 2026 року.

Аналогічні оцінки наводить Брюссельський аналітичний центр Bruegel. За даними організації, на кінець 2022 року ЄС уже витратив близько $700 млрд на протидію наслідкам енергетичної кризи.

Bruegel прогнозує, що надзвичайна ситуація в європейській енергетиці триватиме ще мінімум два роки, причому 2023-й буде найбільш складним із погляду енергетичної безпеки. Центр зазначає, що енергетична криза неминуче призведе до економічного спаду, а на такому тлі збільшувати державні субсидії та допомогу громадянам буде вкрай складно. Бюджети національних урядів і так на межі: держборг половини країн перевищує встановлений ліміт у 60% ВВП.

«Якщо скласти все – допомогу, субсидії, вийде велика сума грошей. Наступного року урядам буде набагато складніше впоратися із цією кризою», – заявив Мартін Девеніш, директор консалтингової компанії S-RM.

Агентство визнає, що вжиті 2022 року заходи дозволили ЄС уникнути серйозних наслідків для економіки. Завдяки їм і теплій погоді багатьом компаніям вдалося зберегти виробництва та мінімізувати економічні збитки.

Однак заморозки, що насуваються, стануть проблемою для багатьох країн ЄС, насамперед для Німеччини, чия промисловість вкрай залежна від газу. Вже минулого тижня німецький регулятор попередив про критичну ситуацію: економіці не вистачає газу, що може призвести до віялових відключень і ручного керування газовими потоками.

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) зазначає, що Євросоюз у 2022 році скоротив споживання газу на 50 млрд кубів, проте цього все одно недостатньо: непокриті потреби ЄС оцінюються ще у 27 млрд кубів газу на рік. Подібний рівень дефіциту агентство прогнозує при скороченні постачання російського газу до нуля, а також на тлі збільшення попиту на ЗПГ у Китаї.

Щоб без проблем пройти наступний опалювальний сезон, Єврокомісія встановила мінімальний поріг заповнення газових сховищ. Станом на 1 лютого 2023 року вони мають бути заповнені не менш ніж на 45%, якщо ж зима виявиться досить теплою, то цей норматив становитиме 55%.

Крім Китаю, 2023 року Європі доведеться конкурувати за ЗПГ з іншими азіатськими країнами. Наприклад, Японія вже оголосила про намір збільшити обсяг закупівель ЗПГ.

Бекграунд. Нагадаємо: раніше МЕА висловило сумнів у тому, що Європі вдасться знайти на зиму 2023–2024 років стільки ж газу, як в цьому сезоні.