Перемир’я закінчується, а переговори під питанням: США і Іран наближаються до нової фази протистояння

Світ знову затамував подих в очікуванні – чи переросте крихке перемир’я у повноцінні переговори, чи війна між США та Іраном спалахне з новою силою.

За даними Reuters, Вашингтон демонструє обережний оптимізм щодо можливого діалогу, однак у столиці Пакистану Ісламабаді, де вже готуються до переговорів, панує напружена невизначеність. Двотижневе перемир’я, оголошене після початку масштабного конфлікту наприкінці лютого, спливає найближчими днями – і чіткої відповіді, що буде далі, немає ні в кого.

З одного боку, у Білому домі сигналізують про готовність рухатися до угоди. Дональд Трамп заявив, що Іран «вестиме переговори» і висловив надію на швидкий результат.

Ба більше, у разі прориву він навіть не виключає власної участі – особисто або онлайн.

З іншого боку, Тегеран говорить зовсім іншим тоном. Іранські чиновники наголошують: участь у переговорах лише «позитивно розглядається», але остаточного рішення немає.

Ключова вимога залишається незмінною – визнання права Ірану на збагачення урану. Та для Вашингтона це червона лінія.

Додаткового напруження додає новий інцидент у морі. Після того як США перехопили іранське судно, Тегеран звинуватив Вашингтон в ескалації та вимагав негайного звільнення корабля й екіпажу. зі свого боку іранські військові заявили про готовність до «негайної та рішучої відповіді» у разі нових дій із боку США.

Усе це відбувається на тлі боротьби за контроль над стратегічною Ормузькою протокою – ключовою артерією, якою проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та газу. Саме цей важіль Іран намагається використати як аргумент у переговорах, обмежуючи або відкриваючи рух суден залежно від ситуації.

Ринки реагують миттєво: ціни на нафту коливаються, а фондові індекси зростають на самих лише очікуваннях можливого діалогу. Але цей оптимізм дуже крихкий – достатньо одного інциденту, щоб ситуація знову вийшла з-під контролю.

Окремий фактор – роль Пакистану, який виступає посередником і вже розгорнув у столиці близько 20 тис. силовиків для гарантування безпеки переговорів. За попередніми даними, американську делегацію може очолити віцепрезидент Джей Ді Венс.

Невизначеності додає й те, що Джей Ді Венс залишився у Сполучених Штатах у понеділок, тоді як були повідомлення про те, що він нібито уже попрямував до Пакистану.

Та навіть якщо сторони сядуть за стіл, це ще не означає прориву. Недовіра між ними накопичувалася роками – і лише за останній рік США двічі завдавали ударів по Ірану саме під час переговорів. У Тегерані це не забули. Тому поки що ситуація в регіоні залишається нестабільною й неясною.

Бекграунд. Як повідомлялось, Іран хоче закріпити в законі, що він ніколи не відмовиться від контролю над Ормузькою протокою. Тегеран називає своїм «невіддільним правом» вирішувати, кого пропускати через протоку.