Які перспективи мають українські спеціалісти-аутсорсери

Про Україну часто говорять як про країну ІТ-аутсорсингу. Дійсно, вітчизняні компанії роблять успіхи в цій царині. Згідно з дослідженнями PWC, український ринок ІТ-аутсорсингу має всі можливості найближчим часом зрости з $3 млрд до $5–7 млрд.

Так, у 2017 році 13 українських компаній-аутсорсерів потрапили до світового топ-100 за версією Міжнародної асоціації IAOP – The 2017 Global Outsourcing 100. Серед них SoftServe (понад 4000 співробітників, головний офіс у Львові), Luxoft (понад 3000 співробітників в Україні, головний офіс у Швейцарії) і Ciklum (понад 2000 співробітників в Україні, головний офіс у Києві). До речі, саме Ciklum став першою українською компанією, в яку проінвестував американський мільярдер та інвестор Джордж Сорос.

В Україні існує стереотип поділу аутсорсингових ІТ-компаній і продуктових. Але це категорично невірно і суперечить світовому досвіду: їх слід сприймати як одну галузь – ІТ. І, хоча місткість ринку аутсорсингу поки більша, але за обсягами капіталізації лідером є продуктові стартапи. Сьогодні в Україні налічується близько 3000 стартапів різних напрямків і стадій розвитку. Каталізатором зростання кількості таких компаній є можливість залучити інвестиції від локальних та міжнародних інвесторів.

Насправді у нас багато стартапів і ІТ-компаній усіх спрямувань, і вони залучають інвестиції від локальних і світових інвесторів. Скільки ж інвесторів сьогодні вкладають кошти в українські ІТ-компанії? Українська асоціація венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA) нещодавно представила путівник по інвестиційному ринку країни – Investors Book. Згідно з цим каталогом, в українські ІТ-структури готові інвестувати 34 фонди. При цьому не враховано ангельські інвестиції, у тому числі від приватних підприємців, які не афішують себе та інвестують досить точково і часто разово. Більше інформації про цей тип інвестиції можна дізнатися у UAngel – асоціації, яка об'єднує інвесторів цього типу.

Отже, 34 активних інвестиційних фонди. Це багато чи мало? Здавалося б, на 3000 стартапів цього недостатньо. Насправді ж цифра досить значна і характеризує Україну як привабливу для інвесторів країну. Згідно з рейтингом Techstars (найбільший світовий акселератор), в одному тільки Києві більше венчурних фондів, ніж, наприклад, у Варшаві, Відні, Осло і Копенгагені.

Також згідно Investors Book, портфель інвестиційного фонду становить в середньому 20 компаній. При цьому фонди готові вкладати від $50 000 до десятків мільйонів – у залежності від стадії проекту і типу фонду. Більшість фондів (37%) готові інвестувати від $100 000 до $1 млн. Саме тому багато іноземних інвесторів вкладають кошти в українські стартапи, оскільки їм необхідно в 5–10 разів менше інвестицій, щоб побудувати успішну компанію і вивести її на глобальний ринок. Інвестиції – це бізнес можливостей, і тішить, що їх вбачають в Україні.

Деякі фонди не побажали розкрити інформацію про себе, а тому їх не було включено до каталогу. Це пов'язано з певною пересторогою і закритістю. На жаль, на це впливає загальний інвестиційний клімат країни. Але хочеться сподівається, що ситуація стабілізується, і ми зможемо сміливо говорити про наші перемоги, не боячись «обшуку».

Повертаючись до стартапів і безпосередньо інвестицій. В Україні небагато інвесторів готові вкладати гроші на «стадії ідеї» (Рre-seed), але вони все ж є – це 7 фондів з каталогу інвесторів. 16 фондів готові інвестувати в стартапи на Seed-стадії (коли є бізнес-план, прототип продукту, наявність попередніх замовлень), 10 – на раундах A і B (коли у стартапу є готовий продукт, продажі та клієнти), і 7 на стадії зростання продукту. Таким чином, шанси залучити інвестиції у компанії є завжди: планує вона масштабування на глобальний ринок чи тільки закінчує роботу над продуктом. 

Навчання ринку є ще одним важливим завданням. Дуже часто підприємці сконцентровані виключно на технології і зазнають труднощів з пошуком інвестицій. У той час, як інженерний і технологічний талант українських підприємців заслуговує найвищих нагород, поки ще часто відсутнє вміння презентувати і продавати свій продукт. Як покупцеві, так і інвестору. Дуже важливо не забувати саме про цю бізнес-складову стартапу при його розробці. І представляти свій продукт інвестору, який спеціалізується на конкретній галузі та стадії, а не робити «холодну розсилку презентацій».

Серед людей, не обізнаних у тонкощах галузі, існує міф, що інвестори конкурують між собою за стартапи. Насправді це не зовсім так. Тенденцією останніх років стали синдикативні угоди, коли в одному раунді беруть участь декілька фондів. Це допомагає не тільки збільшити суму інвестицій, але і провести якіснішу експертизу проекту. Не варто забувати, що інвестор для проекту – це не просто грошові інвестиції, але і партнер по бізнесу. Серед іншого він допомагає залучити наступні раунди інвестицій.

На жаль, сьогодні ми стикаємося з браком об'єктивної інформації про український інвестиційний ринок і його учасників. Це стосується не лише світового інформаційного поля, а й України. Як творці каталогу, ми сподіваємося, що наше дослідження стане «воротами» українського інвестиційного ринку для іноземних інвесторів, підвищивши їхню обізнаність про розвиток інвестиційної індустрії в країні та, як підсумок, стимулює приплив приватного капіталу в українські інноваційні компанії.