Оцінка майна по-європейськи: що чекає на українських оцінювачів

Україна готується до сертифікації своїх оцінювачів за європейськими стандартами. У травні нашу країну відвідав Кшиштоф Ґржезік, керівник європейської організації TEGoVA (Європейська група оціночних асоціацій), – по суті квазірегулятор оціночної діяльності в ЄС. Це перший візит в Україну консалтингового лідера такого рівня у сфері оцінки. Пан Ґржезік взяв участь в конференції АСБОУ «Дні TEGoVA в Україні».

Також у конференції взяли участь регулятори та основні гравці українського ринку: Фонд держмайна України, Нацбанк, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, великі оціночні компанії, у тому числі й міжнародні. Для будь-якої компанії членство в TEGoVA – не тільки підтверджене право на здійснення діяльності, а й обов'язок підтримувати належний рівень професіоналізму та об'єктивності.

Крім того, це можливість вивчити колосальний досвід взаємодії з регуляторами в різних країнах і ознайомитися з методами впливу на них у рамках усунення чинників, які можуть негативно вплинути на розвиток ринку.

Український ринок оцінки дуже динамічний: за 25 років свого існування він майже наздогнав світовий, якому біля 150 років і який досить глобалізований у своїх підходах і поняттях, тобто принципово однаково побудований практично по всьому світу.

Професійне зростання оцінювачів неможливе без великого обсягу практики. У цьому плані найпоказовішим, звичайно, можна назвати ринок Росії. А ось грузинський та молдавський, які найбільш інтегровані з Європою, формувалися значно слабкішими.

Пострадянський простір довгий час був ментально єдиним. Тому до 2014 року Москва виступала своєрідним трампліном між фахівцями далекого зарубіжжя і професійними співтовариствами країн колишнього СРСР. Тобто всі знання з Європи, Америки та інших розвинених країн легше, доступніше і комфортніше можна було отримати через Москву.

Українські події 2014 року дали поштовх до глобальних змін на ринку оцінки. Дві українські організації (АСБОУ і Українське товариство оцінювачів (УТО) і одна грузинська вже не тільки є асоціативними членами TEGoVA, а й беруть активну участь у міжнародній оціночній діяльності.

На сьогодні в Україні налічується 5000 оцінювачів, велика частка яких прекрасно освічені, мають високий інтелектуальний рівень і являють собою серйозну силу, яка цілком може бути застосована на загальноєвропейському ринку.

Справа в тому, що першими оцінювачами в 90-х роках минулого століття були переважно співробітники різних НДІ, що залишилися «за бортом», що і визначило високий рівень академічності цієї професії в Україні. І сьогодні цей факт вигідно відрізняє нашу оціночну спільноту, у тому числі й на європейському просторі.

Другий фактор, який дав поштовх розвитку оціночної галузі, – великий обсяг приватизації в дев'яностих і нульових. Рівень об'єктивності цих оцінок, як і сам процес приватизації, був різним, але дана тема вимагає окремого аналізу, і його обов'язково буде проведено найближчим часом.

У ході конференції «Дні TEGoVA в Україні» було зроблено найголовніший висновок: українські регулятори і споживачі оцінки потребують якісної і високоорганізованої оцінки. Також нагальні потреби ринку вдалося сформувати й більш детально:

1. Українському ринку потрібен європейський досвід – замовникам оцінки, регуляторам, самим оцінним компаніям. Головним чином для того, щоб перейняти рівень взаємовідносин між сторонами ринку, етику і поведінкові норми.
2. Європі потрібен досвід України: наш ринок досить таки великий, якщо порівнювати з деякими країнами Європи. І особливу цінність надає академічна освіченість нашої оцінної спільноти, яка може стати в пригоді в країнах колишнього соціалістичного табору.
3. На вітчизняному ринку багато неврегульованих і невирішених питань, що виникли через нетиповість політичних процесів, які тривають у країні. Для їхнього вирішення потрібен високий рівень відповідальності, креативу і досвіду, а також тісна взаємодія і взаєморозуміння оцінювачів та регуляторів.
4. Посилення боротьби з корупцією підвищило відповідальність оцінювачів за якість і об'єктивність оцінки, аж до кримінальної. Тепер домовитися з оцінювачем про результат оцінки стало практично неможливо.
5. Водночас оцінювач залишається найнезахищенішою фігурою ринку. Приватизаційні процеси в Україні буксують через різні причини, починаючи від загального стану економіки і закінчуючи рівнем захищеності інвесторів. Але дуже часто керівники міністерств і відомств основною причиною пробуксовування називають оцінювачів, нібито непринципових і непрофесійних. Хоча, як і в будь-якій професії, є спеціалісти, яких можна відібрати для вирішення завдань, і такі, яких відбирати не рекомендується.
6. Сьогодні, на тлі європейських прагнень України, своєрідним ноу-хау виглядають пропозиції деяких великих чиновників виключити оцінку з ряду економічних процесів, наприклад, таких як приватизація або банкрутство. У даному випадку оцінка виступає одним з механізмів запобігання корупції, і в жодній країні Європи немає прикладів усунення процедури оцінки з таких процесів.

Досі подібні ідеї не висловлював жоден чиновник навіть з попередніх урядових команд. Сьогодні ринок – банки, ФГВФО, ФДМУ, приватні та державні суб'єкти господарювання – цілком успішно використовують результати оцінки фахівців нашої спільноти. А європейська сертифікація дозволить зробити цей ринок ще більш прозорим і об'єктивним.