Куди йти вчитися на програміста
У чому переваги й недоліки ВНЗ та спеціалізованих курсів
Популярність професії програміста в Україні дедалі зростає. Про це свідчить підвищений конкурс на комп'ютерні спеціальності в усіх вищих навчальних закладах країни. На цей факт відкриттям нових комп'ютерних спеціальностей реагують навіть навчальні заклади, що раніше слабо асоціювалися з програмуванням. А кількість різноманітних комерційних курсів, на яких готують програмістів чи підвищують їхню кваліфікацію, зростає у геометричній прогресії. Тож яку форму і місце навчання обирати?
Щорічно українські вищі навчальні заклади випускають близько 16 000 фахівців у сфері інформаційних технологій, але тільки близько 5000 з них потім працюють за фахом. І це попри те, що ринок відчуває брак фахівців, а роботодавці скаржаться, що не так просто знайти кваліфікованого програміста для виконання їхніх завдань, якого не треба довчати протягом значного часу. Якою ж має бути підготовка програмістів, щоб вирішити проблему в повному обсязі та задовольнити попит?
Як саме відбувається навчання? Перш за все, слід зазначити, що підготовку програміста можна розділити на дві частини.
Перша частина – фундаментальна (теоретична) підготовка. Вона включає дискретну математику, основи алгоритмізації, основи об'єктно-орієнтованого підходу, який на даний момент представляє головну парадигму програмування, дві-три конкретні мови програмування з числа найбільш популярних (С++, С#, Java). З цією частиною зазвичай все краще організовано в навчальних закладів, ніж у навчальних центрів, які організовують курси. Це обумовлено наявністю у перших відповідних ресурсів – викладачів-теоретиків і часу. Курси, як правило, орієнтовані на основний запит клієнтів – тривалість підготовки повинна бути максимально короткою. Водночас навчальні заклади можуть дозволити собі вивчати матеріал досить докладно.
Друга частина – практична підготовка. Вона передбачає вивчення сучасних технологій, що охоплюють завдання з різних областей, отримання практичного досвіду розробки, формування навичок використання існуючих API (інтерфейсів прикладного програмування), навичок написання грамотного, універсального, розширюваного, та відмовостійкого коду. Ця частина зазвичай краще відпрацьована у комерційних центрів, орієнтованих на виконання студентами навчальних проектів різної складності під керівництвом кураторів-менторів з числа програмістів-практиків.
Якому виду навчання віддати перевагу? Якісно забезпечити обидва згаданих боки підготовки з нуля на належному рівні можуть ті вітчизняні ВНЗ, що вирішили бути в тренді ринку праці. Для досягнення високого рівня освіти потрібно виконати дві умови: взаємодія з компаніями, що займаються розробкою програмного забезпечення, і постійна орієнтація на найсучасніші технології.
Перша умова має на меті навчання потенційних співробітників для комерційних фірм, а також їхню участь у практичних розробках. Розглядаючи другу умову, слід враховувати, що нові технології з'являються занадто швидко, і, якщо гнатися за всіма, вийде навчання з розряду «нічого про все». Треба вибрати конкретний напрям у рамках спеціальності, який має бути актуальним і перспективним, та відображатиме один з сучасних трендів. А прив'язка до спеціалізації забезпечить гарне знання конкретної предметної області.
На чому сфокусуватися? Тенденція проникнення програмування в усі сфери людської діяльності вилилася в новий тренд, який отримав назву «четверта промислова революція» (Industrie 4.0). З цим поняттям тісно пов'язані терміни, які останнім часом на слуху у IT-фахівців: великі дані (Big Data), машинне навчання (Machine Learning), інтелектуальна обробка даних (Data Science), хмарні обчислення (Cloud Computing), інтернет речей (IoT). За цими термінами стоять як серйозні математичні теорії, так і сучасні комп'ютерні технології, включаючи технології програмування. І всьому цьому навряд чи можна навчитися на коротких комп'ютерних курсах або онлайн-заняттях. Тут потрібен фундаментальніший підхід, що забезпечує майбутніх фахівців не тільки набором технологій, а й розумінням процесів.
Для переорієнтації підготовки фахівців в напрямку потреб, висунутих четвертою промисловою революцією, потрібна перебудова навчального процесу та постійна співпраця в рамках навчання з вітчизняними та зарубіжними галузевими лідерами. Такі переорієнтацію і взаємодію можна побачити в класичних ВНЗ, наприклад, КПІ. Так, кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів успішно співпрацює з вітчизняними фірмами – Раут Automatic, корпорацією IT-Enterprise та іншими, проводячи розробки у сфері систем комп'ютеризованого управління виробництвом і бізнес-аналітики (SCADA, MES і ERP-систем), адаптуючи навчальні програми до вимог ринку.
Саме на цьому шляху можна побачити бажаний кінцевий результат – умови, в яких готуватимуться затребувані програмісти, які, крім необхідної теоретичної підготовки, володітимуть практичними навичками і добре орієнтуватимуться в сучасних тенденціях. А це, у свою чергу, дозволяє легше реалізуватися на ринку праці – як внутрішньому, так і зовнішньому.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
