Як працевлаштувати іноземця в Україні

Як працевлаштувати іноземця в Україні

Які новації та колізії спіткали бізнес у зв’язку з новим законом

Цей матеріал також доступний російською
Як працевлаштувати іноземця в Україні
Фото: pixabay

Сьогодні питання працевлаштування іноземців у вітчизняних бізнес- та інших структурах набуває широкого розголосу. У 2017 році законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій» № 2058 було внесено зміни в правовий статус іноземців і осіб без громадянства. Основною метою цього документу було проголошено спростити процедуру отримання права на працю та перебування іноземців на території  України. Про те, які складнощі лишилися у цій сфері попри законодавчу лібералізацію, Mind розповіла Мар’яна Луцишин, менеджер Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

Здавалося б, це досить нішеве питання. Однак, воно дозволяє відкрити кордони для якісних спеціалістів з різних країн, впливає на інвестиційний клімат та, в цілому, робить країну більш привабливою на міжнародній арені. Попереднє законодавство у цій сфері  створювало корупціогенне середовище, а також жодним чином не відповідало європейським стандартам.

Що покращив закон? Законом розробники спростили процедуру отримання дозволу на працевлаштування чотирьом категоріям. А саме: іноземним засновникам та бенефіціарам, випускникам університетів, які входять до сотні світового рейтингу, іноземним ІТ-спеціалістам та працівникам творчих професій. Роботодавцеві вже не потрібно подавати заявку про вільну вакансію для іноземця у Центр зайнятості, як це було раніше. А замість семи документів для оформлення дозволу на працевлаштування громадянам інших країн тепер необхідно подавати лише чотири. Та й дозвіл на працевлаштування для таких категорій іноземців уже діє впродовж трьох років, а не року, як це було раніше.

Але для нормальної роботи будь-якої позитивної новації самого лише ухвалення замало. Імплементація передбачає довгу роботу, аби привести у відповідність до нового закону існуючу нормативно-правову базу. У законі завжди прописується низка державних інституцій, які відповідають за його виконання. Однак, механізми контролю визначаються у постановах, внутрішніх інструкціях тощо. Зрозуміло, що в Україні закон має вищу юридичну силу, ніж інші підзаконні акти. Однак невідповідності між законами та підзаконними актами все ж виникають. 

Які проблеми виникли? Сьогодні наріжним каменем стала постанова КМУ № 322 від 25 квітня 2018 року, що набула чинності 1 червня. І ось вона створює законодавчу колізію при оформленні тимчасової посвідки на проживання для громадянина іншої держави в Україні.

Так, відповідно до нової редакції закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», посвідка видається міграційною службою протягом 10 днів. Відповідно ж до постанови КМУ №322, цей період збільшується до 15 днів. Також існує відмінність у тому, що за законом документи на продовження дії посвідки потрібно подавати не пізніше ніж за 10 днів до завершення її дії, а згідно з постановою – не пізніше ніж за 15 днів.

Крім того, згідно з законом, документи на отримання відповідної посвідки можуть подаватись представником за дорученням від іноземця, про що в постанові ані слова не сказано. Але відповідно до постанови запроваджується ID картка іноземного громадянина, що міститиме біометричні дані працівника, тому виключає можливість подачі документів за дорученням.

Працюючи над питанням працевлаштування іноземців в Україні, експерти багато дискутували, адже мали на меті створити та запровадити механізм, який забезпечив би для українця пріоритетність у отримані високооплачуваної роботи. А також, який міг би захистити кордони держави від перебування у ній недобросовісних іноземців. Адже, на жаль, деякі з них дуже швидко пристосовуються до нових правил гри зловживають та ними. Тому й було обрано такий економічний інструмент, який би дозволив досягнути цих цілей.

Сьогодні, коли директор компанії  наймає на роботу іноземного працівника, він має забезпечити йому зарплату у розмірі не менше 10 мінімальних. Однак, для роботодавців цей інструмент став несподіванкою, і багато хто зараз вважає, що це дискримінує українського працівника.

Як подолати колізії? Для усунення неточностей було підготовлено новий законопроект № 7529-1. Ключовою у ньому стала зміна прив’язки заробітної плата іноземця до мінімального прожиткового мінімуму.

На даний момент важливо врегулювати це питання з урахуванням усіх нюансів: внести зміни до постанови КМУ № 322, щоб вона була узгоджена з законом, організувати ефективну співпрацю з усіма службами, які задіяні у цьому процесі. Це все необхідно для того, щоб іноземець, який, скажімо, вклав близько 10 000 євро у свій бізнес в Україні, міг більше часу витрачати на розвиток своєї справи, а не на оформлення документів щодо його права тут працювати.

А спростивши одну систему, ми зможемо поступово змінити й інші процеси. І дуже хотілося б, щоб отримання тих чи інших документів в Україні ХХІ століття займало 2-3 кліки, а не відбирало дні чи навіть тижні.

Робоча група з питань працевлаштування іноземців Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації продовжує працювати над вдосконаленням системи у цій царині. Ведеться якісний діалог з Державною міграційною службою, Міністерством соціальної політики, Кабінетом міністрів України та депутатами Верховної Ради. Ми сподіваємося на ефективну взаємодію та результат. Важливо максимально гармонізувати законодавство в цій галузі, встановити чіткі правила та прозорі процедури. А виграють від цього як держава, так і бізнес.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті