Захворіло у світі
96,906,712
Померло у світі
2,075,902
Вилікувалось у світі
53,431,108
Захворіло в Україні
1,177,621
Померло в Україні
21,499
Вилікувалось в Україні
914,730
Не в ім'я, а всупереч: чому протестний електорат – ненадійний союзник

Не в ім'я, а всупереч: чому протестний електорат – ненадійний союзник

І що забезпечило новачкові в політиці рекордний результат на виборах

Цей матеріал також доступний російською
Не в ім'я, а всупереч: чому протестний електорат – ненадійний союзник
Фото: УНІАН

За неповні дві доби після другого туру виборів президента України ЦВК оприлюднила остаточні результати підрахунку голосів. Перемогу здобув лідер партії «Слуга народу» Володимир Зеленський з рекордним показником у 73,22% проти 24,45% у чинного президента Петра Порошенка. Хоча ці дані практично повністю збіглися з прогнозами соціологів, які були озвучені напередодні виборів, проте триразовий розрив став шоком для значної частини прихильників Петра Порошенка. З іншого боку, завдяки точності прогнозів, соціологічні сервіси значною мірою зміцнили свій статус, що безсумнівно забезпечить їх високу затребуваність під час парламентської кампанії, яка де-факто вже стартувала в Україні. Олексій Антипович, директор Соціологічної групи «Рейтинг», спеціально для Mind пояснює, яким чином електоральні настрої впливають на подальші політичні перспективи переможця передвиборчих президентських перегонів.

Як голосує Україна? Напередодні першого і другого туру виборів ми робили заміри: чому люди голосують за Володимира Зеленського. Ми запитували респондентів у двох підходах: «Ви голосуєте за особистість Петра Порошенка чи проти Володимира Зеленського?» Кожен п'ятий, тобто 20% виборців Петра Порошенка, голосували насправді не за нього, а проти його опонента. Це здається значним показником, проте поки не порівняєш його з аналогічним показником іншого кандидата. Близько 42% виборців Володимира Зеленського сказали, що голосують не персонально за нього, а проти Петра Порошенка.

Також ми запитували в усіх українців уже без прив'язки до прізвища [чинного президента]: «Голос за Зеленського – це голос проти існуючої в країні системи?», і в такому формулюванні дві третини опитаних відповіли ствердно. Фактично це протестне голосування і забезпечило перемогу Володимиру Зеленському як у першому, так і в другому турі.

Варто також згадати, що напередодні першого туру багато хто не вірив або відмовлявся вірити – іноді досить агресивно – соціологам та їхнім прогнозам щодо 30% у кандидата-початківця. До другого туру, коли 30% все ж стали реальністю, довіри додалося, проте прогноз у 70% + все ще виглядав для багатьох шокуючим. Добре хоч, що цей шок уже проявлявся менш агресивно.

Чи завжди українці голосують «проти»? В Україні вже був яскравий приклад протестного голосування – у 2010 році, у парі «Тимошенко – Янукович». З тією лише різницею, що тоді в бюлетені була графа «Проти всіх». Ми тоді також опитували виборців, прагнучи визначити реальний рейтинг учасників у форматі «Голос за Тимошенко – це голос проти Януковича?» (у дуже спрощеному формулюванні) і, відповідно, навпаки.

Якщо порівнювати президентські вибори дев'ять років тому і нинішні, то в цілому цей протестний рівень зріс проти 2010 року в 1,4 раза – умовно з 26 до 36%. Кожен третій українець голосував у другому турі «проти», а не «за».

Чим це загрожує переможцеві? Такий високий протестний показник створює ризики, які, можливо, виявляться в оцінках вже новообраного президента, скорочуючи відведений йому період суспільної лояльності.

Адже якщо виборець спочатку не був за Зеленського, то він не буде поступово в ньому розчаровуватися, він просто почне кидати в нього каміння, якщо той робитиме щось не так. Тим, хто позитивно ставилися до кандидата, буде потрібен певний час, аби зневіритися. Але таких серед тих, хто віддав за нього свій голос, – меншість.

Велика частина президентів, та й будь-який політик, у принципі можуть розраховувати на так званий медовий місяць на початку каденції, який триває від шести до дев'яти місяців. Після цього періоду в усіх президентів рейтинги починають обвалюватися. Петро Порошенко – виняток, у нього ця крива на тлі війни розтягнулася в часі майже до двох років. Українець вирішив: ми ще трохи потерпимо, почекаємо якихось результатів для країни і для себе. Але все одно, хоч і пізніше, але рейтинги пішли вниз, і дуже круто.

Тому «медовий місяць», який у будь-якого політика триває мінімум півроку, у Зеленського може виявитися істотно коротшим. У нього не буде стільки часу. 73% – це вельми високий показник підтримки, і саме тому він дуже швидко почне випаровуватися.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті