Машина часу, або Як навчити дітей адаптуватися до майбутнього
Що потрібно змінити в сучасній освіті і яку школу обрати
Днями в Міністерстві освіти повідомили, що кожна школа має сама визначати формат проведення 1 вересня. Радять проводити заходи на відкритому повітрі. Раніше в МОН та МОЗ анонсували кілька сценаріїв організації навчального процесу в новому сезоні – з огляду на епідеміологічну ситуацію у певному регіоні.
Проте 1 вересня вже незабаром, і батьки не тільки хвилюються про здоров'я дітей, а й опікуються питанням результатів навчання. А з огляду на розвиток інформаційних технологій і доступність все нових і нових гаджетів традиційна освіта все більше програє новим викликам часу.
Що ж має змінитися в сучасній школі, щоб в учнів було бажання отримувати знання, і потім вони знали, як їх застосувати в житті, розповіла Mind академічна директорка в мережі шкіл КМДШ (Креативна міжнародна дитяча школа) Ірина Тулякова.
Як має змінитися система освіти, щоб діти хотіли отримувати знання
Насамперед діти захочуть отримати ті знання, які зможуть використати в житті, які допоможуть їм в повсякденній та в професійній діяльності. Тому потрібна практика та дієвий досвід, який можна використати для себе, своєї країни, світу. Доки знання відірвані від реальності, доти школярі не будуть мотивовані дізнаватися щось нове.
Також завжди буде важливим розвиток компетенцій. Наприклад, зараз у КМДШ ми удосконалюємо освітній процес із погляду формування особистості. Адже незалежно від того, що буде через десять, п’ятдесят чи сто років, наші діти та ми, дорослі, маємо володіти такими компетенціями, які нам дозволять не думати, що там буде у майбутньому та готуватися до цього «що там», а своїми руками створювати майбутнє.
Як можна отримати дієвий досвід у школах
Дієвий досвід учні можуть отримувати через самоврядування, реалізацію проєктів, взаємодію. Випускники мають йти зі школи з попереднім досвідом самоорганізації себе та людей навколо себе. Також дитина ще в школі повинна вчитися приймати свої рішення на основі цінностей. Цінності – це базові речі, основні критерії прийняття рішень.
Щоб досягти такого рівня надання освіти, треба змінювати систему. А щоб змінюватися та рухатися вперед, треба діяти, адже «можна так багато енергії витратити на роздуми про дію, що вже на саму дію не вистачить часу». Сьогодні в шкільній освіті так багато часу приділяється обговоренню або якимось папірцям навколо трансформації, що вже на саму трансформацію не вистачає ресурсу.
Які компетенції школи мають розвивати в дітях
Ми в КМДШ провели дослідження та визначили набір компетенцій сучасної людини, які на думку батьків, дітей та вчителів будуть потрібні завжди, незалежно від того, хто яку професію обере.
- Діти мають у школі навчитися адаптуватися до змін. Зміни відбуваються постійно та у всьому. Рік тому ми навіть не могли уявити, що буде пандемія, будуть закриті школи, що ми не зможемо якийсь період виїхати за кордон, щоб побачити світ. Адаптивність до змін – це навичка, яка дозволить вижити людині в цьому мінливому VUCA-світі.
- Емпатія – це здатність людини почути іншого. Насправді світ стає жорстокішим, без емпатії навряд чи можна бути гідною людиною. Тому цього треба вчити в школі: через волонтерство, проєктну діяльність, через саме навчання і взаємодію один з одним.
- Проєктне/критичне мислення. Це компетентності, що уможливлюють існування людини. Без критичного мислення людина не може вижити, тому що тоді вона сприймає все як даність, а не осмислює, що та з яких причин відбувається навколо. Без проєктного мислення людина не може впорядкувати своє життя, тому це теж дуже необхідно.
- Якщо говорити про креативність або комунікацію, то, знову ж таки, всі виклики світу, конфлікти – вони відбуваються через комунікацію. Нещодавно ми проводили опитування серед учнів КМДШ та виділили, що для них найбільш важливе. Як виявилося, це комунікація. Сучасних дітей особливо цікавить, як налагодити комунікацію з однолітками, один з одним, з батьками, дорослими, державою тощо. Цьому треба навчати в школі, давати відповідні знання, розвивати відповідні навички та компетентності.
- І останнє, на мою думку, найважливіше, що треба формувати в дітях, – helicopter view. Це те, що спонукатиме дітей бути зацікавленими отримувати знання. Helicopter view – це про ширший погляд на світ. Адже, коли діти дивляться на світ широко, у них і запит більший, вони хочуть пізнати якомога більше. Тобто в них розвиваються навички дослідництва, зацікавленість у тому, що відбувається навколо. Якщо в учня немає helicopter view, якщо він не дивиться на світ широко, то й рівень зацікавленості в навчанні буде дуже обмежений.
Наприклад, коли школяр не знає, які зараз є нобелівські лауреати, то йому не буде цікаво, що зараз відбувається на уроках хімії та фізики і яким чином ті чи інші люди досягли певних висот. Тому треба розвивати це світобачення, тоді учні будуть більш успішно та якісно себе почувати в цьому житті та самі створюватимуть своє майбутнє. І, знову ж таки, школа стане простором не лише для отримання знань, а сформує найважливіше – зацікавленість та мотивацію до отримання цих знань та дієвого досвіду.
На що орієнтуватися батькам при виборі школи
Усі батьки бажають для своєї дитини найкращого, і критерії цього «найкращого» у кожного свої. Переважна більшість проактивних батьків прогресом у навчанні вважають такий показник: чи стає їхня дитина з кожним днем кращою версією себе. Тобто для батьків, окрім знань, важливо, чи є поштовх, чи є розвиток, які відбуваються трансформації з дитиною, чи їй цікаво, чи вона включена в освітній процес та чи хоче навчатися.
Тому завдання школи – створити такий простір, де дитина отримує знання саме тому, що вона хоче їх отримувати. Простір, де дитина щодня стає трішки кращою, все більше дізнається, більше включена в процес, краще почувається, наскільки якісно вона розвивається як людина, які знання отримує та чи вміє їх застосувати в практичному житті.
Випускник майбутнього – поняття абстрактне?
Не зовсім правильно мислити категоріями майбутнього, тому що ми не знаємо, яким воно буде. Ми можемо слухати футурологів, читати багато книг, аналізувати все, що навколо відбувається і десь +/- спрогнозувати, що буде далі. Але ми не знаємо, яким буде майбутнє. Єдине, що ми можемо сказати про випускника майбутнього, – це має бути людина, яка може майбутнє створити сама.
Для мене показник ефективності школи полягає в наступному – коли ти створюєш простір для дитини, для розвитку її особистості, де вона може вчитися формувати своє майбутнє так, як вона його бачить: з професійного та особистісного погляду, із чітким розумінням, чого вона хоче, чим хоче професійно займатися, як побудувати сім’ю та навіть як творити свою країну.
Немає поняття «випускник майбутнього», є поняття «учень теперішнього». У нашій школі ми бачимо його так – це людина, яка має достатньо знань, досвіду, впевненості та може приймати рішення на основі цінностей для того, щоб робити власний вибір та творити своє майбутнє.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
