Захворіло у світі
161,138,318
Померло у світі
3,347,018
Вилікувалось у світі
138,963,721
Захворіло в Україні
2,135,886
Померло в Україні
47,333
Вилікувалось в Україні
1,816,643
Квітнева сесія ПАРЄ: з чим їхала та повернулась українська делегація

Квітнева сесія ПАРЄ: з чим їхала та повернулась українська делегація

Альтернативний погляд на підсумки «гібридних» обговорень

Этот материал также доступен на русском
Квітнева сесія ПАРЄ: з чим їхала та повернулась українська делегація
Фото: Укрінформ

Весняна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, що тривала в Страсбургу 19–22 квітня, запам’яталася не лише тимчасовим «відлученням від трибуни» українського делегата Олексія Гончаренка. Своєрідною новацією для заходів такого рівня став гібридний формат проведення (частина делегатів були присутні фізично, а решта – в онлайн-режимі). Багато уваги під час засідань було приділено обговоренню загрози можливої російської агресії проти України, що саме досягла свого піку в ті дні, та можливих стримувальних дій. А ще –  дотриманню прав людини на пострадянському просторі та в Європі, майбутньому газогону «Північний потік – 2» й перспективам, власне, самої ПАРЄ. Остання обставина підводить до думки, що на ПАРЄ в подальшому чекає багато складних та конфронтаційних рішень. Чому саме так і взагалі з яким «багажем» повернулася Україна із цьогорічної весняної сесії, спеціально для Mind розповів юрист-міжнародник Богдан Бернацький.

Що було на порядку денному?

Загострення поблизу українських кордонів, зростання військових контингентів Росії в Криму та Воронезькій області не залишилося поза увагою усіх топспікерів Асамблеї. Про черговий виток загрози застосування сили Росією заявив і Давід Сассолі, президент Європейського парламенту, і Марія Пейчинович Буріч, генеральний секретар РЄ, і Ангела Меркель, федеральний канцлер Німеччини, і політична група ALDE. Підтримка України в офіційних промовах була промовистою й безумовною. Ці сигнали були важливими та своєчасними. А тема України й Росії була серед найбільш обговорюваних на цій частині сесії.

Асамблея підготувала доволі критичну й однозначну резолюцію щодо Олексія Навального, засудивши дії РФ і вимагаючи негайно звільнити російського опозиціонера. Цей тиск, попри тотальне заперечення всіх обвинувачень російською делегацією, дав результат: до Навального допустили незалежних лікарів. Сам опозиціонер припинив голодування. Цей випадок демонструє, що асамблея має голос, який Росія намагається ігнорувати, але все ще чує та мінімально сприймає.

Зелене світло отримала пропозиція очільниці української делегації Марії Мезенцевої щодо підготовки святкування з приводу 70-річчя Конвенції про статус біженців. Моушен має окреслено україно-турецьке забарвлення, а в тексті документу йдеться про проблеми допомоги біженцям, з якими зіткнулись обидві країни.

Моніторинговий комітет ПАРЄ призначив Єлизавету Ясько доповідачем щодо дотримання Францією своїх обов’язків і зобов’язань перед Радою Європи. Це найбільш вагомий доробок нашої делегації, що дозволяє набути ширшої суб'єктності в рамках ПАРЄ.

Довідка

Діяльність Ради Європи (її органів, а саме Асамблеї, Європейського суду  та Комітету міністрів) загалом обертається навколо прав людини, захисту права на справедливий суд, невтручання в особисте життя, свободи вираження поглядів та інше. Європейський суд розглядає індивідуальні справи, що стосуються порушень прав людини. Комітет міністрів РЄ стежить за виконанням державами рішень ЄСПЛ.

У руках Асамблеї – чотири механізми моніторингу: постмоніторинг (щодо окремих нерозв'язаних проблем); періодичний огляд дотримання зобов'язань (щодо всіх країн системний огляд дотримання зобов'язань у рамках документів РЄ); процедура повного моніторингу (коли існують системні ризики гарантуванню прав людини); специфічні звіти щодо загрози функціонування демократичних інститутів.

Таке призначення на посаду доповідача з періодичного огляду (одного з локомотивів ЄС – Франції) є позитивним прецедентом для української делегації. Зазвичай подібні посади отримують або «досвідчені» члени Асамблеї (які працюють друге-третє скликання), або голови політичних груп чи заступники голів комітетів. Посада доповідача по періодичному огляду дає Україні унікальну можливість бути в ролі того, хто оцінює, а не того, кого оцінюють.

Бюро відхилило пропозицію України (Литви) щодо дебатів навколо ситуації, пов'язаної з черговою загрозою застосування сили Росією, проте наша делегація спромоглася долучити до декларації про ескалацію конфлікту окремо представників восьми країн (Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Швеції, Грузії, Румунії та Азербайджану).

Українські правки (авторства Олексія Гончаренка) до доповіді щодо Білорусі знайшли підтримку в Моніторинговому комітеті й були проголосовані Асамблеєю. Черговий важливий сигнал, що конструктивні пропозиції України готові сприймати та підтримувати.

Що не вдалось і чи могли краще?

«Кримська платформа»: для багатьох делегацій залишився незрозумілим формат участі в ній. Всі іноземні делегації, з якими українська делегація мала офіційні зустрічі (країни Балтії, Туреччина, Німеччина та ін.), були запрошені до участі в роботі «Кримської платформи». Однак жодних деталей про формат чи параметри участі іноземних делегацій у її роботі окреслено не було. Та і як загалом «Кримська платформа» функціонуватиме на теренах Парламентської асамблеї Ради Європи – залишається загадкою, очевидно, і для української делегації.

За словами очільниці української делегації Марії Мезенцевої, «Кримська платформа» діятиме у форматі неформальної групи (на кшталт «Балтік +»). Така опція можлива, хоча й виглядає фікцією. Постійна комунікація у форматі «Балтік +» є результатом прямої зацікавленості Литви, Латвії, Естонії, України та інших у вирішенні спільних питань, пов'язаних із загрозою від РФ і протистоянням поширенню впливу Росії. Для постійної комунікації в рамках групи «Кримська платформа» необхідно мати більш широкі точки інтересу та залученості (інакше кажучи, козирі), які може запропонувати Україна. Наразі виглядає доволі неочевидним те, чи є такі козирі в арсеналі нашої делегації.

Стратегічне бачення Ради Європи: замість демократичної влади тепер Рада Європи захищає «демократичну безпеку». Доповідь Тіні Кокса щодо стратегічного бачення пріоритетів ПАРЄ викликала палкі дискусії як у нашій делегації, так і в Асамблеї.

Найбільш спірним виявився перелік пріоритетів, якими Асамблея має керуватися в  подальшій роботі. Такими пріоритетами виявилися: захист довкілля, «демократичне» регулювання штучного інтелекту, захист прав дітей, рівність, інклюзія та інше. Правки української делегації, щоб доповнити доповідь такими стратегічними напрямами, як захист територіальної цілісності, боротьба з пропагандою, не були підтримані.

Примітно, що під час голосування за документ Тіні Кокса синхронізовано утрималися лише українська та російська делегації. Таке командне голосування не додасть нам конструктивних очок для роботи в Асамблеї.

Суперечка Олексія Гончаренка та Ріка Дамса: не виглядає як помста президента Асамблеї, а радше як неприємний збіг багатьох обставин. Виступи та заяви делегатів під час роботи Асамблеї, як правило, є доволі сухими та без елементів політичного шоу (що природньо для політиків, але не дуже природньо для атмосфери протокольного консерватизму Асамблеї).

Рік Дамс, як президент Асамблеї, і є відображенням консервативної асамблеї з вузькими протокольними та етичними рамками, які необов’язково виписані в правилах процедур, вони радше неформальні й такі, які мовчазно сприймаються більшістю.

Водночас Рік Дамс точно не є апологетом російського миру, а його візит в Москву – одна зі спроб шукати містки та сфери для діалогу, у які більша частина Асамблеї досі вірить (хтось щиро, а хтось ні). До того ж це не перший випадок, коли Олексій Гончаренко звернув на себе увагу президента Асамблеї… тому реакція Дамса радше була накопичувальною, ніж мала на меті покарати члена української делегації за патріотичну позицію. Варто згадати, що мініперепалка Ріка Дамса сталася також з Марією Мезенцевою, очільницею української делегації під час першого дня сесії, коли  хотіла виступити з промовою про російську агресію (що є виступом по суті) під час обговорень-голосувань за протокольні пункти програми (де виступають лише з предмету порушень процедури).

Засідання Асамблеї в червні буде вкрай цікавим: тоді зможемо побачити, як Асамблея проконтролює виконання власних вимог до Росії, Туреччини чи Азербайджану. І чи зможе українська делегація отримати ще більше інструментів (посад у комітетах або доповідачів, моушенів) в Асамблеї, щоб відігравати помітнішу та впливовішу роль. Наразі в Бюро ПАРЄ наш голос ледве чують, як показує відмова від проведення дебатів за запитом України.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті