Як платитимемо: 5 трендів фінтеху найближчого майбутнього

Як платитимемо: 5 трендів фінтеху найближчого майбутнього

І що отримають споживачі

Этот материал также доступен на русском
Як платитимемо: 5 трендів фінтеху найближчого майбутнього
Фото: depositphotos

Грошові операції пронизують кожну сферу нашого життя, тож індустрія фінансових технологій і раніше розвивалася карколомними темпами. А пандемія, перехід торгівлі в онлайн та зміна споживацьких звичок лише прискорили цей процес. Тепер фінтех-компанії активно працюють над інноваційними рішеннями, що відповідають реаліям 2021 року.

Про тренди, що будуть актуальні у сфері фінтех цьогоріч та, імовірно, у найближчі роки, розповів Mind засновник та керуючий партнер Національного платіжного сервісу UAPAY Дмитро Зарахович.

Рішення для підвищення фінансової грамотності

Ключове, на чому зосередяться нові фінтех-стартапи та необанки – підвищення рівня фінансової грамотності. Чому? Бо ті клієнти, що давно користуються фінпослугами онлайн, зазвичай мають улюблений банк, і змінити їх вибір непросто. А навіть якщо досвідчений споживач планує згодом змінити свій банк – боротьба на цьому полі є вельми серйозною.

Нові ж компанії фокусуватимуться на споживачах, що досі використовують готівку. Вони працюватимуть над тим, щоб підвищити рівень фінансової грамотності, допомогти перейти на онлайн-платежі, пояснити, що це зручно та безпечно.

Тренд онлайн-платежів посилюватиметься – так, за прогнозами, до 2023 року п’ята частина всіх покупок (біля 22%) здійснюватиметься онлайн.

У цьому контексті роль нових бізнесів – ще й просвітницька. Завдяки інвестиціям у підвищення фінансової грамотності фінтех-компанії зможуть отримати постійних клієнтів на довгу перспективу.

Цифрові валюти ЦБ

Щодо блокчейн-технології та криптовалюти. Все більше центральних банків країн розглядають можливість запуску нових форм грошей – цифрових валют. Щоправда, погляд на те, якими вони мають бути, у кожної країни власний.

Деякі центробанки навіть зробили спробу запустити в обіг власну цифрову валюту. Так, півтора року тому Національний банк України провів власне дослідження щодо можливості випуску української цифрової валюти – е-гривні. У пілотному проєкті взяли участь експерти ініціативної групи – представники компаній-учасників платіжного ринку України на волонтерських засадах.

Зі свого боку ми працювали над ідеологією та тарифами е-гривні, а також виконали функції агенту з розрахунків, забезпечивши операції зі сплати послуг із використанням е-гривні за допомогою сервісу UAPAY. 

За результатами тестування НБУ отримав цінний досвід. Поки що проєкт впровадження е-гривні – під питанням.

Банк у смартфоні

Ще якихось півтора року тому для багатьох був звичним ритуал походу в банк – отримати довідку, підписати документ, зняти значну суму коштів. Пандемія коронавірусу змінила й це, і банк у смартфоні став не просто технологічною розкішшю, а життєвою необхідністю. Фінтех-компанії, що змогли запропонувати зручні дистанційні банківські послуги, виявилися у гарному становищі на ринку.

Між банками зростає конкуренція за те, хто створить зручніший банк у смартфоні. Це – гарна новина для споживачів, адже так вони отримують безліч привабливих пропозицій на вибір.

Згідно з даними дослідження Bank Transformation Roadmap 2020, застосунки всього 12 банків оцінили понад 1000 осіб, а 15 банків України і зовсім не мають власних застосунків. Лише у 8 банків присутні стратегії цифрової трансформації – відповідно до опитування серед 10 банків, активи яких складають 31% банківської системи України.

Біометрична ідентифікація зі штучним інтелектом

Ми давно звикли до біометричних технологій ідентифікації в смартфонах та ноутбуках.

Сканер відбитків пальців чи 3D-сканування обличчя – цим вже нікого не здивуєш. Тренд підхоплюють системи біометричної автентифікації голосу.

Наприклад, компанія Nuance, нещодавно придбана Microsoft за $19 млрд, ще кілька років тому почала просувати власні продукти біометричної голосової автентифікації. Система voice biometrics – це заміна паролів і кодових слів, що вже застосовується в деяких банках. Система задіює близько сотні різних характеристик голосу, які в сумі складають унікальну комбінацію. А для ідентифікації потрібно лише 10 секунд розмови.

Ще один перспективний напрям – голосові асистенти у сфері фінансових технологій на базі штучного інтелекту. Ці рішення пропонують зручні та прості способи розв’язання завдань клієнта.

Банкінг, що відкритий для всіх

Фінансові технології охоплюють широкий спектр завдань – набагато ширший за традиційну операційну діяльність банків. Але, щоб фінтех-компанії могли отримати доступ до даних банківського обслуговування через інтерфейси прикладного програмування (API), необхідне впровадження концепції відкритого банкінгу.

Open Banking – це технологія, що об’єднує фінтех-компанії, банки та забезпечує передачу даних між установами. Open Banking вимагає від банків випускати свої дані у безпечній, стандартизованій формі для легкого обміну інформацією між авторизованими організаціями. Це дозволяє контролювати банківську та іншу фінансову інформацію споживачів сторонніми програмами за допомогою API та AI.

Наразі є побоювання з приводу безпеки Open Banking, які пов'язані з розкриттям банківських даних споживачів. Втім, це питання можна розв'язати спільними зусиллями залучених сторін.

Впевнений, що фінтех-сфера й надалі зростатиме, а компанії продовжать розвивати технології для зручності споживачів, власної відкритості та прозорості. 

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті