Завмерли в очікуванні: як відреагують банки та ритейл на зміни інтерчейнджу

Завмерли в очікуванні: як відреагують банки та ритейл на зміни інтерчейнджу

І чого очікувати споживачам

Завмерли в очікуванні: як відреагують банки та ритейл на зміни інтерчейнджу
Фото: depositphotos

Останні кілька місяців серед експертної спільноти точилася дискусія про те, якими мають бути умови комісій для ритейлу за користування послугами банків. Одні наполягали на обмеженні доходів банків від безготівкових платежів, інші були проти, аргументуючи це тим, що в ціні кожного товару, що продається в Україні, вже закладені відсотки банківської комісії, які бізнес має платити банкам за проведення оплат картами.

Але ринок сказав своє слово, тому вже з липня чекаємо на зміни – Національний банк України та міжнародні платіжні системи Visa та Mastercard підписали меморандум, згідно з яким поступово знижуватиметься граничний розмір ставок внутрішньодержавних міжбанківських комісій (інтерчейндж). Це – дохід банку від платіжної системи за операції по картах.

Як нові правила гри вплинуть на банки, ритейлерів і споживачів, розповіла Mind директорка з продукту Національного платіжного сервісу UAPAY Галина Козирева.

Як працює еквайринг зараз і чого чекати

Великі ритейлери укладають договір з банком чи фінансовими компаніями за прийом платежів від клієнтів, які розраховуються картками. Банки беруть відсоток – наразі стандартний починається від 2,5%.

Чим більше продають ритейлери – тим менший цей відсоток. Для деяких платежів – комунальні послуги, оплата за проїзд, телефонний зв’язок – ця ставка ще нижче.

Тепер умови змінюються – НБУ хоче в три етапи знизити ставку інтерчейндж. Але на такі зміни має дати дозвіл Антимонопольний комітет України. Якщо це станеться, ставки поступово знизяться.

Очікуємо, що цифри по ставці інтерчейндж будуть такими:

  • з 1 липня 2021-го – не більше 1,20%;
  • з 1 липня 2022-го – не більше 1,00%;
  • з 1 липня 2023-го – не більше 0,90%.

Що це означає для банків

Банки отримуватимуть менше коштів від операцій із ритейлерами. Це змусить їх шукати нові способи збереження прибутку.

Які можливі варіанти:

  • додаткові комісії/плата за користування картками – аналогічно до європейської моделі. Зараз же майже у всіх банках України користування картками безкоштовне – прийшов, заповнив заявку, швидко отримав картку. За винятком преміальних карток, звісно;
  • перегляд умов кешбеку для клієнтів – про це вже заявили деякі лідери ринку.

Банки рухатимуться до відмови від фізичних карток – через ресурс на їх випуск, обіг, заміну та обслуговування. Також заохочуватимуть клієнтів отримувати інтернет-картки. Важлива умова для отримання інтернет-карток – віддалена онлайн-ідентифікація клієнтів. Скажімо, через національний портал «Дія» та в інші способи. Банки, відтак, долучаться й до розвитку умов онлайн-ідентифікації клієнтів.

Кажуть, клієнти повертатимуться до готівкових розрахунків, якщо умови банків будуть некомфортні. Але не думаю, що це буде масова історія. Користуватися картками – зручно та вже стало справою звички для мільйонів українців.

Окремо варто готуватися й до змін для фізичних осіб. Наприклад, можуть виникнути нові умови інкасації для бізнесу – будемо слідкувати й за цими нововведеннями.

Що це означає для ритейлерів

Ритейлери готові до нових умов – для них зміни мінімальні. Однак їм варто готуватися до перегляду відносин із банками.

Це можуть бути або оновлені комісії за послуги інкасації, або ж інші додаткові платежі. Все для того, щоб банки отримали ті гроші, які недоотримають від змін комісій інтерчейндж.

Що це означає для покупців

Зміна вартості товарів у ритейлі якщо й відбудеться, то не буде відчутною для споживача. Ключова зміна, яку ми відчуємо першою, – нові знижені ставки кешбеку. Які саме – стане відомо вже скоро, щойно банки визначаться та адаптуються. Кешбеки знизяться не раптово, а поступово – відповідно до змін ставок інтерчейндж, до 2023 року.

Отже, давайте дочекаємося рішення Антимонопольного комітету – і будемо адаптуватися до нової інтерчейндж- реальності.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло