Свіжі руки: як Кабмін пропонує спростити працевлаштування іноземців

Верховна Рада минулого тижня ухвалила за основу урядовий проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні за номером №5795 від 16 липня.2021 року. Як пояснюють у Кабміні, проєкт має спростити для роботодавців забезпечення потреби у робочій силі, яка може бути задоволена за рахунок застосування праці іноземців та осіб без громадянства, забезпечити рівні умови праці для громадян України та іноземців, сприяти детінізації трудових відносин. Які норми пропонує спростити законодавець і чи вдасться завдяки ним досягнути поставленої мети, розповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот.

Актуальність проєкту зумовлена перш за все наявною проблемою відтоку робочої сили, що пов’язано з вимушеним виїздом українців за кордон, а також вірогідними післявоєнними тенденціями притоку іноземних спеціалістів в Україну для реалізації міжнародних проєктів з відбудови країни, а також вкладення іноземних інвестицій.

Відтак законопроєкт покликаний спростити інститут видання дозволів на працевлаштування іноземців, у зв’язку із чим законотворцями були запропоновані наступні зміни.

Які зміни передбачає законопроєкт?

Із Закону України «Про зайнятість населення» виключено поняття іноземних ІТ-професіоналів, іноземних працівників творчих професій та іноземних високооплачуваних професіоналів, що своєю чергою призводить до відсутності обов’язкової норми про рівень заробітної плати для працівника-іноземця не менше 50 мінімальних заробітних плат.

Відтак законопроєкт спрощює градацію найманих працівників-нерезидентів. Відтепер пропонуються наступні категорії іноземних працівників:

• іноземні наймані працівники – об’єднана та узагальнювана категорія, на відміну від наявних раніше розподілених особливих категорій;
• відряджені іноземні працівники;
• внутрішньокорпоративні цесіонарії;
• іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
• особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
• іноземці та особи без громадянства, що навчаються в українських вишах та мають бажання працювати – нова категорія осіб іноземних спеціалістів, передбачена цим законопроєктом.

Закріплена можливість отримувати дозвіл не під кожну посаду, як це було раніше, а одним роботодавцем. Це має спростити внутрішнє суміщення іноземного спеціаліста без необхідності отримувати для цього декілька дозволів, а також його переведення на іншу посаду в межах однієї організації (роботодавця).

Що потрібно для працевлаштування іноземців?

Склад пакета документів, що має подаватися роботодавцем з метою отримання дозволу на працевлаштування іноземця, також зазнав хоч і незначних, але все ж таки змін. У зв’язку із виокремленням іноземних студентів в окрему категорію список також поповнився необхідністю подання разом із посвідкою на тимчасове проживання в Україні копії наказу українського вищу про зарахування із зазначенням періоду навчання такої особи, а також письмової згоди вишу на її працевлаштування із зобов’язанням ВНЗ повідомити уповноважений орган з видання дозволів про відрахування студента.

Можливо, із подальшим переглядом законопроєкту цей перелік ще буде змінений, але поки він має саме такий вигляд.

Наразі зазначено, що у випадку відмови сплачений збір все ж буде повернутий платнику. Щоправда, не вказано, протягом якого терміну.

До речі, розмір збору також зазнав змін у бік збільшення. Як і раніше, він залежить від строку, на який видається відповідний дозвіл, але тепер складає:

• на строк від 1 до 3 років включно – десять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому подаються документів, замість раніше встановлених шести;
• на строк від 6 місяців до 1 року включно – пʼять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, замість раніше встановлених чотирьох;
• на строк до 6 місяців – три прожиткові мінімуми для працездатних осіб, замість раніше встановлених двох.

З хороших новин: розширено перелік осіб, щодо яких не стягується оплата за оформлення дозволу з їх роботодавця. Тепер, окрім раніше зазначених осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в цьому переліку також з’явились іноземні студенти, що навчаються в українських вишах, а також особи, які подали заяву про визнання себе особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні себе особою без громадянства.

Як буде спрощено процедуру оформлення іноземців?

Вочевидь, у зв’язку із розвитком диджиталізації, законотворцями передбачено можливість подання документів через електронний кабінет роботодавця на офіційному вебсайті територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Таку можливість передбачено і для інших державних електронних систем онлайн-послуг із використанням е-підпису та з проходженням процедури верифікації, а також через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості).

Відтак є надія, що у найближчий час будуть розроблені відповідні портали для можливості подання документів онлайн.

Законопроєктом передбачена можливість безоплатного видання дублікату дозволу, а також внесення змін до дозволу.

Доповнено перелік умов, за яких виданий дозвіл достроково скасовується, наступними підставами:

• надходження подання про скасування дозволу від Національної поліції, СБУ, іншого державного уповноваженого органу;
• несплата роботодавцем ЄСВ за найманого працівника-іноземця;
• отримання від ВНЗ інформації про відрахування студента – іноземного працівника.

Відтак законопроєкт вносить важливі корегування у процес видання та подовження дозволів на працевлаштування іноземців, які у разі схвалення законопроєкту в такому вигляді трансформують Закон України «Про зайнятість населення».

Які саме норми будуть впроваджені, а які ще зазнають змін – дізнаємось згодом, а поки нагадуємо про необхідність оформлення дозволів для працевлаштування нерезидентів України у штат з метою уникнення необхідності сплати встановлених чинним законодавством штрафів за відповідне порушення.