Другий фронт – фінанси: як український бізнес зможе отримати компенсацію

Від початку повномасштабної війни, розв'язаної росією, в Україні відкрилося майже 150 000 нових бізнесів. Проте бізнеси, що працюють, продовжують підраховувати збитки. Водночас поки немає алгоритму з надання компенсацій як громадянам, так і бізнесу. Здебільшого юристи радять поки фіксувати всі пошкодження та рахувати обсяги втраченого, щоб, коли з'явиться алгоритм, усі були готові надати повний пакет потрібних документів. Які шляхи має бізнес для отримання компенсації і коли це може стати реальністю, розповіли Mind юристи практики вирішення спорів київського офісу Baker McKenzie – партнер практики Ігор Сюсєль, старша юристка Ксенія Прохур та юристка Наталія Ліпська.

Докладніше про те, які можливості для компенсації і кому розглядаються, Mind писав у матеріалах «Бізнес і війна: як українським компаніям відшкодувати збитки внаслідок бойових дій» і «Відшкодування збитків бізнесу внаслідок війни: міф чи реальність».

Ледь не з першого дня повномасштабного вторгнення рф на територію України юристи-практики в численних статтях і дописах намагаються передбачити якими будуть механізми притягнення рф до відповідальності за збройну агресію проти України та наскільки вони будуть ефективними в забезпеченні відшкодування завданих Україні збитків.

Проте, коли фізичні особи, які втратили житло й відповідно зацікавлені в якнайшвидшому отриманні грошової компенсації задля відновлення знищеного чи пошкодженого майна, фіксують зазначені факти через «Дію», бізнес здебільшого вичікує і ретельно збирає докази понесених збитків. 

Чому бізнес не поспішає?

Це пов’язано з кількома факторами.

По-перше, війна досі триває і пріоритетним завданням для бізнесу є продовження роботи та утримання такого бізнесу на плаву в реаліях війни, а в деяких випадках – і в умовах втрати активів на тимчасово окупованих територіях.

По-друге, чіткого та ефективного механізму компенсації збитків, завданих збройною агресією рф, на цьому етапі ще немає з тих чи інших причин (зокрема, у зв’язку з першочерговою спрямованістю всіх сил на забезпечення обороноздатності держави, необхідністю забезпечення реального механізму виконання рішень про компенсацію збитків).

Водночас як Україна, так і низка інших країн вже вживають заходів, спрямованих на забезпечення майбутньої компенсації збитків, завданих збройною агресією рф. Бізнес, між тим, самостійно шукає ефективні компенсаційні механізми, які можна використати для покриття завданих збитків.

Основні такі механізми проаналізовані далі у цій статті з погляду доступності та потенційної ефективності для українського бізнесу.

Чим може допомогти звернення до міжнародної спеціальної комісії?

Мабуть, ні в кого не залишилося сумнівів, що найбільш ефективним і справедливим механізмом для компенсації збитків, завданих збройною агресією рф проти України, може бути створення міжнародної спеціальної комісії на кшталт Компенсаційної комісії ООН (1991–2022), що здійснювала розгляд скарг і забезпечувала виплату компенсацій за збитки, завдані внаслідок незаконного вторгнення Іраку в Кувейт та його окупації в 1990–1991 роках.

Створення такої комісії з одночасним наданням їй повноважень для розгляду заяв щодо компенсації збитків могло б забезпечити:

• уніфікований та зрозумілий механізм компенсації;
• міжнародний контроль за розглядом заяв та виконанням рішень щодо присудженої компенсації.  

Проте в застосуванні подібного механізму у випадку з агресією рф є кілька важливих деталей, які потрібно врахувати.

По-перше – джерело наповнення компенсаційного фонду. У випадку Іраку, який був витіснений із території Кувейту силами міжнародної коаліції, джерелом надходжень до такого фонду був відсоток від продажу іракської нафти та нафтопродуктів.

У випадку рф – джерелом надходжень до компенсаційного фонду могли б стати арештовані активи рф та пов’язаних із нею осіб в іноземних державах. Однак можливість передачі арештованих активів рф на користь України повинна забезпечуватися на підставі багатосторонньої міжнародної угоди, яка б передбачала механізм передачі таких активів відповідними державами. У свою чергу запровадженню такого механізму мають передувати певні законодавчі зміни, зокрема, щодо судового імунітету рф, підняття корпоративної вуалі тощо.

Другим, і не менш важливим питанням є пріоритетність задоволення тих чи інших вимог при виплаті компенсацій, а саме: за якими критеріями визначатиметься черговість задоволення заяв щодо відшкодування (наприклад, час заявлення вимог, обсяг, категорія тощо). У випадку Компенсаційної комісії ООН, усі заяви були поділені на шість категорій за певними критеріями, такі заяви мали різні строки розгляду. При цьому вимоги за заявами фізичних осіб задовольнялися в першу чергу.

Варто враховувати, що в переліку претендентів на виплати, окрім власне держави Україна, фізичних і юридичних осіб –  резидентів України, можуть фігурувати інші держави, юридичні та фізичні особи – резиденти цих держав, які тим чи іншим чином також зазнали збитків у зв’язку зі збройною агресією рф (наприклад, у випадку з Іраком, заяви на компенсацію збитків, завданих навколишньому природному середовищу, були подані, окрім Кувейту, також іншими 11 державами).

За таких умов, з метою забезпечення справедливого відшкодування, має бути визначена черговість задоволення вимог із застосуванням принципу пропорційності, якщо коштів буде недостатньо для задоволення вимог певної черги.

Ще одним питанням у цій частині є те, якою буде процедура доказування завданих збитків при розгляді відповідних заяв комісією. Відсутність чітких правил доказування (фіксації фактів, оформлення доказів тощо) може призвести до ризику відмови в задоволенні заяви та, як наслідок, неотримання компенсації.

Варто зауважити, що, згідно з даними, що містяться на офіційному вебсайті Компенсаційної комісії ООН, з 2,7 млн заяв на загальну суму в $352,5 млрд було задоволено лише 1,5 млн заяв на загальну суму $52,4 млрд – тобто приблизно 55%. Причинами відмови в задоволенні значної частини вимог були, зокрема, недоліки в процесі доказування (неналежна фіксація фактів, некоректність розрахунків, спірність методів визначення обсягу збитків тощо).

При цьому правила розгляду таких заяв будуть визначені лише після створення комісії, а отже, до того моменту буде зберігатися значний ризик того, що частина заявлених вимог і доказів будуть у результаті визнані такими, що не відповідають критеріям допустимості, хоча за своєю суттю відповідні вимоги можуть бути цілком справедливими.

Що може дати звернення до ЄСПЛ?

Чимало юристів-практиків звертають увагу на звернення до ЄСПЛ як механізму захисту порушених прав та компенсації збитків, завданих збройною агресією рф на території України.

Не вдаючись до детального аналізу питань, пов’язаних із перспективністю отримання позитивного рішення в ЄСПЛ, зазначимо, що при оцінці такого способу захисту прав, як подання заяви до ЄСПЛ, слід врахувати таке.

По-перше, суми компенсацій, що зазвичай присуджуються ЄСПЛ, навряд чи будуть достатніми для покриття дійсного розміру шкоди. Ба бльше, встановлення ЄСПЛ порушення права не гарантує автоматичного присудження грошової компенсації. За певними категоріями скарг ЄСПЛ може вирішити, що визнання порушення права уже є достатньою сатисфакцією.

По-друге, слід чітко розуміти, що можливість виконання рішень ЄСПЛ російською федерацією – під величезним питанням.  

Відповідно звернення до ЄСПЛ і отримання позитивного рішення видається виправданим із метою встановлення та підтвердження фактів, зокрема, порушення прав заявника, що, імовірно, може бути використане ним при доведенні наявності права на компенсацію в межах інших компенсаційних процедур (наприклад, при зверненні до міжнародної спеціальної комісії). 

Які перспективи звернення до державних судів?

Нещодавніми постановами у справах № 308/9708/19 від 14 квітня 2022 року та № 760/17232/20-ц від 18 травня 2022 року, Верховний Суд сформував правову позицію щодо судового імунітету країни-агресора, відповідно до якої було фактично усунуто правовий бар’єр для задоволення позовів проти рф про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією на території України.

З метою закріплення зазначеного підходу на законодавчому рівні у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 7520 від 05 липня 2022 року, яким пропонується внести зміни до низки законодавчих актів і віднести до компетенції судів загальної юрисдикції та господарських судів розгляд справ про «захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України» з одночасним закріпленням права фактично ігнорувати судовий імунітет рф при розгляді цієї категорії справ.

Очевидно, що за умови належного обґрунтування позовних вимог, отримати позитивне рішення у справі про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф на території України, в українському суді складно не буде. Однак основне питання полягає в тому, як виконувати таке рішення.

Перша й логічна відповідь – виконувати в Україні за рахунок майна рф та пов’язаних із нею осіб, що знаходяться на території України. Водночас, з огляду на масштаби завданих збитків, такого майна буде вочевидь недостатньо. Ба більше, таке майно, зважаючи на низку інших законодавчих актів, примусово вилучається на користь держави.

Інший варіант полягає в спробі визнати та виконати рішення в іноземній юрисдикції на підставі міжнародного договору або ж принципу взаємності. Хоча у справах про визнання та надання дозволу на виконання іноземних рішень до компетенції суду не належить його перегляд по суті, проте в цьому разі допускаємо, що у визнанні такого рішення може бути відмовлено на підставі порушення публічного порядку (ігнорування судового імунітету рф) або ж неналежного повідомлення відповідача (рф) про розгляд справи.

Крім того, на прикладі справи щодо збиття літака рейсу МН17, зазначимо, що міжнародній практиці відомі випадки передачі компетенції щодо розгляду конкретної категорії справ судам тієї чи іншої юрисдикції. Керуючись такою практикою, допускаємо, що можливе також і визначення певної юрисдикції для розгляду справ про відшкодування збитків, завданих збройною агресією рф (наприклад у юрисдикції, де знаходиться найбільша кількість арештованих активів рф). 

У будь-якому разі при розгляді справ про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф, у випадку звернення до українського суду оцінюватимуться надані позивачем докази, їхня достовірність і належність. Відповідно позитивне рішення, ухвалене українським судом, може стати вагомим підтвердженням як факту завдання шкоди внаслідок збройної агресії рф, так і розміру понесених збитків при застосуванні інших механізмів компенсації (наприклад, у разі звернення до міжнародної спеціальної комісії або до відповідного фонду відшкодування збитків).

Що можуть дати звернення до компенсаційних фондів?

У контексті можливих компенсаційних механізмів варто також згадати про фонди відновлення України, кошти з яких, імовірно, зможуть бути використані для надання компенсацій постраждалим від збройної агресії рф. Наразі такі фонди збирають благодійні внески міжнародних партнерів, представників бізнесу та громадськості.

Очікується, що в подальшому, після ухвалення відповідної законодавчої бази, як фізичні, так і юридичні особи зможуть звертатися до таких фондів із метою отримання компенсації збитків, завданих збройною агресією рф. Відповідні законопроєкти вже перебувають на розгляді в парламенті, проте наразі жоден із них не був прийнятий в цілому.

То куди ж звертатися за компенсацією? 

Який би механізм врешті не був розроблений, на наш погляд, важливим є дотримання принципу справедливої компенсації завданих збитків усім постраждалим особам (як фізичним, так і юридичним).

Ті кроки, які робить Україна та низка інших держав із метою акумулювання коштів для майбутньої компенсації збитків, завданих збройною агресією рф на території України, є дуже важливими. Проте в кінцевому підсумку вони мають бути зведені до спільного знаменника у вигляді єдиного та зрозумілого механізму компенсації для постраждалих.

Враховувати в цьому контексті варто не лише сам механізм компенсації, а й ті критерії щодо пріоритетності (черговості) та пропорційності задоволення вимог постраждалих осіб, які будуть при цьому застосовані, не кажучи вже про забезпечення реального виконання рішень, що будуть ухвалені за результатами застосування того чи іншого механізму.

При цьому варто розглянути можливість звернення до українського та/або іноземного (у разі встановлення його компетенції) суду з позовом про відшкодування завданих збитків для фіксації факту завдання шкоди саме внаслідок збройної агресії рф і підтвердження розміру понесених збитків, а також їх можливого подальшого відшкодування за правовими механізмами, що будуть створені.

Також варто відстежувати законодавчі ініціативи на національному та міжнародному рівнях щодо створення спеціальних механізмів компенсації збитків, завданих збройною агресією рф (зокрема, компенсаційних фондів), щоб забезпечити отримання компенсації завданих збитків іне опинитися «за бортом».