Виклики-2023 для аграрної галузі: з яким досвідом АПК входить у новий рік
Що змінила війна і чим ці уроки корисні
2022 рік став безпрецедентним випробуванням для всіх галузей національної економіки. Для аграрного сектору ці випробування були прямо порційними потужності галузі та її провідному місцю в структурі ВВП України. Повномасштабне вторгнення напередодні весняної посівної кампанії, блокування морського експорту, фізичне знищення аграрних активів, тимчасова окупація та забруднення площ боєприпасами – всі ці чинники робили цілком реальним сценарій знищення галузі. Проте сільське господарство, як і вся Україна, вистояло. З якими основними викликами довелося зіткнутися галузі 2022-го та який досвід аграрії забирають із собою в новий рік, спеціально для Mind розмірковує генеральний директор одного з провідних постачальників СЗР та насіння для АПК – ТОВ «Сингента Україна» Олександр Кравчук.
Агросектор від наслідків війни постраждав пропорційно, але водночас зміг вистояти при відсутності багатьох важливих складових. Зокрема, без особливої зовнішньої допомоги, на власних ресурсах та ініціативах – мабуть, завдяки унікальному історичному досвіду українців, нашій віковій генетичній «аграрній пам’яті». І цим ми, безперечно, маємо пишатися.
Не було жодного сектора в галузі, який не зачепила б війна. Постраждали всі – вороги нищили наші виробничі активи й займалися мародерством без прив’язки до спеціалізації.
Але в сільському господарстві все взаємопов’язано. Тваринництво чи птахівництво не можуть існувати без рослинництва. Немає кормів, що їх забезпечує рослинництво – нема тваринництва та птахівництва, а збільшення собівартості вирощеної продукції в рослинництві впливає і на собівартість виробленої продукції тваринництва. Тож ми всі в одному човні.
Загалом можна виокремити такі ключові зміни в роботі агросектора, спровоковані війною.
Блокування експорту й повна перебудова логістичної системи. До війни понад 95% вирощеної агропродукції експортувалося морем. Після блокування морських шляхів потрібно було швидко знайти альтернативу, допомогти аграріям продати зерно й отримати обігові кошти, забезпечити ліквідність, звільнити площі під зберігання, а на глобальному рівні – не допустити розгортання продовольчої кризи, адже від українського зерна залежить майже 400 млн людей у світі.
«Сингента» інвестувала кошти у виробництво в Україні власних залізничних спецконтейнерів для перевезення збіжжя через західні кордони країни. Ми знайшли покупців за кордоном для українського зерна, прийняли товарну продукцію від фермера як оплату за нашу продукцію і забезпечували повну логістику до портів Польщі та Литви з подальшим постачанням до країн, які потребували українського зерна.
Ми перевезли ЗЗР та насіння зі Сходу в центральну частину України, орендували додаткові склади в західній частині України й разом з нашими партнерами-дистрибуторами почали реалізовувати доставку.
Перелаштування агротехнологічних підходів і реструктуризація посівних площ. Криза з експортом зумовила зміну структури посівних площ і технологій вирощування, пристосовуючись до того, що люди мали «на руках». Класичні та інноваційні технології вирощування відійшли на другий план. Низка агровиробників залишили «чорні пари» – незасіяні поля, уникаючи ризикованих інвестицій, адже не було розуміння, чого чекати завтра.
Але попри всі виклики посівна кампанія в умовах війни відбулася, і вона перевершила оцінки аналітиків.
Важливим викликом став збір врожаю озимини, яка була засіяна восени. Хоча порти Одеси вже були частково деблокованими на той момент і логістичні маршрути всередині країни більш-менш налагодилися, дефіцит палива та ціни на нього спровокували зліт вартості логістики – як для експорту, так і імпорту.
Ціни зросли вдвічі або більше. Відповідно на українському ринку відбулася диверсифікація на ціни вирощеної агропродукції, логістика потягнула за собою величезні додаткові витрати. Тонна зерна на продаж в доларах США на Дніпропетровщині або в Одесі відрізнялися майже вдвічі.
Супровідні виклики. Окрім усього переліченого вище, не можна скидати з рахунку такі обтяжливі чинники:
Мобілізація та переміщення людей у межах країни та закордон, особливо в перші два-три місяці війни, змінили всі робочі процеси.
Відсутність електроенергії, інтернету та мобільного зв’язку суттєво впливають на ефективність та збільшують час виконання робіт.
Фінансовий сектор, який підтримував аграріїв до цього більш-менш передбачувано та стабільно, хоч і не без проблем, під час війни перестав кредитувати. Доступ до обігових коштів став вкрай обмежений.
Втрата багатьох потужностей зі зберігання зерна, які були сконцентровані переважно біля портів Азовського та Чорного морів і використовувались як хаби для накопичення та перевантаження. Тільки один пошкоджений миколаївський перевантажувальний елеватор компанії «Нібулон» – велика втрата в логістично-експортному ланцюгу загалом і для «зернового коридору» зокрема.
Елеватори та термінали, що збудовано всередині країни, продовжували працювати, але з виключенням портових потужностей – цього недостатньо для забезпечення потреб галузі. А при тому обсязі врожаю, який збирає Україна за рік, не вистачить жодних площ для зберігання, якщо баланс руху зерна відсутній, тобто динаміка відвантаження на експорт не відповідає руху завантаження в елеватори.
Що стосується бізнесу «Сингента» в Україні, то цілком логічно, якщо порівнювати результати 2021 та 2022 років, обсяги продажів зменшилися. Але суттєвих змін бізнес-показників не відбулося. Один із чинників, що забезпечили продовження роботи бізнесу, – багаторічна співпраця з ключовими клієнтами й партнерами та готовність підтримати один одного.
Перспективи 2023 року. У цей рік ми дивимось оптимістично, але без ілюзій. Немає сумніву, що він буде важким для аграрної галузі.
Збережеться тенденція до оптимізації технологій вирощування, а в окремих випадках – жорстокої економії або взагалі відмови сіяти. Додайте до всього інфляцію – зростання цін на все, від добрив та інших МТР до палива й технічних сервісів, і ми отримаємо досить складний вибір перед господарником на наступний сезон.
Необхідно відповідально та зважено підходити до вибору сівозміни, культури, гібриду та технології вирощування. Але головне побажання від усіх відповідальних учасників ринку – це продовжувати працювати, сіяти й обробляти землю, вирощувати найкращий у світі соняшник і зерно. І отже – рятувати світ від голоду.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
