Нелегальний ринок пального в Україні: чи можна його «побороти» у п’ять кроків

З 1 липня Верховна Рада повертає довоєнні податкові ставки та акциз на бензин, дизпаливо та зріджений газ. Зокрема, ПДВ зросте з 7% до 20%. Наразі втрати державного бюджету від несплачених акцизів та ПДВ становлять близько 400 млн грн на місяць, а з поверненням з 1 липня довоєнних ставок оподаткування зростуть більше ніж удвічі. Цей незаконний сектор не лише створює значні збитки для української економіки, а й перешкоджає розвитку легальної нафтогазової промисловості.

Учора, 27 червня, відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії щодо нелегального обігу палива. На ньому розглядалися чотири складових проблеми: нелегальний роздрібний продаж, нелегальне виробництво, легальний роздрібний продаж з ухиленням від податків, а також необхідні законодавчі зміни.

Український нафтогазовий ринок бореться з постійною проблемою – домінуванням нелегального ринку пального. За півтора року війни агресор розбомбив понад 30 великих нафтобаз та низку нафтопереробних заводів, зокрема й напівлегальних. Сьогодні учасники нафтового ринку та нафтопродуктового ритейлу України намагаються відновити та розбудувати нові позиції і можливості для цивілізованого існування. Адже від рішення цієї проблеми найближчим часом залежить економічне виживання країни.

Mind звернувся до Нафтогазової Асоціації України з проханням прокоментувати, чому й досі існує ринок контрафакту; що заважає його приборкати; що робити, щоб податки таки потрапляли в бюджет, а не в кишені «тіньовиків». На наші питання погодився відповісти новий очільник Нафтогазової асоціації України Ярослав Старовойтенко. Асоціація пропонує вжити щонайменше п’ять кроків для досягнення економічної стабільності.

Що зараз відбувається на ринку?

На жаль, попри всі зусилля держави, нелегальний ринок пального в Україні не лише нікуди не подівся, а й почав набирати обертів. Нещодавно Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики повідомив про зростання «тіні» до 10–15% по ринку. Втрати бюджету комітет оцінює на рівні 5–10 млрд грн за рік. Ця колосальна сума могла б піти на армію, відновлення зруйнованої інфраструктури та соціальні виплати.

Схеми в нелегалів лишаються ті самі: виготовлення контрафактного пального на міні-НПЗ, так званої бодяги,  продаж пального на АЗС за готівку без надання фіскальних чеків або надання фіктивних чеків, тобто «поза касою» та скруточні схеми з ПДВ.

Також всередині країни зростає кількість потужностей для виробництва неякісного некондиційного пального, яке зазвичай називають «бодягою». Зараз працює близько 20 таких нафтопереробних мінізаводів, які  використовують примітивні методи й застаріле обладнання, забруднюють довкілля, порушують стандарти охорони праці, екології та пожежної безпеки. На таких потужностях газовий конденсат перетворюють на неякісне моторне паливо, яке потім продається українським автовласникам переважно за готівку.

Ситуація також ускладняється тим, що розчинники, розріджувачі, газовий конденсат, які використовуються у виробництві пального не підпадають під акцизне оподаткування. Отже, їх зберігання, транспортування та продаж залишаються здебільшого без контролю з боку держави. Крім того, відсутність держконтролю за сировиною, що постачається на нелегальні міні-НПЗ, дозволяє продавати фальсифіковані документи законним підприємствам у різних секторах економіки. Ці організації неправдиво стверджують, що використовують газовий конденсат як паливо для котлів, печей і сушарок

Станом на квітень 2023 року на підконтрольній території України з ознаками порушення чинного законодавства працює понад 450 місць роздрібної торгівлі пальним. Ми відзначаємо тренд на зростання таких місць у порівнянні з 2021 та 2022 роками. Поширеність нелегального ринку палива охоплює всю країну, з помітною концентрацією у Львівській та Київській областях.

Якими будуть наслідки повернення 20% ПДВ?

Після зниження податку на додану вартість (ПДВ) в травні 2022 року до 7% обсяг його скручувань значно зменшився. До речі, саме «скрутки» з ПДВ призводили до найбільших втрат бюджету країни.

Нещодавно Консалтингова група «А-95» публікувала підрахунки, які демонструють здороження бензину на 11,2 грн/л, дизпалива – на 7,7 грн/л, газу – на 2,6 грн/л у разі повернення податків на моторні палива до рівня лютого 2022 року. Отже, щоб заощадити кошти, покупці пального все частіше звертатимуться до «сірих» або навіть «чорних» джерел, стимулюючи зростання тіньового ринку.

П’ять кроків для очишення ринку від паливних нелегалів

Питання нелегальної торгівлі пальним створює значні виклики, які потребують постійних і комплексних заходів. У НАУ ми пропонуємо низку заходів, яких можна вжити для ефективного комплексного розв'язання проблеми та захисту бюджету України, законного бізнесу, споживача та довкілля.

Запровадження акцизів на розчинники та газовий конденсат. Міні-НПЗ закуповують десятки тисяч тон сировини та компонентів, які не обкладаються акцизами для виготовлення контрафактного пального. Отже, запровадивши навіть нульовий акциз на газовий конденсат, держава зможе контролювати рух цих товарів по всьому ланцюгу від виробництва до реалізації кінцевому споживачеві, а запровадження високої ставки акцизу для кисневмісних розчинників і розріджувачів зробить виробництво «пальоного» бензину економічно непривабливим.

Прозорість сплати податків. Публічне оприлюднення сум податків, сплачених кожним учасником паливного ринку, може бути ефективним заходом у сприянні прозорості. Порівняння сум сплачених податків компаніями в розрізі на одну АЗС мережі або на один проданий літр пального наглядно демонструє податкове навантаження та рівень соціальної відповідальності окремо взятої компанії або мережі. Адже розбіжності в 10 або навіть у 100 разів по податковому навантаженню, як мінімум повинні викликати запитання у профільних контролюючих органів.

Використання електронних систем адміністрування та витратомірів. Повноцінне використання вже наявних систем електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРТ) та лічильників рівнемірів і витратомірів на паливних резервуарах дозволяють у реальному часі бачити абсолютно всі трансакції з пальним. Ці системи знаходяться в податковій, дані надають учасники ринку, для різних даних є свої терміни і умови подачі. В асоціації пропонують дати доступ до цієї системи також правоохоронним органам, особливо тим підрозділам, які борються з нелегальним обігом підакцизних товарів. Тоді вони могли б користуватися цією аналітикою, бачити, де з'являються «аномалії», і відразу давати запити та відповідно реагувати.

Посилення контролю за касовою дисципліною. Варіанти посилення контролю за дотриманням касової дисципліни на АЗС є різні. Від фізичної присутності працівників податкової на місцях роздрібної торгівлі пальним (так званий хронометраж) до посилення відповідальності за втручання в роботу касового апарата, а також за розробку програмного забезпечення, яке дозволяє таке втручання та коригування даних податкової звітності.

Підвищення свідомості громадян та пильності виконавчих органів влади. Попит серед автовласників на дешеве пальне народжує пропозицію у вигляді нелегальних АЗС. Тому ми  вважаємо за потрібне інформувати автовласників про наслідки їх взаємодії з тіньовим ринком пального, а також інших громадян, що завдяки роботі «сірих» та «чорних» АЗС вони недоотримають соціальні блага, держава – податки, а ЗСУ – зброю та амуніцію.

Нещодавно ми відновили роботу мапи perevirAZS, за допомогою якої споживачі самі можуть надавати інформацію про наявність місць, де розташовані заправки з ознаками порушення.

Мапа містить розділ «Ознаки нелегальності», де є підказки споживачам, як відрізнити нелегальну заправку й інформацію щодо документів, які, згідно із законодавством, повинна мати легальна заправка. Також мапа містить анкету, заповнивши яку, будь-який громадянин може подати до перевірки заправку, що має ознаки порушення чинного законодавства, як-от відмова видати чек, відсутність куточку споживача, засобів пожежогасіння тощо.

Криза, пов’язана з нелегальною торгівлею пальним, вимагає термінових заходів для захисту державного бюджету, легального бізнесу та довкілля. Реформування податкової політики та впровадження комплексних заходів контролю може стати потужним стримуючим фактором виробництва та реалізації неякісного палива. Скасувавши фінансові стимули та поліпшивши регуляторний нагляд, Україна може ефективно подолати виклики, пов’язані з нелегальною торгівлею пальним, і сприяти більш надійному та прозорому ринку палива.