Опитування АМКУ: бізнес пропонує зміни до процедури

Антимонопольний комітет України розробив проєкт рішення «Про затвердження Порядку проведення опитувань споживачів під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (про захист від недобросовісної конкуренції), дослідженні ринків». Що пропонує АМКУ і як це вплине на бізнес, проаналізував для Mind директор із корпоративних регуляторних та юридичних відносин ТОВ «лайфселл» Андрій Осіпов.

АМКУ або його територіальні відділення вже давно та широко застосовують на практиці опитування споживачів. Гучним прикладом є справа, яка стосувалася упаковки такого широковживаного товару, як «Цитрамон». За допомогою опитування комітет установив схожість упаковок препаратів «Цитрамон-Дарниця» та «Цитрамон-Здоров’я» й оштрафував одного з виробників на суму понад 10 млн грн. Втім досі відсутні будь-які стандарти і вимоги, які мали б чітко визначити умови і порядок проведення опитування АКУ. З огляду на це комітет розробив новий порядок проведення таких опитувань.

Ціна питання. Реалізація положень проєкту не потребує додаткових витрат з боку бізнесу. Документи із цього питання, опубліковані комітетом, не містять інформації про необхідність додаткових витрат із державного бюджету для реалізації положень проєкту.

Зміст. Антимонопольний комітет пропонує встановити:

• перелік завдань, що можуть бути вирішені опитуваннями;
• єдині принципи проведення опитування, репрезентативність, добровільність тощо;
• можливість проведення опитування працівниками комітету, залученими до розгляду справи;
• можливість заповнювати анкети анонімно та зі слів респондентів;
• обов’язкову інформацію, яка має бути визначена комітетом перед проведенням опитування: мета опитування, його територіальні межі, кількість споживачів, що мають бути опитані, строки проведення опитування тощо;
• спосіб проведення опитувань: паперовий або електронний;
• форму та обов’язкові реквізити анкет;
• вимоги до графічних матеріалів, що використовуються комітетом як об’єкт опитування;
• відсутність доступу учасників справи до анкет аж до фінальної стадії розгляду справи комітетом.

Позиція юристів. Загалом після чергового аналізу документа можна говорити про те, що АМКУ досить конструктивно підійшов до проєкту та врахував низку пропозицій бізнесу, які зможуть поліпшити достовірність результатів опитування. Зокрема, було враховано пропозиції щодо механізму формування запитань і способу використання графічних матеріалів, стосовно яких здійснюватиметься опитування. Оскільки графічні матеріали мають бути відображені безпосередньо в анкетах, а їхня якість і колірна гама мають бути ідентичними з тими, що використовували компанії у своїй господарській діяльності тощо.

Крім того, зараз опитування проводиться без жодного попередження учасників справи, а про його результати вони дізнаються вже під час отримання попередніх висновків, тобто на її завершальній стадії. Тому великим кроком уперед стане надання учасникам справи права пропонувати на розгляд АМКУ власні запитання до початку опитування.

Однак поряд із деякими прогресивними підходами комітету, не було враховано низку важливих пропозицій бізнесу, що може суттєво позначитися на якості та достовірності опитувань.

Крім того, заповнюючи анкету анонімно, респонденти розуміють, що жодної відповідальності за свої відповіді, правдиві чи ні, вони не несуть. Хоча насправді неправдиві відповіді можуть призвести до ухвалення комітетом хибного рішення і відповідно мати катастрофічні наслідки для бізнесу, такі, як багатомільйонні штрафи.

Водночас, маючи доступ до даних респондента, учасники справи могли б вирішувати самостійно, чи подавати клопотання до АМКУ про перевірку актуальності інформації в анкетах.

До того ж комітет не дослухався до пропозицій бізнесу й залишив можливість заповнювати анкети зі слів респондентів. Зрозуміло, що в деяких випадках це може бути виправданим. Однак це радше виняток із загального правила, зумовлений специфічною групою товарів, наприклад для осіб із вадами зору тощо. Знову ж таки, заповнення анкет зі слів респондентів у всіх випадках потенційно може призвести до зловживань із боку осіб, які проводять опитування.

Ще одним недоліком поточного проєкту є відсутність права учасників справи ознайомлюватися безпосередньо із заповненими анкетами. Тобто фактично зберігається процесуальна нерівність АМКУ й інших учасників. Доступ до анкет є вкрай важливим, адже дозволить оцінити логічність наданих відповідей і належним чином будувати стратегії захисту.

Хто буде в плюсі. Ухвалення проєкту з урахування надісланих пропозицій бізнесом матиме позитивний ефект як для учасників справ, так і для комітету,  адже значно підвищить рівень довіри до результатів опитувань.

Хто буде в мінусі. Ухвалення проєкту без урахування пропозицій залишить бізнес у програші, адже просто формалізує теперішній стан речей.

Висновки. Оцінюючи проєкт загалом, можна сказати, що він, безумовно, має позитивний ефект для бізнесу, однак наявні суттєві прогалини. До прикладу: анонімність анкет, можливість проведення опитування працівниками АМКУ, що беруть участь у розгляді справи, відсутність доступу сторін до анкет і даних респондентів, поки що не дозволяють цілком покладатися на результати опитування, і, найімовірніше, їх надалі оскаржуватимуть учасники справ, не визнаючи доведення порушення.

Комітет зібрав усі пропозиції від бізнесу та асоціацій і здійснює їх опрацювання. Тому фактично бізнес, затамувавши подих, живе в очікуванні нових майбутніх реалій, які або суттєво підвищать довіру до опитувань і їхніх результатів, або зафіксують статус-кво.