Уникнення подвійного оподаткування з Японією: що натомість отримає український бізнес
І які галузі української економіки можуть зацікавити бізнес східної країни
Японія готова інвестувати в розвиток українського бізнесу та повоєнну відбудову Днями країна анонсувала інвестиції в розмірі $20 млн в американський фонд Horizon Capital, які будуть спрямовані на підтримку глобального росту інноваційних технологічних компаній, які мають українське походження, а також розширення їхніх науково-дослідних платформ. Також уряди України та Японії 19 лютого 2024 року підписали Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування. Як зазначають у Мінфіні цей документ має відкрити нові можливості міжнародної торгівлі та сприятиме розвитку інвестицій. Що передбачає конвенція і як вона вплине на бізнес, розповіли Mind партнер ETERNA LAW Артем Кузьменко та молодша юристка компанії Ельміра Шевченко.
Для довідки: фахівці R&D-центру YouControl з’ясували для Mind, що станом на лютий 2024 року в Україні зареєстровано 289 компаній, у яких серед учасників / кінцевих бенефіціарних власників є громадяни Японії або японські юрособи. Не перебувають у стані припинення 256 компаній, статутний капітал яких становить майже 4,2 млрд грн. Найпопулярнішими видами діяльності за статутним капіталом є:
- агентства нерухомості – 1,3 млрд грн статутного капіталу;
- торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами – 943 млн грн;
- купівля та продаж власного нерухомого майна – 365 млн грн;
- оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва – 301 млн грн;
- трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти – 298 млн грн.
За кількістю юросіб японських підприємств в Україні лідирують:
- агентства нерухомості – 24 юрособи;
- комп'ютерне програмування – 23;
- купівля та продаж власного нерухомого майна – 17;
- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна – 13;
- консультування з питань комерційної діяльності та керування – 11.
Раніше уникнення подвійного оподаткування між нашою країною та Японією регулювалося Конвенцією від 1986 року. Ця угода діяла ще з часів існування уряду СРСР, містила застарілі терміни та потребувала модернізації та врахування сучасних процесів.
Зміни в оподаткуванні дивідендів
Попри те, що текст повної угоди наразі є недоступним, дослідження підписаних конвенцій і внесених змін між Україною та іншими іноземними державами свідчить про схожість сум оподаткування. Так, реліз нинішньої угоди визначає, зокрема, 5%-ву ставку дивідендів і критерій володіння 25% частки капіталу компанії іншої держави.
Останнє передбачає, що японським нерезидентам, які мають в українському підприємстві більш ніж 25% у статутному капіталі, українська компанія утримуватиме податок при виплаті дивідендів за ставкою 5%. З одного боку, це спонукатиме японських інвесторів до інвестицій в Україні, а з іншого – заохочуватиме вітчизняних підприємців до роботи з японськими партнерами.
Читайте також: Приватні інвестиції в повоєнну відбудову України: як світ готовий допомогти
Які ставки податків передбачені для процентів
Крім того, Конвенцією передбачено 10% та 5% на оподаткування процентів. Ці ставки застосовуватимуться, якщо бенефіціарним власником є банк, страхова компанія або торговець цінними паперами чи визнаний пенсійний фонд, або коли проценти сплачуються щодо боргових вимог, які виникають унаслідок продажу обладнання чи товарів або надання послуг у кредит.
З огляду на зазначене, якщо в Україні виникатимуть проценти за кредитним договором з Японією, українська компанія має право на утримання податку з обмеженою ставкою 10% від загальної суми процентів. Особлива ставка 5% застосовуватиметься, якщо бенефіціарним власником буде банк чи інший суб'єкт, перелічений вище. Це має стимулювати залучення прямих інвестицій фінансового капіталу Японії в Україну.
Оподаткування роялті
Конвенція встановлює 5%-ву ставку на виплату роялті.
Якщо порівняти Конвенцію від 1986 року та новітню угоду, простежується зменшення ставки роялті з 10% до 5%. Нагадаємо, що виплата роялті передбачена за користування правами на наукову працю, патент, торгову марку, ноу-хау, правами на літературні твори або твори мистецтва, кінематографічні фільми або плівки тощо.
Якщо власником торгової марки є компанія у Японії, то українська компанія при виплаті роялті буде зобов'язана утримувати податок на репатріацію за ставкою 5%, що має позитивно вплинути на залучення інтелектуального потенціалу японських партнерів.
Можливості для українського бізнесу
Можна лише припустити, що новопідписаний договір з Японією відповідатиме загальній практиці укладення Україною таких угод і протоколів до них щодо регулювання питань усунення державами подвійного оподаткування, обміну податковою інформацією та проведення процедури взаємного узгодження. Структура всіх подібних конвенцій стандартизована, однак, безперечно, враховуватимуться особливості економічних взаємовідносин і прямі домовленості між країнами.
Отже, нове міжнародне оподаткування не лише оптимізує фіскальне навантаження для вже наявних міжнародних холдингів і фінансових структур, а й слугуватиме створенню сприятливого майбутнього бізнес-клімату японсько-української співпраці.
Зменшення ставки оподаткування роялті, встановлення пільгових ставок оподаткування дивідендів і процентів за наявності виключних обставин стимулюватиме японських бізнесменів до збільшення прямих контактів з українськими підприємцями для реалізації інвестиційних програм та до розширення торгових операцій в Україні. Уже зараз японські інвестори зацікавлені інвестувати в галузі сільського господарства, енергетики, «зеленої» металургії, кібербезпеки та будівництва.
Проте, поки Конвенція та Протокол не ратифіковані державами у зв'язку з потребою завершення країнами всіх внутрішньодержавних процедур, продовжує застосовуватися двостороння угода від 1986 року.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
