У вісім разів більше інвесторів, ніж у лютому-2022: куди та з якими активами рухається ринок інвестування в Україні
До чого тут енергонезалежність, дрони та бронювання працівників
Здавалося б, українці зараз переживають часи, коли важливо тримати гроші під подушкою, купувати зарядні станції та генератори або ж релокуватися подалі від активних обстрілів. Натомість із початку повномасштабного вторгнення вже нараховується 170 000 нових інвесторів – а це у вісім разів більше, ніж на початок 2022-го. А в ОВДП з лютого 2022 до серпня 2024 року проінвестовано 1,1 трлн грн в еквіваленті. Люди готові підтримувати економіку країни інвестиціями.
Тарас Козак, президент інвестгрупи УНІВЕР і член CEO Club, поділився в колонці для Mind своїми спостереженнями: що змінилося в українському ринку інвестування з лютого 2022-го, у які активи інвестують українці, у тому числі й підприємці з CEO Club, а також – про перспективи українського ринку інвестицій і про те, що держава може зробити для його зростання.
Як вплинуло спрощення входу в купівлю активів?
Раніше в Україні не можна було купити облігацію за 1000 грн, а щоб інвестувати в українські активи потрібно було приїздити до інвестиційної компанії, підтверджувати власну інвестиційну спроможність. І все це очно й не один раз.
Зараз ми бачимо зміни. Навесні 2022 року monobank відкриває доступ до купівлі військових ОВДП, а пізніше ця послуга з’являється в «Дії» – людина може обрати банк, відкрити рахунок і купити ОВДП й підтвердити купівлю «Дія.Підписом». Кілька хвилин – і перші активи в портфелі.
Простір для маневру додав НБУ в березні 2022 року, де тепер банки не перевіряють джерела походження коштів, якщо клієнт вносить готівку з метою їх зарахування на потреби ЗСУ. В тому числі – купує ОВДП.
Бажання допомогти країні, низький поріг входження в ОВДП та суттєве зниження контролю НБУ – і з 22 000 індивідуальних інвесторів ми маємо 194 000 на жовтень 2024-го (за статистикою Розрахункового центру).
Як змінились інвестиційні стратегії?
По-перше – інвестори змінюють курс. Хтось вирішив продовжувати власну стратегію виводити кошти та інвестувати в іноземні ринки.
Інші частину своїх активів почали інвестувати в Україні. Насамперед це військові ОВДП. Також з'являються інвестиційні фонди з різними стратегіями. Наприклад, фонд Inzhur Ocean, який інвестує в ОВДП та бере участь в аукціонах. Якщо фонд викупить державну частку в Ocean Plaza, за оцінкою Inzhur'a інвестор одержить прибуток до 20% річних у доларах.
Також відкриваються для широкого кола інвесторів облігації українських компаній. Інвестиційна група «УНІВЕР» виступає андеррайтером запуску облігацій «Novus» обсягом 400 млн грн із запланованою дохідністю близько 15% річних і строком погашення три роки.
З 1 січня 2024 року українським компаніям дозволено купувати землю сільськогосподарського призначення. З'явилися фонди, які купують землю і продають свої сертифікати інвесторам, а заробляють на здаванні землі в оренду.
По-друге – змінився підхід у плануванні. Важко планувати в довгу, коли в країні війна – тому більшість інвесторів акцентуються на короткострокових і середньострокових цілях. Наприклад, купівля ОВДП зі строком погашення 2–3 роки. Зараз 50% мого портфелю – це ОВДП, корпоративні облігації та частки українських фондів.
Схожа тенденція й серед учасників CEO Club, де зараз уже понад 200 підприємців. За моїми спостереженнями більшість інвестують у власний бізнес. На другому місці – інвестиції для одержання пасивного доходу. Зараз це ринки українських та іноземних фінансових інструментів, рідше – інвестиції у стартапи, землю та нерухомість.
Коли та як вкладати кошти в DefenceTech?
У CEO Club я був одним з ініціаторів створення інвестиційної платформи для членів клубу. Це регулярні засідання раз на місяць, де ми обговорюємо свої інвестиції, ділимося досвідом, проблемами чи невдалими інвестиціями.
І на цих засіданнях запрошували представників українських галузей Defence Tech, які пропонували інвестувати в їхні проєкти. Також ми надавали менторську допомогу – наприклад, консультації щодо оформлення документів для інвесторів.
Проблема в тому, що в нас класні інженери, але в цих командах бракує фінансового досвіду планування та детальної бухгалтерської звітності. А це все важливо для потенційного інвестора.
І тому тут перед тим, як інвестувати в такі компанії, треба ще суттєво працювати з ними, щоб вони стали investable, тобто дійти до кроку, де інвестиції – це не про благодійність чи безповоротну фінансову допомогу. Для індивідуального інвестора цей ринок може бути надто ризикованим.
Як інвестувати в енергетику?
Україна втратила за сім останніх атак на енергетику майже 9 гігаватів генерації. Їх із чогось потрібно брати: імпорт із ЄС і відремонтовані енергоблоки атомних електростанцій не покривають того, що ми втратили – понад 80% генерації ТЕС і більш як 40% генерації ГЕС.
Власники бізнесу інвестують у стабільність виробництва – закуповують сонячні панелі, вітряні та дизельні генератори. Якщо підприємство працює при відключенні світла – воно не втрачає час і доходи.
Нам потрібні маленькі генераторні станції, які можуть покрити підприємства, будинки та цілі області. А часу й коштів держбюджету для цього замало.
Тому з’являються «енергетичні» фонди або проєкти для інвесторів. Наприклад, в Inzhur є фонд Inzur Energy. Його перший проєкт – будівництво газопоршневої маневрової електростанції на 18 МВт, де інвестори зможуть одержувати до 15% річних у доларах через зростання вартості активу й електроенергії.
Також є кілька нових проєктів, пов’язаних з енергетикою. Сподіваюся, що скоро вони відкриються для інвесторів.
Якими є критерії стійкості бізнесу?
В українського бізнесу є критична проблема – процес бронювання від мобілізації. Підприємства критичної інфраструктури забронювали 1,5 млн військовозобов'язаних, і через таку велику кількість до 15 листопада держава вирішила тимчасово зупинити бронювання працівників. Далі можуть бути й інші оновлення, а підприємство має працювати.
Інвестор має бути впевненим, що інженер працюватиме на своєму місці й у його розробки можна вкладати кошти. А для цього має бути прозора система бронювання.
Другий критерій – стійкість підприємства в умовах війни. Зараз інвестори звертають увагу на те, щоб якийсь один приліт не перетворив компанію на купу зіпсованих будматеріалів – а це залежить від розосередження підприємства в різних регіонах України, на власну систему енергозабезпечення, нові підземні виробництва чи релокацію за кордон.
Як співпрацювати з державою?
Ринок українського інвестування дуже маленький, і так може продовжуватися надалі. Щоб ринок виріс, є дві дуже важливих реформи – пенсійна та інвестиційна.
Пенсійні накопичення – це великий відсоток ВВП кожної країни. Наприклад, у Данії вартість недержавних пенсійних активів – 4 трлн крон (або $396 млрд). Якщо ВВП в Україні приблизно 7 трлн грн, то активи всіх українських недержавних пенсійних фондів із корпоративним фондом Національного банку України це приблизно 5 млрд грн. Це менше 0,1% ВВП країни.
Також нормальна практика, коли фізична особа – інвестор купує цінні папери через власний індивідуальний інвестиційний рахунок (ІІР). Доходи на рахунку не оподатковуються, якщо інвестор не виводить кошти з рахунку протягом кількох років.
Але, попри відсутність податків в ІІР, кошти інвестуються в економіку. А держава поповнює бюджет: наприклад, у 2014 році в Японії відкрили доступ до ІІР. І цим одразу скористалися 6,5 млн людей.
В Україні дохід не оподатковується тільки з ОВДП. Тільки за період січень – квітень 2024 року уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах майже 120 млрд грн в еквіваленті. На дохід з інших цінних паперів потрібно сплатити 18% ПДФО та з листопада 2024-го, імовірно, – 5% військового збору (замість 1,5%).
В Україні розглядають запровадження середньострокового ІІР (до трьох років) і довгострокового ІІР (до семи років), зараз цей законопроєкт – на розгляді Верховної Ради.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
