Скільки збіжжя на елеваторах і хто власник: Мінагро запустило новий цифровий реєстр складських документів на зерно
Як працює система та які можливості дає користувачам
11 листопада Мінагрополітики України запровадило нову інформаційну систему – Реєстр складських документів на зерно, яка дозволить спростити облік і зберігання зерна, а також забезпечить інтеграцію з торговельними майданчиками для розвитку зернового ринку. В чому була проблема зі старою системою, як працює нова і які можливості дає користувачам, спеціально для Mind розповів Денис Башлик, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Навіщо оновлювати реєстр складських документів на зерно?
На початку листопада Мінагрополітики повідомило, що Україна зібрала 52,1 млн тонн зернових і майже 19,3 млн тонн олійних культур. Де зберігається стратегічно важлива продукція, у якому обсязі й кому належить? Вся ця інформація міститься в електронних реєстрах, якими користуються елеватори та зернові сховища.
Державний електронний реєстр складських документів на зерно, прийняте на зберігання, запрацював в Україні ще 2011 року. Для користування ним було потрібно встановити спеціальну програму.
У 2024 році з реєстром працювали 889 зерносховищ та елеваторів країни, адже закон не зобов’язує цього робити. Власники зерна самі вирішували, чи укладати договори на зберігання своєї продукції у складах й отримувати складські документи. А ще вони могли зберігати зерно у власних зерносховищах. Тому держава ніколи не знала абсолютно точно, скільки в Україні вирощено та зберігається збіжжя.
Система, запущена ще 13 років тому, з часом застаріла. Основним недоліком цієї бази даних було те, що вона не могла «спілкуватися», або, мовою розробників, інтегруватися з іншими системами. Вони не бачили її дані, а база не могла отримувати дані з інших систем. Функціонал був також обмежений. Наприклад, для отримання оперативної інформації Міністерство юстиції, податкова служба або НАЗК мали направляти поштові запити в ДП «Держреєстри України», яке є адміністратором реєстру, і чекати на обробку запиту й відповідь.
І це лише деякі з причин, чому виникла потреба оновити реєстр складських документів на зерно та запустити його на новій платформі.
Як працює нова система?
Нова система дає можливість дізнатися, скільки зерна на елеваторах, і створювати документи, що підтверджують власність зерна. Система доволі складна. Адже власники можуть вивозити зерно або, навпаки, довозити чи забирати частково. Тому і складські документи гасяться, діляться, випускаються нові.
Наприклад, фермер виростив врожай, зібрав його й везе на зберігання перед тим, як продати чи перевезти в порти для експорту з України. Зазвичай з поля зерно їде на елеватор, де зберігається продукція різних власників. Щоб мати підтвердження, що певна особа – власник визначеної кількості зерна з певними характеристиками, потрібен документ. А якщо фермер довіз ще дві машини зерна, то цей документ треба переробити чи видати новий. А якщо забирає частину, то документ треба поділити. Всі ці процеси відцифрували.
Всі дії користувачів зберігатимуться в системі, а зміна даних відбуватиметься виключно з накладанням персонального кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Це підвищує відповідальність посадових осіб зернових складів, встановлює контроль за складськими операціями із зерном, унеможливлює проведення незаконних операцій.
До того ж нова система значно розширює можливості попередньої. Наприклад, у старій було неможливо співпрацювати з фінустановами. Це значний недолік, адже складські документи на зерно можна заставляти в банках для отримання кредиту. Це зерно блокується на елеваторі, і його не можна забрати. Завдяки спеціальному кабінету для банків це стало робити значно легше.
Які можливості дає новий реєстр?
Оновлена система забезпечує доступ до кабінетів користувачів через вебзастосунок, а значить, не потребує додаткового встановлення та налаштування спеціальної програми. Також вона передбачає інтеграцію з іншими реєстрами та системами. Наприклад, може обмінюватися даними з Єдиним державним реєстром юридичних осіб. Тобто під час реєстрації користувача в новому реєстрі можна верифікувати дані цього клієнта.
Складські документи на зерно видаються на затверджених державою бланках. У новій програмі є можливість друкувати цифрову форму складської квитанції на звичайному папері. Бланки можуть губитися, їх можуть вкрасти, вони можуть згоріти. Під час війни цифрова форма надзвичайно важлива її можна не пересилати, не замовляти, а отримати, коли паперові недоступні.
Крім того, програмне забезпечення перенесено на сервери державного підприємства «УСС», дані мають хмарне резервне копіювання, шифрування та захист. Під час війни це також актуально, адже інформацію можна втратити через відключення електрики чи обстріли.
Які результати впровадження реєстру?
За прогнозами Мінцифри, до нової системи підключатиметься більше елеваторів, адже працювати в ній буде зручніше. Полегшиться отримання інформації про потужності й завантаження складів для учасників ринку. Буде розв'язана проблема пошуку конкретного зерна й місця його розташування для агробізнесу. Адже нині закупівлі можуть відбуватися довго, неефективно в невеликої кількості постачальників – наприклад, елеваторів з якими в агробізнесу є прямий контакт.
Перші 10 місяців 2024 року програма працювала в тестовому режимі, збиралися відгуки зернових складів та інших користувачів. Перехід на нову систему відбувся 11 листопада.
За час експлуатації до нового реєстру підключилися 856 зернових складів, що становить понад 90% від загальної кількості. У системі за цей час зареєстровано 8857 складських документів, що відповідає кількості документів, які вводилися складами до старої системи. Це дозволяє зробити висновок про те, що впровадження нового реєстру відбулося.
Електронні реєстри – основа цифрової держави
Реєстр складських документів на зерно – це лише один із понад 400 державних реєстрів, які є в Україні. За даними Міністерства цифрової трансформації, майже 80% із них технологічно застарілі й уразливі до кібератак. Частина досі зберігається в паперовому вигляді чи Excel-таблицях. Реєстри не можуть обмінюватися даними з іншими системами, і така ситуація унеможливлює запуск цифрових послуг.
Саме тому у вересні 2023 року Мінцифри презентувало платформу «Дія.Engine», яка дозволяє державним органам швидко – протягом 3-4 місяців – створювати захищені публічні реєстри та легко ними управляти.
Зараз платформу вже використовують 20 міністерств і центральних органів виконавчої влади 26 реєстрів було розроблено на базі «Дія.Engine» у межах проєктів DIGITAL UA HUB, що впроваджуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини. З цього переліку 6 реєстрів уже запущено, серед них й один із ключових реєстрів у системі обліку зерна в Україні – реєстр складських документів на зерно.
Російська агресія завдала великих збитків українському аграрному сектору: пошкоджено або знищено сільськогосподарські угіддя, склади, елеватори та інші об'єкти інфраструктури. Крім того, росія блокує українські порти в Чорному морі, які є ключовими для експорту українського збіжжя. Але навіть за таких екстремальних умов фермери продовжують працювати, і завдання держави – максимально удосконалити, полегшити й оптимізувати процеси. Адже основа будь-якої цифрової держави – це електронні реєстри з якісними даними та швидкий обмін ними між різними держорганами.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
