Крипторинок в Україні у 2025 році: на порозі легалізації чи в умовах невизначеності

У 2022 році Україна ухвалила Закон «Про віртуальні активи», ставши однією з перших країн регіону, що закріпила поняття криптовалюти на законодавчому рівні. Але він так і не набрав чинності через відсутність змін до Податкового кодексу. У 2025 році криптобізнес продовжує працювати в умовах «сірої зони»: діяльність формально не заборонена, але й не врегульована.

Ця невизначеність дорого коштує. За підрахунками Blockchain Association of Ukraine, обсяги обороту криптовалют на українському ринку 2023 року сягнули $8–10 млрд на рік, і це лише видима частина. За даними Chainalysis, Україна стабільно входить до першої трійки у світі за темпами впровадження криптовалют серед населення та малого бізнесу. Попри це банки неохоче відкривають рахунки компаніям із доходами у крипті, великі міжнародні біржі й інституційні гравці оминають Україну, а державний бюджет щороку недоотримує мільярди гривень потенційних податків. Тоді як сусіди вже перейшли до практики.

У ЄС діє регламент MiCA, що чітко визначає правила для криптосервісів, у США працюють налагоджені податкові норми та вимоги звітності, у Польщі й Німеччині бізнес давно знає, як легально проводити обмін, кастодіальні послуги та стейкінг. Наприклад, у Німеччині компанії можуть отримати ліцензію BaFin за 6–9 місяців й офіційно надавати кастодіальні послуги; у Польщі – зареєструвати VASP та легально проводити діяльність з обміну крипти на фіат. А в Україні ключові гравці й досі змушені шукати обхідні шляхи або взагалі працювати через іноземні юрисдикції.

Юристи й підприємці одностайно стверджують: Україні потрібен дієвий закон. Він дасть криптобізнесу легальний статус, дозволить банкам і платіжкам працювати з ними без страху штрафів, зніме невизначеність, захистить інвесторів і створить передумови для приходу великих бірж і створення нових робочих місць. Докладніше про те, на якому етапі українське регулювання, що вже зроблено та чого не вистачає, якщо порівняти з практиками інших юрисдикцій, Mind розповів Андрій Данченко, СЕО юридичної компанії INEXIS.

Чинні та пропоновані закони: що є і що зміниться

Щоб зрозуміти, чому сьогодні український крипторинок – у підвішеному стані, варто розібрати, що саме вже зроблено на рівні закону та що ще досі лишається у планах.

Що вже ухвалено?

Закон України від 17.02.2022 № 2074-IX «Про віртуальні активи». Документ, який три роки тому викликав оптимізм серед бізнесу й експертів. Він визначає загальні поняття та принципи ринку віртуальних активів:

• дає визначення поняття: віртуальний актив – нематеріальне благо у формі сукупності даних, що має вартість і є об’єктом цивільних прав;
• закріплює право володіння, користування та розпорядження криптовалютами, фіксоване в системі обліку;
• визначає 4 основні послуги, які можуть надавати провайдери: 1) зберігання чи адміністрування віртуальних активів або ключів; 2) обмін віртуальних активів; 3) переказ віртуальних активів; 4) посередницькі послуги, пов’язані з віртуальними активами.

Головна проблема – закон досі не набув чинності. Чому? Бо він вимагає супутніх змін до Податкового кодексу й підзаконних актів. Без цього норми залишаються декларативними.

Який вигляд це має на фоні ЄС

Український закон дійсно орієнтується на європейську модель – особливо на приклад регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets), який запровадили в ЄС 2024 року. Але між ними є помітні відмінності:

• в Україні перелік дозволених послуг суттєво коротший (4 проти 10 у MiCA);
• відсутні механізми захисту інвесторів і компенсаційні фонди для клієнтів на випадок краху біржі чи провайдера;
• немає чіткої процедури ліцензування для різних бізнес-моделей, як-от: DeFi-платформи; кастодіальні сервіси; портфельне управління криптоактивами; стейкінгові та лендингові продукти.

Водночас український закон, як і MiCA, встановлює вимоги до статутного капіталу для провайдерів послуг із віртуальними активами. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України від 17.02.2022 № 2074‑IX, для резидентів України – постачальників послуг з обміну віртуальних активів мінімальний статутний капітал має становити не менше 35 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для нерезидентів – не менше 175 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ще одна відмінність полягає в тому, що в Україні буде дозволено працювати як резидентам, так і нерезидентам, тоді як у MiCA ринок фактично обмежений компаніями, зареєстрованими в ЄС.

Тобто українська модель зараз має вигляд «спрощеної версії» європейської, але з деякими власними особливостями, і це створює водночас як нові можливості, так і ризики для інвесторів та бізнесу.

Що з податками

Окремим блоком ідуть два законопроєкти, які вносять зміни до Податкового кодексу – № 10225 та № 10225-1.
У них прописано:

• фінансовий результат визначається як дохід – первісна вартість активу;
• документально підтверджені витрати на купівлю крипти можна враховувати для зменшення бази оподаткування;
• збитки від продажу крипти також можна враховувати;
• операції з криптовалютою звільняються від ПДВ, що відповідає європейським підходам (де крипта прирівнюється до «засобу платежу», а не товару).

Тобто у плані податків законопроєкти є прогресивними й наближеними до практик ЄС. Проте і ці норми досі не запрацювали.

Останні події

У квітні 2025 року Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Данила Гетманцева знову підняв тему закону про віртуальні активи.

• 24 квітня – розгляд законопроєктів на комітеті;
• Гетманцев публічно пообіцяв «зробити все можливе», щоб до літа законопроєкти були ухвалені;
• на літо-2025 бізнес чекає конкретики, але станом на липень ринок залишається у замороженому стані: закони не запущені, податки не визначені, банки не мають чітких інструкцій.

Український підхід: плюси і мінуси

Варто визнати: законодавці намагаються підлаштувати українську модель під європейські стандарти. Проте:

• український закон про віртуальні активи – це радше рамковий документ без реального механізму реалізації;
• його положення спрощені й мають чимало «дірок», які залишають простір для зловживань і невизначеностей;
• відсутність податкових змін блокує введення ринку в легальне поле.

Щоб ринок запрацював по‑справжньому, потрібно не лише активувати рамковий закон, а й прийняти супутні податкові зміни, деталізувати правила для нових бізнес‑моделей та інтегрувати механізми захисту інвесторів.

Як оподатковують крипту в Україні та інших країнах

Регулювання криптовалютного ринку завжди йде пліч-о-пліч із питанням оподаткування. І, хоча українське законодавство ще не запрацювало повноцінно, вже зараз можна оцінити пропоновані правила та порівняти їх із практиками інших юрисдикцій. 

Україна: що пропонується

Законопроєкти №10225 і №10225-1 передбачають оподаткування операцій із криптовалютою за зрозумілою формулою:

• Фінансовий результат = дохід – первісна вартість. Наприклад, якщо ви купили BTC за $20 000, а продали за $30 000, оподатковується прибуток у $10 000.
• Документально підтверджені витрати на придбання крипти можна врахувати для зменшення бази оподаткування.
• Збитки від операцій також можна зарахувати, щоб зменшити податкові зобов’язання в наступних періодах.
• ПДВ не застосовується, що відповідає практикам ЄС, – криптовалюта визнається «засобом платежу», а не товаром.

Це дає бізнесу та інвесторам:

• прозорий облік і можливість спланувати податкове навантаження;
• більше довіри з боку банків (які очікують офіційних декларацій і білих доходів);
• менше підстав для претензій податкових органів.

Але є і проблеми:

• досі немає затверджених ставок і процедур подання звітності;
• невизначеність відлякує великих гравців, які не можуть будувати бізнес-моделі без чітких правил.

Підсумок: модель є прогресивною і схожою на європейську, але без запуску залишатиметься лише на папері.

Польща: зріле та зрозуміле регулювання

Польща – одна з найбільш дружніх до крипти країн ЄС для фізичних і юридичних осіб.

Фізичні особи:

• 19 % податку на прибуток від продажу або обміну крипти на фіат, товари чи послуги;
• обмін крипта ↔ крипта не вважається податковою подією;
• звітність подається у формі PIT-38 до 30 квітня наступного року;
• збитки можна враховувати для зменшення бази.

Юридичні особи:

• стандартна ставка – 19 %;
• для малих підприємств і стартапів – пільгова ставка 9 % на перші обсяги прибутку.

Це дає гнучкість і стимулює інвестиції у крипторинок.

Німеччина: вигідно для довгострокових інвесторів

Німецька модель дуже вигідна для фізичних осіб, які тримають активи понад рік.

Фізичні особи:

• якщо криптоактив утримується > 1 року – 0% податку на прибуток;
• якщо < 1 року – короткострокові прибутки оподатковуються за прогресивною ставкою до 45 % + солідарний збір;
• є щорічний неоподатковуваний мінімум прибутків у 1000 євр;
• винагороди за майнінг і стейкінг оподатковуються за ставкою доходу.

Юридичні особи:

• корпоративний податок – 15 % + солідарний збір ≈ 15,825 %;
• плюс місцевий податок на бізнес – 14–17 %, що в сумі дає ~30–33 %.

США: жорстко та формалізовано

У США криптовалюта прирівняна до власності. Це означає, що будь-яка операція – продаж, обмін, використання – створює податкове зобов’язання:

Фізичні особи:

• < 1 рік утримання → короткострокові прирости оподатковуються як звичайний дохід: 10–37 %;
• ≥ 1 рік → довгострокові прирости за ставками: 0%, 15% або 20%;
• з 1 січня 2025 усі брокери та біржі подають форму 1099-DA в IRS, де вказують валові надходження кожного клієнта – прозорість максимальна.

Юридичні особи:

• федеральна ставка корпоративного податку – 21%+ ставка штата.

Американський підхід дуже формалізований і вимагає від бізнесів і клієнтів точного обліку всіх трансакцій.

Португалія: майже рай для фізичних осіб

Португалія довго залишалася «податковим оазисом» для криптоінвесторів:

Фізичні особи:

• ≥ 365 днів утримання → 0%;
• < 365 днів → 28% (категорія G, капітальний дохід);
• доходи від стейкінгу, лендингу також за ставкою 28 %.

Юридичні особи:

• стандартна ставка корпоративного податку (IRC) – 21%;
• знижені ставки для МСБ – 16% на перші 50 000 євро;
• в автономних регіонах – ще нижче, від 11,9%.

Кайманові острови та Британські Віргінські острови: без податків, але з нюансами

Ці класичні офшори залишаються популярними через відсутність податків.

Фізичні особи:

• немає податку на доходи, капітальні прирости чи дивіденди;
• операції з криптовалютою не декларуються й не оподатковуються.

Юридичні особи:

• відсутні корпоративні податки, ПДВ чи податок на дивіденди;
• компанії можуть вести криптобізнес без жодних податкових зобов’язань.

Але важливо пам’ятати:

• такі юрисдикції часто внесені в чорні списки FATF чи ЄС;
• банки та біржі дедалі обережніше ставляться до офшорних структур;
• великим біржам і фінтехам складніше працювати в офшорах через обмежений доступ до європейських та американських ринків.

Модель, яку пропонує Україна, ближча до польської та європейської – з чіткими правилами, можливістю враховувати витрати, відсутністю ПДВ. Це логічно, адже орієнтація на європейський ринок є природною стратегічною метою. І хоча «офшорні» моделі приваблюють нульовими податками, для більшості серйозних бізнесів і бірж вони вже не працюють через регуляторні ризики й репутаційні втрати.

Перспективи крипторинку в Україні: висновки

Український крипторинок сьогодні нагадує складний і незрозумілий вибір. З одного боку – величезний потенціал: тисячі активних користувачів, бізнеси, що вже працюють, і бажання країни інтегруватися у світову економіку. З іншого – відсутність чітких правил гри, яка тримає галузь у «сірій зоні» та стримує розвиток.

Ухвалення закону про віртуальні активи та податкових змін уже давно перезріло. Це потрібно не лише бізнесу, а й державі:

• індустрія вийде з «тіні» – і державний бюджет отримає додаткові надходження;
• банки почнуть відкривати рахунки компаніям із легальним статусом;
• великі міжнародні біржі та інвестори матимуть підстави заходити на український ринок.

На практиці зволікання з ухваленням законів шкодить і бізнесам, і економіці: компанії змушені реєструватись за кордоном, податки йдуть в інші країни, а користувачі працюють із закордонними платформами без гарантій захисту прав.

Так, запропоноване українське регулювання ще далеке від європейського зразка MiCA – і за переліком послуг, і за рівнем захисту інвесторів. Але навіть такий перший крок стане суттєвим зрушенням: впорядкує ринок, знизить правову невизначеність і створить передумови для наступних реформ.

Бізнесу варто вже зараз почати готувати документацію відповідно до вимог; продумати прозору юридичну й податкову структуру; консультуватися з юристами, щоб швидко адаптуватися після ухвалення закону.