Як український бізнес змінює міські простори: три кейси

Міста – це живі організми: складні, непередбачувані, але завжди динамічні та здатні до відновлення. Під час війни головний виклик – загроза руйнування, але навіть у відносно безпечних регіонах громади й бізнес шукають шляхи розвитку. Там, де влада, підприємці та мешканці працюють разом, з’являються нові простори, сенси й партнерства. Про те, з якими викликами й можливостями стикаються міста і як український бізнес їх змінює, на прикладі кейсів трьох міст Mind розповіла Аліна Гончаренко, урбаністка та комунікаційниця Urban Vision Lutsk.

Міста під час війни: виклики й можливості

Сьогодні українські міста стикаються з трьома ключовими проблемами:

1. Нерелевантні стратегії. Документи розвитку часто залишаються на папері, не мають політичної волі чи фінансування.
2. Відсутність сталості. Проєкти виникають точково, не інтегруються у довгострокові стратегії й швидко занепадають.
3. Брак взаємодії. Бізнес, громада і влада часто працюють паралельно, замість того щоб об’єднувати зусилля.

Відповідь на ці виклики – партнерство. Усе більше підприємців бачать свою місію не лише у прибутках, а й у відповідальності за міський простір. У деяких містах України є бізнеси, що переосмислюють свою роль – ініціюють створення креативних хабів, відновлюють історичні будівлі, фінансують культурні та освітні ініціативи, відновлюють історичну спадщину, розвивають інклюзивні простори, та загалом покращують життя містян.

Луцьк: бізнес як каталізатор міських змін

Виклик: У місті були стратегії розвитку, які залишалися нереалізованими або частково втіленими. Бракувало довіри між бізнесом, громадою і владою.

Що зробили: За два роки ініціатива “Алгоритм дій” перетворилася на мережу міських проєктів: від створення креативного простору “Або Або” до відкриття кафе суспільного впливу misto.cafe, яке 80% прибутку спрямовує на розвиток міста (за три грантові сезони кафе підтримало 8 проєктів на майже 610 000 грн). 

Підприємці інвестували в урбаністичні дослідження, облаштування скверу “Зерно”, запуск центрів підтримки бізнесу та грантових програм. Крім того, відкрили центр підтримки підприємців Дія.Бізнес у Луцьку, який реалізував 7 національних програм та надав 1 019 вузькопрофільних консультацій. 38 підприємець та підприємиця з Волині та Львівщини залучили 5,6 млн грн на розвиток власних справ.. 

Як врахували інтереси громади й стратегії міста:

• Урбаністичні дослідження стали основою для рішень;
• Мешканців залучали через відкриті лекції, воркшопи та обговорення;
• Влада долучена до просторового планування та перетворення концепцій в реальність.

Цінність для мешканців:

• Бізнес-середовище отримало доступ до фінансування й навчальних програм;
• Місто отримало нові простори для культурних, освітніх і громадських подій;
• Грантові програми misto.cafe фінансують локальні ініціативи.

Взаємодія бізнесу, громади та влади: Бізнес створює інфраструктуру й фінансує, громада бере участь у плануванні та користується просторами, влада підтримує інтеграцію в міську стратегію.

Фінансування: Приватні інвестиції підприємців, грантові програми, прибуток misto.cafe.

Урок: Завдяки систематичній роботі, бізнес може перетворити стратегії з паперу на реальні зміни, якщо працює у зв’язці з громадою й владою.

Українка: корпоративна ініціатива, що стала символом міста

Виклик: У містах часто бракує ідентичності, культурні символи замінені рекламою та вивісками.

Що зробили: Девелоперська компанія Alterra Group у місті Українка (на Київщині) замість рекламних площ інвестувала у створення найбільшої сучасної мозаїки в Україні – «Трипілля», площею понад 100 м², на фасаді ТЦ Obriy Trypil.

Як врахували інтереси громади й стратегії міста: Мозаїка виконана у стилі трипільських мотивів, що відображають локальну історію регіону та формують новий символ простору.

Цінність для мешканців:

• З’явився унікальний об’єкт, який підкреслює культурну ідентичність регіону.
• Місто стало впізнаванішим і привабливішим для гостей та інвесторів.

Взаємодія бізнесу, громади та влади: Бізнес ініціював і профінансував створення мозаїки у співпраці з владою, громада підтримала її як символ регіону.

Фінансування: Приватні інвестиції девелопера.

Урок: Культурні інтервенції можуть стати інструментом розвитку навіть у невеликих містах, відображаючи локальну ідентичність.

Одеса: як бізнес створив інфраструктуру для громадських проєктів

Виклик: Соціальні й громадські проєкти в містах часто не мають довгострокового фінансування, через що зупиняються або існують фрагментарно.

Що зробили: Створили платформу «Моє місто», яка надає можливості для суспільно корисних ініціатив через краудфандинг і навчання. Організація залучила понад 28,5 млн грн та реалізувала 200 проєктів, серед яких:

• GladPet – системне вирішення проблеми безпритульних тварин, понад 10 349 тварин прилаштовано;
• ремонт укриття у Червоній Долині (Миколаївщина), щоб діти мали доступ до освіти;
• навчальна програма «Краудстартер» для громадських організацій.

Як врахували інтереси громади й стратегії міста: Підтримку отримують проєкти, які вирішують конкретні локальні проблеми – від безпеки до екології.

Цінність для мешканців:

• Реалізовані проєкти, що напряму покращують якість життя.
• Створені сталі механізми залучення фінансування для громадських ініціатив.

Взаємодія бізнесу, громади та влади: IT-компанії (Netpeak Group) забезпечили платформу й експертизу, громада ініціює й підтримує проєкти, влада отримує інструмент залучення ресурсів.

Фінансування: Краудфандинг, внески бізнесу-засновника (Netpeak Group).

Урок: Створення інституційної платформи дає змогу громадам стабільно реалізовувати ідеї незалежно від політики чи криз.

Чому це працює?

• Бізнес бачить довгу перспективу 

Для підприємця важливо, щоб місто залишалося привабливим для життя й роботи – це впливає загалом на розвиток економіки, зростання якості потенційних кадрів, інвестиційну привабливість.

• Спільне творення

Справжня сила – у синергії громадянського суспільства, влади та бізнесу. Рішення не спускаються згори, а створюють разом з мешканцями. Лише в цьому випадку співпраця дає справді сталі результати.

Бізнес в Україні дедалі частіше виходить за межі своєї прямої комерційної діяльності. Він створює сталі рішення, інституції й простори. Коли бізнес, громада і влада працюють разом, навіть у воєнний час міста отримують можливості для постійного розвитку.