Коригування митної вартості товарів: як бізнесу повернути надмірно сплачені платежі
Як підприємцеві правильно вибудувати стратегію захисту та оскаржити рішення митниці
Коригування митної вартості – одна з найпоширеніших підстав донарахування відповідних платежів в Україні. Для бізнесу це означає збільшення митних платежів і ПДВ, блокування оборотних коштів, затримку постачань, ризик штрафів за зовнішньоекономічними контрактами. Для великих імпортерів і міжнародних груп коригування можуть суттєво впливати на cash-flow, структуру ціноутворення та податкове планування.
Водночас значна частина таких рішень митниці скасовується в адміністративному або судовому порядку. Як бізнесу повернути надмірно сплачені платежі, Mind розповіла Наталія Киреєва, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери».
Методи визначення митної вартості та причини її коригування
Митна вартість визначається декларантом, який імпортує товар. Статтею 57 Митного кодексу України передбачено один основний і п’ять другорядних методів визначення митної вартості.
Визначення митної вартості за ціною договору (контракту) є основним методом і має застосовуватися в першу чергу. Відступ від нього можливий лише за наявності чітко визначених підстав, зокрема розбіжностей або недоліків у документах, які не дозволяють підтвердити заявлену ціну.
Другорядні методи застосовуються лише за умови неможливості використання основного. До них належать визначення вартості:
- за ціною договору щодо ідентичних товарів;
- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
- на основі віднімання вартості;
- на основі додавання вартості (обчислена вартість);
- резервний метод.
Для бізнесу важливо розуміти, що митні органи не мають права обрати будь-який метод, крім основного, лише тому, що так зручніше для них. Вони зобов’язані довести неможливість застосування кожного попереднього методу по черзі, адже Митним кодексом прямо передбачено принцип послідовності: кожний наступний метод може застосовуватися лише після доведення неможливості використання попереднього.
На практиці підставами для коригування митної вартості найчастіше стають:
- розбіжності в документах, які подаються декларантом, наприклад, невідповідність між інвойсом, контрактом, транспортними документами, відсутність підтвердження оплати або розбіжності в умовах постачання;
- наявність інформації про вищі ціни на аналогічні товари в базах митниці (зокрема, Центральній базі даних ЄАІС ДМСУ);
- підозра, що зв’язки між покупцем і продавцем вплинули на ціну;
- нібито відсутність у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Додатково до рішення про коригування митної вартості товару митницею також складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Коли рішення про коригування митної вартості може бути незаконним?
Наприклад, коли митниця:
- застосувала другорядний метод без доведення неможливості застосування основного;
- послалася виключно на внутрішні бази даних;
- не обґрунтувала розрахунок скоригованої вартості;
- формально зазначила «розбіжності» без конкретизації;
- витребувала документи поза межами вичерпного переліку.
Що робити бізнесу?
Після отримання рішення про коригування митної вартості декларант має право:
- Погодитися з таким рішенням і сплатити митні платежі в розмірі, визначеному митницею.
- Сплатити безспірну частину платежів і надати забезпечення сплати різниці митних платежів у визначеному митницею розмірі.
Після цього товар випускається у вільний обіг. Другий варіант дозволяє уникнути затримки товару та паралельно ініціювати процедуру оскарження.
Оцінюючи перспективи оскарження рішення про коригування митної вартості товару, рекомендується аналізувати як саме рішення, так і пакет документів, що подавалися до митного оформлення.
Вибір стратегії значною мірою залежить від обсягу донарахувань, структури постачань і довгострокових планів бізнесу в Україні.
Алгоритм дій бізнесу після отримання рішення митниці:
- Проаналізувати мотивувальну частину рішення.
- Перевірити дотримання послідовності методів.
- Забезпечити випуск товару (за потреби через надання гарантії).
- Сформувати доказову базу.
- Обрати стратегію оскарження – адміністративну або судову.
Документи для підтвердження митної вартості товару
Рішення про коригування повинно бути належно вмотивованим і відповідати вимогам ст. 55 Митного кодексу, тобто містити:
- чітке обґрунтування причин невизнання заявленої декларантом вартості;
- конкретну інформацію, якою керувався митний орган, ухвалюючи рішення, зокрема, щодо складових вартості, цін ідентичних чи подібних товарів та інших факторів, що впливають на ціну;
- вичерпний перелік додаткових документів, подання яких дозволить визнати митну вартість;
- детальне обґрунтування скоригованої вартості із зазначенням обставин, що зумовили її зміну.
Також слід перевірити, чи було дотримано митним органом послідовність методів визначення митної вартості товару.
Крім аналізу самого рішення, необхідно критично оцінити пакет документів, які декларант подав на підтвердження митної вартості товару. Зокрема, чи відповідають вони вимогам Митного кодексу, чи не містять розбіжностей і чи є достовірними.
Перелік таких документів є чітко визначеним і вичерпним. До них належать: зовнішньоекономічний договір, інвойс, платіжні та бухгалтерські документи, транспортні й страхові документи, а також, у разі її потреби, ліцензія на імпорт.
У разі наявності розбіжностей або недостатності відомостей митний орган може додатково витребувати договори з третіми особами, пов’язані з постачанням, рахунки про платежі третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних і посередницьких послуг, виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника, копію митної декларації країни відправлення, експертні висновки щодо якісних і вартісних характеристик та/або біржову інформацію про вартість товару чи сировини.
Якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що взаємозв’язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну, додатково можуть витребувати виписки з бухгалтерських і банківських документів покупця щодо відчуження оцінюваних, ідентичних або подібних товарів в Україні, довідкова інформація про вартість таких товарів у країні-експортері, а також розрахунок ціни (калькуляція).
Вимагання будь-яких інших документів заборонено, проте декларант має право подати додаткові матеріали з власної ініціативи.
Адміністративне чи судове оскарження: що обрати бізнесу?
Імпортери можуть обрати один із двох способів оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови:
- Адміністративне оскарження – подання скарги до митного органу вищого рівня. Переваги – відсутність судового збору, швидкість розгляду скарги – 30 днів із моменту її отримання з можливістю продовження строку не більше ніж на 20 днів. Проте цей інструмент не завжди є дієвим, адже орган вищого рівня скасовує рішення регіональних митниць лише в разі виявлення очевидних порушень і помилок.
- Судове оскарження – оскарження рішень про коригування митної вартості в судовому порядку є найефективнішим. Попри порівняну довготривалість – орієнтовно від 4 до 12 місяців залежно від складності справи, шанси на успіх тут значно вищі за умови, що заявлена декларантом митна вартість дійсно підтверджується належними документами. У разі задоволення позову судовий збір у повному обсязі та витрати на правничу допомогу адвоката, як правило, частково відшкодовуються коштом бюджету.
Доказова база та позиція Верховного Суду
Для доведення протиправності рішення митниці про коригування митної вартості до суду подаються основні документи, що підтверджують ціну договору, а також інші матеріали, які дозволяють перевірити правильність її визначення.
Важливе значення для посилення правової позиції імпортера в суді мають документи на підтвердження оплати товару (якщо вона вже здійснювалася), експортні декларації, прайслисти виробника та висновки профільних експертів. Критично важливо, щоб надані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості.
Практика Верховного Суду свідчить про стабільну позицію судів на користь бізнесу, зокрема:
- наявність у базах митниці інформації про вищу вартість ідентичних або подібних товарів не є автоматичною підставою для коригування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту (постанова ВС 11.02.2026 у справі № 560/2740/25);
- сам факт пов’язаності сторін не доводить заниження ціни: той факт, що продавець і покупець пов’язані між собою особи не може бути підставою для висновку про невірне визначення митної вартості (постанова ВС від 13.03.2018 у справі № 804/5688/16);
- обов’язок доведення правомірності рішення покладається на митний орган: митниця повинна довести наявність розбіжностей у документах, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо фактично сплаченої ціни (постанова ВС від 19.06.2024 у справі № 814/589/18).
Сформована практика Верховного Суду чітко окреслює межі дискреції митних органів та встановлює стандарти обґрунтування рішень про коригування. При цьому важливо пам’ятати: обов’язок доведення правомірності рішення покладається на митний орган.
Інколи спори можуть бути спричинені відмінностями митних формальностей у двох державах.
Наприклад, Чернівецька митниця Держмитслужби звернулася до суду щодо притягнення до адміністративної відповідальності за нібито порушення митних правил директора іноземної компанії, звинувативши його в поданні неправдивих документів стосовно ваги та вартості товару, який ввозився на територію України.
Адвокати довели в судах, що різниця в ціні та вазі товару, що була відображена в митних деклараціях, спричинена відмінностями щодо митних формальностей між двома державами – Україною та Туреччиною. При цьому будь-яких доказів того, що товар було поставлено за іншою сумою, меншою від суми договору, що призвело б до зменшення сплати митних платежів, митниця в суді не надала.
Подібні спори часто виникають у транскордонних постачаннях, коли різні юрисдикції застосовують відмінні підходи до відображення ваги, вартості чи базису постачання. У таких випадках ключовим є комплексний аналіз контракту та митних документів у двох державах.
Отже, рішення про коригування митної вартості не остаточні – їх можна ефективно оскаржити за умови правильно вибудуваної стратегії захисту.
Практика свідчить, що системний підхід до формування правової позиції – від умов контракту й первинних документів до стратегічного планування процесуальних кроків з урахуванням підходів Верховного Суду – суттєво підвищує шанси бізнесу на успішний результат і повернення надмірно сплачених митних платежів.
Ключове значення в таких спорах мають належне документальне підтвердження ціни договору, дотримання послідовності застосування методів визначення митної вартості та обґрунтованість позиції митного органу.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
