facebook.com
mind
Прибуток «Нафтогазу»: гроші, яких ніхто не побачить

Прибуток «Нафтогазу»: гроші, яких ніхто не побачить

Про що говорять вражаючі фінпоказники монополіста і чим вони загрожують галузі

Прибуток «Нафтогазу»: гроші, яких ніхто не побачить
Фото Нафтогаз України

НАК «Нафтогаз України» заявив про отримання – вперше за багато років – прибутку розміром 26,5 млрд грн. Проте, парадоксальність давноочікуваного прибутку полягає у тому, що реальних грошей у «Нафтогазу» немає. І, відповідно, очікування уряду отримати рекордні дивіденди на суму 13,3 млрд грн є марними.

Показовою є вже традиційна «думка із застереженням», яку висловлює кожен із незалежних аудиторів. Компанія Deloitte також не ризикнула взяти на себе остаточну відповідальність за фінансові показники «Нафтогазу».

Зрештою, це є наслідком того, що аудит був проведений лише «Нафтогазу» як окремого суб’єкта, а не всіх компаній, що входять до складу НАК. Останнім часом його представники полюбляють називати компанію «група Нафтогаз», що не підкріплено жодними юридичними документами. Але у випадку аудиту «Нафтогаз» вирішив обрахувати лише свої витрати без остаточних даних «Укртрансгазу», «Укргазвидобування» та «Укрнафти» як найбільших суб’єктів НАК «Нафтогаз України».

У звіті Deloitte сказано наступне: «Нам не вдалося: отримати достатні та належні аудиторські докази щодо частки Компанії у фінансових результатах після оподаткування спільних операцій дочірнього підприємства ПАТ «Укргазвидобування»; отримати достатні та належні аудиторські докази стосовно витрат на придбання капітальних інвестицій, запасів та послуг за 2016 рік дочірнього підприємства ПАТ «Укртрансгаз»; отримати достатні та належні аудиторські докази щодо визнання та оцінки певної дебіторської заборгованості та передплат, виданих дочірньому підприємству ПАТ «Укрнафта» загальною балансовою вартістю 2,55 млрд гривень та 9,03 млрд гривень станом на 31 грудня 2016 та 2015 років; отримати достатні та належні аудиторські докази щодо частки Компанії у фінансових результатах після оподаткування в сумі 6,1 млрд грн збитку дочірніх та асоційованих підприємств за рік, який закінчився 31 грудня 2015 року».

Формально «Нафтогаз» заявив, що у 2016 році отримав чистий прибуток у розмірі 26,5 млрд грн проти чистого збитку 27,7 млрд грн у 2015-му. Чистий дохід минулого року зріс на 43,1% (на 48,6 млрд грн) порівняно з 2015 роком – до 161,3 млрд грн, валовий прибуток – у 3,6 рази (на 32,5 млрд грн), до 45,1 млрд грн. Залишається стабільно високою кредиторська заборгованість «Нафтогазу»: 66 млрд грн.

Певним політичним дисонансом пролунало визнання НАКу, що найприбутковішим сегментом діяльності компанії у 2016 році був транзит російського природного газу, за рахунок чого було отримано прибуток у 28,7 млрд грн. Порівняно з 2015 роком доходи від транзиту у 2016-му зросли на 34,7% (7,4 на млрд грн) через збільшення обсягу транзиту на 22,5% (15,1 млрд куб. м).

Водночас постійні конфліктні заяви керівника «Нафтогазу» Андрія Коболєва та інших представників компанії стосовно Росії та «Газпрому» виявилися скоріше ширмою, за якою ховається абсолютно протилежний факт – реально саме «Газпром» є одним із найбільших «роботодавців» українського нафтогазового монополіста.

«Нафтогаз» також заявив про отримання збитків у розмірі 2,9 млрд грн від оптової торгівлі газом. Проте у самому документі валовий прибуток за цією статтею склав 17,4 млрд грн. Майже 80% даної суми – це реалізація газу для населення та ТКЕ (13,6 млрд грн).

У компанії зробили висновок із власного фінансового звіту, що зменшення збитків від оптової торгівлі природним газом (2,9 млрд грн проти 42,4 млрд грн у 2015-му) стало наслідком реформування ринку природного газу. Ще 1,7 млрд грн збитків принесли інші витрати. До цієї суми включені забезпечення під судові справи, втрати від курсових різниць, за доходами залишків на рахунку й інші нарахування. Сам же «Нафтогаз» також отримує реальні гроші, які населення, що не отримує субсидії, сплачує за газ і тепло.

У 2016 році «Нафтогаз України» імпортував близько 8,2 млрд куб. м газу, на суму $1,6 млрд, або 43 млрд грн. Також він отримав від «Укргазвидобування» природного газу власного видобутку на суму більше 50 млрд грн. Сумарний дохід від реалізації газу склав 99,5 млрд грн.

Водночас, на фоні доходу у 2016 році на рівні 161 млрд грн, загальні витрати збереглися на рівні 185 млрд грн. Відповідно, дефіцит коштів становить понад 20 млрд грн. Проте «Нафтогаз» не декларує дефіцит.

У той же час наприкінці 2016 року заступник голови правління «Нафтогазу» Сергій Коновець визнавав факт дефіциту, але пояснював його природу наступним чином: «Насправді дефіциту немає. Це питання семантики, що ми називаємо «дефіцитом». Довгий час «Нафтогаз» був не тільки збитковою, але і колосально дефіцитною компанією, яка фінансувалася за рахунок держбюджету. Тому МВФ у якості цільових показників для України відстежує не тільки розмір дефіциту бюджету, а й сукупний дефіцит бюджету і «Нафтогазу»… У цій формі (фінплану) і було використано поняття «дефіцит», щоб демонструвати, яка у компанії потреба в фінансуванні».

За словами Коновця, потреба покривалася за рахунок дотацій з бюджету або залучення нових кредитів. «Тобто, в даному випадку, термін «дефіцит» – це умовний застарілий термін, і ми його вживаємо лише в додатковій формі фінплану, який запропонований Мінфіном. Якщо говорити про загальноприйняту міжнародну практику складання фінансової звітності, яку ми використовуємо, то 2016 рік є бездефіцитним для нас», – зазначав він.

Фактично йдеться про особливу форму фінансової звітності, яка за певних умов дозволяє «Нафтогазу» продемонструвати прибутковість за фактичної збиткової діяльності. Водночас НАК як завжди «скромно» уникає розмов про те, що тепер усі збитки від дотування продажів газу для населення несе напряму бюджет України. Із 40 млрд грн на дотування та субсидіювання газу і тепла було скеровано 35 млрд грн, що перевищує прибуток «Нафтогазу». Наявна у Mind інформація засвідчує, що Мінекономіки розцінює та подає у переговорах із зарубіжними кредиторами цей борг як фактичну внутрішню дотацію «Нафтогазу».

Проте, навіть заявлений прибуток НАК у 26,5 млрд грн від сукупної діяльності не враховує поточну діяльність і операційні витрати у 2016 році компаній «Укргазвидобування» та «Укртрансгаз». «Живих» коштів у «Нафтогазу» на це немає. А тому навіть якщо буде ухвалене рішення про виплату 13,3 млрд грн дивідендів, то виплачуватися вони будуть через фінансову бюджетну схему за участю НБУ шляхом випуску ОВДП. А тому ефект від цих грошей не зможе відчути ані сам «Нафтогаз», ані уряд. І, відповідно, побачити ці гроші буде неможливо.

За інформацією джерел в уряді, попередні відокремлені фінансові результати «Укртрансгазу» та «Укргазвидобування» засвідчують, що в «об’єднаному» фінзвіті прибуток «Нафтогазу» суттєво скоротиться.

Водночас поява аудиту була прискорена, аби продемонструвати та задекларувати прибуток «Нафтогазу». Фінансовий звіт має дві мети. Перша – політична. Протягом 2016 року і дотепер триває конфлікт групи фінансових консультантів (ЄБРР, Світовий банк, інші так звані інвестбанкіри), яка контролює нинішнє керівництво «Нафтогазу» – з одного боку, і групи президента Петра Порошенка – з другого. Сторони «змагаються» за контроль над «Нафтогазом», що дає можливість очолити процес утворення ПАТ «Магістральні газопроводи України», провадити подальшу приватизацію «Укрнафти» та почати приватизацію «Укргазвидобування».

Показовою на фоні прибуткового аудиту «Нафтогазу» стала і гостра заява чотирьох членів спостережної ради НАК (Пол Ворвік, Маркус Річардс, Чарльз Проктор та Юлія Ковалів) про можливе звільнення.

«Нам необхідно пересвідчитися у наявності суттєвого прогресу щодо усіх згаданих у цьому листі питань до моменту проведення річних загальних зборів акціонерів НАК «Нафтогаз України», які мають відбутися до 30 квітня 2017 р. і на яких планується переобрати нас членами Наглядової Ради. За відсутності суттєвого прогресу у вирішенні згаданих питань до моменту проведення Зборів, подальше продовження виконання нами функцій членів Наглядової Ради буде для нас неможливим та неприйнятним. Ми хотіли б нагадати, що питання, які викликають у нас суттєву занепокоєність та потребують суттєвого прогресу, включають, зокрема, дії уряду, яких вимагає затверджений урядом план дій щодо корпоративного управління НАК «Нафтогаз України», а також вирішення поточної кризи збору платежів, викликаної низкою законодавчих актів та дій, що входять до сфери відповідальності Уряду і мають значний негативний вплив на рівень поточної та майбутньої ліквідності НАК «Нафтогаз України». Крім того, у нас викликає занепокоєність реакція на рішення Наглядової Ради щодо звільнення попереднього керівника ПАТ «Укртрансгаз», і ми вітали б Ваше підтвердження того, що ця справа буде розглядатися виключно на основі фактів та не буде політизована», – йдеться в листі на адресу віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона. Інформація з урядових джерел свідчить, що у Кабміні таку заяву сприйняли скоріше як певний торг, а не шантаж.

Друга мета «прибуткового» аудиту «Нафтогазу» – це демонстрація «реформаторського» успіху. З боку міжнародних кредиторів неодноразово лунали «побажання» побачити та відчути ефект від проголошеної реформи ринку газу взагалі та компанії – зокрема. Визнання подальшого дотування «Нафтогазу» лише підтвердило б, що реформ не відбулося, а у нафтогазовій сфері й далі панують домовленості та «оновлені» схеми.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Viber та Telegram