«1С» наш? Чим загрожують підприємцям обшуки СБУ у розробників «1С»

Наприкінці квітня СБУ провела резонансний обшук у інвесткомпанії Dragon Capital, підставою до чого стало програмне забезпечення фірми «Стахановець». Тоді ж побіжно згадувалося й про те, що силовики навідалися, серед іншого, і до IT-компанії «1C: Підприємство». Mind детальніше розібрався в цьому випадку з огляду на те, що «візити» силових органів до комп'ютерників набувають систематичного характеру. А програмою «1C: Підприємство» користується тотальна більшість юросіб в Україні.

У чому підозрюють «1С»? 27 квітня, провівши обшук в «1C: Підприємство», СБУ відкрило на компанію кримінальне провадження за статтею 359, ч. 2 Кримінального кодексу – повторне використання спеціальних технічних засобів групою осіб, заподіяння істотної шкоди охоронюваним правам фізичних або юридичних осіб або державним чи громадським інтересам.

«Правоохоронці встановили, що менеджмент київського представництва російського розробника уклав низку договорів на поставку і технічну підтримку продукту з підприємствами та дилерами, які працюють у так званих ДНР/ЛНР. Під час обшуків у київському офісі комерсантів оперативники спецслужби виявили документацію, що підтверджує факти протиправного продажу цього програмного продукту на тимчасово окупованих територіях.

Фахівці Служби безпеки України зафіксували, що адміністрування, оновлення та підтримка цих програм здійснюється з території Російської Федерації, у тому числі через віддалений доступ до обладнання київського представництва російської компанії. За їхнім висновком, виявлено черговий факт наявності прихованого контролю спецслужб РФ за ситуацією в державному і приватному секторі економіки України, а також за підприємствами, які розташовані на територіях так званих ЛНР/ДНР, – йшлося у повідомленні служби.

Чий насправді програмний продукт? Наступного дня керівництво підприємства скликало пресу і заявило, що авторські права на лінійку програмних продуктів «1С: Підприємство» в Україні належать українському підприємству ДП «Єврософтпром».

Юристи продемонстрували сертифікат Держслужби спеціального зв'язку та захисту інформації України. У свою чергу, менеджмент «Еврософтпрому» зазначив, що програмні продукти «1С: Підприємство» не є предметом досудового розслідування Служби безпеки України; не вилучалися; не значаться в жодному з додатків до рішень РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», який набрав чинності відповідно до указів президента України.

Як сказали в ДП, продукти «1С: Підприємство» продаються в Україні абсолютно законно через мережу партнерів, яка налічує понад 500 франчайзингових компаній. Крім того, «Єврософтпром» з 2014 по 2016 роки заплатив у державний бюджет понад 31 млн грн податків.

Продуктами «1С: Підприємство» користується близько 300 000 вітчизняних підприємств. Це ПЗ виробляється і розповсюджується в Україні з 2002 року на законних підставах. Що ж до звинувачень у зв'язках з ворогом, то «Єврософтпром», як заявила бізнес-аналітик «1С» Вікторія Ільченко, викупив авторські права на платформу «1С: Підприємство» одним платежем.

«Не було бажання платити в РФ, тому платіж був на офіс (російської компанії «1С») за кордоном. При цьому «Єврософтпром» використовує ті компоненти, на які він має право власності, і українські розробники прикладних рішень розробляють прикладні рішення на замовлення», – повідомила Ільченко.

На чиєму боці правда? Як уже згадувалося, співробітники СБУ завітали з візитом через ПЗ «Стахановця». Перевіривши робочу техніку на місці, такого продукту (як і ПЗ «Мірабейс», де, як заявляли органи, може зберігатися шкідлива інформація) силовики не знайшли.

При цьому керівництво компанії підкреслило, що «відповідно до Протоколу обшуку фото- і відеофіксація слідчих дій не проводилася. Фотографії, на яких демонструється готова продукція «1С: Підприємство», не зазначені в постанові про обшук».

Айтішникам, схоже, довелося організувати цілу рекламну кампанію в соцмережах для поширення своїх контраргументів на противагу звинуваченням СБУ. Так, на сторінці компанії LegalSoft у Facebook, яка є партнером «Єврософтпрому», під заявою підприємства розгорілася дискусія навколо питання, де ж все-таки розробляється платформа, на базі якої «1С» працює над своїми продуктами. Наприклад, конфігурацією, яка – якщо вірити коментаторам – створюється лише в Україні? Користувачі називають і Росію, і США.

Наприклад, Сергій Шапоренко пише: «У РФ розробляється тільки платформа (оболонка інтерпретації конфігурації в те, що користувач бачить). І ось тут у мене цілком реальне запитання, яке може поставити всі претензії СБУ та інших органів в дуже обґрунтоване русло».

«А платформу, на якій працює «1С», роблять в Америці. Розробка йде за допомогою компілятора, який теж американський. Тобто розробка американська», – відповідає йому Олег Лисенко.

«Те, що платформу виробляють за допомогою американських продуктів, ніяк не робить саму роботу американською. Авто, зроблене на Росії американськими станками, є російським виробництвом, а не американським. Те ж саме і з платформою «1С», – не погоджується Олександр Мельничок.

Водночас усі учасники диспуту солідарні з тим, що через плутанину в дефініціях і відсутність чітких критеріїв у СБУ для звинувачень, обґрунтування з боку силовиків щодо шпигунства, м'яко кажучи, некоректні. «Є аналіз протоколів роботи платформи, пакетів передачі даних, структури запитів (для отримання оновлень) тощо?», – слушно запитував Сергій Шапоренко.

Примітно, що відповідно до інформації з держреєстру, власником «Єврософтпрому» є кіпрська Chemlero Hodings Limited, а кінцевий бенефіціар невідомий. І це не дивно. Адже після серії нальотів СБУ на українські IT-компанії у 2015–2016 роках ті, природно, не хочуть реєструвати свій бізнес у власній країні.

Що таке кібербезпека по-українськи? Восени 2015 року указом президента України Петра Порошенка був визначений список юридичних і фізичних осіб з РФ, проти яких наша держава ввела санкції. Під які, до речі, «1С» не потрапляє.

Важливо також пам'ятати, що 18 лютого 2017 року набуло чинності рішення РНБО від 29 грудня 2016 року про стратегію кібербезпеки України та невідкладні заходи щодо її впровадження. Згідно з документом, «правоохоронним органам повинні бути надані повноваження щодо внесення обов'язкових до виконання приписів власникам комп'ютерних даних (операторам та провайдерам телекомунікацій, іншим юридичним і фізичним особам) про термінове фіксування і збереження комп'ютерних даних, необхідних для розкриття злочину, у термін до 90 днів з можливістю продовження цього терміну до 3 років».

Здається, що СБУ керувалося і цим наказом. Оскільки Кабміну з того моменту було «доручено в тримісячний термін підготувати за участю СБУ законодавчі пропозиції щодо визначення обмежувальних заходів щодо використання на об'єктах критичної інфраструктури програмного забезпечення та телекомунікаційного обладнання, розробленого/виготовленого суб'єктами господарювання держави-агресора, і внести на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект».

Можливо, це превентивний захід з боку силової структури? Але рішення Радбезу стосується лише об'єктів «критичної інфраструктури». До слова, Mind вже згадував, що російськими комп'ютерними програмами користується, наприклад, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. І, врешті-решт, заборонені програмні продукти з Російської Федерації все одно купуються українськими компаніями.

Вітчизняні експерти в області IT стверджують, що впровадження подібного до «1C» ПЗ, яке відстежує всі бізнес-процеси і є ключовим інструментом ведення бухгалтерії (система ERP, Enterprise Resource Planning – управління ресурсами підприємства) займає багато часу, аж до року на великих підприємствах.

При цьому системою «1С» користуються майже 80% дрібних бізнесів країни. А великий бізнес використовує програмні рішення від SAP, Oracle, Microsoft або IBM.

Як організувати заміну і чи варто це робити? По-перше, має бути знайдено альтернативне і потужне ПЗ, яке під час установки працюватиме паралельно зі старим, «забороненим». По-друге, сама заборона «1С» може дуже дорого коштувати державі. Адже цією програмою користуються фіскали, і якщо програму «взяти і скасувати», то це призведе до збою в системі ДФС.

Однак фахівці заспокоюють: перехід на інший софт можливий. Конкуренти «1С» пропонують знижки і гарні умови на свій софт, якщо компанія зважиться замінити старий. Багато держустанов, кажуть профі, вже відмовляються як від «1С», так і від майже такого ж «Паруса». Особливо якщо це стосується воєнпрому.

Скільки це коштуватиме? За оцінками експертів, ціна питання – від 50 000–80 000 до майже 1 млн євро. Переобладнання з російського на зарубіжний та вітчизняний софт (у тому числі IT-Enterprise, створений під середні та великі компанії) пройде безболісно. Тоді як для малого бізнесу ця сума часто непідйомна. А «1С» для малого бізнесу залишається досить доступною, швидко оновлюваною та найбільш зрозумілою.

Для виправлення ситуації нашим розробникам доведеться зробити серйозні інвестиції, отже без підтримки з боку держави не обійтися.

Опитані експерти стверджують, що на даний момент замінити «1С» у масштабах лише держсектора – надскладне завдання. Адже «1С» – це базовий продукт, і кожна організація налаштовувала його під себе з великими труднощами. Тому, каже він, формувати національну альтернативу необхідно максимально акуратно.

«Також навколо «1С» вже сформувалася ціла мережа профільних фахівців. Але те, що це ПЗ керується нашим північним сусідом, не викликає сумнівів. В Україні є продукти, які могли б замінити більшу частину функціональності «1С». Зарубіжні системи занадто дорогі й крім того не витримують нашого податкового законодавства. Самі фахівці з налаштування кажуть, що їм в принципі все одно, яку базову бухгалтерську програму використовувати», – додає IT-експерт.

Взагалі ж фахівці радять дрібним бізнесменам турецьке ПЗ під назвою Logo, вартість якого складає до 50 000 євро. Але незрозуміло, як зацікавити дрібні приватні підприємства таким високовартісним розробником, якщо на українську, перевірену часом і досвідом «1С» їм доведеться розщедритися набагато менше.

Але про всяк випадок експерти радять звернути увагу на SAP Business One, що активно наздоганяє «1С». У квітні компанія німецького походження, що працює в Україні з 1995 року, відкрила ERP-рішення для дрібних підприємців. Німці мають намір за п'ять років отримати 60% ринку в сегменті ERP для МСБ. Поки що вартість ліцензії SAP Business One становить 9 900 грн, а ліцензія для використання хмарної версії – 450 грн на місяць за одного користувача. При цьому в SAP запевнили, що працюють над зменшенням цін.