Роботодавці vs студенти: як знайти роботу своєї мрії

11 травня 2017 року в Unit Factory відбувся захід «The Battle for Work: компанії vs студенти» в рамках програми YouthSpark Live компанії Microsoft. Битвою цей захід назвати важко, це скоріше бажання компаній послухати, яким чином вони можуть стати привабливими роботодавцями для прогресивної молоді. Останні ж хотіли дізнатися, як виглядає ринок праці та що їх очікує після закінчення вишу.

Чи віджило себе резюме?

У дискусії брала участь Аліса Абасова, авторка одного з найвірусніших резюме цього року. Її пост про пошук роботи набрав майже 10 000 лайків та понад 3300 репостів, у результаті чого вона отримала більше 150 пропозицій роботи як в Україні, так і за її межами. Аліса вважає, що крім креативного підходу до пошуку роботи, вирішальну роль зіграло те, що їй вдалося обійти HR-менеджерів компаній, і її пост потрапляв напряму до стрічки генеральних директорів.

Водночас більшість погодилася, що резюме досі є необхідним атрибутом пошуку роботи, і ще як мінімум п'ять років схема працевлаштування залишиться в Україні незмінною. Тоді як на Заході все більшої популярності набувають мобільні додатки та спеціалізовані рекрутингові платформи.

Експерти рекомендують на 1–2 сторінках зосередити базові відомості про освіту, минулий досвід роботи та описати вміння і навички, які, на думку здобувача вакансії, допоможуть краще впоратися із запропонованою роботою. З точки зору роботодавців, резюме – це певна перевірка на адекватність, точка входу в процес відбору та документальне обґрунтування для подальшого прийому на роботу. Не менш важливими, окрім умінь та навичок, при прийомі на роботу є життєві цінності шукача, але їх зазвичай легше зрозуміти під час живої співбесіди. 

«Шукаємо 25-річного спеціаліста з 15-річним досвідом роботи»

Існує міф, що роботодавці завжди шукають робітників з досвідом роботи. А що ж робити тим, хто тільки закінчив виш? Досвід не обов’язково отримувати в компаніях, можна займатися волонтерською та громадською діяльністю, ще навчаючись в університеті. Це в рази збільшує конкурентоспроможність випускника. Участь у конкурсах та здобуття додаткових навичок на курсах теж додають балів під час розгляду потенційного кандидата.

Зі свого боку багато компаній пропонують програми стажування для випускників та молодих спеціалістів. І хоч зазвичай у цих випадках заробітна плата нижча за очікувану, таку роботу важливо розглядати як можливість отримати «той самий» досвід, який потім можна додати до власного резюме.

Фриланс vs офіс

Рядок «Минулі місця роботи» може бути пустим, бо шукач раніше займався фрилансом. У цьому випадку важливо описати проекти, над якими ви працювали, та навести посилання на них або ж додати портфоліо.

Ринок фрилансу росте дуже швидкими темпами. За прогнозами, в США до 2020 року 50% робітників будуть тим чи іншим чином працювати як фрилансери. Як повідомляє AIN, за останні 10 років українські фрилансери заробили близько $300 млн.   

Чи заробляють айтішники більше трактористів?

За даними robota.ua, шукачі роботи частіше очікують меншу заробітну плату, ніж та, яку їм готові платити роботодавці. Цей феномен показує, що не завжди спеціалісти добре уявляють, що відбувається на ринку праці, й це зовсім не грає на їхню користь. На ринку, де оперують IT-компанії, дізнатися потенційну заробітну плату легше – ранжування все частіше прописують на корпоративних сайтах та на спеціалізованих IT-ресурсах, на кшталт dou.ua.

Навколо багатьох інших сфер діяльності досі витають радянські міфи. Ті самі трактористи, в зв’язку з розвитком агроринку, можуть у сезон заробляти понад $2500 на місяць, а через низьку привабливість професії серед молоді попит на цю роботу далекий від задовільнення.

Водночас HR-спеціалісти радять не зациклюватися лише на заробітній платі. Іноді бонуси у вигляді медичного страхування та можливість віддаленої роботи важливіші, ніж невеличка надбавка до платні.

Фото Emile Perron/unsplash

Ким я хочу стати, коли виросту, або Проблема профорієнтації

Переважна більшість українців працює не за тими спеціальностями, які вони отримали у виші. У юному віці важко прийняти свідоме рішення, яке матиме такий доленосний вплив на життя. Багато хто вирішував це питання на сімейній раді, або і зовсім плентався за батьками у приймальну комісію. Потім 5–6 років університетського життя, і такий жаданий диплом ховався у шафу для однієї чи двох демонстрацій нащадкам. Частина проходить курси перепідготовки, інші пливуть за течією в пошуках роботи своєї мрії.

Марія Богуслав, начальник управління профорієнтації, профнавчання та навчальних закладів Державної служби зайнятості, закликає дітей та дорослих відповідально ставитися до вибору професії. Наразі у Києві можна пройти профорієнтаційні тести у 10 Центрах служби зайнятості та у понад 500 Центрах по всій Україні. Тест також доступний онлайн за посиланням.