На межі закону: хто і чому тисне на бізнес перевірками?

Ще в листопаді 2016 року Верховна Рада підтримала важливий законопроект. Документом, зареєстрованим під №2418а (тепер це закон № 1726-VIII. – Авт.), внесено низку істотних змін у закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Його головним завданням було знизити тиск на бізнес з боку перевіряючих і скоротити їхні повноваження. По-перше, введена презумпція невинності суб'єктів господарювання. І законодавчі норми, які мають неоднозначний  зміст, повинні трактуватися на користь представників бізнесу. По-друге, передбачено, що проведення перевірок залежатиме від ступеня ризику підприємства. Чим вище загроза – тим частіше можуть приходити ревізори. По-третє, вводиться електронний реєстр перевірок, до якого потраплятимуть усі контрольно-ревізійні заходи – як планові, так і позапланові.

Теоретично, вже з початку 2017 року бізнес повинен був відчути на собі значні послаблення. Але сталося все з точністю до навпаки: перевіряючі почали приходити до підприємців усе частіше, та ще й виписувати багатотисячні штрафи.

Чому полегшення не настало? Разом зі згаданим документом, тоді ж, у листопаді 2016 року, парламент прийняв законопроект №3153, який формально продовжив мораторій на перевірки бізнесу аж до 31 грудня 2017 року.

Парадокс, але саме цей «мораторій» і розв'язав руки перевіряючим. Справа в тому, що з-під заборони на проведення планових перевірок було виведено понад десять державних органів. Серед них – Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, Державна фіскальна служба, Державна служба з питань праці, Національний банк, Антимонопольний комітет та інші.

План перевірок у січні 2017 року було оприлюднено на офіційному веб-порталі Міністерства економрозвитку і торгівлі. Станом на 18 травня він налічував понад 48 000 суб'єктів господарської діяльності. Це означає, що до кожного з зазначених підприємств протягом року навідаються ревізори.

«Але що стосується ДФС, то план-графік документальних планових перевірок цього органу на даний момент не підлягає розголосу. І хоча план-графік перевірок фіскальної служби на 2018 рік згідно нових вимог Податкового кодексу все ж таки повинен бути оприлюднений до 25 грудня 2017 року. Доречі, план на 2017 рік зі слів податківців теж існує, але тільки для службового користування», – розповідає Яна Біла, провідний юрист адвокатської фірми GORO legal.

Як діє мораторій? Тішить лише те, що тривалість планових перевірок контролюючими органами в рамках одного календарного року не може перевищувати 30 робочих днів. Максимальний термін кожної перевірки скорочено з 15 до 10 робочих днів. «А оскільки планування заходів зі здійснення державного нагляду має здійснюватися виключно на річній основі, на зміну планів перевірок встановлено заборону, а квартальні плани взагалі скасовані», – уточнює Юрій Руденко, адвокат юридичної фірми SDM Partners.

Але гірше те, що з-під мораторію виведені позапланові перевірки, чим з радістю користуються перевіряючі. Приводом для їхнього приходу може стати подання скарги на підприємця або компанію, а також судове рішення. Хоча так нахабно фабрикувати підстави для перевірок, як раніше, ревізори вже не ризикують. Обґрунтованість усіх скарг повинна перевіряти Державна регуляторна служба. Проте бізнес постійно заявляє про зловживання перевіряючих.

«Минулого року (та й зараз це продовжується) три нібито жителя Донецька написали скарги 14 депутатам про те, що в такому-то місті якісь підприємства мінімізують податки, і надали перелік цих підприємств. Так, у списку є якісь одноденки (це видно за новими кодами ЄДРПОУ), але також там є виробники та імпортери, які давно і законно працюють в Україні. Кожен з 14 депутатів, у свою чергу, відреагував на папір і відіслав депутатські звернення до всіх можливих служб, у тому числі в СБУ. При цьому законодавці не завдали собі клопоту перевірити, хто ці громадяни, які написали кляузу», – наводить приклад Тетяна Ізовіт, виконавчий директор Всеукраїнського об'єднання «Укрлегпром».

Чому досі не створено Електронний реєстр перевірок? Ця ініціатива і зовсім залишилася на папері. Так само як і автоматизована система державного нагляду, порядок функціонування якої повинен затвердити Кабінет міністрів.

«Про яку систему нагляду можна говорити, якщо сьогодні перевіряти трудові відносини, наприклад, можна без будь-яких обмежень? Так, як це заманеться чиновникам», – розповідає Оксана Продан, перший заступник голови парламентського Комітету з питань податкової та митної політики.

Цілком ймовірно, що створення реєстру і впровадження автоматизованої системи «гальмують» усередині уряду. Адже тоді не лише плани, але і результати перевірок з докладним звітом і наступні можливі процедури їх оскарження будуть публічними. А багатьом чиновникам цього, безумовно, не хочеться, бо вони втратять важелі впливу на бізнес.

Якою є відповідальність перевіряючих? Можливість залучення до відповідальності ревізорів і стягнення втрат, понесених через їхні дії або бездіяльність, дає закон №877-V. Він, попри все інше, передбачає санкції для тих перевіряючих, які не внесли або внесли недостовірні дані до електронного реєстру перевірок (зрозуміло, після того, як він буде створений. – Авт.). «Але ця норма стосується втрат, які визнані судом. І, наскільки мені відомо, таких прецедентів не було», – каже Оксана Продан.

До того ж будь-які порушення повинні бути зафіксовані, щоб суд прийняв їх як доказ. І навіть це не дає гарантію, що рішення буде прийнято на користь потерпілого позивача. «Водночас фіксація порушень буде якщо не підставою для залучення контролерів до адміністративної або кримінальної відповідальності, то хоча б відмінним аргументом при оскарженні результатів такої перевірки в судовому порядку», – вважає Олександр Навальнєв, керуючий партнер юридичної компанії «ВОЛХВ».

До речі, у 2014 році в парламенті був зареєстрований законопроект №1265, який вводить обов'язок податківців і митників відшкодовувати бізнесу збитки, завдані їхньою діяльністю. До сесійної зали цей документ поки що не потрапив. Цю ініціативу, зокрема, розкритикувала глава профільного комітету Ніна Южаніна. На її думку, некоректно притягати до відповідальності держслужбовців, чия зарплата становить декілька тисяч гривень, тоді як обсяг компенсації бізнесу може обчислюватися мільйонами гривень.

Наскільки доцільні «трудові» перевірки? Особливо винахідливою є Державна служба з питань праці. З початку 2017 року в зв'язку зі збільшенням мінімальної зарплати до 3200 грн значно почастішали перевірки інспекторами цього органу. Вони шукають роботодавців, які намагаються економити: ухиляються від сплати «білих» зарплат, уникають офіційного працевлаштування співробітників.

До того ж, наприкінці квітня Кабмін своєю постановою дозволив місцевим органам влади перевіряти підприємства у будь-який час доби. Згідно з документом, причиною для раптової перевірки може слугувати бодай найменша невідповідність трудовому законодавству. Зокрема, якщо протягом місяця було звільнено 10% працівників – варто чекати на «ревізорів».

З одного боку, такі перевірки виглядають логічним кроком. Особливо якщо врахувати, що за даними Міністерства соціальної політики, частка зарплат «в конвертах» коливається від 35 до 40%. З іншого боку, інспектори праці приходять до бізнесу, порушуючи порядок проведення таких перевірок. «Ми розуміємо, що перевірки з охорони праці необхідні. Але багато підприємств з гарною структурою і юристами (штат 70–100 осіб) повідомляють нам про те, що не пустили інспекторів, посилаючись на мораторій перевірок. І керівники цих підприємств вважають, що їхні дії абсолютно слушні», – уточнює Тетяна Ізовіт.

Проблема ще й у тому, що часто головна мета, яку ставлять перед собою ревізори, це накладення штрафу. Наприклад, за допуск співробітника до виконання його обов'язків без належного оформлення передбачений штраф у розмірі 96 000 грн, а за недопуск інспектора до проведення перевірки – 320 000 грн.

«Тому чи є зміни позитивними – питання дискусійне. Факт недопуску може бути надуманим, а також пов'язаним з тим, що співробітники, які супроводжують такі перевірки (наприклад, юристи), не завжди знаходяться на своєму робочому місці, а їхній виклик і очікування як раз і можуть бути розцінені як недопуск або перешкоджання її проведенню. З іншого боку, підвищення відповідальності спрямоване на захист прав рядових працівників, і вже здобуло позитивний ефект. Але правда, як завжди, десь посередині. І на тлі активізації перевіряючих і посилення штрафів для бізнесу явно не завадило б збільшити персональну відповідальність чиновників при зловживанні своїми правами», – резюмує Юрій Руденко.