Q&A: що варто знати про облікову ставку НБУ

Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 12,5% річних з 26 травня 2017 року. Як зазначають у регуляторі, пом’якшення монетарної політики узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції у 2017–2018 роках та водночас спрямоване на підтримку економічного зростання.

«У квітні 2017 року споживча інфляція очікувано уповільнилася до 12,2% у річному вимірі. Це відбулося насамперед у результаті вичерпання впливу ефекту статистичної бази (суттєве зростання тарифів на природний газ у квітні 2016 року вплинуло на базу порівняння поточного року)», – йдеться у повідомленні НБУ.

Такий рівень інфляції у квітні виявився дещо нижчим за траєкторію прогнозу від Нацбанку, опублікованого в Інфляційному звіті (квітень 2017 року), що передбачає уповільнення інфляції до 9,1% на кінець поточного року. Це насамперед пояснюється слабшим, ніж очікувалося, тиском фундаментальних факторів.

Що таке облікова ставка? «У країнах реальної ринкової економіки облікова ставка – основний маркер ставок на міжбанківському ринку, оскільки будь-який банк може отримати рефінансування за цією ставкою. І саме до неї прив'язані основні індикатори прибутковості безризикових цінних паперів – наприклад, державних», – розповів фінансовий експерт Павел Крапівін.

Як це працює в Україні? За словами Павла Крапівіна, в Україні при розміщенні державних паперів теж орієнтуються на облікову ставку, але попит і пропозиція досить сильно змінюють реальну ціну розміщення. Тому облікова ставка НБУ має скоріше декларативно-рекомендаційний характер. При цьому, варто визнати, що останні декілька років Національний банк робить усе, щоб наблизити облікову ставку до реальних показників ринку і вплести її в ціноутворення на фінансовому ринку. Ці зусилля заслуговують належної поваги, тим більше, що вони послідовні та відповідають нинішнім ринковим умовам.

Як змінювалася ставка останнім часом? «НБУ вже не вперше в цьому році знижує облікову ставку. Якщо пригадати, то місяць тому її було зменшено з 14% до 13%. Пом’якшення монетарної політики НБУ шляхом зниження облікової ставки здійснюється починаючи з 2015 року. За цей час вона знизилась з «екзотичної» 30%-вої до теперішніх 12,5%», – говорить Олег Пендзин, член ЕДК.

Чи варто очікувати росту кредитування? За словами Олега Пендзина, блискавичного покращення умов кредитування реального сектора очікувати не варто. Але, в умовах перебування у довготривалій напрузі, такі обережні кроки НБУ передусім мають заспокоїти ринок. І надати сигнал банкірам та інвесторам, що вітчизняна економіка, хоч і повільно, але стабілізується, ризики інфляції зменшуються.

«Тому саме по собі зниження облікової ставки на 0,5% не призведе до бурхливого росту кредитування бізнесу. Але це є правильним і послідовним кроком в політиці НБУ, що дійсно повинно вплинути на реальне кредитування в Україні. Це можливо лише за умови, що Нацбанк відповідатиме за свої слова, прогнози та обіцянки», – вважає Володимир Жук, економіст IMF Group Ukraine.

Як від облікової ставки залежать відсотки за кредитами? За словами Володимира Жука, банки завжди закладають у кредит відсоток ризику на те, що прогнози Нацбанку, такі як відсоток облікової ставки та відсоток інфляції, не справдяться. «Уперше в 2016 році прогнози регулятора на цей рік більш-менш збіглися з результатами року. Якщо це буде продовжуватись – відсоток кредиту зменшуватиметься, оскільки зменшується ризик», – зазначає експерт.

Чому бізнес не отримує кредитів? «Бізнес не отримує кредити не тільки через високі ставки. Серйозна проблема – у невирішеності питання захисту кредиторів. Коли позичальник має багато можливостей не повертати кредити, виводити заставу з-під обтяжень та затягувати на роки рішення в судах. З цього приводу є серйозні претензії до Верховної Ради, бо вирішити це питання можна лише через зміну законодавства. А народні депутати ніяк не проголосують за необхідні закони. Причини – як в особистісних конфліктах з керівництвом НБУ, так і в небажанні деяких обранців повертати отримані до депутатства банківські позики», – пояснив Тарас Козак, президент Інвестиційної групи «Універ».

Водночас, за його словами, підвищується довіра бізнесу та громадян України до національної валюти. Навіть купівля Національним банком з початку 2017 року понад $1 млрд не зупинила поступового і сталого зростання гривні. А збільшення золотовалютних резервів підвищує надійність фінансової системи і створює міцний фундамент для розвитку економіки.

Чи стане облікова ставка реальним показником рівня інфляції в Україні? «Пройде ще не один рік, коли облікова ставка НБУ стане реальним показником і рівня інфляції, і ціни міжбанківського безризикового кредитування. А поки вона, на жаль, ніяк не зможе знизити вартість кредитування для реальних позичальників, яка формується виходячи з ціни пасивів, формування резервів, податків на доходи вкладників. І, найголовніше, низьким законодавчим захистом кредитора, яка формує собою плату за ризик», – розповів Павло Крапівін.

Який вплив ставка має на економіку країни? Тарас Козак вважає, що саме рішення про пом’якшення монетарної політики та зниження облікової ставки НБУ підтримуватиме досі кволе економічне зростання. Поки що вплив ключової ставки Нацбанку на економіку – дуже незначний. Але разом зі зниженням ставки автоматично знижується дохідність депозитних сертифікатів Національного банку, які відтягують з реальної економіки величезні обсяги коштів.

За словами інвестбанкіра Івана Угляниці, при зростанні девальваційних очікувань уся ця траєкторія швидко розвертається у протилежний бік. Таке явище можна було спостерігати наприкінці літа i на початку зими 2016 року. Нинішнє зниження ставок має лише один позитивний ефект – вартість абсорбції ресурсу з ринку для НБУ дешевша, ніж раніше. Але для економіки країни без зміни очікувань підприємств i домогосподарств на позитивні – зниження ставок лише підвищує ризики для гривні у коротко- та середньостроковій перспективі. У довгостроковій перспективі без зміни системи відносин у країні гривня жодних перспектив не матиме.

«Беручи до уваги анемічне зростання економіки, у реальності народне господарство України знаходиться в стагнації, а зниження й уповільнення інфляції відбувається само собою після девальваційного сплеску 2014–2015 років. Тобто до наступного спурту девальвації та швидкого друку грошей для покриття дисбалансів за відсутності зростання економіки, продовження зниження інфляції та процентних ставок у валюті – це звичайний фактор, який відбувається сам собою», – говорить Угляниця.

Якою є ідеальна відсоткова ставка для України? «Кредитні кошти НБУ – це не єдине джерело, звідки банки беруть гроші для видачі кредитів. Потрібно пам'ятати, що головне джерело – це депозити, які банки приймають від населення. Це додаткове підтвердження тому, що важливе не саме зниження облікової ставки на 0,5%, а послідовна та прогнозована політика регулятора. Виходячи з цього, ідеальна облікова ставка для України – це та ставка, яка, по-перше, є очікуваною і прогнозованою, і по-друге, не більша за 8–11%, що є доволі реальними для кредитування бізнесу», – зазначив Володимир Жук.