СБУ в політиці: з чим пов’язана атака на страхові компанії

14 червня в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Служба безпеки України навідалася з обшуками до страхових компаній, які належать бізнесмену Юрію Явтушенку. Наступного дня СБУ це підтвердила офіційно, звинувативши компанії Явтушенка у відмиванні коштів. Явтушенко у свою чергу звинуватив відомство у блокуванні роботи його бізнесу. Чому саме ці страхові компанії потрапили в поле зору правоохоронців, розбирався Mind.

Що сталося? Учора офіційно стало відомо про те, що СБУ провела обшуки в офісах страхових компаній «Саламандра-Україна» та «ДІМ-страхування».  Силовики звинуватили страховиків у відмиванні коштів та у співпраці з особами, наближеними до екс-президента Віктора Януковича.

«Співробітники Служби безпеки України в рамках заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури у фінансово-банківській сфері припинили масштабну фінансову оборудку з фіктивним страхуванням бізнес-активів олігарха, наближеного до біглого Януковича. Оперативники СБ України під процесуальним керівництвом прокуратури викрили механізм виведення в «тінь» коштів великої групи компаній через фіктивне страхування ризиків», – такий реліз вчора з’явився на сайті СБУ.

За версією правоохоронців, топ-менеджмент комерційної структури для мінімізації податків укладав фейкові страхові угоди з підконтрольними компаніями. «За попередніми оцінками, через оборудку ділки «відмили» майже 4,5 мільярда гривень», – вважають в СБУ.

У страховиків ця сума викликала подив. За їхніми словами, такі цифри не корелюють з показниками страхового ринку. «Саламандра-Україна» отримала чистих премій 55 млн грн, а «ДІМ-Страхування» – 58 млн грн. У сумі якось не дуже 4,5 млрд грн виходить», – зазначив на своїй сторінці у Facebook прес-секретар «Саламандра-Україна» Антон Авдєєв.

Окрім цього, під «гарячу руку» Служби безпеки  потрапила  асістанська компанія «Фінанс-Лайн». Співробітники спецслужби спільно з поліцією також заблокували в Києві та Полтаві діяльність двох кол-центрів.

«Вони в інтересах зловмисників приймали заявки на викуп страхових зобов’язань з великим дисконтом. За 10–20% від реальної суми ділки скуповували договори страхування фізичних осіб у штучно доведених до банкрутства підконтрольних структурах. Згідно із законодавством зобов’язання збанкрутілих страхових компаній підлягають стовідсотковому відшкодуванню. Під час проведення слідчих дій співробітники СБ України задокументували численні порушення страховиками дотримання вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг», – зазначено в прес-релізі СБУ.

Хто такий Юрій Явтушенко? Бізнесмен – досить помітна фігура на страховому ринку України. Його основними активами вважаються страхові компанії «Саламандра» та «ДІМ-страхування». Також його пов’язують з компанією «Фінанс-Лайн» (врегульовує збитки, що виникли внаслідок страхових випадків) і факторинговою компанію «Маркс-Капітал».

Явтушенко започаткував доволі незвичну схему роботи в сегменті страхування.  Він купує страхові компанії, які опиняються на межі краху. Суть проста: Моторно-траспортне страхове бюро України (МТСБУ) здійснює виплати замість компаній-банкрутів на користь страхувальників  через декілька років після банкрутства і ліквідації страховика. Зазвичай страхувальник-потерпілий змушений весь цей час очікувати на свої гроші. Водночас структури Явтушенка пропонують клієнту отримати виплату з дисконтом за договором цесії. Потім факторингова компанія через певний час подає заявку до МТСБУ на повну виплату.

Утім, така політика не знаходить підтримки в певної частини ринку. А особливо – серед тих топ-менеджерів, чиї компанії Явтушенко поглинув. Останній такий конфлікт спостерігався між Юрієм Явтушенком та екс-директором страхового товариства «Іллічівське» Юрієм Гришаном, якого підтримував народний депутат, член фінансового комітету та екс-голова Нацкомфінпослуг Максим Поляков.

Гришан не хотів залишати компанію, але Явтушенко домовився з її акціонером – СКМ – про придбання. Схожі претензії, вірогідно, мають й інші страховики: стосовно Явтушенка навіть було відкрито кримінальну справу. Як зазначається на сайті компанії «Саламандра-Україна», підставою для обшуку стало рішення слідчого судді Дарницького району за кримінальною справою, порушеною Київською міською прокуратурою №2 у травні 2016 року, за якою Юрія Явтушенка підозрюють у незаконних фінансових операціях.

За даними Mind, силовики звинувачують Явтушенка в тому, що він за оборотні кошти своїх страхових компаній скуповує інші активи. Хоча враховуючи нещодавню перевірку Нацкомфінпослуг, яка підтвердила якість резервів компанії, це виглядає малоймовірним.

«Протягом останнього року ми неодноразово повідомляли правоохоронні органи про готовність співпрацювати та надати всі необхідні для слідства документи. Але відповідей на наші звернення ми не отримували…  Держрегулятор Нафцкомфінпослуг своєю нещодавньою перевіркою підтвердив, що наша діяльність є законною та прозорою, із надійними активами (70% у валюті, решта – гривні та у нерухомості). У рейтингах страхових компаній ми є лідерами із швидкості страхових виплат по ОСЦПВ», – зазначили в компанії.

Як до цієї ситуації ставиться страховий ринок? Деякі з гравців ринку вбачають у діях СБУ ознаки «політичної доцільності». За словами голови однієї зі страхових компаній, який спілкувався з Mind на умовах анонімності, факторинг навряд чи можна віднести до незаконних операцій. «Заява про відмивання грошей на суму в 4,5 млрд грн з приставкою «за попередньою оцінкою» не може не бентежити. На ринку всім відомі компанії, через які проходить відмивання грошей. Але з ними ніхто з силовиків чомусь не бореться», – каже співрозмовник видання.

Як захиститися від свавілля силовиків? Mind звернувся до юристів із проханням перелічити найбільш розповсюджені серед силових структур важелі впливу на бізнес та можливі алгоритми захисту. 

Партнер юридичної фірми Pravovest, адвокат Денис Шкіптан зазначив, що останні декілька років найбільш дієвим та показовим є звинувачення у фінансуванні тероризму (ст. 258-5 КК України), оскільки даний вид злочину передбачає застосування спецорганами максимуму можливих слідчих дій. Отже, силовики мають у своєму арсеналі повний комплект визначених КПК України можливостей для впливу на учасників кримінального провадження, а інколи – й пов'язаних з ними осіб.

«Протидіяти такому тиску держорганів можна шляхом вжиття необхідних юридичних процесуальних дій та організаційних превентивних заходів. Досить часто слідчі органи не надають або надають абсолютно надумані (неаргументовані) дані щодо причетності тих чи інших осіб до злочинів, у межах яких проводиться кримінальне провадження та процесуальні дії – огляд, вилучення майна. Це є грубим зловживанням влади та створенням перешкод у законній господарській діяльності працівниками правоохоронних органів у особі Служби безпеки України», – зазначає адвокат.

За його словами, таких випадків безліч. «Спецорганам та підприємствам, які захищаються, слід пам'ятати про положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, де визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», – підкреслює він.

Також варто пам'ятати, що визнання речовими доказами можливе лише щодо вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їхнє відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, заарештованого майна відповідно до правил ст. 98 КПК України. Але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна та накладення на нього арешту без дотримання передбаченого законом порядку, відповідно до правил ч. 5 ст. 171 КПК України, є неправомірним.

Для встановлення факту порушення процедури проведення огляду та вилучення майна необхідно з’ясувати, чи була у держорганів підстава для проведення відповідного огляду та вилучення. Підставою може бути відкрите кримінальне провадження щодо діяльності осіб, стосовно яких здійснюються вказані в ухвалі слідчого судді заходи. Відповідно, ухвала слідчого судді є необхідною підставою для проведення огляду та вилучення визначеного в ухвалі майна.

«Часті випадки, коли працівники органів при огляді приміщень, майна вилучають майно, яке не було визначене в ухвалі слідчого судді. Відтак, це майно набуває статусу тимчасово вилученого. І якщо особа, яка вилучала майно, не звернеться не пізніше ніж на наступний день до слідчого судді із клопотанням про арешт вилученого таким чином майна, майно повинно бути негайно повернуте власнику», – пояснює Денис Шкіптан.

Основними механізмами для повернення вилученого майна є:

1. Звернення із клопотання до слідчого (прокурора) про повернення вилученого майна або передачі його на відповідальне зберігання власникові.

2. Оскарження бездіяльності слідчого (прокурора) до слідчого судді з приводу повернення вилученого майна в порядку ст. 303 КПК України.

3. Звернення до суду із клопотанням про скасування арешту на вилучене майно відповідно до ст. 174 КПК України. Задля отримання необхідного результату важливе значення має аргументація та тактика подання клопотань та/або скарги. 

Адвокат Денис Овчаров, партнер практики безпеки бізнесу Juscutum, погоджується, що рейтинг інструментів тиску на бізнес сьогодні очолює обшук і арешт майна. Це два ефективних способи блокування роботи будь-якої компанії. Повернути майно у більшості випадків можливо. Але в цьому процесі можуть виникнути наступні перешкоди:

1. Майно/документи відправляють на експертизу. Проведення експертизи займає від місяця до кількох років. Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає порядку повернення майна з експертизи. Повернути майно можливо, але з істотними труднощами.

2. Заарештовують вилучене. Якщо вилучене майно не відправлено на експертизу, як правило, слідчий через слідчого суддю накладає арешт протягом 48 годин.

3. Завантаженість судів. При розгляді справ про повернення тимчасово вилученого майна або зняття арешту судді не дотримуються процесуальних термінів розгляду скарг. Це відбувається з декількох причин: велика завантаженість судів, брак слідчих суддів.

4. Відсутність відповідальності правоохоронних органів. У 70% навіть при наявності рішення суду про його повернення, малоймовірно, що слідчий поверне майно відразу ж. У кримінальному кодексі є відповідальність за невиконання рішення суду. Кримінальне провадження на слідчого допоможе вплинути на повернення майна, але шанси отримати обвинувальний вирок мінімальні.

«Резюмуючи, можна сказати, що майно повернути можливо, але це фінансові та часові витрати, також це колосальні збитки для бізнесу в зв'язку з блокуванням компанії, які, як правило, не відшкодовуються», – зазначає Денис Овчаров.