Міраж газового хабу: чому «Укртрансгаз» наражається на збитки

Україна дозволила іноземним та українським трейдерам зберігати газ у своїх підземних сховищах протягом трьох років без оплати податків і розмитнення: ПАТ «Укртрансгаз» отримав дозвіл на відкриття та експлуатацію «митного складу» на базі вітчизняних ПСГ. Відповідно до офіційних заяв, це рішення покликане наблизити створення в Україні повноцінного газового хабу, а також підтримати обсяги транзиту російського газу територією держави. Водночас питання, чи дійсно цей крок дасть змогу Україні отримати додатковий прибуток, чи стане ще одним економічним «подарунком» для європейських компаній, – залишається відкритим.

Чому українські газосховища недозавантажені? «Укртрансгаз» є оператором найбільшої у Європі мережі підземних сховищ газу. Компанія експлуатує 12 ПСГ, загальна активна місткість яких становить 31 млрд куб. м. Ще одне газове сховище обсягом 1 млрд куб. м, оператором якого є «Чорноморнафтогаз», розташоване на території анексованого Криму.

Значна місткість ПСГ дозволяє Україні використовувати активний обсяг газу на рівні 25 млрд куб. м. Проте, протягом останніх семи років вітчизняна промисловість скоротила споживання газу утричі – із 30 до 10 млрд куб. м. Також до газового балансу держави не входять неконтрольовані території Криму і Донбасу. А тому необхідність накопичувати газ для власних потреб суттєво скоротилася. Відповідно, є майже 15 млрд куб. м вільних потужностей, які можна запропонувати зарубіжним газопостачальникам.

На яких умовах Україна пропонує співробітництво? Заявивши про відкриття ПСГ для європейських компаній, «Укртрансгаз» погодився на безпрецедентні пільги – надання послуг зі зберігання природного газу на базі 10 підземних сховищ без оплати податків і митних платежів протягом трьох років (1095 днів).

Таку можливість закріплено наказом №45 енергетичної митниці Державної фіскальної служби (ДФС) від 1 червня 2017 року. Цим рішенням також видано дозвіл «Укртрансгазу» на відкриття та експлуатацію «митного складу» на базі українських ПСГ.

«Створення такого складу дозволяє компаніям, у тому числі іноземним, зберігати газ на території України протягом 1095 днів без сплати будь-яких податків і митних зборів при подальшому транспортуванні природного газу з території України. Таким чином, в українському законодавстві усунені всі правові бар’єри для надання нерезидентам послуг із зберігання природного газу в ПСГ», – заявили в «Укртрансгазі».

Чи стане ця модель взаємодії прибутковою? Очікуваний обсяг зберігання газу у 2018–2019 роках від європейських компаній становить до 3–4 млрд куб. м. На практиці це означатиме, що ці компанії не заплатять податків та митних зборів на суму 5–6 млрд грн.

Раніше митне оформлення природного газу, що транспортується на митну територію України для його зберігання в ПСГ, можна було проводити тільки в митному режимі «транзит». Також положеннями Митного кодексу України були встановлені строки транзитних перевезень трубопровідним транспортом – 31 день.

В «Укртрансгазі» визнали, що протягом останніх років українські ПСГ використовувалися неефективно і були завантажені лише на 50%.

Відповідно, якщо раніше «Укртрансгаз» недоотримував доходи лише від «порожніх» сховищ, то тепер економіка підприємства навряд чи серйозно покращиться через більше завантаження ПСГ.

Адже Україна готова запропонувати компаніям критично низьку ціну за зберігання газу в своїх ПСГ. В «Укртрансгазі» очікують, що сумарний обсяг зберігання в режимі «митного складу» становитиме 14 млрд куб. м, а ціна зберігання складе 0,4 євро/МВт (4,2 євро/1000 куб. м газу). Наразі це найнижча ставка за аналогічні послуги в Європі. У середньому сезонна вартість зберігання газу в ЄС коливається в діапазоні 8–12 євро за 1000 куб. м.

Отже, заробіток України при зберіганні додаткових 3 млрд куб. м може скласти приблизно $12 млн (0,3 млрд грн), тоді як обсяг недоотриманих податків може сягнути позначки $200 млн (5–6 млрд грн).

Хто користуватиметься українським «митним складом»? Свої послуги Україна запропонувала трейдерам із сусідніх країн, де існує дефіцит газових сховищ: Польщі, Угорщині, Румунії, Словаччині і Молдові. Також ПСГ України традиційно викликають інтерес у Туреччини, в якої практично немає своїх ПСГ і яка періодично (2009, 2012 роки) користувалася послугами «Укртрансгазу».

Наприкінці травня Міненерго України заявило, що країни «Вишеградської четвірки» (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина), а також Італія і Туреччина зацікавлені в зберіганні своїх запасів газу в підземних сховищах України.

«Інтерес є в рамках Вишеградської групи. Меморандум був підписаний з Італією, зі Словаччиною щодо можливостей спільного менеджменту нашої ГТС. Можливість зберігання газу в ГТС – це крок до енергетичної незалежності. Коли у вас є транзит і прокачування, ви певним чином залежні від транзитера і постачальника. А закачавши газ у сховища, ви отримуєте впевненість у проходженні опалювального сезону – це цікаво і європейським країнам, і Туреччині», – повідомила начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства енергетики Олександра Козловська.

Який газ зберігатимуть? «Укртрансгаз» і Міненерго не афішують одного важливого аспекту: всі ці країни можуть бути зацікавлені у зберіганні газу в ПСГ України, але виключно того, який надходить транзитом із Росії. Адже малоймовірно, що Італія чи Угорщина оплачуватимуть спершу транспортування газу із ЄС і його зберігання в ПСГ, а пізніше – зворотне транспортування. У такому випадку навіть низька ціна зберігання газу в ПСГ України не врятує від збитків: транспортування ЄС – Україна – ЄС «з’їсть» як мінімум $50 на кожній 1000 кубометрів газу.

Реверсна схема зберігання газу щодо «митного складу» може не спрацювати. У жовтні 2016 року одна з найбільших енергетичних компаній Європи – французька Engie (Gas de France) і «Укртрансгаз» підписали рамковий договір на транспортування і зберігання природного газу в Україні. Це повинно було дозволити Engie самостійно безпосередньо поставляти газ в Україну з можливістю подальших прямих продажів місцевим трейдерам і споживачам. «Український оператор газотранспортної системи готовий для роботи за європейськими стандартами і правилами», – запевняв тодішній президент «Укртрансгазу» Ігор Прокопів. Проте, Engie так і не зберегла жодного кубометру газу в ПСГ у попередньому сезоні.

Водночас за минулий рік побільшало міжнародних компаній-трейдерів, які планують торгувати газом в Україні. Нині на українському газовому ринку, крім Engie, присутні також компанії Trafigura, Trailstone, Shell, MET Holding AG (MOL, Угорщина), DufEnergy.

Хто може скласти конкуренцію українському газовому хабу? Першим конкурентом для України є Росія. Адже скоріше за все саме російський газ купуватимуть і зберігатимуть у сховищах України всі вищезгадані європейські або міжнародні компанії. Фактично, Engie та інші виконуватимуть роль посередників між Україною та Росією, «Нафтогазом» і «Газпромом».

Також Росія поступово нарощує кількість своїх газосховищ у Європі. Зараз загальний обсяг власних та орендованих ПСГ «Газпрому» в ЄС становить 4,5 млрд куб. м. Контроль над сховищем Bergermeer (Голландія) дозволить російському газовому монополісту збільшити свої активи з 4,5 до 6,5 млрд куб. м. Звичайно, це дуже мало, якщо порівнювати з 20 млрд куб. м активного газу, які можна зберігати в Більче-Волицькому, Богородчанському, Дашавському, Опарському і Угерському сховищах України.

Інші конкуренти – це хаби та ПСГ Європи. Німецькі NCG і Gaspool, австрійський CEGH (Baumgarten), польські, угорські та чеські сховища. Те, що це ринок доволі цікавий для різних суб’єктів, свідчить і намір Болгарії розширити свої ПСГ та стати хабом. У 2022 році там мають намір ввести в експлуатацію газорозподільчий центр «Балкан» вартістю 1,4–2,4 млрд євро. «Булгартрансгаз» планує до 2024 року вдвічі збільшити ємність газосховищ «Чирен» – до 1 млрд. куб. м  (сьогодні вона становить 0,55 млрд куб. м).

Чому нинішня концепція «газового хабу» України викликає сумніви? Наразі Україна обрала шлях, який не веде до втілення у життя давнього плану реалізації газового хабу на базі ПСГ України. Адже тепер на ринок прийдуть трейдери, що зберігатимуть газ, який продаватимуть внутрішнім споживачам України. Також до них приєднається ПАТ «Підземні газосховища України», яке має отримати свого європейського партнера, як вже зареєстрована компанія ПАТ «Магістральні газопроводи України». А тому можна говорити, що між «Нафтогазом» і «Газпромом» працюватимуть два посередники – ПАТ «Підземні газосховища України» з європейським партнером і безпосередньо міжнародні трейдери, які торгуватимуть газом.