Мобілізація поліграфа: навіщо Національній гвардії детектори брехні

Національна гвардія України отримала офіційне право використовувати детектори брехні (поліграфи) на практиці. Такі пристрої для викриття брехунів стали набирати популярність із середини XX століття, а в наші дні їх продовжують широко використовувати в поліції, розвідці і бізнесі. Але чи може дійсно машина відрізнити брехню від правди, а злочинця – від чесної людини?

Навіщо потрібні поліграфи? Вчені впевнені, що поліграф не визначає, чи дійсно бреше «піддослідний», але може показати значимість для нього того чи іншого запитання. А досвідчені слідчі, які регулярно мають справу зі злочинцями, переконані, що єдина мета поліграфа – налякати підозрюваного, аби він зізнався.

Попри сумнівну репутацію цих приладів, у Нацгвардії України використання детекторів брехні позиціонують як «впровадження сучасного інструментарію в систему професійно-психологічного відбору кандидатів на військову службу, призначення на керівні посади, проведення службових розслідувань і перевірок».

Цього року Посольство США в Україні профінансувало придбання шести сучасних поліграфів і професійну підготовку фахівців, які застосовуватимуть їх на практиці. Детектори брехні, як відзначають у Нацгвардії, використовуватимуться не для остаточних висновків щодо правдивості висловлювань тих, хто потрапляє під перевірку, а для отримання «можливої ​​і орієнтовної інформації, яку іншим шляхом отримати неможливо, для з'ясування ступеня її правдивості і повноти, отримання додаткових відомостей, які можуть використовуватися у службово-бойовій діяльності».

Чи можна їм вірити? Поява поліграфа майже сторіччя тому (перший прототип апарату було створено в 1939 році) обіцяла стати достовірним способом виявлення брехні. Але до сих пір йому не вдалося заслужити репутацію ефективного інструменту, результатам якого можна довіряти. Хоча детектор брехні застосовують на допитах і підчас працевлаштування, але справжнім його застосуванням залишається кіно, телешоу і бізнес із викриття зрад. Тому що коли доходить до достовірного виявлення обману, поліграф не працює.

Найбільш повне дослідження ефективності поліграфа було проведено Національною дослідницькою радою США (підрозділ Американської академії наук) у 2002 році.

Вчені зробили висновок, що у людей, не натренованих на обман поліграфа, пристрій здатен «відрізнити брехню від правди з імовірністю набагато вищою від простого збігу, але набагато нижчою від ідеалу». При цьому дослідники підкреслили, що чесні піддослідні можуть демонструвати фізіологічні та емоційні реакції, які помилково вкажуть на брехню. Так само і в ситуації з інтерв'ю майбутнього співробітника розвідки та інших спеціальних служб – доказів того, що поліграф коректно виявить майбутнього порушника серед чесних кандидатів, знайти не вдалося.

Хто ними користується? Проте, перевірки на поліграфі активно використовуються як правоохоронними органами, так і державними структурами по всьому світу. У США щорічну перевірку проходять десятки тисяч державних службовців.

Після того як співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден (який сам благополучно пройшов перевірку) опублікував секретні документи, стало відомо, що американське міністерство оборони різко збільшило кількість перевірок своїх працівників. Якщо в 2010-2011 роках тест на поліграфі там проводили 43 000 разів, то останніми роками ця цифра лише в цьому відомстві зросла втричі. Але приватним компаніям в США заборонено проводити примусові випробування на поліграфі з 1988 року.

Хто не довіряє поліграфам? Серед критиків приладу, які називають його псевдонауковим, чимало поліцейських і розвідників, тобто людей, що десятиліттями використовували цей інструмент у роботі. Вони вважають, що головна функція, яку виконує поліграф – це змусити винного видати себе, а показання приладу не важливі.

Експерт з поліграфів Девід Ліккен упевнений, що детектори брехні «трохи точніші за підкидання монети». Пристрій визначає не брехню, а нервозність, але ця нервозність не завжди є наслідком обману. Будь-яка людина може обдурити будь-який детектор брехні, якщо навчиться відтворювати фізіологічні ознаки страху. Поради, як це зробити, нескладно знайти в інтернеті.

Коли бреше детектор брехні? Дослідники проблеми верифікації брехні вважають помилковим твердження «брехня – це стрес», на основі якого побудована робота поліграфа. Прилад реєструє ознаки стресу під час відповіді на конкретне питання в конкретних і досить однозначних умовах. Але в інших ситуаціях (поза перевірки на поліграфі) коректніше стверджувати, що «брехня може супроводжуватися стресом». У звичайних умовах, а не в кабінеті експерта-поліграфолога, досить часто брехню простіше визначати не за ознаками стресу, яких може й не бути, а за структурою і манерою мовлення, мімічних патернів та інших невербальних характеристиках поведінки.

Історія знає резонансні випадки, коли поліграф помилявся. Наприклад, Олдріч Еймс, високопоставлений аналітик ЦРУ, неодноразово проходив такі перевірки і при цьому дев'ять років постачав до Радянського Союзу секретну інформацію.

Чи допоможе поліграф побороти злочинність і корупцію в Україні? Через багаторічну практику використання поліграфа, що переросла у стійку звичку, правоохоронні органи і спецслужби неохоче відмовляються від інструменту допиту, який так чи інакше допомагав їм десятиліттями.

Завдяки популярності він набагато ефективніше може слугувати PR-цілям, що і підтверджують численні новини, які останніми роками з'являються в українському інформаційному просторі.

Наприклад, у вересні цього року міністр юстиції Павло Петренко, реагуючи на розслідування журналістів, згадував перевірку поліграфом керівників і співробітників виконавчих служб по всій країні, щоб виявити їх можливу причетність до будь-яких корупційних схем.

А в 2015 році Міністерство оборони України заявляло про наміри перевірити на детекторі брехні всіх співробітників середньої і вищої ланки, а також військових складів, щоб запобігти крадіжкам. Однак через два роки це не призвело до викорінення зловживань і корупції в системі міністерства, про що свідчать скандали, які періодично виникають.