Другий 4G-тендер: які сюрпризи підготував телеком-регулятор для мобільних операторів

Наприкінці 2017 року Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), оголосила умови другого 4G-тендера в діапазоні 1,8 ГГц. Конкурс розпочнеться 26 лютого. Однак не обійшлося без несподіванок. Один з гравців, на думку інших учасників ринку, отримає серйозні привілеї на тендері. Mind з'ясовував підґрунтя подій.

Що почому? Телеком-регулятор виставив на тендер шість лотів. Право викупу перших трьох закріплено умовами конкурсу за «великою трійкою». Оператору lifecell пропонується придбати перший лот – 1710–1725/1805–1820 МГц (по 15 МГц у кожній смузі) – за стартовою ціною в 795 млн грн. «Київстар» надається право отримати лот №2 – 1725–1750/1820–1845 МГц (по 25 МГц у кожній смузі) – за 1,325 млрд грн. «Vodafone Україна» зможе викупити лот №3 – 1750–1770/1845–1865 МГц (по 20 МГц в кожній смузі) – за 1,06 млрд грн.

Основна інтрига розгорнеться навколо останніх трьох лотів: 1770–1775/1865–1870, 1780–1785/1875–1880 та 1775–1780/1870–1875 МГц (по 5 МГц). Кожен з них виставлено на торги за стартовою ціною у 265 млн грн. За умовами тендеру, викупити їх може будь-хто. Але...

У чому підступ? Три додаткових лота розташовані поблизу основних смуг частот, які придбає «Vodafone Україна». «Така розстановка надає величезні преференції цьому оператору. Якщо ж «Київстар» і lifecell куплять ці лоти, їм доведеться дообладнати мережу на десятки мільйонів гривень», – таке пояснення отримав Mind від джерела, близького до «Київстар».

«Справа в тому, що передавач захоплює смугу 45 МГц. Оскільки у «Київстар» своя широка смуга (25 МГц), а за нею йде смуга «Vodafone Україна» (20 МГц), то одним передавачем КС не дістане до додаткових смуг. На кожну базову станцію доведеться ставити другий передавач», – роз'яснив необхідність додаткових інвестицій директор з корпоративного управління і розвитку «Vodafone Україна» Олег Проживальський.

«Київстар» і lifecell поки не підтвердили Mind, чи претендуватимуть на додаткові лоти. У теорії, для розвитку 4G цим операторам могло б вистачити і основних смуг, які вони викуплять на тендері (необхідний обсяг залежить від кількості абонентів). Але в діапазоні 1,8 ГГц «велика трійка» поки що надає і послуги 2G-зв'язку.

Тому конкуренти «Vodafone Україна» опинилися в делікатній ситуації: їм доведеться або викуповувати не вигідні їм додаткові лоти, або одночасно розвивати 4G-мережу і в дорогому діапазоні 2,6 ГГц. Смуги цього спектра виставлять на торги 23 січня. Раніше Mind писав, чому оператори збиралися піти на цей тендер лише в рамках політичного компромісу і розвивати 4G-зв'язок у цьому діапазоні у віддаленій перспективі, переважно тільки в містах-мільйонниках.

Чому так вийшло? У «Vodafone Україна» категорично заперечують причетність телеком-регулятора до лобіювання своїх інтересів. «При підготовці до тендера було створено робочу групу, до якої увійшли представники операторів і НКРЗІ. Узгодженою позицією операторів було розмістити лоти по 5 МГц впритул до їхніх гарантованих діапазонів. Найвигіднішим був би варіант, за якого всі три лоти розташовувалися б між «Vodafone Україна» і «Київстар». Чому регулятор не врахував побажання операторів і розмістив частоти праворуч від нашого діапазону, якими критеріями він керувався – нам невідомо. Треба запитати його. Ми всі критикували варіант, який винесла НКРЗІ. Але юридично розподіл лотів – це прерогатива регулятора. Ніхто не має права йому вказувати», – підкреслив Mind Проживальський.

Глава НКРЗІ Олександр Животовський пояснив нашому виданню свою версію. «Розташування блоків по 5 МГц диктується необхідністю забезпечення максимальної конкуренції за них. Саме тому вони не розташовані між або усередині з основними блоками. Вони розміщені разом для того, щоб потенційному новому гравцеві – якщо такий буде – ми могли запропонувати суцільну смугу», – зазначив Животовський.

Схожу версію озвучують і у «Vodafone Україна». «Можна припустити, що регулятор згрупував частоти разом, маючи намір виручити за них якомога більше грошей. Наприклад, якщо несподівано з'явиться четвертий гравець. Ще однією причиною може бути звинувачення в змові з операторами, якби лоти прилягали впритул до діапазону кожного з них», – каже Проживальський.

За словами Олександра Животовського, розташування основних блоків з «правом першого викупу» максимально наближене до діючого розподілу спектра. «Це зроблено для забезпечення безперервності сервісу для абонентів. Сукупність цих міркувань і визначила запропоноване розташування блоків. Ми вважаємо, що запропоновані умови максимально збалансовано враховують інтереси діючих абонентів і стимулюють конкуренцію за ресурс, що вивільняється, – як з боку діючих, так і потенційних нових гравців», – вважає глава НКРЗІ.

Чи прийде на тендер четвертий учасник? Раніше Животовський повідомляв Mind, що крім «великої трійки» поборотися за 4G-ліцензії, ймовірно, захочуть «Датагруп», «Інтертелеком», Intellecom (ТМ Giraffe) або «Перший інвестиційний союз». «Представники цих компаній були учасниками нашої робочої групи з 4G. Можливо, і вони прийдуть на тендер. Подивимося, поки це інтрига», – відзначав глава НКРЗІ. 

На думку представника одного з операторів, який побажав залишитися неназваним, взяти участь у тендері може перекупник. «Щоб купити частоти, почекати, а потім дорожче продати їх тим самим операторам. Але якщо четвертий гравець викупить три додаткових лоти, то швидкого і дешевого 4G в Україні не буде. Операторам навряд чи вистачить основних смуг. Їм доведеться вкладати купу грошей в нове будівництво в діапазоні 2,6 ГГц», – вважає спікер.

Чи буде «хід конем»? До закінчення прийому заявок на другий 4G-тендер залишилося менше тижня. У «Київстар» і lifecell – обмаль часу, щоб переконати керівництво телеком-регулятора внести правки в умови конкурсу. Оператори поки офіційно не розкривають свої «аргументи». Близьке до «Київстар» джерело вважає, що НКРЗІ могла б перейняти досвід ЄС і виставити на тендер динамічні лоти, тобто дати право операторам купити на тендері потрібний для кожного обсяг частот і узгодити між собою їхнє розміщення.

Судячи з останнього рішення НКРЗІ, прийнятого 10 січня, «Київстар» уже намагався «побуцатися» з Нацкомісією, направивши їй свої претензії. Який вердикт виніс регулятор, поки не розголошується. НКРЗІ офіційно повідомляє, що прийняла рішення «надати відповідні роз'яснення щодо тендерних документів, які будуть спрямовані суб'єкту господарювання».

Коли українці зможуть користуватися 4G від «великої трійки»? За умовами тендеру, оператори будуть зобов'язані запустити зв'язок четвертого покоління для не менш ніж 90% населення кожного обласного центру протягом 12 місяців з моменту початку дії ліцензії. А протягом 42 місяців – забезпечити надання послуг не менше 90% мешканців кожного населеного пункту з населенням понад 10 000 осіб. Тобто до кінця 2021 року.

При бажанні «велика трійка» зможе запустити 4G майже по всій Україні набагато швидше. Раніше оператори заявляли, що їхні мережі в діапазоні 1,8 ГГц практично готові до роботи в LTE. І вже в першій половині 2018 року ці фірми зможуть запропонувати послуги абонентам. Чи внесе практика свої корективи – скоро дізнаємося.