Перспективи-2018: чому зростуть тарифи на «дротовий» інтернет

Наприкінці 2017-го і на початку 2018-го інтернет-провайдери стали повідомляти абонентам про підвищення своїх тарифів. Які фактори підштовхнули до зростання цін? Наскільки збільшаться «чеки» абонентів в 2018 році? Чому Україна продовжує утримувати пальму першості за найнижчими середнім тарифами за доступ в мережу? Ці та інші питання Mind поставив гравцям ринку і експертам.

Що маємо? Україна кілька років поспіль лідирує у світових рейтингах найдешевшого фіксованого ШСД (широкосмугового доступу до дротового інтернету). За даними одного з останніх досліджень доступності цін за інтернет, в 2017 році наша країна зайняла друге місце за цим показником у світі із середньою вартістю послуг $5,52 на місяць. У сусідніх країнах показники значно вище: в Білорусі – $12,77, Польщі – $19,03, Словаччині – $22,01, Угорщині – $24,54, Румунії – $13,55, Молдові – $10,8, Росії – $9,82. Найдорожчий в світі доступ – в Буркіна-Фасо ($961,22 на місяць).

Скільки українці в середньому платили за інтернет у 2017 році? Тарифи коливалися від 30 грн до 350 грн на місяць. «А середньоринковий ARPU (дохід з одного абонента) на масовому ринку за підсумками третього кварталу 2017 року – від 75 до 80 грн», – розповідає директор з корпоративних комунікацій «Укртелекому» Михайло Шуранов. Ці дані Mind підтвердили в «Київстар», Vega і «Паутина.Нет».

Але середньоринкові показники – це «температура по лікарні». «У 2017-му ARPU на ринку різнився від компанії до компанії дуже суттєво», – зазначив директор «Паутина.Нет» Олександр Арутюнян, повідомивши, що в їхній компанії середній чек набагато вище. За підсумками року ARPU в ГК «Тріолан» досяг майже 150 грн, у «Фрегат» – 100 грн. У третьому кварталі минулого року середній чек абонентів послуги «Домашній Інтернет» від «Київстар» склав 69 грн, в «Укртелекомі» – 77 грн. Інші опитані гравці ринку не розкрили показники своїх компаній.

Чому так склалося? Спікери виділили чималий список взаємопов'язаних факторів, що стримують тарифи.

Величезна конкуренція. «За різними підрахунками, в Україні працює близько 4500 провайдерів. Це призводить до дуже високої концентрації пропозицій. Наприклад, для великих міст 5-7 провайдерів в одному багатоповерховому будинку – норма. Така конкуренція породжує демпінгові пропозиції, особливо з боку «сірих» операторів», – зазначає Михайло Шуранов.

Схожа думка – у голови правління Інтернет Асоціації України (ІнАУ) Олександра Федієнко: «В Україні дуже велика кількість операторів для стисненого ринку. От і демпінгують».

Відсутність загороджувальних бар'єрів для входу на ринок. За словами гендиректора групи компаній «Тріолан» Вадима Сидоренка, висока конкуренція стала можливою завдяки досить лояльному регулюванню. «Немає порога на вхід у бізнес і контролю над діяльністю. Макро-оператори ростуть як гриби», – підкреслює Федієнко.

«Тінь» скорочує витрати. Частина учасників ринку не обтяжують себе витратами на легалізацію. «На ринку чимало локальних «тіньових» компаній, які ніде не зареєстровані. Багато хто з них надають послуги низької якості і конкурують тільки за рахунок низької вартості», – вважає в.о. керівника напряму FTTB «Київстар» Микола Бумажний.

За словами гендиректора Vega Мурата Чинара, у цих тисяч провайдерів низька ціна стала основним аргументом для ведення конкурентної боротьби. «З огляду на те, що багато хто з них не має стратегічних планів довгострокового розвитку, а частина взагалі не платить податків, і не відповідає технічним стандартам, вони можуть дозволити собі демпінгувати. А білі гравці змушені підлаштовуватися під сформовані ціни на ринку, тому що не можуть дозволити собі масового відтоку абонентів на користь демпінгуючих конкурентів», – підкреслює Мурат Чинар.

«Багато хто не укладають договори сервітуту, на споживання електрики, ліцензійні угоди з телеканалами на ретрансляцію їхнього контенту у себе в мережі. Дрібний бізнес не виходить з тіні, де він може прожити досить довго. Адже можна працювати на дорогому, розумному обладнанні, а можна побудувати мережу і на дешевих комутаторах з домашнім комп'ютером, обслуговуючи 1000 абонентів», – пояснює Олександр Арутюнян.

Унікальне стратегічне планування, що не враховує майбутні витрати. «Некомпетентність топів і маркетологів ряду учасників ринку призводить до того, що в деяких великих компаніях персонал замилює очі своїм акціонерам, а у дрібних – менеджментом займаються колишні монтажники або ніхто», – вважає Арутюнян. «Особливості українського бізнесу – повна відсутність правил ціноутворення і тотальний демпінг, який багатьом замінив маркетинг», – іронізує телеком-експерт Олександр Глущенко.

На його думку, провайдери, які активно демпінгують, морально перебувають у періоді розквіту ринку телекомунікацій (в 2008-2013 роках), коли «долар був по 8», конкуренція, проникнення – мінімальними, а споживчий попит і платоспроможність – максимальними. «Багато хто просто не враховують капітальні витрати, амортизацію обладнання, вартість грошей і упущені вигоди», – вважає Глущенко.

Рівняння на купівельну спроможність. «Україна значно постраждала економічно протягом останніх 10 років, втративши в ВВП і людському ресурсі. За цей час національна валюта впала більш ніж у п'ять разів. Ці фактори призвели до відчутного зниження купівельної спроможності населення. Внаслідок чого зараз товари і послуги масового споживання містять у собі меншу маржинальність, ніж у більш благополучних країнах», – зазначає Мурат Чинар. За його словами, в Україні тарифи нижчі не тільки на телеком-послуги, а й на багато інших товарів і послуг, вироблених у нашій країні і для місцевого ринку. Це підтверджує індекс Біг Мака (неофіційний спосіб визначення паритету купівельної спроможності. – Mind), за яким Україна перебуває на останньому місці з 45 країн.

Підмога від більш маржинальних напрямків. Утримувати низький рівень тарифів деяким компаніям дозволяє перерозподіл доходів, одержуваних із суміжних ніш. «Фіксований ШПД – один із видів бізнесу для багатьох учасників ринку. А деякі заходять у приватний сектор з PON (Passive optical network, пасивна оптична мережа. – Mind), де немає конкуренції, а потім активно випалюють ринок в багатоповерховій забудові у конкурентних війнах», – зазначає телеком-експерт Олександр Глущенко.

На думку Арутюняна, всі вищеописані фактори призводять до того, що старий великий зарубіжний телеком-бізнес хоче піти з України, а новий – побоюється заходити.

Чому провайдери мають намір підняти тарифи в 2018 році? «У 2017-му більшість провайдерів фіксованого інтернету переглянули свої тарифи у бік збільшення, і цей процес триває», – вважає Микола Бумажний. Окрім базових «стимулів» для більшості українських компаній (девальвації гривні, зростання вартості енергоносіїв, комунальні послуг, оренди, збільшення податкового навантаження і т.п.), ціни на телеком-ринку залежать і від специфічних факторів.

Витрати на придбання і ремонт обладнання. «Зростання тарифів підстьобує наявність імпорту в структурі витрат», – розповідає співзасновник компанії «Фрегат» Сергій Шишкін. «Дороге обладнання продається тільки за долари. Інших варіантів просто немає. Вартість зовнішніх каналів також прив'язана до валюти», – уточнює Арутюнян. У TЕNЕТ наводять аналогічний аргумент. «Для розвитку телекомунікаційної мережі ми використовуємо професійне обладнання, яке в основному виробляється за кордоном і дорожчає пропорційно зростанню курсу валюти», – підкреслили в прес-службі компанії.

«Мережі фіксованого інтернету вимагають постійних інвестицій для підтримки якості надання послуг, оновлення, відновлення інфраструктури, розширення каналів зв'язку і т.д. Перегляд тарифів – необхідний крок для компаній. Але навіть більш висока ціна змушує багатьох гравців ринку ШСД балансувати на межі рентабельності», – зазначає Микола Бумажний.

«У 2018-му амортизація нагадає про себе безлічі провайдерів, які раніше про неї забували. У минулому році багато гравців вже постраждали від відсутності запасного обладнання і «людиносили», оскільки економили й оптимізували. А вимоги до швидкості інтернету, оперативності ремонту, обслуговування у абонентів ростуть», – розповідає Арутюнян.

PR-менеджер «Волі» Інна Калініна вважає, що основним драйвером зростання тарифів стали зміна договірних відносин з українськими медіагрупами, зростання споживання трафіку абонентами, необхідність інвестицій в поліпшення якості мережі та модернізація обладнання.

За словами Мурата Чинара, підвищує витрати і необхідність відновлювати телекомунікаційні мережі, які пошкоджують вандали або розкрадачі. «На жаль, за останні два роки кількість таких інцидентів багаторазово збільшилася. Від них страждають більшість великих гравців галузі», – розповідає гендиректор Vega.

Ще один дуже важливий фактор – утримання висококваліфікованих співробітників. «Персонал, якому пропонують мізерну зарплату, їде за кордон або мігрує в більш високооплачувані ніші. Провайдери змушені піднімати зарплати, щоб не втратити якісні кадри», – розповідає Арутюнян.

Наскільки істотно подорожчають послуги? «У середньому прайс виросте від 30% до 50% за кілька етапів. 100 мегабіт коштуватимуть від 200 грн. Це та медіана, до якої ринок прагне вже до весни. Преміум-сегмент виросте до 300 грн», – вважає Арутюнян. Схожий прогноз у Глущенко: «Для України природна ціна за ШПД-доступ на швидкості до 100 мегабіт – 150-200 грн. Тарифи зростуть від 20 до 50 грн за вартість пакета. При цьому буде зменшення пакетних швидкостей. Горезвісні «100 мегабіт» як індекс якості в регіонах непотрібні, природна потреба там – 30-50 мегабіт. Люди навчаться купувати меншу швидкість за менші гроші, зате оплачувати будуть стабільно», – вважає експерт.

«Ми вже підняли тарифи 1 вересня 2017 року зі 120 до 150 грн. Також на кабельне ТБ 1 січня 2018-го – з 15 до 50 грн. Таким чином абоненти, у яких були дві послуги, до 1 вересня платили 135 грн, а тепер 200 грн. Тому в найближчому майбутньому підвищувати тарифи не плануємо», – розповів Вадим Сидоренко.

Решта спікерів не ризикнули уточнити, на скільки саме планують підвищувати ціни. «Київстар» аналізує ситуацію, прораховує різні сценарії, які дозволять нам утримувати високу якість послуги при доступній ціні», – зазначив Микола Бумажний. «Ми змушені були переглянути тарифи на інтернет і змінити їх з 2018 року. Таке рішення пов'язане з ростом собівартості послуг, зокрема – збільшенням вартості енергоносіїв і експлуатації мережі», – розповідає Шуранов.

«Прогнозуємо, що в 2018 році інтернет-провайдери продовжать коригувати свої ціни і приводити їх до рівня економічно виправданих. Інфляція за підсумками 2017 року зросла навіть понад очікування, а зростання вартості комунальних послуг і всіх продуктів, вартість яких залежить від курсу іноземних валют, не дозволять залишатися однією з найдешевших за вартістю інтернет-доступу країною в світі. І одночасно надавати той рівень стабільності та якості, який вже сьогодні очікують споживачі», – вважає Мурат Чинар.

«Ми регулярно піднімаємо тарифи, оскільки вибрали шлях не знижувати якість послуг і обслуговування клієнтів. Будуємо свою мережу на дорогому обладнанні з резервуванням усього, що тільки можна, утримуємо великий штат персоналу, щоб клієнт знав: на нас можна покластися», – підкреслює Арутюнян.

Чому деякі провайдери не піднімуть ціни? Олександр Глущенко виділив три причини. «Фобія втрати абонентської бази і мнимої конкурентної переваги на ринку. Деякі побоюються, що абоненти будуть масово відключатися через подорожчання на 20-30 грн. Але парадокс в тому, що нові не підключаються, навіть якщо провайдер пропонує акцію «інтернет безкоштовно на ХХ місяців», – іронізує експерт. За його словами, утримати ціни зможуть гравці, для яких ШПД – не основний вид бізнесу, а мінімізація маржі некритична. Третя причина – випалювання ринку, сподіваючись «вбити» конкурентів. «Така тактика обходиться дешевше, ніж покупка конкуруючих компаній. Але спрацьовує не завжди і не скрізь», – говорить Глущенко.

Олександр Федієнко вважає, що головна причина – страх програти: «Деякі оператори локального рівня, навіть пройшовши точку маржинальності, бояться втратити те, що мають. І надалі купують дороге обладнання, вганяючи себе і сім'ї у кредити».

Які «смаколики» провайдери пропонують абонентам натомість зростання цін? «Більше швидкості, каналів і сервісів», – говорить Шишкін. За словами представника «Домашнього Інтернету», оператор і далі просуватиме тариф «Київстар Всі разом», який об'єднує в одному пакеті послуги мобільного зв'язку, фіксованого інтернету і телебачення – зі знижкою 50%.

«При підвищенні тарифу на кабельне ТБ ми додали кілька платних телеканалів. А для ШПД видимих «смаколиків» вкрай мало, бо у нас безлімітний тариф. Тому основна наша концентрація – на якості обслуговування абонентів», – зазначає гендиректор «Тріолана».

За словами Мурата Чинара, Vega робить акцент на наданні комплексної послуги. «Всім інтернет-абонентам даємо можливість використання послуги голосового зв'язку, куди включені великі обсяги хвилин для дзвінків на фіксовані та мобільні номери. Пропонуємо IPTV (технологія цифрового телебачення в мережах передачі даних. – Mind). Також розвиваємо технологію GPON (англ. Gigabit Passive Optical Network, технологія пасивних оптичних мереж. – Mind), яка дозволяє надати абонентам швидкість до 1 Гбіт/с», – говорить гендиректор компанії.

«У 2018-му «Укртелеком» продовжить технічну модернізацію інфраструктури. На новій мережі ми надаємо послуги доступу до інтернету за технологією FTTx (англ. fiber to the x – оптичне волокно до точки X. – Mind) на швидкості до 1 Гбіт/с», – зазначає Шуранов.

У прес-службі TENET розповіли, що надають 50% знижки для багатодітних сімей, інвалідів, сімей, які виховують дитину-інваліда, ліквідаторів ЧАЕС та учасників бойових дій.

На думку Глущенко, у подальшому виграють ті учасники ринку, які не надаватимуть «голий» інтернет. «Заявка «ми – труба» приречена на провал. Крім доступу, клієнтові необхідні додаткові сервіси та бандли, які дозволять отримати послугу від зрозумілого постачальника і єдиний рахунок», – вважає експерт. Він перераховує можливі «смаколики»: телебачення як власний продукт або бандл з ОТТ-сервісами, доступ до відеотеки VOD, хмарних і локальних (відеокамери) сервісів. Для периферії – ip-адреси, прискорювачі інтернету, антивіруси.

Олександр Федієнко вважає, що досі багато операторів продовжують пропонувати єдину «перевагу» – телебачення. «Цією послугою вони пробують датувати і драйвувати продаж інтернету. Це тупиковий шлях. Оператор може почати будувати на своїй мережі ігрові, освітні платформи або сервіси безпеки, корисні місту, селу, домогосподарству. І давати до них доступ лише своїм абонентам», – ділиться ідеями глава правління ІнАУ.

Коли зупиниться зростання цін? На думку Арутюняна, після досягнення «порогу» $9-12 за інтернет і $15-20 – за спільну послугу «Інтернет + ТВ». Спікер вважає, що цю планку ринок може пробити протягом двох-трьох років. «Якщо ж зростання цін не буде – провайдерів стане набагато менше. За останні пару років дуже багато компаній були змушені піти з ринку, або збанкрутувавши, або продавши свій бізнес великим гравцям. Якщо тенденція не зміниться – конкуренція серйозно скоротиться. Решта на ринку підвищать тарифи вже на порядок», – резюмує Арутюнян.