Гроші зі сміття: чому відмова від сміттєпроводів збільшить доходи цілої низки компаній

Міністерство регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства планує скасувати норму про обов'язкове проектування та функціонування сміттєпроводів у багатоповерхових будинках. Це буде зроблено в рамках поновлення державних будівельних норм, над яким зараз працює Мінрегіонбуд разом з Конфедерацією будівельників України. Проведене заступником міністра Львом Парцхаладзе опитування на його сторінці у Facebook показало, що 92% респондентів виступають проти наявності сміттєпроводів у висотних будинках, і лише 8% не готові відмовитися від цієї норми. Mind розбирався, кому заважають сміттєпроводи, хто виграє від їхньої заборони і чому намір міністерства суперечить чинним у країні санітарним нормам.

В яких будинках мають бути сміттєпроводи? Проектування сміттєпроводів у житлових будинках є однією з вимог державних будівельних норм (ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки»). А санітарно-гігієнічні вимоги облаштування та експлуатації сміттєпроводів регламентуються діючими державними санітарними нормами і правилами утримання територій населених пунктів, затверджених наказом МОЗ №145 від 17 березня 2011 року. Згідно з цими документами, сміттєпроводи мають проектуватися і функціонувати в будинках, в яких більше ніж п'ять поверхів.

Головний аргумент авторів норми – комфорт проживаючих у висотці інвалідів і людей похилого віку, яким може бути проблематично винести сміття на вулицю. Насправді проектувальники часто ігнорують цю норму, а забудовники, які її виконують, згодом заварюють приймачі сміття ще до заселення будинку мешканцями. Навіть більше, близько половини сміттєпроводів, які спочатку використовувалися, зараз законсервовані з ініціативи місцевих жителів і обслуговуючих організацій.

Які аргументи противників сміттєпроводів? «Сьогодні у сміттєпроводи викидається що завгодно, чистка проводиться нерегулярно, через це постійний жахливий запах та бруд. У Європі вже давно відмовилися від цієї норми, у більшості країн вона заборонена», – написав у своєму блозі Лев Парцхаладзе. Це підтверджують і комунальники. За їхніми словами, жителі багатоповерхівок викидають туди громіздкі предмети, які застрягають у трубі й стають причиною скупчення великої кількості відходів, що поступово перетворюються на розсадник гризунів і комах.

Утім, це далеко не єдині аргументи проти. По-перше, як стверджують представники комунальних підприємств, обслуговування сміттєпроводів є витратним заходом, оскільки вимагає періодичної мийки труби, своєчасної заміни контейнерів під нею, а також вивезення контейнерів з приміщення до сміттєвозу. По-друге, наявність сміттєпроводів перешкоджає реалізації положень закону «Про відходи», який передбачає з 1 січня 2018 року повсюдне впровадження роздільного збору сміття. «Поки в наших будинках функціонують сміттєпроводи, в Україні не буде відповідального ставлення до відходів, і система сортування не запрацює», – зазначив Лев Парцхаладзе.

Хто виграє від заборони сміттєпроводів? Чиновники і представники комунальних підприємств стверджують, що ініціатива влади піде на користь жителям висоток. Однак на практиці цілком відчутну фінансову вигоду отримають підприємства з цілого ряду сфер. Передусім забудовники, які зекономлять на проектуванні та будівництві сміттєпроводів. За словами голови Конфедерації будівельників України Віталія Грусевича, на ці цілі витрачається близько 1% від кошторисної вартості будівництва житлового будинку. З огляду на те, що собівартість будівництва висотки досягає декількох десятків мільйонів доларів, нескладно підрахувати, що економія виявиться вельми істотною.

Виграють і компанії з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), які зможуть прискорити процедуру вивантаження контейнерів для сміття, отже – і збільшити кількість обслуговуваних будинків. Щоправда, оцінити вигоду в грошовому вираженні представники цього бізнесу не беруться. Як не беруться і компанії, які займаються сортуванням та переробкою ТПВ. Їхні представники лише зазначають, що встановлення контейнерів для роздільного збирання сміття просто неможливе при використанні сміттєпроводів. А близько 40% відходів, що викидаються, – це папір, скло, полімери або метал, які йдуть на повторну переробку.

Чому відмова від сміттєпроводів може спровокувати хвилю судових позовів? Державні санітарні норми і правила утримання територій населених пунктів припускають, що консервація сміттєпроводів в існуючих багатоповерхових будинках дозволена лише за двох умов: письмової згоди 100% жителів цих будинків і обладнання всіх квартир утилізаторами (подрібнювачами) харчових відходів. Обидві умови в реальності – нездійсненні. Навіть якщо всі мешканці будинку дадуть згоду на заварювання сміттєприймача, навряд чи вони або обслуговуюча організація погодяться сплатити встановлення утилізаторів, вартість яких стартує з 7000–8000 грн і досягає 20 000 грн за одиницю.

Також санітарні норми і правила встановлюють практично нездійсненні для більшості будинків вимоги до розміщення майданчиків для сміттєвих контейнерів. Зокрема, вони повинні мати водонепроникне покриття, навіси, огорожу, бути ізольованими від об'єктів обслуговування населення, господарських дворів і магістральних вулиць смугою зелених насаджень завширшки не менше 1,5 м, не мають бути прохідними для пішоходів та транзитного руху транспорту.

Очевидно, що існування цих правил і норм може стати серйозною причиною судових позовів від незадоволених ініціативою міністерства українців та громадських організацій.