mind
Свідки лотерейного бізнесу: навіщо Мінфін намагається змінити правила гри для операторів

Свідки лотерейного бізнесу: навіщо Мінфін намагається змінити правила гри для операторів

І як міністерство затягує на цей ринок держбанки

Цей матеріал також доступний російською
Свідки лотерейного бізнесу: навіщо Мінфін намагається змінити правила гри для операторів
Фото Dylan Nolte/unsplash

У 2018 році державний бюджет України повинен залучити понад 352 млн грн від видачі ліцензій на ведення лотерейної діяльності. А оператори, які отримають ліцензії, принесуть бюджету ще 1,9 млрд грн доходів. Але для того, щоб держскарбниця побачила ці гроші, Міністерству фінансів необхідно прийняти нові ліцензійні умови для лотерейного бізнесу, які замінять діючі правила, затверджені міністерством ще в грудні 2002 року (наказ №128/2037).

Спроба Мінфіну узгодити відповідний проект ліцензійних умов (документ є в розпорядженні Mind) в Державній регуляторній службі (ДРС) і Антимонопольному комітеті (АМКУ) провалилася. Головна претензія – неоднозначність застосування законодавчих норм при регулюванні діяльності операторів лотерей і монополізація ринку окремими гравцями. Хто на чиєму боці намагається грати, і яких зрушень в найближчому майбутньому чекати ринку, розбирався Mind.

Чого хочуть у Міністерстві фінансів? Основна ідея ліцензування лотерейного бізнесу, озвучена Мінфіном, виглядає наступним чином. Отримати право на здійснення лотерейної діяльності може зареєстрована на території України компанія, досвід роботи якої в цій сфері повинен бути не менше 10 років (це обмеження не поширюється на державні банки). Крім того, лотерейний оператор не може перебувати під санкціями. При цьому разова плата за видачу ліцензії складе 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або близько 162 млн грн.

Щорічно оператор платитиме своєрідну комісію в розмірі від 10 до 100 прожиткових мінімумів, або 16 200 грн за кожен пункт розповсюдження. Оскільки потрібно, щоб таких пунктів було не менше 5000, оператори додатково перераховуватимуть до бюджету щороку ще мінімум 81,2 млн грн, максимум – 812 млн грн.

Для порівняння: обіг всього лотерейного ринку України у 2016 році склав 803 млн грн, а роком раніше – 1,41 млрд грн.

А що не влаштовує АМКУ? Спусковим гачком для конфлікту, який розгорівся навколо ліцензійних умов, став зірваний виступ держуповноваженої АМКУ Агії Загребельської на нараді уряду 16 лютого. Перший віце-прем'єр-міністр Степан Кубів вигнав Загребельську, яка презентувала результати дослідження лотерейного ринку АМКУ, із залу засідань.

Аргумент АМКУ проти ліцензійних умов Мінфіну однозначний: умови виписані так, що ліцензії можуть отримати тільки Ощадбанк (у нього є продовжена у 2013 році ліцензія, але лотереями банк не займався з 2007 року) і «Українська національна лотерея» (УНЛ). При цьому два інших оператори – «Молодьспортлото» (М.С.Л.) і «Патріот» – перебувають під санкціями РНБО, тому працювати на цьому ринку вони не зможуть. Крім того, в Антимонопольному комітеті переконані, що алогічно затягувати на цей ринок держбанки, вимагаючи від них сплачувати 1 млрд грн за ліцензію на ризиковий бізнес, яким вони ніколи і не займалися.

Що думають юристи? «Виходить, що здійснювати діяльність з випуску та проведення лотерей зможуть тільки «старожили» ринку лотерей і державні банки. Таким чином, перелік можливих учасників ринку лотерей звужується, і виключати виникнення монопольного становища не можна», – говорить Наталія Ляшенко, юрист ЮКК «Де-юре».

Зоряна Топорецька, експерт Парламентської експертної групи з євроінтеграції, ще категоричніша у своїх висновках. «Фактично проект написаний в інтересах єдиної компанії оператора лотерей УНЛ, хоча абсолютна монополія і замаскована під можливість отримати ліцензію для державних банків», – вважає експерт (УНЛ на запит Mind до моменту публікації матеріалу на відреагувала).

Що слід контролювати в першу чергу? В АМКУ уточнюють, що також має вестися облік хворих лудоманією та повинні існувати реальні бар'єри для недопущення таких осіб до гри. Тому лотерейні салони не можуть розміщуватися в будь-якому місці та в такій кількості, як зараз. «Держава зобов'язана взяти під жорсткий контроль всі процеси. Починаючи із сертифікації грального устаткування, ліцензування програмного забезпечення, оформлення лотерейних квитків і закінчуючи безперешкодним онлайн-доступом контролюючих органів до всіх транзакцій і діям, які здійснює оператор», – йдеться у висновках АМКУ.

Всі ці заходи в проекті ліцензійних умов Мінфіну не передбачені. Висловив комітет і незгоду з ідеєю уряду щодо детінізації лотерейного бізнесу. На думку АМКУ, домогтися його виведення з «тіні», поки контролером сплати коштів до бюджету виступають РРО, що видають фіскальні чеки, навряд чи можливо.

«Не електронна система приймання ставок, до якої в онлайн-режимі підключений наглядовий держорган, який бачить у режимі реального часу, що відбувається з продажем лотерейних квитків у оператора, а звичайний реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат. – Mind). За його роботу відповідають люди, від яких і залежить, чи вся готівка проходитиме через оподатковувану касу», – пояснює Загребельська.

Якою є думка Державної регуляторної служби? У ДРС, яка не пропустила документ Мінфіну, схожа позиція. Глава відомства Ксенія Ляпіна заявила, що Мінфін не привів проект ліцензійних умов у відповідність до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

«На жаль, на сьогоднішній день діє норма, яка вимагає від компаній, що бажають отримати ліцензію на лотерейну діяльність, наявність не менше, ніж 10-річного досвіду роботи на ринку України. Ця умова в українських реаліях призвела до того, що фактично таку ліцензію може отримати лише один гравець», – йдеться в заяві ДРС з посиланням на Ляпіну.

Підтримує ДРС й ідею впровадження електронної системи, яка замінить стандартний механізм контролю операцій за допомогою касових апаратів і забезпечить максимальну прозорість лотерейного ринку. Ляпіна впевнена, що саме онлайн-контроль дасть реальний ефект, тоді як традиційна фіскалізація – досить слабкий аргумент. Це видно з ринку підакцизних товарів, який примудряється уникати сплати податків, незважаючи на вимогу в обов'язковому порядку використовувати для обліку касові апарати.

Чи готові держбанки вступити в гру? Державні банки неохоче відповідають на питання, пов'язані з лотерейної діяльністю. Наприклад, запит Mind, адресований Укрексімбанку, до моменту публікації матеріалу залишився без реакції.

Глава правління Ощадбанку Андрій Пишний на прес-брифінгу 23 лютого, який був присвячений оновленій стратегії розвитку держбанків, затвердженої Кабміном на засіданні 21 лютого, також категорично відмовився давати Mind коментарі, пославшись на те, що «...обговорювати тут немає чого». Та й у самій стратегії немає жодного слова про те, як лотерейний бізнес вписується в діяльність держбанків.

У прес-службі Укргазбанку Mind повідомили, що участі фінустанови як оператора лотерейного ринку «...не передбачено в Основах стратегічного реформування державного банківського сектора, розроблених Міністерством фінансів України спільно з міжнародними фінансовими інститутами і затверджених Кабінетом міністрів України від 21 лютого 2018 року».

Навіть більше, Національний банк України як регулятор виступає і проти монополізації лотерейного ринку, і проти того, щоб банки працювали з лотереями.

«НБУ вважає, що такий вид діяльності є невластивим для банків, основний фокус діяльності яких – надання банківських та інших фінансових послуг. З огляду на вищесказане, НБУ продовжує працювати над змінами до Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо виключення діяльності з випуску, розповсюдження та проведення лотерей з переліку видів діяльності, дозволених банкам», – пояснили Mind у прес-службі Нацбанку.

Чому Мінфін прагне саме таких умов? Міністр фінансів Олександр Данилюк не визнає звинувачення АМКУ і ДРС у тому, що очолюване ним міністерство намагається грати в одні ворота. Відповідаючи на питання Mind, міністр заявив, що лотерейний ринок повністю знаходиться «в тіні», через що держбюджет катастрофічно недоотримує податки (у 2013 році оператори лотерей заплатили в казну 321 млн грн, в 2015 році – лише 26,5 млн грн. – Mind).

«Цей бізнес негативно впливає на наших громадян. І велике питання до правоохоронних органів: чому бізнес існує в таких масштабах, якщо він поза законом? Чому йде реклама цього бізнесу? Міністерство фінансів намагалося вирішити це питання в рамках закону, який був заблокований у Верховній Раді та не має жодних шансів бути прийнятим. Що ж нам робити в умовах чинного законодавства? А воно передбачає, що ліцензії можуть отримати компанії з великим досвідом роботи і державні банки», – пояснює Данилюк.

За його словами, затвердження запропонованих ліцензійних умов – єдиний шлях, який дозволить легалізувати лотерейний бізнес і домогтися, щоб він платив податки. А коментуючи позицію держорганів, які не погоджували проект ліцензійних умов, Данилюк сказав, що вони «впливають на процес і намагаються заблокувати ініціативу Мінфіну».

«Будь-хто може колупатися в запитах, крапках і словах – у нас дуже багато розумних бюрократів. Мене не цікавить позиція, чому і що не можна зробити. Нас цікавить єдина позиція влади, щоб легалізувати гральний бізнес і лотереї, які є його складовою. Ми робитимемо все можливе. І на будь-які публічні позиції, маніпуляції буде досить ефективна позиція міністерства фінансів, прем'єр-міністра і всього уряду», – попередив Олександр Данилюк.

Хто ще опонує Мінфіну? В інших відомствах теж не поділяють бачення Мінфіну з приводу регулювання лотерейного ринку. «Треба шукати компроміс, вести переговори з усіма учасниками цього процесу. Мінфін же не вважає за потрібне це робити. І ліцензії, і шлейф питань, пов'язаних з цим – одна з великих проблем, яку нам не вдалося вирішити. І я поки не бачу, як це все рухатиметься далі», – заявила Mind Ніна Южаніна, глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики.

У Мінекономрозвитку явно вказують на те, що лотерейний бізнес в Україні потребує ретельного контролю. «За 2017 рік один із лотерейних операторів зібрав ставок більше, ніж на 307 млн ​​грн, а заплатив податків лише на 13 млн грн. Ще один зібрав ставок на 400 000 грн, податків не сплатив взагалі. Обидва користуються недоліками в законі «Про державні лотереї» 2012 року і продовжують працювати навіть незважаючи на санкції РНБО», – йдеться в заяві МЕРТ.

Проблеми на лотерейному ринку побачила навіть Рахункова палата (РП), яка доручила Кабміну вжити заходів щодо розроблення технічних регламентів грального обладнання і ПЗ для ведення, зокрема, лотерейної діяльності; АМКУ – вивчити питання монополізації лотерейного ринку в Україні та надати рекомендації щодо вирішення цієї проблеми; Мінфіну – ініціювати обмеження максимального розміру призового фонду держлотерей у розмірі 50-60%, встановити вимоги до фіскалізації операцій, пов'язаних з прийняттям ставок і виплатою виграшів у лотереях. Причому звіт РП «Про результати аналізу держрегулювання проведення лотерей та їх впливу на наповнення Державного бюджету України» (є в розпорядженні Mind) датований ще лютим 2015 року, але в Кабміні справа досі не зрушила з мертвої точки.

Свідки лотерейного бізнесу: навіщо Мінфін намагається змінити правила гри для операторів
Фото: Shutterstock

У чиїх інтересах очікуються зміни? Георгій Ложенко, президент М.С.Л., підкреслює, що в такому вигляді лотерейний ринок України приречений. «Проект ліцензійних умов, запропонований Мінфіном, жодним чином не забезпечує прозорість. Якщо держава не бачить і не контролює в онлайн гроші, які йдуть від гравця до оператора, від оператора повертаються гравцеві або надходять до державної скарбниці, ринок не буде існувати або буде існувати в «сірій зоні», – вважає він.

Погоджується з цим і Зоряна Топорецька, на думку якої, вартість ліцензії на розміщення пункту розповсюдження лотерей і обмеження розміру ставок зробить цю діяльність для операторів невигідною. «А відсутність легальної альтернативи грати стане стимулом для розвитку нелегального грального бізнесу, оскільки гравці шукатимуть заміну», – підкреслює експерт Парламентської групи з євроінтеграції.

Також юристи впевнені, що Міністерство фінансів відповідає і за те, що ринок не контролюється: вже декілька років оператори працюють без ліцензій (їхній термін завершився у 2013-му). А оскільки Мінфін має право перевіряти діяльність ліцензіатів, такі перевірки у зв'язку з відсутністю нових ліцензійних умов не проводяться.

А чи є вихід? Якщо проаналізувати міжнародний досвід, то грамотне регулювання лотерейного бізнесу може принести державі чимало дивідендів.

У США гроші від лотерей надходять до спецбюджетів, де їх розподіляють на культуру, спорт, науку і медицину. В Японії ці кошти інвестуються в розвиток залізниць. У Китаї спортивні лотереї є серйозним ресурсом фінансування фізкультури і спорту, 60% якого спрямовується на будівництво спортивних об'єктів. У Великобританії, по суті, на гроші від національної лотереї було проведено літні Олімпійські ігри у 2012 році. А загальний обсяг доходів від національних лотерей в держбюджет і соцфондів у країнах ЄС досягає 30 млрд євро на рік.

Але українському уряду на даному етапі, мабуть, зручніше «просунути» окремих гравців лотерейного ринку, ніж дати цьому бізнесу шанси на прозору роботу.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті