Чому МВФ не поспішає на допомогу: які обіцянки залишаються невиконаними

Чому МВФ не поспішає на допомогу: які обіцянки залишаються невиконаними

Україна повноцінно не дотрималася жодної з дев'яти укладених з Фондом угод

Этот текст также доступен на русском
Чому МВФ не поспішає на допомогу: які обіцянки залишаються невиконаними
Фото: flickr

За чинною програмою EFF Україна отримала лише чотири транші з 14 запланованих. Замість $17,5 млрд до країни надійшло $8,7 млрд. Основна причина виникнення такої ситуації – навмисне невиконання взятих на себе зобов'язань українською стороною.

Дефіцит довіри

МВФ кредитує, не вимагаючи надання матеріальних застав. У якості прийнятного забезпечення за позиками розглядаються підписи президента, прем'єра, міністра фінансів і глави центрального банку.

Однак, у нашій країні письмово завірені зобов'язання керівників держави і глав фінансової влади не гарантують ані виконання обіцяного, ані політичної відповідальності за зрив домовленостей. Фактично, керівники країни знову і знову ретранслюють світу маніфест українського бізнесу – за боргами платять лише боягузи.

Така тубільна специфіка могла вже грунтовно набриднути МВФ, який до того ж цілком усвідомлює потребу нашої країни в його фінансовій підтримці найближчим часом.

Так чи інакше, вересневий раунд переговорів з МВФ поки не дав результату. Місія Фонду, на яку покладалися такі великі надії, поїхала з Києва без будь-яких обіцянок.

«Наша команда співробітників побувала в Києві і обговорила з українською владою продовження наших зусиль з підтримки політики реформ, спрямованих на макроекономічну стабільність і зростання в Україні, а також можливу фінансову допомогу від Фонду. У мене немає більш докладної інформації про ті дискусії, які тривають. І у мене немає конкретної дати про їх завершення», – сказав офіційний представник МВФ Джеррі Райс за підсумками місії.

Цейтнот

Як повідомив перший заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігор Мосійчук, МВФ не планує виділяти черговий транш до прийняття держбюджету на наступний рік.

Звичайно, гостра потреба в фінансуванні може прискорити процес, але чи буде цього достатньо: бюджет-2018 депутати затвердили 7 грудня, а бюджет-2017 – 21 грудня.

Крім того, після ухвалення документа буде потрібен час для його аналізу Фондом, затвердження відповідного рішення та перерахування коштів. При цьому з 8 по 14 жовтня проходитимуть щорічні збори МВФ і Світового банку, коли Фонду буде не до України, а вже з 1 листопада стартує фінальний у поточному році слалом виплат за українськими боргами.

Картину доповнюють категоричні вимоги МВФ про підвищення ціни на газ для населення (очікується, що на 30-60%), про відмову від реального зростання мінімальних зарплат і пенсій, а також щодо низки дій у бік посилення антикорупційного контуру влади. Для певних сил у парламенті цих вимог може виявитися цілком достатньо, щоб блокувати роботу законодавців, критично затягуючи час.

За таких умов для уряду може не лишитися іншого виходу, окрім як учергове проводити екстрені комерційні запозичення на зовнішньому ринку за ставкою, яка істотно перевищуватиме реальне зростання економіки. Тим часом, населенню і бізнесу варто пригадати, що означає в нашій країні термін «антикризові заходи».

«Високий рівень боргового навантаження на тлі несприятливого впливу зовнішніх і внутрішніх викликів може стати черговим поштовхом девальваційних процесів і виснаження міжнародних резервів, що потребують прийняття антикризових заходів», – зазначається в аналітичній доповіді до послання президента-2018.

Обіцяти – не означає зробити

Оберігаючи українців від стресу та паніки, уряд і МВФ тримають у секреті основну масу кількісних критеріїв ефективності та індикативних цільових показників програми EFF. Проте, навіть побіжного зіставлення оприлюднених структурних маяків з реальністю досить, щоб зробити висновок про рівень невиконуваності української сторони.

Влада обіцяла зняти мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення з кінця 2017 року. На сьогоднішній день це питання навіть не обговорюється.

Тарифи на газ обіцяли підвищити півтора роки тому: питання все ще в переговорах, хоча видані під цю обіцянку гроші вже давно витрачені.

Ухвалення закону про Службу фінансових розслідувань планувалося наприкінці квітня-2017. Відповідний законопроект відклали надовго. Створення антикорупційного суду йде із запізненням на рік.

Обіцяли Фонду й перегляд пенсійної системи з метою неухильного скорочення пенсійних витрат до ВВП. Але в 2019 році вони плануються на рівні 4,2% проти 4% у поточному році. І ситуація продовжить посилюватися через зростання трудової міграції.

До кінця 2018 року було обіцяно легалізувати видобуток бурштину та азартні ігри. Віриться чомусь насилу.

Неможливість приватизації в окремо взятій країні

В обхід усіх обіцянок величезний держсектор не лише не скорочується, але й приростає. Поруч з держкорпораціями реального сектора встали держбанки, зайнявши за підсумками націоналізації 55% в чистих активах банківської системи.

Загалом в Україні у 2017 році було понад 3000 держпідприємств із загальними активами близько 1,6 трлн грн, тоді як у Польщі – 301 держпідприємство, в Угорщині – 371. За оцінками МВФ, за минулий рік державна допомога для держпідприємств склала 5% ВВП.

«Турбоатом» та «Укрспирт» повинні були опинитися в приватних руках ще рік тому, а Одеський припортовий завод – понад рік тому. Це було обіцяно, але не зроблено без очевидних непереборних перешкод.

Важкий тягар

У минулому влада нашої країни також обіцяла прагнути до первинного профіциту сектора загальнодержавного управління (різниця між загальним бюджетним дефіцитом і сумою процентних виплат за держборгом) на рівні 1,6% ВВП. Чим більше такий профіцит, тим швидше зменшується борговий тиск на економіку. Але, схоже, ця обіцянка також втратила актуальність – в останній версії домовленостей вона вже не згадується.

Первинний профіцит, млн грн

2017

2018 (план)

2019 (план)

 зм. 19 к 18, %

Обслуговування держборгу

110 456

130 200,3

145 205,3

11,5 

Дефіцит держбюджету

47 882

80 649,4

89 989,3

11,6 

Первинний профіцит

62 574

49 550,949,7

55 216

11,4 

ВВП

2 982 920

3 457 900

3 946 900

14,1 

Первинний профіцит у % ВВП 

2,1

1,43

1,4

-0,03 п.п.

Дані – Мінфін, Держстат; розрахунки – Mind

У 2017 році доходи держбюджету зросли на 29%: надпланові надходження досягли 22,2 млрд грн, що дозволило перекрити провал плану приватизації і безболісно скоротити дефіцит бюджету. Первинний профіцит сформувався на рівні 2,1% ВВП.

Повторити такий трюк у поточному році буде складніше. За підсумками січня-липня-2018 зростання доходів склало 14,7% до аналогічного періоду минулого року, тоді як витрати збільшилися на 25,2%.

При цьому підсумкові приватизаційні надходження можуть виявитися значно менші від торішніх. При плані на рік у 21,3 млрд грн до серпня наторгували лише на 50 млн грн.

А ще ж є прихована частина бюджету. Наприклад, у статті 16 проекту держбюджету на наступний рік уряд передбачив можливість нарощувати дефіцит бюджету понад встановлену норму для рекапіталізації держбанків. Статтею 17 передбачено можливість позапланового збільшення дефіциту для фінансування Фонду гарантування вкладів. Перелік таких ризиків досить великий.

Ця ситуація вимагає додаткових запозичень або прискорення інфляції, щоб уникнути секвестру бюджету. Уряд вже підвищив прогноз інфляції у 2018 році з 9% до 9,9%.

Зростання внутрішніх цін при відносно стабільному курсі гривні стимулює імпорт, роз'їдає конкурентоспроможність українських товарів на зовнішньому ринку і послаблює вітчизняних товаровиробників. Але уряд, ймовірно, поки в більшій мірі турбує інше.

Значне підвищення тарифів може істотно скоротити електоральний капітал перед виборами. Разом із тим, збору інфляційного податку опирається Нацбанк, зокрема, підвищуючи і підвищуючи облікову ставку.

Якщо завтра дефолт?

З одного боку, за останні роки Україна вже неодноразово проходила крізь субдефолти. Серед прикладів – відмова виплатити $3 млрд за «боргом Януковича», хоча він і був офіційно оформлений: справа все ще розглядається у британських судах. Крім того, уряд не виконав у запланованому ритмі зобов'язання перед зовнішніми кредиторами і Нацбанком, домовившись про розтягування виплат у 2015 та 2017 роках відповідно.

Разом з тим, намагання входити в рік пікових виплат, не заручившись зовнішньою підтримкою, загрожує набагато серйознішими потрясіннями, ніж усі, які мали місце в історії країни.

У зв'язку з цим хотілося б вірити, що поточний візит глави держави до США буде плідним і зможе забезпечити якнайшвидший прогрес у переговорах з МВФ.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло