Початок великої війни: ЄС вдарив по Google третім мегаштрафом

Три величезні штрафи на загальну суму $9,3 млрд, якими Євросоюз атакував Google, відскочили від інтернет-колоса як горох від стіни, що розчарувало багатьох європейців. Американська компанія так само непохитно продовжує збирати на європейських ринках доходи від 75% пошукової реклами і обробляти понад 90% пошукових запитів. Однак у регуляторів ЄС залишаються козирі в рукаві, за допомогою яких вони зможуть обіграти і зломити монополіста-Google.

Що сталося? У середу, 20 березня 2019 року, влада Євросоюзу виписала Google черговий гігантський штраф, третій за рахунком менш ніж за два роки. Раніше, у липні 2018 року, Єврокомісія оштрафувала Google на 4,34 млрд євро ($5 млрд) за примус виробників android-пристроїв до встановлення на них пошукової системи і браузера Google, а в червні 2017-го – на 2,42 млрд євро ($2,8 млрд) за зловживання домінуючим становищем на ринку пошукових систем.

Цього разу Єврокомісія оштрафувала Google на 1,49 млрд євро ($1,7 млрд) за те, що компанія в період з 2006 до 2016 року зловживала домінуючим становищем на ринку онлайн-реклами.

Як говориться в поясненні Єврокомісії, різні веб-сайти, такі як інтернет-газети, блоги та агрегатори туристичних послуг, вбудовують на своїх сторінках функцію пошуку. Коли відвідувач користується цією функцією, сайт видає йому результат пошуку разом з контекстною рекламою.

Таку функцію надавав Google. Але укладаючи договори з сайтами-партнерами, інтернет-гігант з 2006 року прямо забороняв їм розміщувати на сторінках з результатами пошуку рекламу конкурентів. З березня 2009 року Google став поступово пом'якшувати політику. Від жорстких заборон він перейшов до практики «преміальних розміщень», вимагаючи, аби сайти-партнери в пошукових видачах показували рекламу Google на найвидніших і найдорожчих зонах, а оголошення конкурентів «заганяли в тінь», в якій компанії не могли вирости і стати сильними суперниками для інтернет-гіганта.

«Google зміцнила своє панування в пошуковій рекламі та закрила себе щитом від тиску конкурентів шляхом введення договірних обмежень для сторонніх веб-сайтів. Це порушення антимонопольних правил ЄС. Порушення тривали понад 10 років і позбавляли інші компанії можливості вести конкурентну боротьбу і впроваджувати нововведення, а споживачів – отримувати переваги від наявності конкуренції», – повідомила єврокомісар з конкуренції Маргрете Вестагер у прес-релізі Єврокомісії.

Розслідування зловживань Google на ринку контекстної реклами почалося у 2016 році з попередження Єврокомісії про те, що пошуковик порушує конкурентні закони. І хоча після 2016 року Google пом'якшив правила, Єврокомісія все ж таки наклала $1,7-мільярдний штраф з огляду на те, що мало місце порушення антимонопольних законів ЄС протягом 10 років.

Наскільки відчутний штраф для Google? У прес-релізі Єврокомісії підкреслюється, що $1,7-мільярдний штраф еквівалентний 1,29% річного обороту інтернет-гіганта. У 2018 році світовий дохід материнської компанії Google склав $136,8 млрд. За такого обороту, віддаючи Євросоюзу всю виручку, Alphabet зможе оплатити штраф за 4,5 дня.

Віддаючи прибуток, акціонери Google зможуть повністю розрахуватися за 21 день. За підсумками 2018 року прибуток до оподаткування Alphabet склав $30,7 млрд, збільшившись з $12,7 млрд у 2017 році.

Втім, оплачувати європейські стягнення інтернет-гігант не поспішає. Обидва попередні штрафи Google оскаржує в апеляційних судах й досі. Цілком ймовірно, скасувати або затягнути на роки він спробує і погашення третього штрафу ЄС.

Керівництво інтернет-пошуковика, мабуть, не особливо переймається через протидії європейських регуляторів. Старший президент Google з питань глобальних комунікацій Кент Уолкер прокоментував звістку про новий штраф короткою спокійною заявою про готовність співпрацювати.

«Ми завжди дотримувалися думки, що здоровий процвітаючий ринок відповідає інтересам всіх його учасників. Ми вже внесли широкий спектр змін у наші продукти, щоб задовольнити вимоги Єврокомісії. Протягом наступних кількох місяців ми представлятимемо подальші оновлення, щоб забезпечити більшу прозорість для наших європейських конкурентів», – написав Уолкер.

Що далі? На думку аналітиків, війна регуляторів Євросоюзу проти Google, хоч поки і виглядає безрезультатною, виходить на нову стадію і надалі лише розпалюватиметься.

«Після появи новини про $1,7-мільярдне покарання для Google деякі критики поспішили вказати пальцями на те, що штрафи ні на йоту не зрушили Google з домінуючих позицій. Але така реакція також показує, як сильно еволюціонували антимонопольні дебати лише за пару років. Якщо перший штраф влітку 2017 року був зустрінутий з побоюваннями, що фінансове стягнення може задушити інновації, то третій штраф викликав роздратування тим, що навіть величезні грошові покарання не здатні вплинути на домінуючих технологічних гігантів», – констатує видання Wired.

Як зазначає бізнес-аналітик Білл Фішер, у всьому світі «росте хвиля сентиментів» щодо необхідності обмежити вплив Big Tech-компаній. Відчуваючи, що підтримка громадськості збільшується, політики в різних частинах світу, зокрема в Штатах, озвучують радикальні ідеї боротьби з великими корпораціями.

Раніше цього місяця гучну заяву зробила сенатор-демократ і кандидат в президенти США 2020 року Елізабет Уоррен. Вона висловила невдоволення тим, що великі компанії концентрують у своїх руках занадто багато влади, і запропонувала дробити таких гігантів, як Facebook, Amazon і Google, на окремі частини, що функціонуватимуть незалежно одна від одної.

Тим часом Євросоюз вже почав реалізацію декількох ідей, і дуже скоро створить нові фронти для нападу на Google. Як повідомляє агентство CNN, найближчими тижнями Європейський парламент має проголосувати за посилення закону про захист авторських прав. Нові правила, як очікується, суттєво ускладнять життя сервісу YouTube, що належить Google.

Також Євросоюз має намір змусити інтернет-компанії швидко виявляти і видаляти нелегальний та образливий контент, і може застосувати каральні санкції проти тих, хто не впорається з цим завданням.

Потенційно найбільшою проблемою, що насувається на Google, обіцяє стати додатковий податок на «цифровий» дохід, яким ЄС заради підтримки стартапів збирається обкласти великих гравців онлайн-ринку (з глобальною виручкою понад 750 млн євро і оборотом в Європі від 50 млн євро). Чиновники ЄС незадоволені тим, що інтернет-гіганти гнучко змінюють юрисдикції, переносячи сплату відрахувань до країн з м'яким податковим режимом. Щоб відновити справедливість, Єврокомісія створить можливості для держав – членів ЄС обкладати прибутковим податком цифрові компанії, які, не маючи фізичного представництва в країні, заробляють на її громадянах.